Рішення

від 26.01.2012 по справі 18/301

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/301 26.01.12

За позовом Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Укрооборонекспорт»;

до Комуна льного підприємства Дніпров ської районної у місті Києві Ради «Фінансово-розра хунковий центр «Дніпровськи й»;

про про виз нання недійсною додаткової у годи;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: ОСОБА_ 1., представник, довіреність № б/н від 11.08.2011р.;

Від відповідача: ОСО БА_2., представник, довіреніс ть №64-3889 від 30.08.2011р.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 01.11.2011 р. поруш ено провадження у справі №18/301, справа призначена слуханням на 22.11.2011 р.; Ухвалою Господарськ ого суда міста Києва від 08.12.2011р. замінено відповідача КП Дні провської районної у м. Києві ради «Фінансово-розрахунков а центр «Дніпровський»належ ним відповідачем Комунальни м підприємством по утриманню житлового господарства Дніп ровського району міста Києва та відкладено слухання спра ви до 20.12.2011р. Ухвалою Господарсь кого суду міста Києва від 20.12.2011 р. продовжено термін вирішен ня спору у справі №18/301.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Укрообо ронекспорт»(надалі - "Товари ство") звернулося до господар ського суду міста Києва з поз овом до Комунального підприє мства Дніпровської районної у місті Києві ради "Фінансово -розрахунковий центр "Дніпро вський" (надалі - ФРЦ "Дніпров ський") про визнання недійсно ю додаткової угоди.

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що укладена 16.05.2006 р. між К омунальним підприємством по утриманню житлового господа рства Дніпровського району м . Києва та Товариством додатк ова угода про зміну договору №2277 оренди нежилого приміщен ня від 16.05.2006 р. суперечить норма м чинного законодавства Укра їни, оскільки не була нотаріа льно посвідчена, у зв' язку з чим позивач вказує на існува ння підстав для визнання її н едійсною.

В судове засідання предста вник позивача з'явився, позов ні вимоги підтримує та проси ть задовольнити їх повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, по дав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечу є, в його задоволенні просить відмовити повністю. В своєму відзиві на позовну заяву від повідач вказує на те, що спірн а угода від 29.12.2006р. про зміну дог овору оренди нежилого приміщ ення від 16.05.2006р. №2277 укладена між сторонами в письмовій формі , підписана представниками с торін та скріплена печатками підприємств. Відповідач вка зує на те, що між сторонами бул о досягнуто згоди по всім іст отним умовам, необхідним для такого виду договору. Також у відзиві зазначено, що відпов ідно до ст. 654ЦК України, зміна а бо розірвання договору вчиня ється у такій самій формі, що й договір, що змінюється чи роз ривається, а договір оренди н ежилого приміщення № 2277 було в чинено письмово, без додержа ння обов' язкової нотаріаль ної форми і визнано дійсним з а рішенням Господарського су ду м. Києва від 05.10.2006р. по справі № 2/513, а отже не він підлягає нота ріальному посвідченню. Виход ячи з вище викладеного на, на д умку відповідача, додаткова угода до договору № 2277 є дійсно ю.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представників учас ників судового процесу, всеб ічно і повно з' ясувавши фак тичні обставини, на яких ґрун тується позов, об' єктивно о цінивши докази, які мають зна чення для розгляду справи і в ирішення спору по суті, госпо дарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2006 р. між Комунальним підприємством по утриманню ж итлового господарства Дніпр овського району м. Києва(нада лі - «Підприємство»)(орендод авець) та Товариством (оренда р) було укладено договір орен ди нежитлового приміщення №2 277 (надалі - "Договір "), відпові дно до умов якого орендодаве ць зобов' язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нежиле підвальне приміщення площею 374,40 кв.м., розташоване за адресо ю: м. Київ, бул. Перова, 10 (надалі - "об' єкт оренди"), для розміщ ення складу непродовольчих т оварів.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 05.10.2006 р. у спр аві №2/513 Договір визнано дійсн им.

