Рішення

від 08.02.2012 по справі 51/520

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/520 08.02.12

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інте ресах держави в особі Держав ного агентства земельних рес урсів

до 1) Товариства з обмеже ною відповідальністю "Вестіг а"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Ін вест"

3) Київської міської ради

про визнання недійсним и рішення та договорів оренд и земельної ділянки

Суддя Пригунова А.Б.

Представники :

від прокуратури: Василюк О.Г.

від позивача: Дрига П.Ю.

від відповідача 1: не з'явили сь

від відповідача 2: Юморано в Д.І.

від відповідача 3: Безноси к А.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора м іста Києва звернувся до Госп одарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Д ержавного агентства земельн их ресурсів з позовом про виз нання недійсними рішень Київ ської міської ради № 57/1891 від 26.07.2 007 р., № 249/2318 від 17.09.2009 р.; визнання нед ійсним договорів оренди земе льних ділянок № 91-6-00746 від 29.12.2007 р. т а № 91-6-0047 від 29.12.2007 р.; визнання неді йсним договору купівлі-прода жу земельної ділянки від 06.11.2009 р .; визнання недійсним договор у купівлі-продажу продажу зе мельної ділянки від 03.12.2010 р.; виз нання недійсним державного а кту на право власності на зем ельну ділянку № 01-8-00227; зобов' яз ання відповідача 1 повернути у комунальну власність тери торіальної громади міста Киє ва земельну ділянку площею 0, 4 675 га у пров. Михайлівському у м істі Києві. Позовні вимоги об ґрунтовані тим, що рішення Ки ївської міської ради, на підс таві яких укладено оспорюван і договори, на думку прокурор а, є протиправним.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 23.11.2011 р. поруш ено провадження у даній спра ві, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.12.2011 р . за участю прокурора та предс тавників сторін, яких зобов' язано надати суду певні доку менти.

Звертаючись до суду з позов ом, прокурор просив з метою за безпечення позову накласти а решт на земельну ділянку пло щею 0, 4675 га кадастровий номер 8 0 00 000 000:82:017:0021 у пров. Михайлівськом у у місті Києві (в межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б , 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1 -б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) та заборнит и Товариству з обмеженою від повідальністю "Вестіга" і буд ь-яким іншим особам вчиняти д ії по підготовці до будівниц тва, реконструкції споруд на спірній земельній ділянці.

У процесі провадження у спр аві відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому прот и позову заперечив з тих підс тав, що даний спір не підвідом чий господарському суду, про курором не наведено доказів порушення прав Державного аг ентства земельних ресурсів т а сплила позовна давність до вимог прокурора.

Також у своєму відзиві Това риство з обмеженою відповіда льністю "Пантеон-Інвест" прос ить припинити провадження у даній справі на підставі п. 1 с т. 80 Господарського процесуал ьного кодексу України у зв' язку з непідвідомчістю спорі в щодо оскарження рішень орг анів місцевого самоврядуван ня та державних актів на прав о приватної власності на зем ельну ділянку господарськом у суду.

Також суд відзначає, що Това риство з обмеженою відповіда льністю "Пантеон-Інвест" прид бало земельні ділянки площею 0, 4675 га у пров. Михайлівському у місті Києві, а тому дія догово рів № 91-6-00746 від 29.12.2007 р. та № 91-6-0047 від 29.1 2.2007 р. припинена, що, на думку від повідача 3, є підставою для при пинення провадження у даній справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Гос подарського процесуального кодексу України.

Крім того, відповідач проси ть припинити провадження у д аній справі в частині вимог п ро визнання відсутнім у Това риства з обмеженою відповіда льністю «Історія міста»прав а власності на земельні діля нки за кадастровими номерами 8 000 000 000:82:012:0063 та 8 000 000 000:82:012:0041 на підста ві п. 1-1 ст. 80 Господарського про цесуального кодексу України у зв' язку з відсутністю пре дмета спору.

З приводу зазанчаеного суд відзначає, що по-перше у даній справі не заявлено вимоги пр о відсутнім у Товариства з об меженою відповідальністю «І сторія міста»права власност і на земельні ділянки за када стровими номерами 8 000 000 000:82:012:0063 та 8 000 000 000:82:012:0041 та, по-друге, Товарист во з обмеженою відповідальні стю «Історія міста»не є учас ником провадження у спарві № 51/520, а відтак - клопотання Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Пантеон-Інвест" в ці й частиеі не підлягає задово леню.

Київська міська рада надал а відзив на позовну заяву, у як ому проти позову заперечила, мотивуючи свої заперечення тим, що від позивача не надход ило клопотань про приведення рішень Київської міської ра ди № 57/1891 від 26.07.2007 р. та № 249/2318 від 17.09.2009 р . у відповідність із законода вством відповідно до ст. 6 Зако ну України «Про державний ко нтроль за використанням та о хороною земель»не надходило та приймаючи оспорювані ріш ення Київською міською радою не порушувались права позив ача.

Також відповідач 3 зазначає , що оскільки на даний час чинн е рішення Київської міської ради № 249/2318 від 17.09.2009 р., підстави дл я визнання недійсними актів відсутні.

08.02.2011 р. через відділ діловодс тва Господарського суду міст а Києва Товариство з обмежен ою відповідальністю "Пантеон -Інвест" подало додаткові поя снення, у яких зазначає, що на сьогоднішній день не розробл ено порядку визначення та за твердження меж і режимів вик ористання зон охорони пам' я ток та внесення змін до них.

У даному судовому засіданн і судом розглянуто клопотанн я прокурора про забезпечення позову, у зв?язку з чим суд від значає наступне.

В обґрунтування своєї заяв и прокурор зазначає, що невжи ття заходів забезпечення поз ову може утруднити поверненн я у комунальну власність, оск ільки її може бути черговий р аз відчужено на користь трет іх осіб або розпочато будівн ицтво офісно-готельно-житлов ого комплексу на ній, що значн о утруднить її повернення.

Статтями 66, 67 ГПК України пер едбачено право господарсько го суду за заявою сторони або з своєї ініціативи вжити зах одів до забезпечення позову. Забезпечення позову допуска ється в будь-якій стадії пров адження у справі, якщо невжит тя таких заходів може утрудн ити чи зробити неможливим ви конання рішення господарськ ого суду. Позов забезпечуєть ся в тому числі й накладенням арешту на майно або грошові к ошти, що належать відповідач еві.

Тож, заходи до забезпечення позову застосовуються госпо дарським судом як гарантія р еального виконання рішення с уду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини зверне ння із заявою про забезпечен ня позову. З цією метою та з ур ахуванням загальних вимог, п ередбачених статтею 33 ГПК, обо в'язковим є подання доказів н аявності фактичних обставин , з якими пов'язується застосу вання певного заходу до забе зпечення позову.

