Рішення

від 15.02.2012 по справі 31/376

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/376 15.02.12

За позовом Заступн ика військового прокурора Це нтрального регіону України в інтересах

держави, уповно важеним органом управління я кого є Міністерство оборони

України, м. Київ

До Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Продекспорт", м. Київ

Про визнання недійсними договорів з моме нту їх укладення

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від прокуратури Ле сько Г.Є. - посвідчення № 882

Від позивача не з' явилися

Від відповідача н е з' явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор звернувся з позовом про визнання недійсн ими Договору №11/007/03074/оцс від 27.03.2006р . та Договору № 11/007/03075/оцс від 27.03.2006р .про спільну діяльність по пр оектуванню та будівництву ( р еконструкції ) об' єктів жит лово-цивільного призначення .

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 02.12.2011р. поруш ено провадження у справі та п ризначено судове засідання н а 22.12.2011р.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 22.12.2011р. розгл яд справи було відкладено на 25.01.2012р., у зв' язку з неявкою пре дставників позивача та відпо відача та продовжено строк в ирішення спору, відповідно д о ст. 69 ГПК України.

Представниками про куратури та позивача в судов ому засіданні 25.01.2012р. суду було надано копію Витягу з ЄДРЮОФ ОП, з якого вбачається, що юрид ичною адресою відповідача є: 03045, м. Київ, вул. Набережно - Корч уватська, б. 136.

Ухвалою Господарського с уду міста Києва від 25.01.2012р. розг ляд справи було відкладено н а 15.02.2012р., у зв' язку з необхідні стю додаткового повідомленн я відповідача про розгляд да ного спору.

14.02.2012р. від позивача надійшли письмові пояснення, в яких бу ло підтримано позицію прокур атури. Позивач просив суд поз овні вимоги задовольнити в п овному обсязі.

В судовому засіданні пред ставник прокурора позов підт римав в повному обсязі та про сив суд вимоги задовольнити.

Відповідач, який був належн им чином повідомлений про ча с та місце судового процесу, п редставників у судове засіда ння не направив, причини неяв ки суду не повідомив, відзив н а позов не надав, позовну вимо гу по суті і розміру у будь-яки й інший процесуальний спосіб не заперечив.

Представник прокуратури з аявив клопотання, відповідно до ст. 75 ГПК України, про розгля д справи у відсутності відпо відача, посилаючись на неявк у його до суду та ухилення від існуючого порядку врегулюва ння спору.

Особи, які беруть участь у с праві визнаються повідомлен ими про судовий розгляд госп одарського спору оскільки ух вала про порушення проваджен ня у справі та ухвали про відк ладення розгляду справи надс илались за юридичною адресою сторін.

До матеріалів справи долуч ені конверти з повернутою су довою кореспонденцією з адре си відповідача (03127, м. Київ, прос п. 40-річчя Жовтня, корп. 2) з відмі тками пошти «за закінченням терміну зберігання».

Судом, було повторно направ лено на юридичну адресу відп овідача (03045, м. Київ, вул. Набереж но-Корчуватська, б. 136) судову ко респонденцію, що підтверджує ться відмітками.

Крім того, прокурором було направлено на юридичну адрес у копію позовної заяви з дода тками, що підтверджується кв итанцією, оригінал якої долу чено до матеріалів справи.

Керуючись ст. 75 ГПК України с уд визнав клопотання предста вника прокуратури обґрунтов аним, задовольнив його та вва жає за можливе розглянути сп раву без участі представникі в відповідача за наявними у с праві доказами та матеріалам и.

