Рішення

від 24.01.2012 по справі 4/580

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/580 24.01.12

За позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «БМК «Планета-Міст»

До Товариства з обмеженою відповідальніст ю «УніКредит Лізинг»

про визнання д оговору фінансового лізингу недійсним

Суддя Борисенко І.І .

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 .- дов.

Від відповідача ОСОБА_2 - дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суд у з позовом про визнання неді йсним з моменту укладення мі ж Товариством з обмеженою ві дповідальністю «БМК «Планет а-Міст» та Товариством з обм еженою відповідальністю «Ун іКредит Лізинг»Договір фіна нсового лізингу № 596-LD від 22.05.2008р.

Відповідачем в судовому з асіданні надано відзив на по зовну заяву, в якому останній заперечує проти позову повн істю, просить відмовити в зад оволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем бул а подана письмова заява від 19. 01.2012р., в якій заявлено, що позива чем пропущено строк позовної давності для звернення пози вача до суду, і з цих підстав п росить позивачу відмовити в позові.

Розгляд справи на проханн я сторін неодноразово відкла дався, тому за клопотанням ст орін, спір вирішено у більш тр ивалий строк, ніж встановлен о частиною першою ст.69 ГПК Укр аїни.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення пр едставників сторін, всебічн о і повно з' ясувавши фактич ні обставини, на яких ґрунтує ться позов, об' єктивно оцін ивши докази, які мають значен ня для розгляду справи і вирі шення спору по суті, господар ський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.05.2008 р. між Товариством з обм еженою відповідальністю «Ун іКредит Лізинг»і Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «БМК Планета-Міст»укладен о договір фі нансового лізин гу №596-LD.

Відповідно до п.1.1. Договору ціна предмету лізингу стано вить еквівалент 1706157,26 евро.

На дату укладання Договору Позивач діяв на підставі Ста туту, затвердженого Зага льн ими зборами учасників 08 лютог о 2008 року та зареєстрованого С олом'янською район ною у міст і Києві державною адміністра цією 13.02.2008 р.

Пунктом 9.6 Статуту Позивача встановлено, що виконавчим о рганом товариства, який здій снює поточне керівництво дія льністю Товариства, є Директ ор.

Відповідно до п. 9.3.16. Статуту П озивача до виключної компете нції загальних зборів Учасни ків Товариства належить нада ння попередньої згоди на укл адення договорів з банками т а іншими фінансовими установ ами, учасниками фондового ри нку та ринку цінних паперів, ч и на видання від імені Товари ства будь-яких фінансових до кументів, що породжують для Т овариства грошові або інші з обов'язання на суму, яка перев ищує 10000 доларів США або еквіва лент цієї суми в будь-якій інш ій валюті.

Позивач вважає, що за своїм змістом зазначений пункт ста туту має на меті встано вити д ля керівника обмеження у роз порядженні грошовими коштам и та майном товарист ва, що укл адення Договору мало відбува тись за наявністю волевияв л ення на те загальних зборів у часників Позивача, оскільки вартість предмету лізингу ст ановить 1 706 157,26 евро.

На думку Позивача, сукупніс ть приписів ЦК України та ста туту Позивача стосовно по ря дку укладання товариством до говору вказують на те, що можл ивість існування право мірно го юридичного факту з придба ння предмету Лізингу Позивач ем, виходячи з дійсної вартос ті вчиненого правочину, пов'я зана з наявністю попередньог о рішення загальних зборів у час ників позивача на предме т можливості цього придбання . Наявність такого попереднь ого рішення загальних зборів учасників товариства є неві д'ємною частиною волевиявлен ня учасника правочину - Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "БМК Планета-Міст" - на й ого вчинення, належність яко го (волевиявлення) є необхідн ою умовою чинності пра вочин у (ч. З ст. 203 ЦК України).

Відсутність такого попере днього рішення унеможливлює й правомірність придбання п редмету Лізингу.

В обґрунтування свої вимог , Позивач посилається на ст. 241 Ц К України, відповідно до якої вчинення представником прав очину із перевищенням повнов ажень не створює жодних юрид ичних наслідків для довірите ля за виключенням випадку на ступного схвалення правочин у. Такого схвалення з боку упо вноваженого орга ну - загальн их зборів учасників Позивача не відбулося. Факт виконання спірних договорів його стор онами не доводить та не вираж ає волевиявлення товариства в особі компетент ного орган у на схвалення спірних право чинів.

Неможливість створення ді ями неуправненої особи юриди чних наслідків для іншої осо би, від імені якої діє перша, в ипливає із недотримання умов и чинності правочину, встано вленої ч. 2 ст. 203 ЦК України - необ хідність наявності у особи, я ка вчиняє правочин. достатнь ого обсягу цивільної дієздат ності.

За твердженням Позивача, зм іст Договору не відповідає я к приписам ЦК України, так і ви могам, встановле ним іншими а ктами цивільного законодавс тва.

Оцінюючи подані сторонам и докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьс я на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача не підл ягають задоволенню з наступн их підстав.