У вирішенні питання про заб езпечення позову господарсь кий суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів зая вника щодо необхідності вжит тя відповідних заходів з ура хуванням: розумності, обґрун тованості і адекватності вим ог заявника щодо забезпеченн я позову; забезпечення збала нсованості інтересів сторін , а також інших учасників судо вого процесу; наявності зв'яз ку між конкретним заходом до забезпечення позову і предм етом позовної вимоги, зокрем а, чи спроможний такий захід з абезпечити фактичне виконан ня судового рішення в разі за доволення позову; імовірност і утруднення виконання або н евиконання рішення господар ського суду в разі невжиття т аких заходів; запобігання по рушенню у зв'язку із вжиттям т аких заходів прав та охороню ваних законом інтересів осіб , що не є учасниками даного суд ового процесу.

Умовою застосування заход ів до забезпечення позову за вимогами майнового характер у є достатньо обґрунтоване п рипущення, що майно (в тому чис лі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на м омент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшит ись за кількістю або погірши тись за якістю на момент вико нання рішення.

Достатньо обґрунтованим д ля забезпечення позову є під тверджена доказами наявніст ь фактичних обставин, з якими пов'язується застосування п евного виду забезпечення поз ову. Про такі обставини може с відчити вчинення відповідач ем дій, спрямованих на ухилен ня від виконання зобов'язанн я після пред'явлення вимоги ч и подання позову до суду (реал ізація майна чи підготовчі д ії до його реалізації, витрач ання коштів не для здійсненн я розрахунків з позивачем, ук ладення договорів поруки чи застави за наявності невикон аного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в за яві на потенційну можливість ухилення відповідача від ви конання судового рішення без наведення відповідного обґр унтування не є достатньою пі дставою для задоволення відп овідної заяви.

Адекватність заходу до заб езпечення позову, що застосо вується господарським судом , визначається його відповід ністю вимогам, на забезпечен ня яких він вживається. Оцінк а такої відповідності здійсн юється господарським судом, зокрема, з урахуванням співв ідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник , з вартістю майна, на яке вима гається накладення арешту, а бо майнових наслідків заборо ни відповідачеві вчиняти пев ні дії.

Обираючи, який саме захід за безпечення позову слід засто совувати у тій чи іншій справ і, господарський суд повинен виходити з такого. За позовам и про визнання права власнос ті (іншого речового права) або витребування майна арешт мо же бути лише накладений на ін дивідуальне визначене майно . В такому разі в ухвалі про за безпечення позову мають зазн ачатися ознаки, які ідентифі кують відповідне майно та ві дрізняють його від іншого (од норідного чи подібного) майн а, та за необхідності місцезн аходження майна.

Разом з тим, прокурором не н адано суду жодного доказу на підтвердження наявності обс тавин, з якими заявник пов' я зує утруднення чи неможливіс ть виконання рішення господа рського суду, а тому суд відмо вляє у задоволенні клопотанн я про забезпечення позову.

Розглянувши у даному судо вому засіданні клопотання То вариства з обмеженою відпові дальністю "Пантеон-Інвест" пр о припинення провадження у с праві суд відзначає, що відпо відно до положень ст. 17 Кодекс у адміністративного судочин ства України спори з органом державної влади, органом міс цевого самоврядування, їхньо ю посадовою або службовою ос обою, предметом яких є переві рка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (о сіб), відповідно прийняти або вчинених ними при здійсненн і владних управлінських функ цій належать до компетенції адміністративних судів.

Разом з тим, у даному випад ку Київська міська рада є рів ноправним суб' єктом земель них відносин, дії якого спрям овані на реалізацію права ро зпоряджатися землею, і не є су б' єктом владних повноважен ь по відношенню до іншого уча сника спірних відносин - Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Пантеон-Інвест" , ос кільки відсутня підпорядков аність яка має місце під час з дійснення органом місцевого самоврядування владних упра влінських функцій.

При цьому, у даній справі пр едметом позовних вимог є пер евірка правильності формува ння волі однієї із сторін (Киї вської міської ради) стосовн о розпорядження землею та пе редачі відповідних прав на н еї, і такий спір не може бути р озглянутий за правилами вста новленими Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и.

Такої ж позиції дотримуєть ся і Верховний Суд України, що викладена у постанові судов ої палати в адміністративних справах від 27.04.2010 р. № 21-2328во09 та за значається в листі Вищого го сподарського суду України ві д 23.06.2010 р. № 05-05/357.

Крім того, відповідно до 1.2.2 п останови Пленуму Вищого госп одарського суду України № 6 ві д 17.05.2011 р. «Про деякі питання пра ктики розгляду справ у спора х, що виникають із земельних в ідносин»справи у спорах за у частю державних органів та о рганів місцевого самоврядув ання, що виникають з правовід носин, у яких державні органи та органи місцевого самовря дування реалізують повноваж ення власника землі, а також в інших спорах, які виникають і з земельних відносин приватн оправового характеру, за від повідності складу сторін спо ру статті 1 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и підвідомчі господарським судам.

З огляду на вищевикладене, с уд дійшов висновку про необґ рунтованість клопотання від повідача 2 про припинення про вадження у даній в частині ви знання недійсними рішень Киї вської міської ради № 57/1891 від 2 6.07.2007 р., № 249/2318 від 17.09.2009 р.; визнання не дійсним договору купівлі-про дажу продажу земельної ділян ки від 03.12.2010 р.; визнання недійсн им державного акту на право в ласності на земельну ділянку № 01-8-00227 та відсутність підстав для його задоволення.

Що ж до клопотання відповід ача 2 про припинення провадже ння у даній справі в частині в имог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок № 91-6-00746 від 29.12.2007 р. та № 91-6-0047 в ід 29.12.2007 р. на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Г осподарського процесуально го кодексу України суд також відмовляє у його задоволенн і з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предм ет спору.

Відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарсько го суду України № 18 від 26.12.2011 р. «П ро деякі питання практики за стосування Господарського п роцесуального кодексу Украї ни судами першої інстанції»г осподарський суд припиняє пр овадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 11 частини першої статті 80 Господарського процесуаль ного кодексу України), зокрем а, у випадку припинення існув ання предмета спору (наприкл ад, сплата суми боргу, знищенн я спірного майна, скасування оспорюваного акта державног о чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим н е залишилося неврегульовани х питань.

Разом з тим, припинення дого ворів оренди земельних ділян ок № 91-6-00746 від 29.12.2007 р. та № 91-6-0047 від 29.12.20 07 р. не тягне наслідком їх неді йсність (скасування), а відтак - у даному випадку відсутні підстави для припинення про вадження у справі відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни.

У даному судовому засіданн і учасники провадження у спр аві підтримали свої позиції.

Відповідно до ст. 82 Господар ського процесуального кодек су України рішення у даній сп раві прийнято у нарадчій кім наті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками процесу.