29.12.2006 р. між Підприємством та Т овариством укладено додатко ву угоду про зміну Договору (н адалі - "Угода") за змістом яко го внесено зміни до Договору щодо визначення розміру оре ндної плати.

Рішенням Дніпровської рай онної у місті Києві ради від 25 .06.2007 р. №129 визначено ФРЦ "Дніпров ський" єдиним орендодавцем н ерухомого майна комунальної власності Дніпровського рай ону м. Києва (в т.ч. об' єкту оре нди за Договором).

Спір у справі виник у зв' яз ку із оспорюванням позивачем дійсності Угоди.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу. Недійсним є правочин, якщ о його недійсність встановле на законом (нікчемний правоч ин). У цьому разі визнання тако го правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, вс тановлених цим Кодексом, нік чемний правочин може бути ви знаний судом дійсним. Якщо не дійсність правочину прямо не встановлена законом, але одн а із сторін або інша заінтере сована особа заперечує його дійсність на підставах, вста новлених законом, такий прав очин може бути визнаний судо м недійсним (оспорюваний пра вочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільн ого кодексу України встановл ено, що зміст правочину не мож е суперечити цьому Кодексу, і ншим актам цивільного законо давства, а також інтересам де ржави і суспільства, його мор альним засадам; особа, яка вчи няє правочин, повинна мати не обхідний обсяг цивільної діє здатності; волевиявлення уча сника правочину має бути віл ьним і відповідати його внут рішній волі; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності Уго ди позивачем визначається не відповідність її положенням чинного законодавства Украї ни у зв' язку із відсутністю її нотаріального посвідченн я.

За своїм змістом Угода є пра вочином щодо внесення змін д о Договору, а тому з огляду на приписи 654 Цивільного кодексу України мала бути вчинена в т ій самій формі, що і Договір.

Із тексту Договору вбачаєт ься, що його предметом є перед ання в оренду нежилого підва льного приміщення площею 374,40 к в.м., розташоване за адресою: м . Київ, бул. Перова, 10.

Відтак, Договір є договором оренди нерухомого майна, тоб то між сторонами виникли пра вовідносини оренди нерухомо го майна, які підпадають під п равове регулювання в т.ч. § 4 Гл ави 58 Цивільного кодексу Укра їни та Закону України "Про оре нду державного та комунально го майна".

У відповідності до ст. 793 Циві льного кодексу України (в ред акції, чинній на момент уклад ення Договору) договір найму будівлі або іншої капітальн ої споруди (їх окремої частин и) укладається у письмовій фо рмі. Договір найму будівлі аб о іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком н а один рік і більше підлягає н отаріальному посвідченню.

Згідно із ст. 794 Цивільного ко дексу України (в редакції, чин ній на момент укладення Дого ворів) договір найму будівлі або іншої капітальної спору ди (їх окремої частини), укладе ний на строк не менше одного р оку, підлягає державній реєс трації.

Тобто, укладення договору о ренди нерухомого майна на ст рок більше одного року обумо влено його обов' язковим нот аріальним посвідченням та де ржавною реєстрацією.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивіль ного кодексу України (в редак ції, чинній на момент укладен ня Договорів) договір найму у кладається на строк, встанов лений договором.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону Укра їни "Про оренду державного та комунального майна" (в редакц ії, чинній на момент укладенн я Договорів) термін договору оренди визначається за пого дженням сторін.

Пунктом 7.1 Договору погодже но, що цей договір вступає в си лу з моменту підписання його сторонами і діє з 16.05.2006 р. по 16.05.2016 р .

Відтак, сторонами було укла дено договір оренди нерухомо го майна строком на 10 (десять) р оків, а тому згідно приписів с т.ст. 793, 794 Цивільного кодексу Ук раїни він підлягав обов' язк овому нотаріальному посвідч енню та державній реєстрації .

Статтею 654 Цивільного кодек су України встановлено, що зм іна або розірвання договору вчиняється в такій самій фор мі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше н е встановлено договором або законом чи не випливає із зви чаїв ділового обороту.