В судовому засіданні 15.02.2012р. б уло оголошено вступну та рез олютивну частини рішення, ві дповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до в имог ст. 81-1 ГПК України, складал ися протоколи судових засіда нь, які долучені до матеріалі в справи.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, в себічно і повно з' ясувавши фактичні обставини, на яких ґ рунтується позов, об' єктивн о оцінивши докази, які мають ю ридичне значення для розгляд у справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення п редставників учасників проц есу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2006 року між Д ержавою Україна в особі орга ну, уповноваженого управляти майном, Міністерства оборон и України (позивач), від імені якого діяв директор філії Це нтрального спеціалізованог о будівельного управління (г оспрозрахункового) Міністер ства оборони України "Укробо ронбуд" та ТОВ "Продекспорт " (в ідповідач) укладений Договір №11/007/03074/оцс про спільну діяльні сть шляхом будівництва (реко нструкції) об'єктів житлово-ц ивільного призначення, розта шованих на території військо вого містечка № 36 (м. Київ, вул. М ельникова, 24 корп. 3), створення інженерної інфраструктури д ля їх будівництва (реконстру кції) відповідно до розробле ного і затвердженого у встан овленому порядку проекту шля хом пайової участі сторін.

Згідно п. 2.5 предметом Догово ру є спільна діяльність по пр оектуванню та будівництву (р еконструкції) об'єктів житло во-цивільного призначення з вбудовано-прибудованими при міщеннями соціально-побутов ого, торгівельного та адміні стративного призначення, під земним паркінгом та інженерн ими мережами на будівельному майданчику розташованому на території військового місте чка № 36, за адресою: м. Київ, вул. М ельникова, 24 корп. 3.

Пайовим внеском Міністерс тва оборони України за Догов ором складали об'єкти нерухо мого майна, які знаходяться н а території будівельного май данчика, перелік яких наведе но в п. 2.6 Договору.

Загальна вартість наведен ого майнового комплексу відп овідно до Договору становить 1 503 168 грн. без урахування ПДВ. Ба лансова вартість вказаних об 'єктів нерухомого майна скла дає 9 959 928 грн.

Відповідно до підпункту «б »п. 6.1. Договору позивач переда є відповідачу майно, що є його пайовим внеском у будівницт во об'єкту.

У п. 5.1 та підпунктах «а»і «г» п. 6.1 Договору зазначено, що Мін істерство оборони України за безпечує оформлення землевп орядної документації, оформл ення користування земельною ділянкою, цільовим призначе нням якої є будівництво об'єк ту і передає будівлі та спору ди військового містечка № 36 у спільну діяльність.

Також, п. 6.5 Договору передба чено, що відповідач здійснює реєстрацію нерухомого майна та перереєстрацію обліку зе мельної ділянки, що підлягає забудові за цим договором.

Пунктами 10.1., 10.2 Договору пере дбачено право відповідача зд ійснити достроковий викуп ва ртості пайової участі (паю) Мі ністерства оборони України, що полягає в укладенні цивіл ьно-правових угод, за якими бу де здійснено перехід права в ласності на майно у цьому Дог оворі. Передача нерухомого м айна, що складає розмір паю зд ійснюється шляхом підписанн я актів прийому-передачі.

27.03.2006 року відповідно до наве дених вище пунктів Договору, між філією Центрального спе ціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" та відповідачем було укладено Договір № 11/007/03075/оцс про компенс ацію пайової участі (паю) в інв естиційному договорі №11/007/03074/оц с.

Суд погоджується з доводам и прокурора та позивача, що за значені договори не відповід ають вимогам закону, у зв'язку з чим підлягають визнанню не дійсними повністю з моменту укладення, виходячи з наступ ного.

Відповідно до ст. 121 Констит уції України, одним із завдан ь прокуратури України є пред ставництво інтересів громад ян та держави в суді у випадка х, визначених Законом.

Статтею 36-1 Закону України „П ро прокуратуру”, встановлено , що представництво прокурат урою інтересів громадянина а бо держави в суді полягає у зд ійсненні прокурорами від іме ні держави процесуальних та інших дій, спрямованих на зах ист в суді інтересів громадя н або держави у випадках, пере дбачених Законом. Однією з фо рм представництва є зверненн я до суду з позовними заявами про захист прав юридичних ос іб, коли порушуються інтерес и держави.

