Постанова

від 06.11.2012 по справі 51/520

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2012 р. Справа № 51/520 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. -головуючого, Кочерової Н.О., Самусенко С.С.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25 червня 2012 року у справі№ 51/520 господарського судуміста Києва за позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест", 3. Київської міської ради третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Глухов Олександр Дмитрович провизнання недійсними рішень та договорів оренди земельної ділянки за участю представників сторін: від позивача: Сьомочкіна О.С., від відповідача-1: Гарматюк А.Д., від відповідача-2: Юморанов Д.І.,від відповідача-3: Глобенко Л.В., від третьої особи: Глухов О.Д. від прокуратури: Баклан Н.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до господарського суду із позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вестіга", Товариства з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест", Київської міської ради про визнання недійсним рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 57/1891, рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 249/2318, договорів оренди земельної ділянки від 29.12.2007 № 91-6-00746, № 91-6-00747, договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 06.11.2009, від 03.12.2010 № 3181, державного акта на право власності на земельну ділянку від 17.01.2011 № 01-8-00227 та зобов'язання повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва земельну ділянку площею 0,4675 га у пров. Михайлівському у м.Києві. На думку прокуратури, рішення Київської міської ради, на підставі яких укладено оспорювані договори, є протиправними. Вищезазначеними рішеннями Київської міської ради було передано в оренду для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгами, а згодом продано земельну ділянку площею 0,4675 га для реставрації, реабілітації, пристосування до сучасних потреб існуючих будинків, реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування необхідних будівель і споруд адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торгівельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3).

Прокурор зазначав, що спірна земельна ділянка входить до ансамблю Софійського собору, тому всі перетворення в охоронній зоні мають відбуватися у відповідності до Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини. Також, прокурор послався на розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконкому Київської міської ради народних депутатів від 16.07.1979 № 920 "Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м.Києві", відповідно до якого земельна ділянка у пров.Михайлівському за основним цільовим призначенням належить до категорії земель історико-культурного призначення, оскільки до архітектурної охоронної зони належить Город Ярослава в межах: вул. Костьольна, майдан Незалежності, вул. Бориса Грінченка, вул. Прорізна, вул. Ярославів Вал (зовнішні схили), Львівська площа, схили Старокиївської гори. А відповідно до ст.150 Земельного кодексу України землі історико-культурного призначення належать до категорії особливо цінних земель, які можуть вилучатися, зокрема, для будівництва об'єктів за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України. Прокурор звернув увагу, що Верховною Радою України не надавалось дозволу на вилучення та подальше відчуження спірної земельної ділянки, тому просив скасувати незаконні рішення Київської міської ради та повернути земельну ділянку до комунальної власності.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.02.2012 (суддя Пригунова А.Б.) у задоволенні позову відмовлено за недоведеністю. Відмовляючи в позові господарський суд першої інстанції зазначив, що згідно висновку № 05/716 Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м.Києві від 20.07.2007 № 05-05/5222 спірна земельна ділянка відноситься до земель житлової забудови, а не земель історико-культурного призначення. Крім того, суд зазначив, що з витягу ПК "Кадастр" вбачається, що спірна земельна ділянка перебуває в охоронній зоні Національного заповідника "Софія Київська", а не на території безпосередньо заповідника, або особливо сурової охорони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 (судді: А.Г. Майданевич - головуючий, О.М.Гаврилюк, А.О.Мальченко) рішення місцевого господарського суду скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову. Визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 57/1891 "Про передачу ТОВ "Пантеон-Інвест" земельних ділянок для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (в межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва; визнано недійсним з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 17.09.2009 № 249/2318 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 29.12.2007 №91-6-00746 та №91-6-0047, укладених між Київською міською радою та ТОВ "Пантеон-Інвест" та продаж земельної ділянки ТОВ "Пантеон-Інвест" для реставрації, реабілітації, пристосування до сучасних потреб існуючих будинків, реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування необхідних будівель і споруд адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками №1 та №3) у Шевченківському районі м.Києва; визнано недійсними договори оренди земельних ділянок загальною площею 0,3812 га, вартістю 23 413 300,80 грн., що знаходяться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва, укладені 29.12.2007 між Київською міською радою та ТОВ "Пантеон-Інвест" та зареєстровані Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 29.12.2007 за №91-6-00746 та №91-6-0047; визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,4675 га, що знаходиться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва, укладений 06.11.2009 між Київською міською радою та ТОВ "Пантеон-Інвест" та зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,4675 га, що знаходиться у пров. у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва, укладений 03.12.2010 між ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга"; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4675 га, що знаходиться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва, виданий 01.12.2011 ТОВ "Вестіга" та зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01-8-00227; зобов'язано ТОВ "Вестіга" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва земельну ділянку площею 0,4675 га, вартістю 27078732,60 грн., кадастровий номер 8000000000:82:017:0021, що знаходиться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) в місті Києві.