З огляду на викладене вбача ється, що укладена між сторон ами Угода підлягає обов' язк овому нотаріальному посвідч енню та державній реєстрації .

Із матеріалів справи (Угода ) вбачається та не заперечуєт ься представниками сторін, щ о нотаріальне посвідчення та державна реєстрація Угоди н е проводилися.

Відповідно до абз. 1-3 п. 8 поста нови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 "Про судов у практику розгляду цивільни х справ про визнання правочи нів недійсними" відповідно д о частини першої статті 215 ЦК п ідставою недійсності правоч ину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встанов лені статтею 203 ЦК, саме на моме нт вчинення правочину. Не мож е бути визнаний недійсним пр авочин, який не вчинено. У зв'я зку з цим судам необхідно пра вильно визначати момент вчин ення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Зокрема, не є укладеним и правочини (договори), у яких відсутні встановлені законо давством умови, необхідні дл я їх укладення (відсутня згод а за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферт у; не передано майно, якщо відп овідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчинени м також правочин у разі незді йснення його державної реєст рації, якщо правочин підляга є такій реєстрації.

За змістом ч. 1 ст. 209 Цивільног о кодексу України правочин, я кий вчинений у письмовій фор мі, підлягає нотаріальному п освідченню лише у випадках, в становлених законом або домо вленістю сторін.

Частиною 1 ст. 210 Цивільного к одексу України встановлено, що правочин підлягає державн ій реєстрації лише у випадка х, встановлених законом. Таки й правочин є вчиненим з момен ту його державної реєстрації .

У відповідності до ч. 3 ст. 640 Ци вільного кодексу України дог овір, який підлягає нотаріал ьному посвідченню або держав ній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної ре єстрації, а в разі необхіднос ті і нотаріального посвідчен ня, і державної реєстрації - з моменту державної реєстраці ї.

Статтею 220 Цивільного кодек су України у разі недодержан ня сторонами вимоги закону п ро нотаріальне посвідчення д оговору такий договір є нікч емним. Якщо сторони домовили ся щодо усіх істотних умов до говору, що підтверджується п исьмовими доказами, і відбул ося повне або часткове викон ання договору, але одна із сто рін ухилилася від його нотар іального посвідчення, суд мо же визнати такий договір дій сним. У цьому разі наступне но таріальне посвідчення догов ору не вимагається.

Отже, з огляду на відсутніст ь нотаріального посвідчення та державної реєстрації Уго ди, з вчиненням яких законода вець пов'язує укладення відп овідного правочину, судових рішень про визнання її дійсн ою, така Угода є неукладеною в розумінні ст. 638 Цивільного ко дексу України.

При цьому, суд відзначає, що наявність судового рішення про визнання Договору дійсни м, укладення якого відповідн о до ст.ст. 753, 754 Цивільного кодек су України обумовлено його о бов'язковим нотаріальним пос відченням та державною реєст рацією, за змістом ст. 654 Цивіль ного кодексу України не позб авляє обов' язку сторін щодо нотаріального посвідчення т а державної реєстрації Угоди про внесення змін до такого д оговору.

Згідно із абз. 4 п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни від 06.11.2009 р. №9 "Про судову пр актику розгляду цивільних сп рав про визнання правочинів недійсними" встановивши ці о бставини, суд відмовляє в зад оволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслід ки недійсності правочину не застосовуються до правочину , який не вчинено.

Отже, враховуючи, що судом в становлено неукладеність Уг оди, то підстави для визнання її недійсною відсутні.

За таких обставин, в задовол енні позовних вимог з виклад ених у позові Товариства пра вових підстав необхідно відм овити.

Відповідно до вимог ст. 49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати покладаються на позивача .

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарс ького процесуального кодекс у України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні по зову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрообор онекспорт»відмовити повніс тю.

2. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Суддя Мандриченко О.В.

Дата складання рішення 02.02 .2012 р.