У судовому засіданні 06.02.2012 р. н а підставі ст. 85 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни оголошено вступну та ре золютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення уча сників процесу, Господарськи й суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.07 р. Київською місько ю радою прийняте рішення № 57/1891 «Про передачу товариству з о бмеженою відповідальністю "П АНТЕОН-Інвест" земельних діл янок для реконструкції житло вих будинків та будівництва, експлуатації та обслуговува ння адміністративно-готельн о-житлового комплексу з вбуд ованими та прибудованими при міщеннями громадського та то рговельного призначення та п аркінгами у пров. Михайлівсь кому (в межах вулиць Малої Ж итомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, М ихайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинкам и N 1 та N 3) у Шевченківському рай оні м. Києва», відповідно до п. 2 якого вирішено передати Від повідачу 2 за умови виконання пункту 3 цього рішення, у довг острокову оренду на 10 років зе мельні ділянки загальною пло щею 0,384 га для реконструкції жи тлових будинків та будівницт ва, експлуатації та обслугов ування адміністративно-готе льно-житлового комплексу з в будованими та прибудованими приміщеннями громадського т а торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлі вському (в межах вулиць Мал ої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б , 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та п ров. Михайлівського між буди нками N 1 та N 3) у Шевченківськом у районі м. Києва.

29.12.07р. між відповідачем 3 та ві дповідачем 2 було укладено до говори оренди земельної діля нки, відповідно до якого Відп овідач 3 на підставі рішення в ід 26.07.07 р. № 57/1891 за актом приймання -передачі передає, а відповід ач 2 приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,384 г а, яка знаходиться на пров. Мих айлівському у Шевченківсько му районі м. Києва. Вказані дог овори були зареєстровані Гол овним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київ ська міська державна адмініс трація) за № 91-6-00746 та № 91-6-00747.

17 вересня 2009 року відповідач ем 3 було прийнято рішення № 249/2 318 «Про внесення змін до догов орів оренди земельних діляно к від 29.12.2007 N 91-6-00746 та N 91-6-00747, укладених між Київською міською радою та товариством з обмеженою в ідповідальністю "ПАНТЕОН-Інв ест", та продаж земельної діля нки товариству з обмеженою в ідповідальністю "ПАНТЕОН-Інв ест" для реставрації, реабілі тації, пристосування до суча сних потреб існуючих будинкі в, реконструкції, будівництв а, експлуатації та обслугову вання необхідних будівель і споруд адміністративно-готе льно-житлового комплексу з в будованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення т а паркінгами у пров. Михайлів ському (у межах вулиць Мало ї Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14 -в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пр ов. Михайлівського між будин ками N 1 та N 3) у Шевченківському районі м. Києва Відповідно до пункту 2.1. договору цільове пр изначення - для будівництва , експлуатації та обслуговув ання підпірної стінки та під земного і наземного паркінгі в (лінійний об' єкт транспор тної інфраструктури), кадаст ровий номер 8000000000:82:012:0041».

06.11.2009 року між відповідачем 3 т а відповідаче6м 2 було укладен о договір купівлі-продажу вк азаної вище земельної ділянк и загальною площею 0,4675 га.

18.11.2009 року Головним управлінн я земельних ресурсів було за реєстровано державний акт пр о право власності ТОВ «Панте он-Інвест»на земельну ділянк у за № 01-8-00193.

03.12.2010 року між відповідачем 3 т а відповідачем 2 було укладен о договір купівлі-пролажу зе мельної ділянки загальною пл ощею 0,4675 га, що знаходиться у пр ов. Михайлівському (у межах ву лиць Малої Житомирської , 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівськог о між будинками N 1 та N 3) у Шевчен ківському районі м. Києва.

17.01.2011 року відповідачем 2 було отримано державний акт про п раво власності на земельну д ілянку площею 0,4675 га, що знаход иться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житом ирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михай лівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Миха йлівського між будинками N 1 та N 3) у Шевченківському районі м . Києва, зареєстрований в Книз і записів реєстрації державн их актів на право власності н а землю та на право постійног о користування землею, догов ір оренди землі за № 01-8-00227.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, та врахо вуючи, що кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог і заперечен ь, суд вважає, що позовні вимог и Прокурора задоволенню не п ідлягають з наступних підста в.

Згідно з ст.12 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни господарським судам під відомчі справи у спорах, що ви никають із земельних відноси н, в яких беруть участь суб'єкт и господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністрати вних судів.

Відповідно до ст.131 Земельно го кодексу України громадяни та юридичні особи України, а т акож територіальні громади т а держава мають право набува ти у власність земельні діля нки на підставі міни, ренти, да рування, успадкування та інш их цивільно-правових угод. Ук ладення таких угод здійснюєт ься відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванн ям вимог цього Кодексу.

Відповідно до п.1.2.2. постанов и Пленуму Вищого господарськ ого суду України N6 від 17.05.11р. «Пр о деякі питання практики роз гляду справ у спорах, що виник ають із земельних відносин»з положень ст.13, 14, 140, 142, 143 Конституц ії України, ст.11, 16, 167, 169, 374 Цивільно го кодексу України, ст.2, 8, 48, 133, 148, 152 , 197, 283 Господарського кодексу У країни, ст.80, 84, 123, 124, 127, 128 Земельного кодексу України випливає, що органи місцевого самоврядув ання у правовідносинах щодо розпорядження земельними ді лянками державної та комунал ьної власності (наданні земе льних ділянок громадянам та юридичним особам у власність або в користування, відчужен ні земельних ділянок державн ої або комунальної власності , укладенні, зміні, розірванні договорів купівлі-продажу, о ренди земельної ділянки та і нших договорів щодо земельни х ділянок, в тому числі прийня тті державними органами та о рганами місцевого самовряду вання відповідних рішень) ді ють як органи, через які держа ва або територіальна громада реалізують повноваження вла сника земельних ділянок. Реа лізуючи відповідні повноваж ення, державні органи або орг ани місцевого самоврядуванн я вступають з юридичними та ф ізичними особами у цивільні та господарські правовіднос ини. Отже, у таких відносинах д ержава або територіальні гро мади є рівними учасниками зе мельних відносин з іншими юр идичними та фізичними особам и, у тому числі з суб'єктами пі дприємницької діяльності. Та ким чином, справи у спорах за у частю державних органів та о рганів місцевого самоврядув ання, що виникають з правовід носин, у яких державні органи та органи місцевого самовря дування реалізують повноваж ення власника землі, а також в інших спорах, які виникають і з земельних відносин приватн оправового характеру, за від повідності складу сторін спо ру статті 1 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и підвідомчі господарським с удам.