Відповідно до резолютивно ї частини рішення Конституці йного Суду України № 3-рп/99 від 0 8.04.1999, прокурори вправі звертат ись до господарського суду з позовами в інтересах держав и в особі органів державної в лади.

Відповідно до Положення „П ро Міністерство оборони Укра їни”, затвердженого Постанов ою Кабінету Міністрів Україн и №1080 від 03.08.2006, Міністерство обо рони України є центральним о рганом виконавчої влади і ві йськового управління, що упо вноважений державою здійсню вати відповідні функції у сп ірних правовідносинах.

Статтею 14 Закону України „П ро Збройні Сили України” вст ановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також май но, закріплене за військовим и частинами, військовими нав чальними закладами, організа ціями та установами Збройних Сил України - є державною влас ністю, належить їм на праві оп еративного управління та зві льняється від усіх видів под атків.

Органами, які здійснюють уп равління військовим майном, згідно зі ст. 2 Закону України „Про правовий режим майна у З бройних Силах України”, є Каб інет Міністрів України та Мі ністерство оборони України. При цьому, до компетенції Каб інету Міністрів України відн есено вирішення питань щодо забезпечення Збройних Сил Ук раїни військовим майном, а та кож прийняття рішень щодо йо го вилучення і передачі міні стерствам та іншим центральн им органам виконавчої влади.

Міністерство оборони Укра їни, як центральний орган упр авління Збройних Сил України , здійснює відповідно до зако ну управління військовим май ном, закріплює військове май но за військовими частинами (у разі їх формування, перефор мування), приймає рішення щод о перерозподілу цього майна між військовими частинами Зб ройних Сил України, в тому чис лі, у разі їх розформування.

Згідно з ст.77 Земельного код ексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діял ьності військових частин, ус танов, військово-навчальних закладів, підприємств та орг анізацій Збройних Сил Україн и, інших військових формуван ь, утворених відповідно до за конодавства України. Землі о борони можуть перебувати у д ержавній та комунальній влас ності. Порядок використання земель оборони встановлюєть ся законом.

Згідно з ст.1 Закону України „Про використання земель об орони” землями оборони визна ються землі, надані для розмі щення і постійної діяльності військових частин, установ, в ійськово-навчальних закладі в, підприємств та організаці й Збройних Сил України, інших військових формувань, утвор ених відповідно до законів У країни (далі - військові части ни).

Відповідно до ст.4 Закону Ук раїни „Про використання земе ль оборони” військові частин и за погодженням з органами м ісцевого самоврядування або місцевими органами виконавч ої влади і в порядку, визначен ому Кабінетом Міністрів Укра їни, можуть дозволяти фізичн им і юридичним особам вирощу вати сільськогосподарські к ультури, випасати худобу та з аготовляти сіно на землях, на даних їм у постійне користув ання.

Відповідно до ст.84 Земельно го кодексу України до земель державної власності, які не м ожуть передаватись у комунал ьну власність, належать земл і оборони, крім земельних діл янок під об' єктами соціальн о-культурного, виробничого т а житлового призначення. До з емель державної власності, я кі не можуть передаватись у п риватну власність, належать землі оборони.

Згідно з ст. 92 Земельного код ексу України право постійног о користування земельною діл янкою - це право володіння і ко ристування земельною ділянк ою, яка перебуває у державній або комунальній власності, б ез встановлення строку. Прав о постійного користування зе мельною ділянкою із земель д ержавної та комунальної влас ності набувають: а) підприємс тва, установи та організації , що належать до державної та к омунальної власності; б) гром адські організації інваліді в України, їх підприємства (об ' єднання), установи та орган ізації.

