Рішення

від 05.05.2011 по справі 18/021-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/021-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2011 р.                                                                  Справа № 18/021-11

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг», м. Київ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія», м. Вишневе

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІСІТ», м. Київ

про стягнення 149614,04 грн.  

Суддя А.Ю.Кошик

за участю представників сторін:

від позивача: Сопільняк Д.В.

від відповідача: Бекасова К.В.

від третьої особи: Горст А.В.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(далі –відповідач) за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Тісіт»про стягнення 149614,04 грн.   

Провадження у справі №18/021-11 порушено відповідно до ухвали суду від 21.02.2011 року та призначено справу до розгляду на 15.03.2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.03.2011 року не з‘явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Третя особа, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, у судове засідання не з‘явилась. Розгляд справи відкладався на 29.03.2011 року.

У судове засідання 29.03.2011 року третя особа –ТОВ «Тісіт»повторно не з‘явилась, про причини неявки суд не повідомила.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.03.2011 року заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання йому можливості ознайомитися з матеріалами справи та підготувати відзив.

Представник позивача у судовому засіданні 29.03.2011 року повідомив, що не може надати витребувані ухвалою суду документи та докази, оскільки він не є учасником первинної операції з поставки товару, а набув права вимоги згодом. Тому, представник позивача подав до суду клопотання про витребування необхідних доказів у відповідача.

Розглянувши у судовому засіданні 29.03.2011 року клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів, необхідних для вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначеного клопотання, а саме, в частині витребування у відповідача первинних бухгалтерських документів. Вимоги клопотання щодо витребування бухгалтерської та податкової звітності фінансових результатів підприємства відповідача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання в цій частині, оскільки факт виконання господарської операції має підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами, які безпосередньо стосуються відповідної господарської операції. Розгляд справи відкладався на 14.04.2011 року.

У судовому засіданні 14.04.2011 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву. Судом, у судовому засіданні 14.04.2011 року заслухано пояснення представників сторін.

Крім того, у судовому засіданні 14.04.2011 року представник відповідача заявив клопотання про продовження строку розгляду справи, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України. Враховуючи складність справи та необхідність більш детального вивчення матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання сторін та продовження строку розгляду спору до 03.05.2011 року. Розгляд справи відкладався до 05.05.2011 року.

В судовому засіданні 05.05.2011 року позивач уточнив позовні вимоги з врахуванням фактичних обставин справи та просить стягнути з відповідача  97606,27 грн. основного боргу, 3460,25 грн. інфляційних та 1072,73 грн. річних. Відповідач  обґрунтованих заперечень проти уточнених позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні у справі докази, судом встановлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФКФакторинг»(позивач) на підставі Генерального договору факторингу № 112-10Ф від 11.06.2010 року, з урахуванням Додаткових угод та додатків до нього, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІСІТ», внаслідок відступлення права грошової вимоги, має дійсні грошові вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСПАНСІЯ»(відповідач») за грошовими зобов'язаннями, які виникли відповідно до Договору поставки № 1561 від 06.04.2009 року, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач пояснив, що  заборгованість відповідача в сумі  149 614,04 грн. виникла перед третьою особою на підставі Договору поставки № 1561 від 06.04.2009 рок. Строк дії Договору поставки встановлено сторонами до 31.12.2009 року. У випадку, якщо сторони у термін не менш ніж 20 днів до закінчення терміну дії даного договору не повідомлять одна іншу про бажання розірвати Договір, або укласти новий договір, то останній вважається продовжений на один рік.

Згідно з п. 1.1 Договору поставки ТОВ «ТІСІТ»(третя особа) зобов'язалось передати у власність відповідача, а відповідач прийняти та оплатити  товар відповідно до умов договору. Відповідно до п. 1.2. Договору поставки товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими Сторонами договору в Специфікації (додаток № 1), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору поставки оплата за товар здійснюється протягом 21 календарних днів з дати поставки товару.

Згідно п. 3.1. Договору поставки, зобов'язання третьої особи по поставці товару виникають на підставі Замовлення відповідача, надісланого за допомогою факсу, електронної пошти або системи EDI. Третя особа зобов'язується, відповідно до п. 3.2. Основного договору, здійснити поставку товару на умовах DDP Інкотермс 2000, за адресою та у строк, вказані у замовленні, дотримуючись Графіку замовлення, доставки і приймання товару.

Відповідно до п. 3.8 Договору поставки, передача товару третьою особою і приймання його відповідачем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспортної накладної відповідно до погодженого сторонами Замовлення.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов Договору поставки ТОВ «ТІСІТ»поставило відповідачу товар за видатковими накладними згідно наведеного в позові переліку (оригінали оглянуті  в судовому засіданні, копії долучені до матеріалів справи).

В ході розгляду спору відповідач підтвердив факт отримання  від ТОВ «ТІСІТ»товару в повному обсязі.

Однак, відповідач своєчасно та  в повному обсязі отриманий товар не оплатив, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі  147 038,71 грн.

11.06.2010 року між третьою особою (Клієнт) та позивачем (Фактор) було укладено Генеральний договір факторингу.  Відповідно до п. 2.1. Генерального договору факторингу, позивач зобов'язався передати грошові кошти у розпорядження третьої особи за плату, а третя особа зобов'язалася відступити позивачеві своє право грошових вимог до Боржника (відповідача)  та здійснювати позивачеві плату за користування фінансуванням.

За вищезазначеним Генеральним договором факторингу третьою особою були відступлені позивачеві права грошової вимоги за зобов'язаннями відповідача, які виникли на підставі Договору поставки згідно наведених в позові видаткових накладних.