Як вбачається з матеріалів справи предметом спору є ріш ення Відповідача 1, який реалі зує повноваження власника сп ірних земельних ділянок, про надання в оренду та продаж Ві дповідачу 2 земельних діляно к, цивільно-правові договори оренди та купівлі-продажу ци х земельних ділянок, укладен і Відповідачем 1 та Відповіда чем 2 відповідно до норм Цивіл ьного та Земельного кодексів України, акти права власност і на земельні ділянки, яки пос відчують цивільне право влас ності Відповідача 2 на майно т а зобов' язання Відповідача 3 повернути Відповідачу 1 спір ну земельну ділянку. При цьом у, будь-які відносини адмініс тративного управління та під порядкування між Відповідач ем 1 та Відповідачем 2 відсутні .

За вказаних обставин суд вв ажає, що даний спір за своєю пр авовою природою є господарсь ким, оскільки виник у сфері ци вільних, господарських відно син між Відповідачем 1, як орен додавцем і продавцем земельн их ділянок, та Відповідачем 2, як орендарем та покупцем цих земельних ділянок, склад сто рін відповідає ст.1 Господарс ького процесуального кодекс у України, тому дана справа є п ідвідомча Господарському су ду міста Києва.

Відповідно до ст.19 Земельно го кодексу України землі Укр аїни за основним цільовим пр изначенням поділяються на та кі категорії, в тому числі, зем лі житлової та громадської з абудови ; землі промисловост і, транспорту , зв'язку, енерге тики, оборони, землі історико -культурного та іншого призн ачення. Земельні ділянки кож ної категорії земель, які не н адані у власність або корист ування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у зап асі.

Згідно з ст.20 Земельного код ексу України віднесення земе ль до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рі шень органів державної влад и та органів місцевого самов рядування відповідно до їх п овноважень. Зміна цільового призначення земель провадит ься органами виконавчої вла ди або органами місцевого са моврядування , які приймають рішення про передачу цих зем ель у власність або надання у користування і затверджують проекти землеустрою. Зміна ц ільового призначення земель , які перебувають у власності громадян або юридичних осіб , здійснюється за ініціативо ю власників земельних діляно к у порядку, що встановлюєтьс я Кабінетом Міністрів Україн и.

Згідно з ст.38, 39 Земельного ко дексу України до земель житл ової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщ ення житлової забудови, гром адських будівель і споруд , ін ших об'єктів загального кори стування. Використання земел ь житлової та громадської за будови здійснюється відпові дно до генерального плану на селеного пункту, іншої місто будівної документації, плану земельно-господарського уст рою з дотриманням будівельни х норм, державних стандартів і норм.

Згідно з ст.116 Земельного код ексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельни ми ділянками із земель держа вної або комунальної власнос ті за рішенням органів викон авчої влади або органів місц евого самоврядування в межа х їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результа тами аукціону.

Відповідно до ст.123 Земельно го кодексу України надання з емельних ділянок державної а бо комунальної власності у к ористування здійснюється на підставі рішень органів вик онавчої влади або органів мі сцевого самоврядування. Ріше ння зазначених органів прийм ається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Розробле ний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянк и подається Комісії з розгля ду питань, пов'язаних з погодж енням документації із землеу строю. У разі якщо проект земл еустрою щодо відведення земе льної ділянки підлягає обов' язковій державній експертиз і землевпорядної документац ії, погоджений проект подаєт ься Комісією до відповідного органу земельних ресурсів д ля здійснення такої експерти зи відповідно до закону. Відп овідний орган виконавчої вла ди або орган місцевого самов рядування у двотижневий стро к з дня отримання проекту зем леустрою щодо відведення зем ельної ділянки, а в разі необх ідності здійснення обов'язко вої державної експертизи зем левпорядної документації зг ідно із законом - після отрима ння позитивного висновку так ої експертизи приймає рішенн я про надання земельної діля нки у користування.

Згідно з ст.124 Земельного код ексу України передача в оре нду земельних ділянок, що пер ебувають у державній або ком унальній власності, здійснює ться на підставі рішення від повідного органу виконавчо ї влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх п овноваженнями, шляхом укладе ння договору оренди земельно ї ділянки. Передача в оренду з емельних ділянок, що перебув ають у державній або комунал ьній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випад ків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цьог о Кодексу.

Відповідно до ст.126 Земельно го кодексу України право вл асності на земельну ділянку посвідчується державним акт ом .

Згідно з ст.127 Земельного код ексу України, в редакції, що ді яла на момент прийняття ріше ння про продаж земельної діл янки, органи державної влади та органи місцевого самовря дування відповідно до їх пов новажень здійснюють продаж з емельних ділянок державної ч и комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіці ю, емфітевзису) громадянам, юр идичним особам та іноземним державам на підставах та в по рядку, встановлених цим Коде ксом. Продаж земельних ділян ок державної та комунальної власності або прав на них (оре нди, суперфіцію, емфітевзису ) на конкурентних засадах у фо рмі аукціону здійснюється у випадках та порядку, встанов лених главою 21 цього Кодексу.

Відповідно до ст.128 Земельно го кодексу України продаж гр омадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на як их розташовані об'єкти, які пі длягають приватизації) та ко мунальної власності для потр еб, визначених цим Кодексом, п ровадиться місцевими держав ними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Респуб ліки Крим або органами місце вого самоврядування в межах їх повноважень. Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділян ок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу пр иватизації. У заяві (клопотан ні) зазначаються місце розта шування земельної ділянки, ї ї цільове призначення, розмі ри та площа, а також згода на у кладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділян ки.

До заяви (клопотання) додают ься:

а) документ, що посвідчує пр аво користування земельною д ілянкою (у разі його наявност і), та документи, що посвідчуют ь право власності на нерухом е майно (будівлі та споруди), р озташоване на цій земельній ділянці;

б) копія установчих докумен тів для юридичної особи, а для громадянина - копія документ а, що посвідчує особу;

в) свідоцтво про державну ре єстрацію суб'єкта підприємни цької діяльності у разі прод ажу земельної ділянки суб'єк ту підприємницької діяльнос ті.

Орган державної влади або о рган місцевого самоврядуван ня у місячний строк розгляда є заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту земл еустрою щодо відведення земе льної ділянки (якщо такий про ект відсутній) та/або про пров едення експертної грошової о цінки земельної ділянки чи п ро відмову в продажу із зазна ченням обґрунтованих причин відмови.

Рішення Ради міністрів Авт ономної Республіки Крим, міс цевої державної адміністрац ії, сільської, селищної, міськ ої ради про продаж земельної ділянки є підставою для укла дання договору купівлі-прода жу земельної ділянки.

Договір купівлі-продажу зе мельної ділянки підлягає нот аріальному посвідченню. Доку мент про оплату або про сплат у першого платежу (у разі прод ажу земельної ділянки з розс троченням платежу) є підстав ою для видачі державного акт а на право власності на земел ьну ділянку та її державної р еєстрації.

Згідно з ст.9 Закону України «Про державну експертизу зе млевпорядної документації» обов'язковій державній експ ертизі підлягають, зокрема п роекти землеустрою щодо ство рення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і зе млекористувань.