Апеляційний господарський суд виходив з того, що спірна земельна ділянка входить до охоронної зони та на підставі ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу відноситься до земель історико-культурного призначення. При цьому, суд дійшов висновку, що оскаржуваними рішеннями, договорами, актами щодо спірної земельної ділянки порушено право власності територіальної громади міста Києва на землі історико-культурного призначення, особливо цінні землі, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель.

У касаційній скарзі ТОВ "Вестіга" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду першої інстанції залишити в силі. Скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги того, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Пантеон-Інвест" для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщенням громадського і торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському був погоджений з усіма необхідними службами та управліннями. Крім того, проект землевідведення отримав висновок державної експертизи землевпорядної документації Київського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах. Також, скаржник посилається на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України, оскільки норми даних статей не регулюють питання землевідведення. Скаржник також вважає помилковим твердження суду апеляційної інстанції стосовно необхідності інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, оскільки проект землеустрою було погоджено Державною службою з питань національної культурної спадщини Міністерства культури та туризму України. Скаржник також послався на неправильне застосування апеляційною інстанцією ст. 388 Цивільного кодексу України.

Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 03.10.2012 № 03.14.03-04/1063 у зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. призначено проведення повторного автоматичного розподілу справи № 51/520.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.10.2012 касаційну скаргу по справі № 51/520 прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, прояснення представників сторін та прокуратури, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права апеляційним господарським судом, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 26.07.2007 Київською міською радою прийнято рішення № 57/1891 "Про передачу ТОВ "Пантеон-Інвест" земельних ділянок для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (в межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва", відповідно до п.2 якого вирішено передати ТОВ "Пантеон-Інвест" за умови виконання пункту 3 цього рішення у довгострокову оренду на 10 років земельні ділянки загальною площею 0,384 га для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (в межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва.

29.12.2007 між Київською міською радою та ТОВ "Пантеон-Інвест" було укладено договори оренди земельної ділянки, відповідно до яких Київська міська рада на підставі рішення від 26.07.2007 №57/1891 за актом приймання-передачі передає, а ТОВ "Пантеон-Інвест" приймає в оренду земельну ділянку загальною площею 0,384 га, яка знаходиться у пров. Михайлівському у Шевченківському районі м. Києва.

17.09.2009 Київською міською радою було прийнято рішення № 249/2318 "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 29.12.2007 № 91-6-00746 та № 91-6-00747, укладених між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест", та продаж земельної ділянки ТОВ "Пантеон-Інвест" для реставрації, реабілітації, пристосування до сучасних потреб існуючих будинків, реконструкції, будівництва, експлуатації та обслуговування необхідних будівель і споруд адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва. Відповідно до пункту 2.1 договору цільове призначення - для будівництва, експлуатації та обслуговування підпірної стінки та підземного і наземного паркінгів (лінійний об'єкт транспортної інфраструктури), кадастровий номер 8000000000:82:012:0041".

06.11.2009 між Київською міською радою та ТОВ "Пантеон-Інвест" було укладено договір купівлі-продажу вказаної вище земельної ділянки загальною площею 0,4675 га.

18.11.2009 Головним управління земельних ресурсів зареєстровано державний акт про право власності ТОВ "Пантеон-Інвест" на земельну ділянку за №01-8-00193.

03.12.2010 між ТОВ "Вестіга" та ТОВ "Пантеон-Інвест" укладено договір купівлі-пролажу земельної ділянки загальною площею 0,4675 га, що знаходиться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва.

17.01.2011 ТОВ "Пантеон-Інвест" отримано державний акт про право власності на земельну ділянку площею 0,4675 га, що знаходиться у пров. Михайлівському (у межах вулиць Малої Житомирської, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, Михайлівської, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками № 1 та № 3) у Шевченківському районі м. Києва, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за № 01-8-00227.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з апеляційним господарським судом про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Статтею 9 Земельного кодексу України з врахуванням пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок у користування на території міста Києва віднесено до компетенції Київської міської ради.

За частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

З аналізу норм статей 19, 20, 38 Земельного кодексу України вбачається, що земельні ділянки за своїм цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови, землі історико-культурного призначення. При цьому, земельні ділянки кожної категорії, які не надані у власність або користування можуть перебувати у запасі. Віднесення земельної ділянки до відповідної категорії здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки орган місцевого самоврядування повинен прийняти відповідне рішення. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Пунктом 1 статті 124 Земельного кодексу України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст.128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень. Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Посилання скаржника на те, що апеляційною інстанцією не прийнято до уваги тих обставин, що проект землеустрою про відведення спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Пантеон-Інвест" для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського i торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському у Шевченківському районі міста Києва був відповідно погоджений, не відповідають дійсності. Судом апеляційної інстанції взято до уваги розроблений ПП "Шоп'як" згідно з дорученням Київського міського голови Проект землевідведення, враховано його погодження та отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.07.2007 №412/10-50 Київського міського управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельних ресурсах. Судами обох інстанцій встановлено, що даним проектом землеустрою передбачено передати ТОВ "Пантеон-Інвест" земельну ділянку площею 0,52 га в оренду на 10 років для реконструкції житлових будинків та будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського і торговельного призначення та паркінгами у пров. Михайлівському (в межах вулиць Мала Житомирська, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, 14-в, вул. Михайлівського, 13, 13-б, 15/1-б та пров. Михайлівського між будинками №1 та №3) у Шевченківському районі міста Києва.

При цьому, судом було враховано висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА від 11.07.2007 № 19-6850, Державної служби з питань національної культурної спадщини від 16.07.2007 № 22-1762/35 з приводу того, що спірна земельна ділянка розташована у Центральному історичному ареалі, в архітектурній, архіологічній охоронних зонах, в межах державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", на території пам'ятки археології національного значення "Культурний шар города Ярослава", занесеної до державного реєстру нерухомих пам'яток України постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1761.

Відповідно до ч. 3 ст. 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

У відповідності до Закону України "Про охорону культурної спадщини" об'єкти культурної спадщини - це визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

В листі Державної служби з питань національної культурної спадщини від 16.07.07 №22-1762/35 зазначено, що на земельній ділянці знаходиться об'єкт культурної спадщини -будинки, що розташовані по вул. Малій Житомирській, 12-а, 12-б, 14-а, 14-б, які є пам'ятками архітектури місцевого значення.

Виявлений об'єкт культурної спадщини внесено до Переліку об'єктів культурної спадщини.

При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу на ухвалу Верховного Суду України від 17.03.2005 у справі №6-8275кс04 за позовом Головного управління житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації до Глухова О.Д. та Попової В.О., третя особа - Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, про виселення.

Також, апеляційним господарським судом враховано, що рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2011 у справі №48/381 задоволено позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга" про визнання недійсними договорів та витребування майна. Вказаним рішенням суду визнано недійсними договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені 30.09.2010 між ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга", витребувано від ТОВ "Пантеон-Інвест" у комунальну власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради розташовані в місті Києві по вул. Мала Житомирська житлові будинки №12-Б загальною площею 1018 кв. м, №14-Б загальною площею 130,70 кв. м, №12-А, загальною площею 1534,50 кв. м та №14-А загальною площею 1896,30 кв. м. Апеляційна інстанція встановила, що дане судове рішення виконано.

Частиною 2 статті 149 та частиною 2 ст. 150 ЗК України передбачено, що земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної ради, за умови, що вказане питання узгоджене з Верховною радою України.

Суд апеляційної інстанції встановив, що спірним рішенням Київради від 26.07.2007 земельні ділянки передано ТОВ "Пантеон-Інвест" для реконструкції житлових будинків, будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-готельно-житлового комплексу з вбудованими та прибудованими приміщеннями громадського та торговельного призначення в т.ч. з не дотриманням ст.ст. 149, 150 Земельного кодексу України.

Також, апеляційний господарський суд зазначив, що відповідно до листа Державної служби з питань національної культурної спадщини від 16.07.2007 № 22-1762/35 відведення земельної ділянки для потреб будівництва потребує проведення відповідного обговорення, чого згідно матеріалів кадастрової справи не відбулося.

Виходячи із ст.ст. 53, 54 Земельного кодексу України, судом апеляційної інстанції встановлено, що спірна земельна ділянка відноситься до земель історико-культурного призначення.

