КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 лютого 2012 року 11.42 № 2а-6271/10/1070
Київський окружний адм іністративний суд у складі г оловуючого - судді Ш евченко А.В., при секретарі суд ового засідання Коваленко О .О., за участю представників ст орін:
від позивача: Во ловенко О.М., Гончаренко Л .А.,
від відповідача: Ви ноградова Н.В.,
розглянувши у відкритом у судовому засіданні адмініс тративну справу
за позовом Васильків ської об' єднаної державної податкової інспекції
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Нафта»
про стягнення кошт ів, отриманих за нікчемним пр авочином,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Васильківсь ка об'єднана державна податк ова інспекція Київської обла сті звернувся до суду з адмін істративним позовом до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Транс Нафта», Товари ства з обмеженою відповідаль ністю «Укр-Спец-Транс» про ст ягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.
Ухвалою судді Київського о кружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року відкр ито провадження у справі.
Ухвалою Київського окружн ого адміністративного суду в ід 23 липня 2010 року провадження у справі зупинено до набранн я законної сили рішенням суд у в адміністративній справі № 2а-9891/09/1070.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративног о суду від 25 січня 2012 року було п оновлено провадження в адмін істративній справі за позово м Васильківської об' єднано ї державної податкової інспе кції Київської області до То вариства з обмеженою відпові дальністю «Транс Нафта», Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Укр-Спец-Транс»про стягнення коштів, отриманих за нікчемним правочином.
У судове засідання, признач ене на 7 лютого 2012 року з' явили ся представники позивач та п редставник відповідача - Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Транс Нафта».
Представники позивача від мовились від заявлених позов них вимог в частині стягненн я з Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Укр-Спец-Тра нс»коштів, отриманих за нікч емним правочином.
Представник відповідача н е заперечував щодо відмови п редставника позивача від поз овних вимог щодо Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Укр-Спец-Транс».
Судом встановлено, що відпо відно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстр у юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 12844867, стано м на 24 січня 2012 року, міститься з апис про припинення юридично ї особи - Товариства з обмежен ою відповідальністю «Укр-Спе ц-Транс»(код 34911891).
У зв' язку з вищевикладени м, ухвалою Київського окружн ого адміністративного суду в ід 7 лютого 2012 року провадження у справі в частині стягнення коштів, отриманих за нікчемн им правочином з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Спец-Транс»- закрито.
Представники позивача поз овні вимоги в частині стягне ння коштів, отриманих за нікч емним правочином з Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Транс Нафта»підтримали в повному обсязі, просили суд п озов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві .
Представник відповідача - Товариства з обмеженою відпо відальністю «Транс Нафта»пр оти позову заперечував, прос ив суд відмовити в задоволен ні позовних вимог.
Всебічно та об' єктивно до слідивши матеріали справи, т а оцінивши їх у сукупності, су д дійшов наступних висновків .
Відповідач, Товариство з об меженою відповідальністю «Т ранс Нафта»є юридичною особо ю (ідентифікаційний код 35282159).
Відповідно до довідки про в зяття на облік платника пода тків від 20.05.2010 року № 194, відповід ач узятий на облік в органах д ержавної податкової служби 1 6.10.2007 року за № 5800, на дату видачі д аної довідки перебував на об ліку у Васильківській ОДПІ К иївської області.
Згідно свідоцтва про реєст рацію платника ПДВ № 100074658 (Серія НБ № 092659) від 01.11.2007 року, ТОВ «Транс Нафта»є платником ПДВ.
Працівниками податкового органу 12.06.2009 року проведено пер евірку ТОВ «Транс Нафта», за р езультатами якої складено ак т № 1849-23-112/35282159 від 12.06.2009 року Про резу льтати планової виїзної пере вірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс Наф та»(код за ЄДРПОУ 35282159) з питань дотримання вимог податковог о законодавства за період з 15. 10.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за п еріод з 15.10.2007 року по 31.12.2008 року.
З вищевказаним актом відпо відач був ознайомлений, одна к від його підписання відмов ився, про що працівниками под аткового органу був складени й акт № 340/23-112 від 12.06.2009 року.
Перевіркою встановлено та в акті зафіксовано наступні порушення податкового закон одавства:
- підпункт 5.2.1 пункту 5.2, п ідпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Зак ону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та д оповненнями), в результаті чо го занижено податок на прибу ток за 2007 та 2008 роки на загальну суму 583585, 00 гривень, в тому числі за ІІ квартал 2008 року - 22408, 00 гри вень, за ІІІ квартал 2008 року - 5 59602, 00 гривень та за ІV квартал 2008 р оку - 1575, 00 гривень;
- підпункти 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пунк ту 7.2, підпункти 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст атті 7 Закону України від 03.04.1997 р оку № 168/97-ВР «Про податок на дод ану вартість»(зі змінами та д оповненнями), в результаті чо го занижено ПДВ в загальній с умі 466869, 00 гривень, в тому числі ч ервень 2008 року - 16667, 00 гривень, ли пень 2008 року - 1260, 00 гривень, серп ень 2008 року - 275655, 00 гривень, вере сень 2008 року - 170837, 00 гривень та ж овтень 2008 року - 2450, 00 гривень;
- статті 4, 6, 7, 8, 9, пункт 19.2 ст атті 19 Закону України від 22.05.2003 р оку № 889-ІV «Про податок з доході в фізичних осіб»(зі змінами т а доповненнями), в результаті чого допущено порушення вим ог податкового законодавств а під час перевірки питань що до правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних о сіб до бюджету в періоді, що пе ревірявся, на загальну суму 34, 00 гривень.