Відповідно до ст.26 Закону Ук раїни «Про місцеве самовряду вання в Україні»вирішення ві дповідно до Закону питань зе мельних відносин є виключно компетенцією пленарних засі дань міських рад.

Згідно з ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рішення ради при ймається на її пленарному за сіданні після обговорення більшістю депутатів від зага льного складу ради, крім випа дків, передбачених цим Закон ом.

З наведених норм права вбач ається, що земельні ділянки з а своїм цільовим призначення м поділяються на категорії, з окрема землі житлової та гро мадської забудови, землі іст орико-культурного призначен ня. При цьому земельні ділянк и кожної категорії, які не над ані у власність або користув ання можуть перебувати у зап асі. Для віднесення земельно ї ділянки до відповідної кат егорії здійснюється шляхом п рийняття відповідного рішен ня Київською міською радою. У разі зміни цільового призна чення земельної ділянки орга н місцевого самоврядування п овинен прийняти відповідне р ішення. До земель житлової та громадської забудови належа ть земельні ділянки в межах н аселених пунктів, які викори стовуються для розміщення жи тлової забудови, громадських будівель і споруд.

З наведених норм права вбач ається, що юридичні особи наб увають права власності та пр ава користування земельними ділянками із земель державн ої або комунальної власності за рішенням органів місцево го самоврядування в межах їх повноважень. Рішення зазнач ених органів приймається на підставі проектів землеустр ою щодо відведення земельних ділянок. У разі якщо проект зе млеустрою підлягає обов'язко вій державній експертизі зем левпорядної документації, по годжений проект подається до відповідного органу земельн их ресурсів для здійснення т акої експертизи. Обов'язкові й державній експертизі підля гають, зокрема проекти земле устрою щодо створення нових та впорядкування існуючих зе млеволодінь і землекористув ань. Передача в оренду та прод аж земельних ділянок, що пере бувають у державній або кому нальній власності, здійснюєт ься в порядку, встановленому Кодексом. Право власності на земельну ділянку посвідчуєт ься державним актом.

З наведених норм права тако ж вбачається, що вирішення пи тань земельних відносин є ви ключно компетенцією пленарн их засідань міських рад.

Проект землеустрою щодо ві дведення земельної ділянки, товариству з обмеженою відпо відальністю «ПАНТЕОН-ІНВЕСТ »для реконструкції житлових будинків та будівництва, екс плуатації та обслуговування адміністративно - готельно - ж итлового комплексу з вбудова ними та прибудованими приміщ еннями громадсъкого i торгов ельного призначення та паркі нгами у пров. Михайлівському (в межах вулиць Мала Житоми рська, 12-а, 12-6, 14-а, 14-6, 14-в, вул. Михай лівська, 13, 13-6, 15/1-6 та пров. Михайлі вського між будинками №1 та №3) пров. Михайлівського між буд инками №1 та №3) у Шевченківськ ому районі міста Києва, розро блений приватним підприємст вом "Шоп'як" згідно з доручення м Київського міського голови від 02.02.2007р. МД-2347.

Даним проектом землеустро ю передбачено передати товар иству з обмеженою відповідал ьністю «ПАНТЕОН-Iнвecт» земел ьку ділянку площею 0,52 га в орен ду на 10 років, для реконструкц ії житлових будинків та буді вництва, експлуатації та обс луговування адміністративн о - готельно - житлового компле ксу з вбудованими та прибудо ваними приміщеннями громадс ького і торговельного призна чення та паркінгами у пров. Ми хайлівському (в межах вулиць Мала Житомирська, 12-а, 12-6, 14-а , 14-6, 14-в, вул. Михайлівського, 13, 13-6, 1 5/1-6 та пров. Михайлівського між будинками №1 та №3) пров. Михайл івського між будинками №1 та № 3) у Шевченківському районі мі ста Києва в тому числі

- площею - 0,05 га за рахунок земе ль, відведених відповідно до рішення Київської міської р ади від 11.10.2005р. №196/3657 «Про передач у відкритому акціонерному то вариству «Київгаз» земельно ї ділянки для експлуатації будинку по вул.. Михайлівські й, 13-6 у Шевченківському районі м. Києва», право користування якими посвідчено договором оренди земельної, ділянки 24.11.20 06р. №91-6-00598;

- площею 0,03 га за рахунок земель, відведених відповід но до рішення Київської місь кої ради від 28.12.2004р. №1122/2532 «Для надання земельної ділянк и Київському комунальному виробничому підприємству « Міськпаливо»для експлуатац ії та обслуговування адмініс тративного будинку на вул.. М ихайлівській, 15/1-6 у Шевченкі вському районі м. Києва», п раво користування якими п освідчено

державним акто м на право постійного корист ування земельною ділянкою ві д 16.08.2005р. №01-9-00053;

- площею 0,03 га за рахунок земель, відведених відповід но до рішення Київської місь кої ради від 28.11.2004р. №1118/2528 «Про пер едачу українській спеціальн ій науково - реставраційній проектно - будівельно - виробн ичій корпорації «Укрреставр ація»земельної ділянки для б удівництва та експлуатації а дміністративно - офісного б удинку на вул. Михайлівській , 13-б у Шевченківському районі м. Києва», право користування якими посвідчено договором оренди земельної ділянки від 08.09.2005р. №91-6-00483;

- площею 0,41га за рахунок міських земель, ненаданих у в ласність чи користування.

Проект землеустрою був погоджений:

- Головним управлінн ям містобудування, архітекту ри та дизайну міського серед овища КМДА висновок № 19 - 6850 від 1 1.07.2007 р., щодо використання земел ьної ділянки, наявність міст обудівних обмежень та умов, я кі мають враховуватися при р озробці проекту відведення з емельної ділянки.

- Київською міською са непідемстанцією Mініcтepства о хорони здоров'я України № 5487 ві д 13.07.2007 р., висновок №545 від 10.04.2007р., що до вибору (відведення) земель ної ділянки під забудову.

- Державним управлінн ям охорони навколишнього при родного середовища в м. Kuєвi Мі ністерства охорони навколиш нього природного середовища України, висновок № 05/716 в ід 20.07.2007р. № 05-08/5222.

- Державною службою з п итань національної культурн ої спадщини Міністерства кул ьтури i туризму України № 22-1762/35 в ід 16.07.07р.

- ВАТ „Київпроект" дочі рнім підприємством „Інcтитyт генерального плану листа Ки єва" КМДА №1189 від 16.04.2007р.

- Київським міським го ловним управлінням земельни х ресурсів Держкомзему Украї ни №06-03-4/1504 від 24.07.2007р. (Висновок про погодження проекту землеуст рою).

- Головним управління м земельних ресурсів № 05-1012 від 26.07.2007 року (висновок щодо погод ження проекту землеустрою що до відведення земельних діля нок).