Вирішальним в даному випадку касаційна інстанція вважає те, що апеляційний господарський суд встановив за матеріалами справи, що спірна земельна ділянка входить в ансамбль Софійського собору, який внесений до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а тому всі перетворення в охоронній зоні мають відбуватися у відповідності до Конвенції про охорону Всесвітньої культурної та природної спадщини, до якої Україна приєдналась у жовтні 1988 року відповідно до Указу Президії Верховної ради Української РСР "Про ратифікацію Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини" № 6673 від 04.10.1988.

Судом апеляційної інстанції враховано, що у матеріалах проекту відведення та продажу спірної земельної ділянки відсутні докази про інформування Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО про вилучення земельної ділянки з архітектурної охоронної зони та передачі її в користування і продаж ТОВ "Пантеон-Інвест" для будівництва адміністративно-готельно-житлового комплексу.

Разом з цим, судом апеляційної інстанції правильно враховано, що відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації №817 від 12.05.2006 "Про захист історико-культурного середовища та припинення хаотичної забудови історичної частини м. Києва" і рішення Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804 тимчасово заборонено розміщення і проектування висотних будинків у межах Центральної планувальної зони м. Києва, визначеної Генеральним планом міста Києва та проектом планування його приміської зони на період до 2020 року.

Крім того, наказом Міністерства культури і туризму України від 23.12.2005 №1076 "Про затвердження меж та режиму охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору в м. Києві" затверджено межі та режими використання території охоронюваної зони Софійського собору, розробленого Державним науково-дослідним інститутом теорії та історії архітектури і містобудування (Межі № 1076).

Так, відповідно до Меж №1076 встановлення охоронної зони ансамблю споруд Софійського собору, як об'єкту, включеного до Списку Всесвітньої спадщини, відповідає вимогам Конвенції про охорону Всесвітньої культурної спадщини і природної спадщини, затверджених на Генеральній конференції ООН (ЮНЕСКО) 16.11.1972. Охоплення охоронною зоною ансамблю Верхнього міста як цілісного історичного містобудівного утворення, змістовним і художнім центром якого є ансамбль споруд Софійського собору, враховуються рекомендації ЮНЕСКО про охорону і сучасну роль історичних ансамблів (1976), в яких йдеться про забезпечення комплексності в охороні історико-культурної і передусім архітектурної спадщини.

Згідно положень Меж №1076 у охоронюваній зоні ансамблю споруд Софійського собору допустимі обмежені перетворення, основною спрямованістю яких є регенерація та архітектурно-композиційне завершення історично недоосвоєних ділянок, створення оптимальних умов для огляду ансамблю.

Відповідно до п. 9 додатку 2 "Статус історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури на території м. Києва" до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 в архітектурних охоронних зонах зберігається стара планувальна структура та історична забудова.

Пунктами 2, 4 Рекомендацій про збереження і сучасну роль історичних ансамблів, затверджених на Генеральній конференції ООН (ЮНЕСКО) від 26.10.1976, передбачено наступне: історичні або традиційні ансамблі та їхнє оточення слід було б розглядати як такі, що складають загальну невідшкодну спадщину. Їх охорона та включення в суспільне життя нашої епохи мають стати обов'язком урядів і громадян держав, на території яких вони знаходяться. Історичні або традиційні ансамблі та навколишнє середовище слід було б активно оберігати від усілякої шкоди, зокрема пов'язаної з усілякими забрудненнями, а також із неправильним використанням, зайвими добудовами та надмірними або ж позбавленими смаку перебудовами, що завдають шкоди їхній самобутності.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Нормами статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного господарського суду про те, що оскаржуваними рішеннями, договорами, актами щодо спірної земельної ділянки порушено право власності територіальної громади міста Києва на землі історико-культурного призначення, особливо цінні землі, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною таких земель.

Так як договори купівлі-продажу від 06.11.2009 та від 03.12.2010 визнано недійсними, апеляційною інстанцією фактично застосовано правові наслідки недійсності цих правочинів, про застосування яких заявлено у позовних вимогах про зобов'язання повернути у комунальну власність територіальної громади міста Києва земельну ділянку площею 0,4675 га у пров. Михайлівському у м. Києві.

Інші доводи скаржника та посилання на порушення судами норм матеріального та процесуального права при винесенні судом апеляційної інстанції судового рішення не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування постанови апеляційного господарського суду колегія суддів касаційної інстанції не вбачає.

За встановлених судами обставин колегія суддів погоджується з висновками апеляційної судової інстанції про наявність підстав у даній справі для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Вестіга" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року у справі № 51/520 залишити без змін.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: Н. Кочерова

С. Самусенко