Згідно ч. 3 ст.92 Цивільного к одексу України, Орган або осо ба, яка відповідно до установ чих документів юридичної осо би чи закону виступає від її і мені, зобов'язана діяти в інте ресах юридичної особи, добро совісно і розумно та не перев ищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми осо бами обмеження повноважень щ одо представництва юридично ї особи не має юридичної сили , крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа з нала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обм еження.

Згідно п. 2.18 Роз'яснень Прези дії Вищого господарського су ду України від 28.12.2007 p. N 04-5/14 «Про пр актику застосування законод авства у розгляді справ, що ви никають з корпоративних відн осин» розглядаючи справи про визнання недійсними правочи нів, вчинених керівником тов ариства з перевищенням повно важень, господарським судам необхідно виходити з положен ь частини третьої статті 92 ЦК України, якою передбачено, що у відносинах з третіми особа ми обмеження повноважень щод о представництва юридичної о соби не мас юридичної сили, кр ім випадків, коли юридична ос оба доведе, що третя особа зна ла чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеж ення.

Відповідно до п. 9.3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни від 12.03.99 p. N 02-5/111 «Про деякі п итання практики вирішення сп орів, пов'язаних з визнанням у год недійсними»за загальним правилом передбачені устано вчими документами обмеження повноважень особи щодо укла дення угод у порівнянні з виз наченими у довіреності, зако ні не повинні впливати на від носини підприємства, установ и, організації, від імені якої укладено угоду, з іншими особ ами. Винятком є випадки, коли с торона знала чи повинна була знати про існуючі обмеження .

Договір було підписано від ТОВ «БМК Планета-Мо ст»директором товариства, а ТОВ «УніКредит Лізинг»не зна ло та не могло знати про наявн ість обмежень повноважень на укладення Договору, а тому по силатися на наявність таких обмежень позивач не має прав а або повинен довести, що ТОВ « УніКредит Лізинг»було відом о про такі обмеження повнова жень директора.

Водночас відповідно до ч. 2 с т. 17 Закону України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб - підприємц ів»до Єдиного державного реє стру юридичних осіб та фізич них осіб - підприємців вносят ься відомості щодо юридичної особи:

- прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери обліков их карток платників податків , які обираються (призначають ся) до органу управління юрид ичної особи, уповноважених п редставляти юридичну особу у правовідносинах з третіми о собами, або осіб, які мають пра во вчиняти дії від імені юрид ичної особи без довіреності, у тому числі підписувати дог овори;

- дані про наявність обмежен ь щодо представництва від ім ені юридичної особи.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 18 Закону України «Про державну реєст рацію юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців»якщо відомості, які підлягають вн есенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до ньог о, то такі відомості вважають ся достовірними і можуть бут и використані в спорі з треть ою особою, доки до них не внесе но відповідних змін. Якщо від омості, які підлягають внесе нню до Єдиного державного ре єстру, не були до нього внесен і, вони не можуть бути викорис тані в спорі з третьою особою , крім випадків, коли третя осо ба знала або могла знати ці ві домості.

Враховуючи, що згідно інфор мації, яку ТОВ «УніКредит Ліз инг»відповідно до Закону має право одержати з ЄДР юридичн их осіб та фізичних осіб - підп риємців (у формі витягу та дов ідки з Реєстру), в ЄДР юридични х осіб та фізичних осіб -підпр иємців будь-які відомості що до обмеження повноважень кер івника позивача відсутні, то ТОВ «УніКредит Лізинг»не зн ало та не могло знати про наяв ність обмежень повноважень к ерівника ТОВ «БМК Планета-Мі ст»на укладення Договору і п осилатися на наявність таких обмежень позивач не має прав а.

В силу статті 92 Цивільного к одексу України позивач зо бов'язаний довести, що відп овідач знав про наявність об меження повноважень керівни ка позивача на укладення дог оворів від імені позивача. На томість позивач не надав суд у доказів того, шо відповідач до укладення оспорюваного д оговору отримав від позивача належним чином завірену коп ію Статуту ТОВ «БМК Планета-М іст»в редакції, що діяла на да ту укладення оспорюваного до говору та містила обмеження повноважень керівника ТОВ «Б МК Планета-Міст», на які посил ається позивач у цій справі. П озивачем не подано суду дока зів, що на момент укладення До говору не існувало попереднь ої згоди Учасників Товариств а.

Також, згідно ст. 241 Цивільног о кодекс України, правочин, в чинений представником з пере вищенням повноважень, створю є, змінює, припиняє цивільні п рава та обов'язки особи, яку ві н представляє, лише у разі нас тупного схвалення правочину цією особою. Правочин вважає ться схваленим зокрема у раз і, якщо особа, яку він представ ляє, вчинила дії, що свідчать п ро прийняття його до виконан ня.

Наступне схвалення правоч ину особою, яку представляют ь, створює, змінює і припиняє ц ивільні права та обов'язки з м оменту вчинення цього правоч ину.

