Рішення

від 08.02.2012 по справі 5/276

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/276 08.02.12

За позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю "Стілф"

до Приватного підп риємства "Висотка"

про стягнення 12 162,87 г рн.

Суддя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 09.12.2011 р.;

від відповідача: не з'явився .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стілф" (дал і - позивач) звернулось до го сподарського суду міста Києв а з позовом до Приватного під приємства "Висотка" (далі - ві дповідач) про стягнення 12 162, 87 гр н., в тому числі 12 000, 00 грн. безпідс тавно набутих коштів, 12, 00 грн. і нфляційних втрат та 152, 87 грн. 3 % р ічних.

Обґрунтовуючи позовні вим оги, позивач вказував на те, що сторони мали намір укласти д оговір купівлі-продажу блок- посту охорони, у зв' язку з чи м відповідач виставив позива чу рахунок-фактуру № СФ-1 від 04.0 7.2011 р. на суму 16 000, 00 грн., який був оп лачений позивачем 04.07.2011 р. на су му 12 000, 00 грн. згідно з платіжним дорученням № сф-1. Оскільки в п одальшому сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умо в договору купівлі-продажу, в ін укладений не був, а відпові дний товар не було відповіда чем виготовлено та поставлен о на користь позивача, з огляд у на що останній звернувся до відповідача з листом № 101 від 03 .08.2011 р. щодо повернення безпідс тавно набутих коштів у сумі 12 000, 00 грн. Зважаючи на неповерне ння вказаних коштів, позивач вирішив звернутись за захис том своїх прав до суду.

Разом з подачею позовної за яви позивач також звернувся до суду із заявою про вжиття з аходів до забезпечення позов у шляхом накладення арешту н а майно та грошові кошти, що на лежать відповідачу.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 19.12.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/276 т а призначено розгляд справи на 24.01.2012 р.

У судовому засіданні 24.01.2012 р. с удом відмовлено у задоволенн і заяви про вжиття заходів до забезпечення позову та, у зв' язку з неявкою представника відповідача відкладено розг ляд справи на 08.02.2012 р.

06.02.2012 р. через відділ діловодс тва суду від позивача надійш ла заява про уточнення позов них вимог від 03.02.2012 р., якою він пр осить стягнути з відповідача 12 000, 00 грн. боргу, 12, 00 грн. інфляцій них втрат та 152, 87 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни позивач вправі до прийнят тя рішення по справі збільши ти розмір позовних вимог за у мови дотримання встановлено го порядку досудового врегул ювання спору у випадках, пере дбачених статтею 5 цього Коде ксу в цій частині, відмовитис ь від позову або зменшити роз мір позовних вимог. Відповід ач має право визнати позов по вністю або частково, а також м ає право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати зустрічний по зов.

Враховуючи зазначене, судо м розглядаються позовні вимо ги в редакції заяви про збіль шення розміру позовних вимог від 03.02.2012 р., поданої до суду 06.02.2012 р .

У судовому засіданні 08.02.2012 р. п редставник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх з адовольнити з підстав, викла дених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився , про причини неявки не повідо мив, про дату, час та місце роз гляду справи повідомлений на лежним чином.

Так, згідно з п. 11 Інформаці йного листа Вищого господарс ького суду України № 01-8/123 від 15.03. 2007 р. "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у 2006 році" від повідні процесуальні докуме нти надсилаються господарсь ким судом згідно з поштовими реквізитами учасників судов ого процесу, наявними в матер іалах справи.

Відповідно до Інформацій ного листа Вищого господарсь кого суду України № 01-8/1228 від 02.06.200 6 р. "Про деякі питання практик и застосування норм Господар ського процесуального кодек су України, порушені у допові дних записках про роботу гос подарських судів у 2005 році" до п овноважень господарських су дів не віднесено установленн я фактичного місцезнаходжен ня юридичних осіб або місця п роживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому примірн ики повідомлень про вручення рекомендованої кореспонден ції, повернуті органами зв'яз ку з позначками "адресат вибу в", "адресат відсутній" і т.п., з у рахуванням конкретних обста вин справи можуть вважатися належними доказами виконанн я господарським судом обов'я зку щодо повідомлення учасни ків судового процесу про вчи нення цим судом певних проце суальних дій.

