Постанова

від 08.02.2012 по справі 15/5005/12029/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/5005/12029/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2012 року                                    Справа №  15/5005/12029/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:                   

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів –Верхогляд Т.А., Білецька Л.М.

при секретарі Шевченко Ю.В.    

за участю представників

позивача:  Буряк І.О.

відповідача:  Пустова О.А.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011 року у справі № 15/5005/12029/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Південінформатика", м. Дніпропетровськ,  

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777",  м. Дніпропетровськ

про стягнення 105 746,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2011р. товариство з обмеженою відповідальністю "Південінформатика" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777" 105 746,15 грн. заборгованості за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.  

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.11р. у справі № 15/5005/12029/2011 (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено у повному обсязі.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд дійшов висновку про те, що компенсаційні виплати  нараховані позивачем правомірно, відповідачем зобов'язання з їх відшкодування не виконані, факт наявності заборгованості підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та постановити нове, яким  у задоволенні позовних вимог відмовити. При цьому скаржник посилається на  порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та вказує на те, що спірною земельною ділянкою користується не лише відповідач, а й інші особи. Відповідач фактично користується земельною ділянкою площею 2479,7 м2 , відтак компенсації підлягає плата лише за фактично використовувану земельну ділянку.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні оголошувалася перерва до 08.02.2012р.

У судовому засіданні 08.02.2012. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, з 29.06.2010 року ТОВ „Новий рівень  777” є власником не житлових будівель, розташованих на земельній ділянці площею 0,3622 га за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15.

Зазначена земельна ділянка на підставі Державного акту на право постійного користування землею перебуває в користуванні ТОВ "Південінформатика", за яку останнім в установленому чинним законодавством порядку сплачується земельний податок. Розмір щомісячного земельного податку за користування вказаною земельною ділянкою становить 10 858,48 грн., що посвідчується податковим розрахунком земельного податку на 2010 рік та розрахунковими документами про сплату останнього до бюджету.

01.07.10р. між  позивачем  та  відповідачем  був  укладений договір про компенсацію витрат, пов'язаних з утриманням нежитлових приміщень № 0107-3-3, відповідно до умов відповідач зобов'язався щомісячно компенсувати позивачу витрати з оплати комунальних платежів та плати за землю починаючи з 01 липня 2010р. до моменту укладення відповідачем відповідних договорів про надання комунальних послуг та до моменту оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою на себе.

Позивачем за період з 01.07.2010р. по 31.07.2011р. за спірну земельну ділянку було сплачено 141 160,24 грн. земельного податку та для одержання грошових коштів за договором про компенсацію витрат надано відповідачу відповідні рахунки-фактури на вказану суму, які відповідачем були оплачені частково у сумі 35 414,09 грн. Заборгованість становить 105 746,15 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідач не надав суду доказів про сплату заборгованості за договором, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

Посилання скаржника на те, що компенсація повинна здійснюватися за фактично використовувану відповідачем земельну ділянку, а саме, за земельну ділянку площею 0,248 га, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідні зміни до договору про компенсацію витрат сторонами не вносилися і умов щодо часткової компенсації плати за землю останній не містить.

Посилання відповідача на несвоєчасне надання позивачем рахунків, передбачених договором № 0107-3-3 від 01.07.10 р., а саме п. 4.2 договору, спростовуються листом від 18.08.2011 р., направленим позивачем з вимогою про сплату боргу в сумі 105 746, 15 грн., до якого долучено всі рахунки, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, які долучені до матеріалів цієї справи.

З огляду на відповідність висновків, викладених в рішенні господарського суду, обставинам справи та чинному законодавству, вимоги скаржника про скасування останнього являються безпідставними і задоволенню не підлягають. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, внаслідок чого не можуть бути прийняті до уваги.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд          

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.11.2011р. у справі № 15/5005/12029/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Новий Рівень 777",  –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий  суддя                                                                                 І.В. Тищик

Суддя                                                                                                        Л.М. Білецька

        Суддя                                                                                                        Т.А. Верхогляд