Проект землевідведення от римав висновок державної екс пертизи землевпорядної доку ментації від 24.07.2007 року № 412/10-50 Киї вського міського управління земельних ресурсів Державно го комітету України по земел ьних ресурсах.

Обґрунтовуючи свої позовн і вимоги, прокурор посилаєть ся на те, що згідно висновку Го ловного управління містобуд ування, архітектури та дизай ну міського середовища КМДА від 11.07.07 № 19-6850, спірна земельна ді лянка знаходиться в межах Де ржавного історико-культурно го заповідника «Стародавній Київ», на території пам' ятк и археології національного з начення «Культурний шар горо да Ярослава», занесену до дер жавного реєстру нерухомих па м' яток України, затверджено ї постановою Кабінету Мініст рів України № 1761 від 27.12.2001 року.

Проте, в висновку Головног о управління містобудування , архітектури та дизайну місь кого середовища КМДА від 11.07.07 № 19-6850 зазначено, що земельна діл янка знаходиться в Центральн ому сторичному ареалі, та в ох оронній зоні Софіївського со бору.

Відповідно до ст. 19 Констит уції України «Органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни».

Відповідно до ст. 54 Земельно го кодексу України навколо і сторико-культурних заповідн иків, меморіальних парків, да вніх поховань, архітектурних ансамблів і комплексів вста новлюються охоронні зони з з абороною діяльності, яка шкі дливо впливає або може вплин ути на додержання режиму вик ористання цих земель. Порядо к використання земель істори ко-культурного призначення в изначається законом.

Таким Законом є Закон Украї ни «Про охорону культурної с падщини», відповідно до ст. 32 я кого з метою захисту традиці йного характеру середовища о кремих пам'яток, комплексів (а нсамблів) навколо них повинн і встановлюватися зони охоро ни пам'яток: охоронні зони, зон и регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зо ни охорони археологічного ку льтурного шару. Межі та режим и використання зон охорони п ам'яток визначаються відпові дною науково-проектною докум ентацією і затверджуються ві дповідним органом охорони ку льтурної спадщини. Порядок в изначення та затвердження ме ж і режимів використання зон охорони пам'яток та внесення змін до них встановлюється ц ентральним органом виконавч ої влади у сфері охорони куль турної спадщини».

Відповідно до ст. 5 Закону Ук раїни «Про охорону культурно ї спадщини»до повноважень це нтрального органу виконавчо ї влади у сфері охорони культ урної спадщини належить визн ачення меж територій пам'ято к національного значення та затвердження їх зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареал ів населених місць.

Таким центральним органом виконавчої влади у сфері охо рони культурної спадщини є М іністерство культури Україн и, до виключних повноважень я кого і належить питання визн ачення та затвердження меж і режимів використання зон ох орони пам'яток національного значення (в тому числі пам' я тки археології національног о значення «Культурний шар г орода Ярослава»та Софіївськ ого собору), проте виключно в п орядку, затвердженому самим Міністерством культури Укра їни.

Відповідно до п. 19 ст. 5 Закон у України «Про охорону культ урної спадщини»до повноваже нь центрального органу викон авчої влади у сфері охорони к ультурної спадщини належить погодження програм та проек тів містобудівних, архітекту рних та ландшафтних перетвор ень, меліоративних, шляхових , земляних робіт на пам'ятках н аціонального значення, їх те риторіях, в історико-культур них заповідниках, на історик о-культурних заповідних тери торіях, у зонах охорони, на охо ронюваних археологічних тер иторіях, в історичних ареала х населених місць, а також про грам і проектів, реалізація я ких може позначитися на об'єк тах культурної спадщини. Ці п овноваження можуть бути деле говані органам охорони культ урної спадщини нижчого рівня відповідно до закону.

Листом від 16.07.2007 року № 22-1762/35 Дер жавна служба з питань націон альної культурної спадщини п огодила проект землеустрою щ одо відведення земельної діл янки по пров. Михайлівському в Шевченківському районі м. К иєва.

Тобто, з матеріалів справи в бачається, що у відповідност і до вимог Закону України «Пр о охорону культурної спадщин и»проект землеустрою було по годжено з центрального орган у виконавчої влади у сфері ох орони культурної спадщини.

Прокуратура також зазнача є, що спірна земельна ділянка входить в ансамбль Софіївсь кого собору.

Наказом Міністерства куль тури і туризму України від 23 г рудня 2005 року № 1076 «Про затвердж ення меж та режиму охоронної зони ансамблю споруд Софійс ького собору в м. Києві», затве рдити межі та режим охоронно ї зони ансамблю споруд Софій ського собору у м. Києві, визна чені науково-проектною докум ентацією, розробленою Держав ним науково-дослідним інстит утом теорії та історії архіт ектури і містобудування та п огодженою у встановленому по рядку.

У матеріалах справи містит ься витяг з ПК «Кадастр»з яко го вбачається, що спірна земе льна ділянка перебуває в охо ронній зоні Національного за повідника «Софія Київська», а не на території безпосеред ньо заповідника, або особлив о сурової охорони.

При цьому, як зазначалось ви ще, Державна служба з питань н аціональної культурної спад щини, структурний підрозділ Міністерства культури і тури зму України, погодила проект землеустрою.

Обґрунтовуючи свої вимоги , прокуратура посилається на те, що ст.. 4 Конвенції про охоро ну всесвітньої культурної і природної спадщини.

Відповідно до ст. 4 Конвенці ї про охорону всесвітньої ку льтурної і природної спадщин и кожна держава - сторона цієї Конвенції визнає, що зобов'яз ання забезпечувати виявленн я, охорону, збереження, популя ризацію й передачу майбутнім поколінням культурної і при родної спадщини, що зазначен а у статтях 1 і 2, яка перебуває н а її території, покладається насамперед на неї. З цією мето ю вона прагне діяти як власни ми зусиллями, максимально ви користовуючи наявні ресурси , так і, за необхідності, викор истовувати міжнародну допом огу і співробітництво, якими вона може користуватися, зок рема, у фінансовому, художньо му, науковому й технічному ві дношеннях.

Тобто посилання прокурату ри у вказаній частині не знай шли свого підтвердження.

Прокуратура також посилає ться на те, що спірна земельна ділянка була відведена в суп ереч вимогам законодавства щ одо розпорядження землями іс торико-культурного призначе ння.

Зокрема, прокуратура посил ається на порушення Розпоряд ження Київської міської держ авної адміністрації від 12.05.2006 р . № 817 «Про захист історико-куль турного середовища та припин ення хаотичної забудови істо ричної частини м. Києва», прот е у вказаному розпорядженні містяться обмеження щодо роз міщення і проектування висот них будинків та затвердження проектної документації. Вка зане Розпорядження не містит ь обмежень щодо відведення з емельних ділянок.