На підставі акту перевірки № 1849-23-112/35282159 від 12.06.2009 року, Василькі вською ОДПІ Київської област і були винесені податкові по відомлення-рішення Форми «Р» від 25.06.2009 року № 0000282340/0, № 0000292340/0 та від 05.10.2009 року № 0000432340/1.
Постановою Київського окр ужного адміністративного су ду від 04.03.2011 року, залишеною в си лі ухвалою Київського апеляц ійного адміністративного су ду від 25.07.2011 року податкові пові домлення-рішення 25.06.2009 року № 00002 82340/0 та 05.10.2009 року № 0000432340/1 були ви знані нечинними.
З матеріалів справи вбачає ться, що між ТОВ «Укр-Спец-Тран с»та ТОВ «Транс Нафта»05.08.2008 рок у був укладений Договір пост авки № 117-08/07-Ц. Відповідно до умо в вищевказаного договору, ТО В «Укр-Спец-Транс»(продавець ) здійснювало ТОВ «Транс Нафт а»(покупцеві) поставку нафто продуктів на умовах базису п оставки СРТ (в редакції Інкот ермс 2000).
Факт вчинення зобов' язан ь за Договором поставки № 117-08/07-Ц підтверджується податковим и накладними, оформленими ві дповідно до Закону України « Про податок на додану вартіс ть»та Наказу ДПА України № 165 в ід 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», ТО В «Укр-Спец-Транс», а саме: под аткові накладні № 08/06-13 від 06.08.2008 р оку, № 09/04-9 від 04.09.2008 року, № 09/26-16 від 26.0 9.2008 року, № 09/26-4 від 26.09.08 року, № 08/06-14 ві д 06.08.2008 року, № 08/06-15 від 06.08.2008 року.
Приймання товару відповід ачем підтверджується видатк овими накладними № РН-0007363 від 26. 09.2008 року, РН-0007374 від 26.09.2008 року, № РН-0 006728 від 04.09.2008 року, № РН-0005907 від 06.08.2008 ро ку, № РН-0005908 від 06.08.2008 року, № РН-0005909 в ід 06.08.2008 року, а також актами при ймання-передачі 06.08.2008 року № 01-06-08- 08, від 06.08.2008 року № 02-06-08-08, від 06.08.2008 року № 03-06-08-08, від 04.09.2008 року № 01-04-09-08, від 26.09.200 8 року № 01-26-09-08, від 26.09.2008 року № 01-26-09-08 та оплатою товару.
Відповідачем оплату за отр иманий товар здійснено на ра хунок ТОВ «Укр-Спец-Транс», що підтверджується банківськи ми виписками: за 05.08.2008 року, 06.08.2008 р оку, 07.08.2008 року, 08.08.2008 року, 03.09.2008 року, 04.09.2008 року, 24.09.2008 року, 25.09.2008 року, 26.09.2008 р оку, 30.09.2008 року.
Як вбачається з акту переві рки, підставою для висновку п озивача про заниження відпов ідачем ПДВ стала встановлена ним нікчемність вказаного Д оговору поставки № 117-08/07-Ц у зв' язку з відсутністю доказів ф актичного отримання відпові дачем нафтопродуктів, невико нанням ТОВ «Укр-Спец-Транс»п одаткових зобов' язань та тв ердженням, що договір № 117-08/07-Ц в ід 05.08.2008 року, укладений між ТОВ «Транс Нафта»та ТОВ «Укр-Спе ц-Транс»без мети реального н астання передбачених наслід ків виключно з метою занижен ня об' єкту оподаткування, н есплати податків, у зв' язку з чим дії підприємства призв ели до втрат дохідної частин и Державного бюджету України , а, отже, суперечить моральним засадам суспільства, порушу є публічний порядок, спрямов аний на заволодіння майном д ержави, дохідної частини бюд жету, а тому є нікчемним.
Згідно частиною четверто ю статті 265 Господарського код ексу України, умови договору поставки повинні викладатис я сторонами відповідно до ви мог Міжнародних правил «Інко термс».
Частиною шостою статті 267 Го сподарського кодексу Україн и передбачено, що договором п оставки може бути передбачен о відвантаження товару ванта жовідправником (виготовлюва чем), що не є постачальником, т а одержання товарів вантажоо держувачем, що не є покупцем.
Згідно Міжнародних правил «Інкотермс»продавець здійс нює поставку товару шляхом й ого передачі перевізнику, пр изначеному ним самим та з яки м укладено договір перевезен ня для транспортування товар у до узгодженого пункту. Поку пець зобов' язаний прийняти поставку товару як тільки її здійснено.