Слід зазначити, що законода вство України, в тому числі Го сподарський процесуальний к одекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема поз ивача, з' ясовувати фактичне місцезнаходження іншої стор они (сторін) у справі (якщо вон о не співпадає з її місцезнах одженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодек су України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших проц есуальних документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визнач еному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела пр о це до відома господарськог о суду, інших учасників проце су, то всі процесуальні наслі дки такої невідповідності по кладаються на цю юридичну ос обу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України № 18 від 26.12.2011 р. "П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції", р озпочинаючи судовий розгляд , суддя має встановити, чи пові домлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть уч асть у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду с удом справи у разі виконання останнім вимог частини перш ої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокре ма, в разі якщо ухвалу про пору шення провадження у справі б уло надіслано за належною ад ресою (тобто повідомленою су ду стороною, а в разі ненаданн я суду відповідної інформаці ї - адресою, зазначеною в Єди ному державному реєстрі юрид ичних осіб та фізичних осіб - п ідприємців), і не повернуто пі дприємством зв' язку або пов ернуто з посиланням на відсу тність (вибуття) адресата, від мову від одержання, закінчен ня строку зберігання поштово го відправлення тощо, то вваж ається, що адресат повідомле ний про час і місце розгляду с прави судом.

У випадку нез'явлення в засі дання господарського суду пр едставників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщ о неявка таких представників не перешкоджає вирішенню сп ору.

Зважаючи на те, що неявка п редставника відповідача не п ерешкоджає всебічному, повно му та об'єктивному розгляду в сіх обставин справи, суд вваж ає за можливе розглянути спр аву за наявними в ній матеріа лами в порядку ст. 75 ГПК Україн и.

У судовому засіданні 08.02.2012 р . судом проголошено вступну т а резолютивну частину рішенн я.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, у л ипні 2011 року сторони планувал и укласти договір купівлі-пр одажу блок-посту охорони.

Зокрема, 04.07.2011 р. відповідач ви ставив позивачу рахунок-факт уру № СФ-1 на суму 16 000, 00 грн. щодо о плати блок-посту охорони 2*2*2,4 м й послуг по його перевезенню та вивантаженню.

В якості передоплати зазна ченого товару позивач перера хував відповідачу 12 000, 00 грн., що підтверджується випискою банку по рахунку по зивача від 04.07.2011 р.

Оскільки в подальшому стор они не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору купі влі-продажу, відповідний дог овір за твердженням позивача укладений не був, замовлений товар відповідачем не вигот овлено та не поставлено на ко ристь позивача, з огляду на що останній звернувся до відпо відача з листом № 101 від 03.08.2011 р., на дісланим 11.08.2011 р., щодо повернен ня коштів у сумі 12 000, 00 грн.

Зважаючи на неповернення в казаних коштів, позивач вирі шив звернутись за захистом с воїх прав до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України ц ивільні права та обов'язки ви никають із дій осіб, що передб ачені актами цивільного зако нодавства, а також із дій осіб , що не передбачені цими актам и, але за аналогією породжуют ь цивільні права та обов'язки ; підставами виникнення циві льних прав та обов'язків, зокр ема, є договори та інші правоч ини.

Зобов'язанням є правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов'язана вчинити н а користь другої сторони (кре дитора) певну дію (передати ма йно, виконати роботу, надати п ослугу, сплатити гроші тощо) а бо утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагат и від боржника виконання йог о обов'язку. Зобов'язання має ґ рунтуватися на засадах добро совісності, розумності та сп раведливості.

Одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов 'язання має виконуватися нал ежним чином відповідно до ум ов договору та вимог цього Ко дексу, інших актів цивільног о законодавства, а за відсутн ості таких умов та вимог - відп овідно до звичаїв ділового о бороту або інших вимог, що зви чайно ставляться (ст. ст. 525, 526 ЦК України).

За змістом виставленого ві дповідачем позивачу рахунку -фактури сторони планували у класти змішаний договір купі влі-продажу (поставки) та пере везення вантажу.

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній форм і досягли згоди з усіх істотн их умов договору. Істотними у мовами договору є умови про п редмет договору, умови, що виз начені законом як істотні аб о є необхідними для договорі в даного виду, а також усі ті у мови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути до сягнуто згоди. Договір уклад ається шляхом пропозиції одн ієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиц ії (акцепту) другою стороною.