З матеріалів справи вбачає ться, що згідно висновку № 05/716 Д ержавного управління охорон и навколишнього природного с ередовища в м. Києві від 20.07.2007 ро ку № 05-05/5222, спірна земельна діля нка відноситься до земель жи тлової забудови (п.5 висновку), а не земель історико-культур ного призначення.

Прокуратурою вказаний вис новок Державного управління охорони навколишнього приро дного середовища в м. Києві не спростований.

Відповідачем 2 також надано Витяг з бази даних Державног о земельного кадастру від 06.12.20 12 року, з якого вбачається, що с пірна земельна ділянка переб уває в межах археологічних т а архітектурних охоронних зо н, при цьому вона не відносить ся до території жодної запов ідної зони.

Судом також встановлено, що згідно Розпорядження Київсь кої міської державної адміні страції від 17.05.2002 р. № 979 «Про внес ення змін та доповнень до ріш ення Виконкому Київської міс ької Ради народних депутатів від 16.07.79 N 920 "Про уточнення меж іс торико-культурних заповідни ків і зон охорони пам'яток іст орії та культури в м. Києві" не встановлено жодних обмежень щодо землевідведення в межа х охоронних зон, вказане Розп орядження встановлює лише об меження та додаткові погодже ння щодо погодження проекту забудови та проведення будів ельних робіт. А отже вказане Р озпорядження не може бути пі дставою для визнання недійсн им рішення Київської міської ради про відведення земельн ої ділянки.

Відповідно до стаття 19 Земе льного кодексу України землі України за основним цільови м призначенням поділяються н а такі категорії землі житло вої та громадської забудови (б); землі історико-культурног о призначення (д).

Стаття 20 Земельного кодексу України встановлює, що відне сення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на п ідставі рішень органів держа вної влади, Верховної Ради Ав тономної Республіки Крим, Ра ди міністрів Автономної Респ убліки Крим та органів місце вого самоврядування відпові дно до їх повноважень. Зміна ц ільового призначення земель провадиться органами викона вчої влади або органами місц евого самоврядування, які пр иймають рішення про передачу цих земель у власність або на дання у користування, вилуче ння (викуп) земель і затверджу ють проекти землеустрою або приймають рішення про створе ння об'єктів природоохоронно го та історико-культурного п ризначення.

Відповідно до ст. 53 Земельно го кодексу України в редакці ї, що діяла на момент прийнятт я спірних рішень, до земель іс торико-культурного призначе ння належать землі, на яких ро зташовані:

а) історико-культурні запов ідники, музеї-заповідники, ме моріальні парки, меморіальні (цивільні та військові) кладо вища, могили, історичні або ме моріальні садиби, будинки, сп оруди і пам'ятні місця, пов'яза ні з історичними подіями;

б) городища, кургани, давні п оховання, пам'ятні скульптур и та мегаліти, наскальні зобр аження, поля давніх битв, зали шки фортець, військових табо рів, поселень і стоянок, ділян ки історичного культурного ш ару укріплень, виробництв, ка налів, шляхів;

в) архітектурні ансамблі і к омплекси, історичні центри, к вартали, площі, залишки старо давнього планування і забудо ви міст та інших населених пу нктів, споруди цивільної, про мислової, військової, культо вої архітектури, народного з одчества, садово-паркові ком плекси, фонова забудова.

Згідно статті 54 ЗК України з емлі історико-культурного пр изначення можуть перебувати у державній, комунальній та п риватній власності. Навколо історико-культурних заповід ників, меморіальних парків, д авніх поховань, архітектурни х ансамблів і комплексів вст ановлюються охоронні зони з забороною діяльності, яка шк ідливо впливає або може впли нути на додержання режиму ви користання цих земель. Поряд ок використання земель істор ико-культурного призначення визначається законом.

Стаття 150 Земельного кодекс у України встановлює, що до ос обливо цінних земель віднося ться: чорноземи нееродовані несолонцюваті на лесових пор одах; лучно-чорноземні незас олені несолонцюваті суглинк ові ґрунти; темно-сірі опідзо лені та чорноземи опідзолені на лесах і глеюваті; бурі гірс ько-лісові та дерновобурозем ні глибокі і середньоглибокі ; дерново-підзолисті суглинк ові ґрунти; торфовища з глиби ною залягання торфу більше о дного метра і осушені незале жно від глибини; коричневі ґр унти Південного узбережжя Кр иму; дернові глибокі ґрунти З акарпаття; землі дослідних п олів науково-дослідних устан ов і навчальних закладів; зем лі природно-заповідного фонд у; землі історико-культурног о призначення. Вилучення осо бливо цінних земель для несі льськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частин ою другою цієї статті.

Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувают ь у державній або комунальні й власності, можуть вилучати ся (викуплятися) для будівниц тва об'єктів загальнодержавн ого значення, доріг, ліній еле ктропередачі та зв'язку, труб опроводів, осушувальних і зр ошувальних каналів, геодезич них пунктів, житла, об'єктів со ціально-культурного признач ення, нафтових і газових свер дловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатаціє ю, за постановою Кабінету Мін істрів України або за рішенн ям відповідної місцевої ради , якщо питання про вилучення (в икуп) земельної ділянки пого джується Верховною Радою Укр аїни.

Погодження матеріалів вил учення (викупу) земельних діл янок особливо цінних земель, що перебувають у власності г ромадян і юридичних осіб, про вадиться Верховною Радою Укр аїни за поданням Верховної Р ади Автономної Республіки Кр им, обласної, Київської і Сева стопольської міських рад.

Тобто, відповідно до вказан их вище норм Земельного коде ксу України передбачено, що з емельні ділянки можуть належ ати до категорії земель істо рико-культурного призначенн я - особливо цінних земель, вик лючно за наявності рішення о ргану виконавчої влади або о ргану місцевого самоврядува ння про віднесення земельної ділянки до такої категорії з емель. Землі вказаної катего рії можуть перебувати в тому числі в приватній власності . При цьому частина 2 та 3 ст. 150 Зе мельного кодексу України виз начає порядок вилучення (вик упу) земельних ділянок для бу дівництва.

Згідно ст. 146 Земельного коде ксу України викуп земельних ділянок для суспільних потре б, які перебувають у власност і фізичних та юридичних осіб , здійснюється у випадках та в порядку, встановлених закон ом.