Відповідно до ст.95 Земельно го кодексу України землекори стувачі, якщо інше не передба чено законом або договором, м ають право: а) самостійно госп одарювати на землі; б) власнос ті на посіви і насадження сіл ьськогосподарських та інших культур, на вироблену продук цію; в) використовувати у вста новленому порядку для власни х потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені ко рисні копалини, торф, ліси, вод ні об' єкти, а також інші кори сні властивості землі; г) на ві дшкодування збитків у випадк ах, передбачених законом; ґ) сп оруджувати жилі будинки, вир обничі та інші будівлі і спор уди.

Згідно з ст.96 Земельного код ексу України землекористува чі зобов' язані: а) забезпечу вати використання землі за ц ільовим призначенням.

Відповідно до ст.122 Земельно го кодексу України сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особ ам із земель комунальної вла сності відповідних територі альних громад для всіх потре б. Київська та Севастопольсь ка міські державні адміністр ації надають земельні ділянк и із земель державної власно сті у постійне користування юридичним особам у межах їх т ериторій для всіх потреб, крі м випадків, визначених части ною сьомою цієї статті.

Згідно з ст.ст. 125, 126 Земельног о кодексу України право пост ійного користування на земел ьну ділянку виникає після од ержання її користувачем доку мента, що посвідчує право пос тійного користування земель ною ділянкою, та його державн ої реєстрації. Право постійн ого користування земельною д ілянкою посвідчується держа вними актами. Форми державни х актів затверджуються Кабін етом Міністрів України.

З наведених правових норм в бачається, що до майна віднос яться речі та майнові права і обов' язки, право користува ння земельною ділянкою є май новим правом. Майно, закріпле не за військовими частинами, установами та організаціями Збройних Сил України, є держа вною власністю, належить їм н а праві оперативного управлі ння. Землі оборони можуть пер ебувати виключно у державній власності, у певних випадках в комунальній власності, у пр иватній власності землі обор они перебувати не можуть. У по стійне користування землі об орони в залежності від їх вла сності можуть надаватись вик лючно міськими радами або мі ськими державними адміністр аціями лише підприємствам, у становам, організаціям держа вної, комунальної власності та громадських організацій і нвалідів України. Постійні к ористувачі земель оборони от римують право постійного кор истування після одержання де ржавного акту, та повинні вик ористовувати надані їм землі самостійно виключно за ціль овим призначенням. Вони не ма ють права передавати отриман і у постійне користування зе млі оборони у будь-який спосі б іншим особам, крім дозволен ня вирощувати сільськогоспо дарські культури, випасати х удобу і заготовляти сіно, та л ише за попереднім погодження м на це органів місцевого сам оврядування або місцевих орг анів виконавчої влади і в пор ядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши зміст спірних д оговорів суд дійшов до висно вку, що дані правочини за своє ю правовою природою є змішан им договором, який містить в с обі елементи договору про су місну діяльність та інвестиц ійного договору, які регулюю ться главою 77 Цивільного коде ксу України, Законом України „Про інвестиційну діяльніст ь”.

Відповідно до ч.1 ст. 1130 Цивіль ного кодексу України за дого вором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов' яз уються спільно діяти без ств орення юридичної особи для д осягнення певної мети, що не с уперечить законові.

Згідно з ст. 1132 Цивільного ко дексу України за договором п ростого товариства сторони ( учасники) беруть зобов' язан ня об' єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержа ння прибутку або досягнення іншої мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 1133 Цивіл ьного кодексу України вкладо м учасника вважається все те , що він вносить у спільну діял ьність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше май но, професійні та інші знання , навички та вміння, а також ді лова репутація та ділові зв' язки.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 1134 Цивіль ного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони в олоділи на підставах інших, н іж право власності, використ овується в інтересах усіх уч асників і є їхнім спільним ма йном.