Істотними умовами договор у поставки (купівлі-продажу) є умови про предмет та ціну тов ару, що підлягає передачі про давцем у власність покупця, а також строк його дії.

Істотними умовами договор у перевезення вантажу є його предмет, ціна та строк.

За загальним правилом дого вори між юридичними особами укладаються у письмовій фор мі шляхом складання єдиного документа.

Водночас, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладе ння господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шля хом обміну листами, факсогра мами, телеграмами, телефоног рамами тощо, а також шляхом пі дтвердження прийняття до вик онання замовлень, якщо закон ом не встановлено спеціальн і вимоги до форми та порядку у кладення даного виду договор ів.

Також, згідно з положеннями ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є ук ладеним з моменту одержання особою, яка направила пропоз ицію укласти договір, відпов іді про прийняття цієї пропо зиції.

При цьому, що стосується дог овору перевезення, то відпов ідно до ч. 2 ст. 307 ГК України укла дення договору перевезення в антажу підтверджується скла денням перевізного документ а (транспортної накладної, ко носамента тощо) відповідно д о вимог законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у відповідь н а виставлений відповідачем р ахунок здійснив його частков у оплату, чим засвідчив намір укласти відповідний договір між сторонами.

Однак, в подальшому сторона ми не було ані укладено єдино го письмового договору купів лі-продажу (поставки), ані вчин ено дій щодо прийняття до вик онання на себе відповідних з обов'язань шляхом підписання видаткової накладної, склад ання податкової накладної та відображення відповідних по даткових зобов' язань в пода ткових деклараціях, видачі д овіреності на отримання това рно-матеріальних цінностей, складання товарно-транспорт ної накладної тощо.

При цьому, як вбачається з в иставленого відповідачем ра хунку-фактури, він не містить деталізованого опису предме ту договору, як в частині това ру, так і в частині характерис тики послуг з його перевезен ня.

Водночас, відповідно до ч. 4 с т. 180 ГК України умови про предм ет у господарському договорі повинні визначати найменува ння (номенклатуру, асортимен т) та кількість продукції (роб іт, послуг), а також вимоги до ї х якості.

На підставі зазначеного, су д дійшов висновку, що між стор онами не було укладено відпо відного договору купівлі-про дажу (поставки) товару та нада ння послуг з його перевезенн я, у зв' язку з чим у відповіда ча відсутні правові підстави для збереження грошових кош тів, перерахованих йому пози вачем.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, о соба, яка набула майно або збе регла його у себе за рахунок і ншої особи (потерпілого) без д остатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), з обов'язана повернути потерпі лому це майно. Особа зобов'яза на повернути майно і тоді, кол и підстава, на якій воно було н абуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК Україн и застосовуються до вимог пр о повернення виконаного одні єю із сторін у зобов'язанні та незалежно від того, чи безпід ставне набуття або збереженн я майна було результатом пов едінки набувача майна, потер пілого, інших осіб чи наслідк ом події (ч. 2, п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК Украї ни).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказуванн я слід розуміти як закріплен у в процесуальному та матері альному законодавстві міру н алежної поведінки особи, що б ере участь у судовому процес і, із збирання та надання дока зів для підтвердження свого суб' єктивного права, що має за мету усунення невизначен ості, яка виникає в правовідн осинах у разі неможливості д остовірно з' ясувати обстав ини, які мають значення для сп рави.

Зважаючи на встановлені ф акти та вимоги вищезазначени х правових норм, а також врахо вуючи, що відповідач в устано вленому порядку обставини, я кі повідомлені позивачем, не спростував, господарський с уд дійшов висновку, що позов в частині стягнення грошових коштів у сумі 12 000, 00 грн. нормати вно та документально доведен ий, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦК Укр аїни на таку суму нараховуют ься проценти за користування нею, передбачені ст. 536 ЦК Украї ни, яка за обставин порушення грошового зобов' язання від силає до приписів ст. 625 ЦК Укра їни.

