Рішення

від 03.02.2012 по справі 22/451

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  22/451

03.02.12

За позовом  Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

до                  Приватного підприємства «Комерційна фірма «Дельта»

про                стягнення заборгованості за кредитним договором

                                                                                                              суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:       ОСОБА_1 (довіреність № 13-11-17868 від 15.08.2011р.);

від відповідача:   не з'явились;  

В судовому засіданні 03.02.2012р. на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра»(надалі ПАТ «КБ «Надра», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Комерційна фірма «Дельта»(надалі ПП «Комерційна фірма «Дельта», відповідач) заборгованості згідно кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/12/2006/980-К/581 від 28.12.2006р. у загальному розмірі 8 765 893, 70 грн., у тому числі: заборгованість по сплаті основного боргу –4 600 000 грн., заборгованість по сплаті нарахованих відсотків –2 604 707, 15 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату основного боргу –1 297 200 грн., інфляційні втрати за несвоєчасну сплату нарахованих відсотків –263 986, 55 грн..

Позовні вимоги мотивовано тим, що за відповідачем згідно укладеного кредитного договору про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/12/2006/980-К/581 від 28.12.2006р. рахується прострочена заборгованість по основному боргу, процентах за користування кредитом, суму якої, разом із нарахованими інфляційними збитками по періоду прострочення, позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (довідка станом на 09.09.2011р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду, якими відповідача повідомлено про розгляд справи, які надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про «закінчення терміну зберігання», що свідчить про нез'явлення адресата за отриманням відповідного рекомендованого відправлення.  

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 26.12.2011р..

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2006р. між ВАТ «Комерційний банк «Надра»та ПП «Комерційна фірма «Дельта»укладено кредитний договір про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування № 05/12/2006/980-К/581 предметом якого є порядок та умови надання банком позичальнику кредитних коштів в межах відкритої кредитної лінії на наступних умовах:

- банк встановлює ліміт заборгованості за кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 3 000 000 грн. (п. 1.1.1);

- строк кредитування кредитною лінією встановлюється з 28 грудня 2006р. по 27 грудня 2008р. (п. 1.1.2);

- відсоткова ставка за користування кредитними коштами за період з початку дії договору до 17 липня 2008р. включно складає 19, 5% річних, починаючи з 18.07.2008р. відсоткова ставка за користування кредитними коштами становить 21% річних (п. 1.1.3 в редакції викладеній згідно з додатковою угодою про внесення змін від 18.07.2008р.)…

          В силу положень договору (п. 1.2) видача коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими траншами в валюті ліміту після подачі позичальником письмових заявок на видачу траншу з наступним порядком надання траншів: після додаткової оцінки банком операції, що кредитується та підписання окремих додаткових угод до договору; сума кожного окремого траншу, строки його повернення, розмір процентної ставки, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії договору, обумовлюються додатковими угодами, які є невід'ємною частиною договору.

          До матеріалів справи, на підтвердження виконання договору представлено 170 додаткових угод підписаних між сторонами щодо видачі кредитних коштів (траншів) в яких обумовлювалась сума кредиту, строк кредитування та  плата за користування кредитними коштами. Меморіальні ордери згідно з яких були списані кошти по видачі кредитних траншів також залучені до матеріалів справи.

Згідно з п. 6.4 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

Про виконання договору свідчать надані до справи виписки, що підтверджують рух коштів, облік прострочених позикових коштів, нарахованих та несплачених відсотків за користування кредитними коштами, винесенню простроченої заборгованості та інше.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

          В силу положень ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Строк виконання зобов'язань щодо повернення грошових коштів закінчився 24.05.2011р., однак умови договору щодо повернення грошових коштів відповідачем не виконані, заборгованість відповідача залишилась непогашеною в сумі 6 739 145, 30 грн., доказів на спростування зазначеної суми боргу суду не представлено.  

У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За умовами договору (п. 2.7), відсотки за користування кредитом нараховуються щомісячно в останній робочий день місяця за період з першого по останній день календарного місяця на фактичні залишки заборгованості за договором за фактичний час користування кредитною лінією і сплачуються позичальником у порядку передбаченому пунктом 3.2.5 договору; при розрахунку плати за користування кредитними коштами приймається рік рівний 360 дням, в місяці враховується фактична кількість календарних днів.

Згідно з п. 3.2.5 договору, позичальник зобов'язаний здійснювати щомісячне погашення нарахованих відсотків за кредитною лінією в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним (якщо 5 число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на визначений рахунок.

Строк повернення кредитних коштів отриманих на умовах договору, позичальником порушений, згідно приведеного розрахунку заборгованості відповідачем допущено прострочення сплати процентів за користування коштами.

Сума боргу за кредитним договором перед банком позичальником погашена не була, заборгованість станом на 12.09.2011р. складає суму 4 600 000 грн. боргу по кредиту, 2 604 707, 15 грн. - сума заборгованості по відсотках, розрахунок боргу за кредитом, процентів та виписки, що підтверджують неотримання коштів залучені до справи, доказів зворотнього суду не представлено.

Оскільки договір є обов'язковим для виконання відповідно до ст. 629 ЦК України, враховуючи відсутність доказів сплати основного боргу по кредиту та відсотках за користування коштами, вимоги про стягнення вказаних сум визнаються судом обґрунтованими.  

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність у відповідача перед позивачем заборгованості, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 1 297 200 грн. за прострочення повернення кредитних коштів та 263 986, 55 грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами наданими позивачем і вважає такі обгрунтованими.

З урахуванням наведеного, заявлені позовні вимоги є такими що підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Комерційна фірма «Дельта»(юрид. адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова 4/6, ідент. код 31929398) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема 15, ідент. код 20025456) 4 600 000 грн. (чотири мільйони шістсот тисяч гривень) суми кредиту, 2 604 707, 15 грн. (два мільйони шістсот чотири тисячі сімсот сім гривень 15 копійок) заборгованості по процентах, 1 297 200 грн. (один мільйон двісті дев'яносто сім тисяч двісті гривень) інфляційних збитків за несвоєчасну сплату кредиту, 263 986, 55 грн. (двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот вісімдесят шість гривень 55 копійок) інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків, 25 500 грн. (двадцять п'ять тисяч п'ятсот гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                                                    Р.І. Самсін

                                                                                                дата підписання рішення 06.02.2012