Постанова

від 01.10.2008 по справі 19/355

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

19/355

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 19/355  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С. –головуючого,

Коробенко Г.П.,Рогач Л.І.

розглянувши матеріали касаційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт-"Краковець"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р.

у справігосподарського суду Львівської області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Автопорт-"Краковець"

доДочірнього підприємства "Холер Крістіансен Продакшн Україна"

проспонукання до виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Дашо Т.Ю. за дов. від 24.09.2008р. б/н, Кишковський О.В. за дов. від 24.09.2008р. б/н, Ткаченко К.В. за дов. від 07.12.2007р. б/н

ВСТАНОВИВ:

     Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопорт - "Краковець" звернулось до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Дочірнього підприємства "Холер Крістіансен Продакшн Україна" про спонукання до виконання зобов'язань по договору про спільну діяльність.

     Рішенням господарського суду Львівської області від 11.01.2008 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. у справі №19/355, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Не погоджуючись з зазначеним рішенням та постановою, ТОВ "Автопорт - "Краковець" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, справу направити на новий розгляд, мотивуючи скаргу тим, що судові рішення є незаконними і необґрунтованими, винесеними з порушенням норм матеріального права України, оскільки в них не в повній мірі та неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи.

          У відзиві ДП "Холер Крістіансен Продакшн Україна" на касаційну скаргу, останнє просить залишити судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

  Розпорядженням заступника Голови судової палати з розгляду спорів, пов'язаних з державним регулюванням економічних відносин від 30.09.2008р. №02-12.2/405 суддів Костенко Т.Ф., Полянського А.Г. замінено на суддів Божок В.С., Рогач Л.І.

 Позивач з даної справи не реалізував своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

         Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

         Як встановлено місцевим та апеляційним господарським судом, 07.02.2004р. між ТзОВ "Автопорт Краковець" та ДП "Холгер Крістіансенс Продакшн Україна" Компанії "Холгер Крістіансєн А/С" укладено Договір про спільну діяльність у сфері розвитку інвестиційної діяльності на території Автопорту "Краковець" (далі - Договір) відповідно до умов якого сторони зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи з метою розвитку інвестиційної діяльності на території Автопорту "Краковець" у відповідності до Закону України "Про спеціальну економічну зону "Яворів"  (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.2 Договору, позивач зобов'язується надати відповідачу право збудувати завод з регенерації стартерів на земельній ділянці площею близько 2 (два) гектари зі складу земель, наданих в постійне користування ТзОВ "Автопорт Краковець", та відмовитися від частини землекористування площею 2 гектари, межі якої наводяться в Додатку №1 до цього Договору із сприянням набуттю відповідачем права оренди цієї земельної ділянки, надання необхідних висновків, листів, клопотань, документів до компетентних органів, підписати акти вибору земельної ділянки та інші документи, необхідні для підготовки та укладання договору оренди цієї земельної ділянки, надання відповідачу права безоплатного користування (сервітут) земельною ділянкою, на якій розташовано Завод, та наявними на цій ділянці шляхами для проходу та проїзду транспорту до Заводу, право прокладання та експлуатації ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій.

         Згідно п. 2.3 Договору відповідач зобов'язується надати допомогу в розвитку інвестиційної діяльності шляхом інвестування у розвиток ТзОВ "Автопорт Краковець" 1 500 000 (один мільйон п'ятсот тисяч) євро упродовж 2 (двох) років, та в будівництві заводу з регенерації стартерів на земельній ділянці площею близько 2 (два) гектари зі складу земель, наданих в постійне користування ТзОВ "Автопорт Краковець", забезпечити будівництво Заводу у встановлені строки, нести усі видатки, пов'язані з будівництвом Заводу.

Відповідно до п.3.3 Договору грошові розрахунки між сторонами по цьому договору здійснюватись не будуть.

  Усі витрати, збитки, що можуть виникнути у зв'язку з виконанням цього договору, несе відповідач, а всі прибутки у зв'язку з виконанням цього договору одержує позивач (п.4.1 Договору).