Вказаними нормами передба чено, що за договором про спіл ьну діяльність його учасники об' єднують свої вклади. Вкл адом учасника може бути майн о, в тому числі земельні ділян ки, право користування цими д ілянками, яке в цьому разі наб уває статусу спільного майна (а не майна виключно державно ї чи комунальної власності) т а вже використовуються в інт ересах усіх учасників, що об' єднали свої вклади для досяг нення спільної мети.

Як встановлено судом відпо відач не належить до підприє мств державної та комунально ї власності або громадських організацій інвалідів Украї ни.

Рішенням виконавчого комі тету Київської міської Ради депутатів трудящих від 29.11.1948р. № 37 Міністерству оборони відве дено 1,27 га земельної ділянки п о вул. Мельникова, 24.

На даний час, відповідн о до довідок Київського квар тирно-експлуатаційного упра вління, будівлі та споруди ві йськового містечка №43 та земе льна ділянка військового міс течка № 36 перебувають на облік у Київського квартирно-експл уатаційного управління МО Ук раїни.

З урахуванням викладеного власником спірного військов ого майна, що розташоване на т ериторії військового містеч ка № 36 є держава уповноваженим органом управління яким є Мі ністерство оборони України.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цив ільного кодексу України зміс т правочину не може суперечи ти цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам сус пільства.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного к одексу України підставою нед ійсності правочину є недодер жання в момент вчинення прав очину стороною (сторонами) ви мог, які встановлені частина ми першою - третьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодекс у.

Згідно із ч.2 ст.20 Земельного кодексу України зміна цільо вого призначення земель пров одиться органами виконавчої влади або органами місцевог о самоврядування, які прийма ють рішення про передачу цих земель у власність або надан ня у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або при ймають рішення про створення об' єктів природоохоронног о та історико-культурного пр изначення.

Відповідно до п. б) ст.21 Земел ьного кодексу України поруше ння порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визна ння недійсними угод щодо зем ельних ділянок.

Як встановлено судом у спір ному договорі позивач зобов' язався внести у спільну діял ьність вклад у вигляді перед ачі під будівництво права ко ристування земельною ділянк ою, яка відноситься до земель оборони та надана виключно д ля розміщення і постійної ді яльності військових частин, установ, військово-навчальни х закладів, підприємств та ор ганізацій Збройних Сил Украї ни, інших військових формува нь, утворених відповідно до з аконів України, які дислокую ться на території держави ві дповідно до завдань оборони, стратегічного плану застосу вання і завдань Збройних Сил України з урахуванням війсь ково-адміністративного поді лу території України та соці ально-економічних умов район ів дислокації.

Отже, спірним договором сто рони змінили цільове признач ення вказаних земель, які від носяться до земель оборони, т а не відводились уповноважен ими органами для будівництва , експлуатації та обслуговув ання житлового комплексу з с оціальною інфраструктурою.

Враховуючи все вищевиклад ене, суд вважає, що спірні дого вори суперечить вищенаведен им ст.ст. 3, 6, 14 Закону України „Пр о Збройні Сили України”, ст.ст . 1, 4 Закону України „Про викори стання земель оборони”, ст.ст . 20, 77, 84, 92, 95, 96, 122, 125, 126 Земельного кодек су України та ст.ст. 190, 1130, 1132, 1134 Цив ільного кодексу України, а то му підлягають визнанню судом недійсними, а позов Військов ого прокурора Київського гар нізону в інтересах держави з адоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 Цивіль ного кодексу України особа, я ка вчиняє правочин, повинна м ати необхідний обсяг цивільн ої дієздатності.

Довіреність № 610 від 09 березн я 2006 року бланк ВСР № 232423 та Довір еність від 14.02.2006 року №162з бланк В СО № 831447, на підставі яких дирек тор філії Центрального спеці алізованого будівельного уп равління (госпрозрахунковог о) Міністерства оборони Укра їни "Укроборонбуд" Мельник В.Л . укладав оспорювані Договор и були скасовані Міністром о борони України. Таким чином, п ри укладенні спірних договор ів Мельник В.Л. не мав належног о обсягу повноважень.