Про схвалення правочину св ідчить отримання в користува ння Предмета Лізингу, сплата лізингових платежів згідно виставлених рахунків-фактур (належним чином засвідчені к опії знаходяться в матеріала х справи) та фактичне викорис тання Предмета Лізингу (буро вою установкою). Суду доведен о, що станом і на сьогоднішній день не дивлячись на те, що По зивач вважає Договір недійсн им, строк Договору закінчивс я, все ж Предмет Лізингу не пов ертає.

В свою чергу, Позивач просит ь визнати Договір недійсним з моменту укладення, проте з т акою вимогою Позивача також не можна в зв'язку з наступним

Згідно ст. 216 Цивільного коде ксу України, недійсний право чин не створює юридичних нас лідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала н а виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, кол и одержане полягає у користу ванні майном, виконаній робо ті, наданій послузі, - відшкоду вати вартість того, що одержа но, за цінами, які існують на м омент відшкодування.

Відповідно до п. 3.2 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду в ід 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питанн я практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод н едійсними»за загальним прав илом угода, визнана недійсно ю, вважається такою з моменту її укладення. Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише н а майбутнє, оскільки неможли во повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснен е користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У так ому випадку одночасно з визн анням угоди недійсною господ арський суд повинен зазначит и у рішенні, що вона припиняєт ься лише на майбутнє. Якщо уго да визнається недійсною лише на майбутнє господарським с удам слід виходити з того, що у відповідних випадках поруше ні (оспорювані) права і охорон ювані законом інтереси сторо ни за угодою, які виникли до ви знання її недійсною, підляга ють судовому захистові на за гальних підставах.

Враховуючи, що відповідно д о ч. 1 ст. 2 Закону України «Про ф інансовий лізинг»відносини , що виникають у зв'язку з дого вором фінансового лізингу, р егулюються положеннями Циві льного кодексу України про л ізинг, найм (оренду), з урахува нням особливостей, що встано влюються цим Законом, то неза лежно від визнання договору лізингу недійсним Лізингоод ержувач зобов'язаний сплатит и, а Лізингодавець має право о тримати на свою користь суму боргу по сплаті лізингових п латежів та штрафні санкції з а прострочення сплати таких платежів.

Таким чином, враховуючи те, що користування Предметом Лі зингу уже відбулось, а станом на сьогоднішній день строк д ії Договору припинився, а від повідно і зобов'язань у сторі н уже немає в майбутньому, а то му відповідно Договір не мож е бути визнано недійсним з мо менту укладення в силу немож ливості застосування рестит уції до сторін Договору, а так ож в силу відсутності в майбу тньому правовідносин між сто ронами Договору строк дії як ого припинився.

Відповідачем в судовому за сіданні надана письмова заяв а, в якій заявлено, що позиваче м пропущено строк позовної д авності для звернення позива ча до суду, і з цих підстав про сить позивачу відмовити в по зові.

07.11.2011 p. TOB «БМК Планета-Міст»зве рнулося до суду з позовом про визнання недійсним Договору фінансового лізингу № 596-LD. укл аденого із ТОВ «УніКредит Лі зинг»22.05.2008 р.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Циві льного кодексу України позов на давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист с вого цивільного права або ін тересу. Загальна позовна дав ність встановлюється тривал істю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивіль ного кодексу України перебіг позовної давності починаєть ся від дня, коли особа довідал ася або могла довідатися про порушення свого права або пр о особу, яка його порушила.

Від дати укладення договор у (22.05.2008 р.) та від дати здійснення позивачам першої оплати за д оговором (26.05.2008 p.), що підтверджує ться банківською випискою з рахунку відповідача, копія я кої додана до його відзиву на позовну заяву, минуло більше трьох років.

Крім того, більше трьох рокі в до дати звернення до суду із позовом про визнання недійс ним Договору ТОВ «БМК Планет а-Міст»здійснило також насту пні оплати на користь ТОВ «Ун іКредит Лізинг»в якості плат и за користування предметом лізингу на виконання умов До говору: 29.05.2008 р. в розмірі 14 535,19 грн. , 27.06.2008 р. в розмірі 333 822.68 грн. З 1.07.2008 р. в розмірі 336 061,55 грн.

Враховуючи викладені обст авини, суд зазначає, що позива ч вже більше трьох років тому довідався про укладення Дог овору фінансового лізингу № 596-LD від 22.05.2008 p., а відтак позовна да вність до вимоги про визнанн я недійсним оспорюваного дог овору вже сплила.

Відповідно до ч.4 ст.267 Цивіль ного кодексу України сплив п озовної давності, про застос ування якої, заявлено сторон ою у спорі, є підставою для від мови у позові, тому в позові су д відмовляє.

Відповідно до ст. 33 ГПК Укра їни, кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господар ського процесуального кодек су України, Господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

В порушення ст. 33 Господарсь кого процесуального кодексу України Позивачем не доведе но у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних під став для задоволення позовни х вимог. Доводи, викладені у й ого позовній заяві спростова ні у відзиві на позовну заяву та доданими до них документа ми, а тому суд не знаходить під став для задоволення позову.

Витрати по судовому збору, в ідповідно до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, покладаються на пози вача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних в имог відмовити повністю.

Рішення набирає законної с или в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржен е в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 ГПК У країни.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 03 .02.2012р.