За умовами Договору (п.4.2) все майно, створене або набуте внаслідок реалізації інвестиції в будівництво заводу, є власністю відповідача. Позивач не набуває майнових, зобов'язальних чи корпоративних прав у зв'язку зі здійсненням інвестицій відповідачем.

         Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

         Проаналізувавши умови Договору, господарський суд апеляційної інстанції дійшов  висновку,  що  надання земельної ділянки відповідачеві в оренду не  є наслідком виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором , оскільки свою згоду на вилучення земельної ділянки площею 2,0 га ТзОВ "Автопорт Краковець" надало ще до укладання сторонами  цього Договору, що підтверджується листом позивача №16-1 від 16.07.2003 року, а завод побудований не на земельній ділянці, наданій відповідачеві в оренду позивачем, а на земельній ділянці, наданій відповідачу розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 10.08.2005р.  № 642.

       Також судом попередніх інстанцій встановлено відсутність факту  порушення відповідачем п.2.3 Договору щодо надання ним допомоги в розвитку інвестиційної діяльності шляхом інвестування у розвиток ТзОВ "Автопорт Краковець" 1500000  євро, оскільки даний пункт не встановлює для відповідача конкретних зобов'язань в розумінні ч. 1 ст. 173 ГК України та ч. 1 ст. 509 ЦК України, адже сторони не погодили, що саме слід розуміти під допомогою в такому інвестуванні та які певні дії повинен вчинити відповідач на виконання даної частини п.2.3 Договору, а за відсутності належним чином оформлених додаткових домовленостей сторін з цього приводу цей пункт Договору не вказує на зобов'язання грошового характеру з урахуванням пунктів 3.3 та 4.2 Договору, відповідно до яких грошові розрахунки між сторонами за договором не проводяться і позивач не набуває жодних майнових прав у зв'язку зі здійсненням відповідачем інвестицій.

        Крім того, за висновками господарського суду апеляційної інстанції пункт 4.1 Договору не містить обов'язку відповідача виплачувати позивачеві прибуток від експлуатації заводу, оскільки завод збудований не спільними діями сторін, а самостійно відповідачем, в зв'язку з чим він набув право власності на завод та всі доходи від його діяльності на підставі п.2.2 та п.2.3 Договору, ч.1ст.331, ч.1ст.317, ч.2ст.189 ЦК України, ч.5ст.7 Закону України "Про інвестиційну діяльність", тоді як позивач згідно п.4.2 Договору не набуває жодних майнових, зобов'язальних чи корпоративних прав у зв'язку зі здійсненням відповідачем інвестицій.

Згідно ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Судом встановлено, що  відповідно до пункту 23  Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" №2505-IV від 25.03.2005р., виключена ст. 9 Закону України "Про спеціальну економічну зону "Яворів", відповідно до якого сторони зобов'язались спільно діяти з метою розвитку інвестиційної діяльності,  яка визначала межі території Автопорту "Краковець" та встановлювала спеціальний митний режим на території Автопорту "Краковець", смт. Краковець, Яворівського р-ну Львівської обл. сприятливий для розвитку інвестиційної діяльності на його території, що згідно з п. 1.1 Договору становив предмет договору, мету спільної діяльності та спонукав сторін до укладення Договору.

За таких обставин, колегія  погоджується з  висновком  місцевого та апеляційного господарського  суду про припинення зобов'язання за Договором  у зв'язку з неможливістю його виконання.

Таким чином, місцевим господарським судом та апеляційним  господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються  певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом  переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з урахуванням чого висновок господарського суду попередніх інстанцій про відмову в позові колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та  законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи,   підстави для  скасування  яких відсутні.

         Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          В задоволенні касаційної скарги відмовити.

         Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. у справі № 19/355 залишити без змін.

Головуючий суддя          :                                                          В.С. Божок          

                                 Судді:                                                          Г.П. Коробенко    

                                                                                             Л.І. Рогач