Зокрема, відповідно до згід но зі статтею 625 ЦК України бор жник, який прострочив викона ння грошового зобов'язання, н а вимогу кредитора зобов'яза ний сплатити суму боргу з ура хуванням встановленого інде ксу інфляції за весь час прос трочення, а також три процент и річних від простроченої су ми, якщо інший розмір процент ів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати б оргу з урахуванням індексу і нфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є спо собами захисту його майновог о права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні мат еріальних втрат від знецінен ня грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отр иманні компенсації (плати) ві д боржника за користування у тримуваними ним грошовими ко штами, належними до сплати кр едиторові. (Відповідної прав ової позиції дотримується Ви щий господарський суд Україн и у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та В ерховний Суд України у поста нові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Позивач нарахував відпові дачу інфляційні втрати на су му 12, 00 грн. за період вересня 2011 р оку та 152, 87 грн. 3 % річних за періо д з 11.08.2011 р. по 12.12.2011 р.

В силу приписів п. 18 Інформац ійного листа Вищого господар ського суду України "Про деяк і питання практики застосува ння норм Господарського проц есуального кодексу України, порушені у доповідних записк ах про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 ста тті 47 ГПК України щодо прийнят тя судового рішення за резул ьтатами обговорення усіх обс тавин справи та частини 1 стат ті 43 ГПК України стосовно всеб ічного, повного і об'єктивног о розгляду в судовому процес і всіх обставин справи в їх су купності, суд повинен переві рити обґрунтованість і прави льність здійсненого нарахув ання сум штрафних санкцій, рі чних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення поми лкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відпо відно до закону чи договору а бо зробити це самостійно.

Судом встановлено, що позив ач невірно визначає кількіст ь днів прострочення відповід ачем зобов' язання з поверне ння грошових коштів. Так, в сил у приписів ч. 2. ст. 530 ЦК України в ідповідач мав повернути такі кошти протягом семи днів з мо менту отримання вимоги. Оскі льки позивач надіслав претен зію щодо повернення коштів 11.0 8.2011 р., то відповідно вони мали б ути повернуті не раніше 20.08.2011 р. з урахуванням нормативних с троків пересилання місцевої поштової кореспонденції (Д + 2 ).

Таким чином, розмір 3 % річних має становити 112, 43 грн. за періо д з 20.08.2011 р. по 12.12.2011 р.

Розмір інфляційних втрат р озраховано вірно.

Відповідно до п. 3 Роз'ясненн я Вищого арбітражного суду У країни № 02-5/422 від 10.12.1996 р. "Про судов е рішення", зі змінами та допов неннями, рішення господарськ ого суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які п осилаються особи, що беруть у часть у процесі, та якими дока зами вони підтверджуються; ч и не виявлено у процесі розгл яду справи інших фактичних о бставин, що мають суттєве зна чення для правильного виріше ння спору, і доказів на підтве рдження цих обставин; яка пра вова кваліфікація відносин с торін, виходячи з фактів, уста новлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма п ідлягає застосуванню для вир ішення спору.

Оскільки, як зазначалось ви ще, судом встановлено, що у від повідача відсутні правові пі дстави для збереження спірно ї суми коштів, позовні вимоги підлягають задоволенню част ково з урахуванням здійснено го судом перерахунку 3 % річних .

З урахуванням зазначеного , відповідно до ст. 49 Господарс ького процесуального кодекс у України, судові витрати пок ладаються на сторони пропорц ійно задоволеним позовним ви могам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги зад овольнити частково.

2. Стягнути з Приватног о підприємства "Висотка" (03061, м. К иїв, Солом'янський район, вули ця Героїв Севастополя, будин ок 23-А, квартира 242, код ЄДРПОУ 356198 75) на користь Товариства з обм еженою відповідальністю "Сті лф" (01032, м. Київ, Шевченківський р айон, бульвар Тараса Шевченк а, будинок 33, поверх 13, код ЄДРПО У 35033679) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих ко штів, 12 (дванадцять) грн. 00 коп. ін фляційних втрат, 112 (сто дванад цять) грн. 43 коп. 3 % річних, 1 397 (одну тисячу триста дев' яносто с ім) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині поз ову відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення строку п одання апеляційної скарги, я кщо апеляційну скаргу не бул о подано. У разі подання апеля ційної скарги рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після розгляду сп рави апеляційним господарсь ким судом.

Суддя В.С. Лома ка

Повне рішення складе но 13.02.2012 р.