Відповідне відступлення права грошової вимоги відбувалось на підставі Додаткової угоди № 120 від 04.11.2010 р., Додаткової угоди № 133 від 11.11.2010 р., Додаткової угоди № 137 від 12.11.2010 р., Додаткової угоди № 140 від 15.11.2010 р., Додаткової угоди № 142 від 16.11.2010 р., Додаткової угоди № 144 від 18.11.2010 р., Додаткової угоди № 145 від 19.11.2010 р., Додаткової угоди № 147 від 22.11.2010 р., Додаткової угоди № 149 від 23.11.2010 р., Додаткової угоди № 152 від 24.11.2010 р., Додаткової угоди № 154 від 24.11.2010 р., Додаткової угоди № 155 від 25.11.2010 р., Додаткової угоди № 159 від 26.11.2010 р., Додаткової угоди № 160 від 26.11.2010 р., Додаткової угоди № 162 від 29.11.2010 р., Додаткової угоди № 164 від 29.11.2010 р., Додаткової угоди № 169 від 02.12.2010 р., Додаткової угоди № 170 від 06.12.2010 р., Додаткової угоди № 171 від 06.12.2010 р., Додаткової угоди № 173 від 06.12.2010 р., Додаткової№175 від 07.12.2010 р., Додаткової угоди  № 184 від 21.12.2010 р. до Генерального договору факторингу.

Відповідно до п. 3.3. Генерального договору факторинг, строк платежу  за накладними  визначається відповідно до умов Основного договору (поставки), тобто  протягом 21 календарного дня з моменту поставки.

Згідно умов Генерального договору факторингу, безпосереднє відступлення  Клієнтом  права грошової вимоги  до Боржника  Факторові відбувається  на підставі додаткових угод до цього договору. Згідно п. 6.1. Генерального договору факторингу Клієнт зобов'язаний  протягом 2  календарних днів  після  укладення додаткових угод рекомендованим листом у  письмовій формі  повідомити  боржника  про відступлення права грошової вимоги.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань з оплати отриманого товару, які відступлені на користь позивача за Генеральним договором факторингу, позивач надсилав відповідачу  листи з вимогами  про сплату боргу  від 10.01.2011 року та від 20.01.2011 року, які залишені без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.   193  Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні   виконувати   господарські   зобов'язання   належним   чином   відповідно  до  закону,   інших правових актів,  договору,  а  за  відсутності   конкретних  вимог  щодо   виконання   зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В ході розгляду спору  відповідач повідомив та надав докази оплати отриманого товару за Договором поставки  на користь третьої особи. ТОВ «ТІСІТ»в судовому засіданні факти оплати відповідачем  товару підтвердило.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Статтею 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Як вбачається з наявних у справі доказів сплати відповідачем заборгованості за Договором поставки, відповідні сплати відбувались на користь  третьої особи не зважаючи на надсилання позивачем Повідомлення про відступлення права вимоги на його користь.

Позивач повідомив відповідача про відступлення права грошової вимоги шляхом надіслання за місцезнаходженням відповідача цінного листа з описом вкладення та повідомленням про вручення вимоги про сплату боргу та Повідомлень про відступлення права грошової вимоги факторові 14.01.2011 року, про що свідчить підписане представником відповідача повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, з моменту отримання відповідачем 14.01.2011 року Повідомлень про відступлення права грошової вимоги за Договором поставки, сплата відступленої заборгованості на користь  третьої особи  з огляду на норму ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України є неналежним виконанням зобов'язання.

З настанням моменту, коли відповідач отримав Повідомлення про відступлення грошової вимоги факторові (14.01.2011 року), відповідач зобов'язаний припинити здійснювати платежі на користь третьої особи та в подальшому здійснювати їх на користь позивача.

Відповідні  обставини були з'ясовані в ході розгляду спору, у зв'язку з чим позивач уточнив позовні вимоги, зменшивши розмір позовних вимог на суми оплат відповідачем на користь третьої особи, здійснених до 14.01.2011 року.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача  97 606,27 грн., які неправомірно були сплачені відповідачем на користь третьої особи.

Дослідивши уточнені позовні вимоги, суд дійшов  висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача  97 606,27 грн. відступленої третьою особою заборгованості, оскільки сплата відповідних сум на користь третьої особи відбулась після повідомлення боржника про відступлення грошової вимоги, що не вважається належним виконанням зобов'язання.

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, позивач, внаслідок відступлення третьою особою права грошової вимоги до відповідача, має право, крім суми основного боргу, вимагати також сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків, передбачених Договором поставки та чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого   індексу   інфляції за   весь  час  прострочення,   а  також  три   проценти   річних   від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з чим, позивач в уточненнях до позову просить стягнути з відповідача 3 460,25 грн. інфляційних та 1 072,73 грн. 3% річних від суми боргу за розрахунком станом на 05.05.2011 року.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних та річних судом встановлено, що відповідні нарахування  здійснені за період фактичної заборгованості відповідача перед позивачем на уточнену суму боргу.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача  3 460,25 грн. інфляційних та 1 072,73 грн. 3% річних  підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги (з врахуванням уточнень) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача виходячи з уточненої суми позову.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія»(08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Промислова, 5, Ідентифікаційний код 32294905) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Факторинг»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 120, оф. 17, код ЄДРПОУ 34532977)  97 606,27 грн. основного боргу, 1 072,73 грн. річних,  3 460,25 грн. інфляційних,  1021,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           А.Ю.Кошик