Про укладання спірних дого ворів Військовій прокуратур і Центрального регіону Украї ни стало відомо під час розсл ідування слідчим відділом ві йськової прокуратури Центра льного регіону України кримі нальної справи, порушеної 05 ли пня 2011 року за фактом перевище ння службовими особами філії Центрального спеціалізован ого будівельного управління Міністерства оборони Україн и «Укроборонбуд»службових п овноважень, що спричинило тя жкі наслідки у вигляді збитк ів державі у розмірі 9 959 928 грн., з а ознаками злочину, передбач еного ч. 3 ст. 365 КК України.

Враховуючи вищевикладене , прокурор просив суд поновит и строк на звернення до суду з вимогою про визнання догово рів недійсними, у зв' язку з п оважністю причин пропуску.

Відповідно до ч. 3. ст. 267 Цивіль ного кодексу України позовна давність застосовується суд ом лише за заявою сторони у сп орі, зробленою до винесення н им рішення.

Якщо суд визнає поважними п ричини пропущення позовної д авності, порушене право підл ягає захисту (ч. 5 ст. 267 ЦК Україн и).

За таких обставин, суд визн ає причини пропуску строку п озовної давності поважними.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна із сторін повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК Укр аїни господарський суд прийм ає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відпо відно до законодавства повин ні бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказ ів, які б спростовували довод и прокурора та позивачів та п ідтверджували заперечення п роти задоволення позовних ви мог.

За таких обставин, позов ви знається судом доведеним, об ґрунтованим та таким, що підл ягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовол ьнити.

2. Визнати недійсним и Договір №11/007/03074/оцс від 27 берез ня 2006 року, укладений між Держа вою України в особі органу, уп овноваженого управляти майн ом, Міністерства оборони Укр аїни, від імені якого діяв дир ектор філії Центрального спе ціалізованого будівельного управління "Укроборонбуд" Ме льник ВЛ. та Товариством з обм еженою відповідальністю «Пр одекспорт»(03127, м. Київ, просп. 40-р іччяЖовтня, буд. 100, корп.2; юриди чна адреса: 03045, м. Київ, вул. Набе режно-Корчуватська, б. 136, код ЄД РПОУ 31027180) про спільну діяльніс ть шляхом будівництва (рекон струкцію) об'єктів житлово-ци вільного призначення, розташ ованих на території військов ого містечка №36 (м. Київ, вул. Ме льникова, 24), створення інжене рної інфраструктури для їх б удівництва (реконструкції) в ідповідно до розробленого і затвердженого у встановлено му порядку проекту шляхом па йової участі сторін.

3. Визнати недійсним Договір №11/007/03 075/оцс від 27 березн я 2006 року, між Центральним спец іалізованим будівельним упр авлінням "Укроборонбуд" та То вариством з обмеженою відпов ідальністю «Продекспорт»(03127, м. Київ, просп. 40-річчяЖовтня, б уд. 100, корп.2; юридична адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчув атська, б. 136, код ЄДРПОУ 31027180) про к омпенсацію пайової участі (п аю) Міністерства оборони Укр аїни в інвестиційному Догово рі №11/007/03074/оцс від 27 березня 2006 рок у.

4. Стягнути з Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Продекспорт»(03127, м. Київ, просп. 40-річчяЖовтня, буд. 100, кор п.2; юридична адреса: 03045, м. Київ, в ул. Набережно-Корчуватська, б . 136, код ЄДРПОУ 31027180), - з будь-якого рахунку, виявленого державн им виконавцем під час викона ння судового рішення, до Держ авного бюджету України судов ий збір у розмірі - 941 (дев' ятсо т сорок одну) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили п ісля закінчення 10-денного стр оку з дня його підписання.

Суддя Н. І. Кача н

Повне рішення складено 16 лю того 2012 року.