Відповідно до ст.. 149 Земельно го кодексу України земельні ділянки, надані у постійне ко ристування із земель державн ої та комунальної власності, можуть вилучатися для суспі льних та інших потреб за ріше нням органів державної влади , Ради міністрів Автономної Р еспубліки Крим та органів мі сцевого самоврядування на пі дставі та в порядку, передбач ених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадить ся за згодою землекористувач ів на підставі рішень Кабіне ту Міністрів України, Ради мі ністрів Автономної Республі ки Крим, місцевих державних а дміністрацій, сільських, сел ищних, міських рад відповідн о до їх повноважень. Сільські , селищні, міські ради вилучаю ть земельні ділянки комуналь ної власності відповідних те риторіальних громад, які пер ебувають у постійному корист уванні, для всіх потреб, крім о собливо цінних земель, які ви лучаються (викупляються) ним и з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Тобто стаття 150 Земельного к одексу регулює саме питання вилучення (викупу) земельних ділянок і встановлює відпов ідні обмеження щодо вилученн я (викупу) особливо цінних зем ель.

Таким чином, питання відвед ення земельних ділянок не ре гулюється вказаною статтею, а отже посилання прокуратури на порушення вказаної статт і при відведенні земельної д ілянки ТОВ «Пантеон-Інвест»є безпідставним та необґрунто ваним.

Враховуючи вищевикладен е, суд вважає, що Відповідач пр и прийнятті спірних рішень п ро надання в оренду та продаж Відповідачу 2 вказаних земел ьних ділянок діяв в межах йог о повноважень та в порядку, вс тановленому чинним законода вством.

Відповідно до ст.16 Цивільно го кодексу України кожна осо ба має право звернутися до су ду за захистом свого особист ого немайнового або майновог о права та інтересу. Способам и захисту цивільних прав та і нтересів можуть бути визнанн я правочину недійсним, визна ння незаконними рішення орга ну місцевого самоврядування . Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим спос обом, що встановлений догово ром або законом.

Згідно з ст. 20 Господарськог о кодексу України права та за конні інтереси зазначених су б'єктів захищаються шляхом в изнання відсутності прав , ви знання повністю або частково недійсними актів органів мі сцевого самоврядування , виз нання недійсними господарсь ких угод з підстав, передбаче них законом, іншими способам и, передбаченими законом.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного суду Укра їни від 16.04.04р. N7 виходячи з полож ень ст.8,124 Конституції, ст.26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 Земельн ого кодексу України, глав 27, 33, 34 Цивільного кодексу України, ст.15 Цивільного процесуально го кодексу України, ст.12 Госпо дарського процесуального ко дексу України судам (підсудн і) справи за заявами, зокрема з приводу володіння, користув ання, розпорядження земельни ми ділянками, що перебувають у власності юридичних осіб, і визнання недійсними державн их актів про право власності земельними ділянками .

Відповідно до ст.203 Цивільно го кодексу України зміст пр авочину не може суперечити ц ьому Кодексу, іншим актам цив ільного законодавства, а так ож інтересам держави і суспі льства, його моральним засад ам.

Відповідно до ст. 215 Цивільно го кодексу України підставою недійсності правочину є нед одержання в момент вчинення правочину стороною (сторонам и) вимог, які встановлені част инами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Коде ксу.

Відповідно до ст. 216 ЦК Украї ни, недійсний правочин не ств орює юридичних наслідків, кр ім тих, що пов'язані з його нед ійсністю. Частиною 2 цієї ж с татті передбачено, що у разі н едійсності правочину кожна і з сторін зобов'язана поверну ти другій стороні у натурі вс е, що вона одержала на виконан ня цього правочину, а в разі не можливості такого поверненн я, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майн ом, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати варті сть того, що одержано, за цінам и, які існують на момент відшк одування.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі зав дано збитків та моральної шк оди, вони підлягають відшкод уванню винною стороною.

Пленум Верховного Суду Укр аїни в п. 10 Постанови № 9

від 06.11.2009 р. «Про судову практику ро згляду цивільних справ про в изнання правочинів недійсни ми»роз' яснив наступне:

Норма частини першої стат ті 216 ЦК не може застосовувати сь як підстава позову про пов ернення майна, переданого на виконання недійсного правоч ину, яке було відчужене треті й особі. Не підлягають задово ленню позови власників майна про визнання недійсними нас тупних правочинів щодо відчу ження цього майна, які були вч инені після недійсного право чину.

Крім того в п. 18 Роз' яснення ВСУ від 12.03.99 р. № 02-5/111 «Про деякі пи тання практики вирішення спо рів, пов'язаних з визнанням уг од недійсними»зазначається , що «…у разі визнання господа рським судом угоди недійсною обов'язок щодо повернення од ержаного за угодою виникає у сторони (сторін) з моменту при йняття відповідного судовог о рішення.

Наслідки недійсності угод и підлягають застосуванню ли ше стосовно сторін даної уго ди, тому на особу, яка не є стор оною угоди, не може бути покла дено обов'язок щодо повернен ня майна за угодою, у якій вона не брала участі.

Згідно ст. 203 Цивільного коде ксу України зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтер есам держави і суспільства, й ого моральним засадам. Особа , яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивіл ьної дієздатності. Волевиявл ення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі. Правочи н має вчинятися у формі, встан овленій законом».

Прокуратура в поданій позо вній заяві не навела жодних н орм, яким не момент вчинення с уперечив би Договір купівлі- пролажу земельної ділянки за гальною площею 0,4675 га, що знахо диться у пров. Михайлівськом у (у межах вулиць Малої Жито мирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Миха йлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Мих айлівського між будинками N 1 т а N 3) у Шевченківському районі м. Києва, укладений 03.12.2010 року мі ж Відповідачем 2 та Відповіда чем 3.

При цьому, відповідно до ч. 1 с т. 388 Цивільного кодексу Украї ни якщо майно за відплатним д оговором придбане в особи, як а не мала права його відчужув ати, про що набувач не знав і н е міг знати (добросовісний на бувач), власник має право витр ебувати це майно від набувач а лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав м айно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав ма йно у володіння;

3) вибуло з володіння власни ка або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, відповідач 3, як ий набув спірну земельну діл янку за відплатним договором є добросовісним набувачем, а підстав для зобов' язання й ого повернути земельну ділян ку не має.

Із змісту статті 1 Першого п ротоколу Конвенції про захис т прав і основних свобод люди ни, пунктів 32-35 рішення Європей ського суду з прав людини "Стр етч проти Сполученого Королі вства" від 24.06.2003 р., ст. 388 Цивільног о кодексу України та наявнос ті волевиявлення територіал ьної громади міста Києва в ос обі уповноваженого органу (п ри відсутності дефекту волі) на передачу спірного майна, в ідсутні підстави для позбавл ення ТОВ "Вестіга" права власн ості на спірне майно, яке добр осовісно набуто.

Вираховуючи вищевикладе не, суд відзначає що тверджен ня прокурора не знайшли свог о підтвердження матеріалами справи, а тому визнаються суд ом необґрунтованими.

Підсумовуючи вищевикладен е, суд відмовляє Заступника п рокурора міста Києва у задов оленні позову.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 32, 33, 75, 82-85 Господарськ ого процесуального кодексу У країни, Господарський суд мі ста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову від мовити.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складен о: 13.02.2012 р.