Згідно з умовами Договору п оставки № 117-08/07-Ц від 05.08.2008 року, від повідач отримує у власність товар, що поставляється за До говором поставки № 117-08/07-Ц від 05.08 .2008 року, при передачі товару, з авантаженого вантажовідпра вником (виготовлювачем) у від повідності до передбачених з аконодавством правил переве зення нафтопродуктів, переві знику-залізниці.
Факт отримання товару відп овідачем підтверджується ви датковими накладними та акта ми приймання-передачі, а тако ж оплатою товару. Транспорту вання товару здійснювалося з алізничним транспортом на ад ресу вантажоодержувача, визн ачену відповідачем.
Твердження позивача, зазна чене в Акті перевірки, про те, що перевізна документація є первинним документом, на під ставі яких оформлюється вида ткова накладна та акт прийма ння-передачі товару для здій снення записів до облікових регістрів - суперечить чинн ому законодавству.
Відповідно до підпу нкту 1.1, підпункту 1.2 пункту 1 Пра вил оформлення перевізних до кументів, затверджених наказ ом Міністерства транспорту У країни від 21.11.2000 року № 644, наклад на є складовою частиною комп лекту перевізних документів та обов' язковою двосторонн ьою письмовою формою угоди н а перевезення вантажу, яка ук ладається між відправником т а залізницею на користь трет ьої сторони - одержувача. На кладна разом з дорожньою від омістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де вида ється одержувачу. Накладна о дночасно є договором застави вантажу для забезпечення га рантії внесення належної про візної плати та інших платеж ів за перевезення.
На підставі наведено го вбачається, що перевізна д окументація є первинним доку ментом, який фіксує безпосер едньо факт здійснення господ арської операції з перевезен ня, але вона не є первинним док ументом для складання видатк ової накладної та акту прийм ання-передачі товару. Видатк ова накладна та акт прийманн я-передачі товару є самостій ними первинними документами , які відповідно фіксують фак ти здійснення господарських операції з відпуску товару і передачі товару від продавц я до покупця.
Надаючи правової оці нки відносинам, що виникли мі ж сторонами, застосовуючи но рмативно-правові акти, чинні на час виникнення спірних пр авовідносин, слід зазначити наступне.
Відповідно до частин и другої статті 19 Конституції України, органи державної вл ади та органи місцевого само врядування, їх посадові особ и зобов' язані діяти лише на підставі, в межах повноважен ь та у спосіб, що передбачені К онституцією та законами Укра їни.
Частиною першою статті 9 К одексу адміністративного су дочинства України встановле но, що суд при вирішенні справ и керується принципом законн ості, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно д о Конституції та законів Укр аїни, а також міжнародних дог оворів, згода на обов'язковіс ть яких надана Верховною Рад ою України.
Статтею 3 Цивільного кодекс у України встановлено, що одн ими із засад цивільного зако нодавства є свобода договору ; свобода підприємницької ді яльності, яка не заборонена з аконом; справедливість, добр осовісність та розумність.
Відповідно до частини перш ої статті 43 Господарського ко дексу України, підприємці ма ють право без обмежень самос тійно здійснювати будь-яку п ідприємницьку діяльність, як у не заборонено законом.
Згідно з частиною пе ршою статті 627 Цивільного коде ксу України, сторони є вільни ми в укладенні договору, вибо рі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а, звичаїв ділового обороту, в имог розумності та справедли вості.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України , правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им.
Згідно зі статтею 215 Ци вільного кодексу України, пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п' ятою та шостою статті 203 ц ього Кодексу. Недійсним є пра вочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчем ний правочин). У цьому разі виз нання такого правочину недій сним судом не вимагається. У в ипадках, встановлених цим Ко дексом, нікчемний правочин м оже бути визнаний судом дійс ним.
Якщо недійсність пра вочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зако ном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ос порюваний правочин).
Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 Цивільного кодексу Украї ни, недійсними, зокрема є прав очини в разі недодержання ви моги закону про нотаріальне посвідчення односторонньог о правочину, недодержання ст оронами вимоги про нотаріаль не посвідчення договору, вчи нення правочину малолітньою особою за межами її цивільно ї дієздатності в разі відсут ності його схвалення батькам и, усиновлювачем або опікуно м, правочин, вчинений без дозв олу органу опіки та піклуван ня в порядку статті 71 Цивільно го кодексу України, правочин , що порушує публічний порядо к, тобто спрямований на поруш ення конституційних прав і с вобод людини і громадянина, з нищення, пошкодження майна ф ізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республ іки Крим, територіальної гро мади, незаконне заволодіння ним.
Також, відповідно до статті 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вч инено без наміру створення п равових наслідків, які обумо влювалися цим правочином. Фі ктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідн о до статті 27 Господарського к одексу України, господарське зобов' язання, що не відпові дає вимогам закону, або вчине но з метою, яка завідомо супер ечить інтересам держави і су спільства, або укладено учас никами господарських віднос ин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенц ії (спеціальної правосуб' єк тності), може бути на вимогу од нієї із сторін або відповідн ого органу державної влади в изнано судом недійсним повні стю або в частині.
Недійсність договору пост авки, прямо законом не встано влена, а тому зазначений прав очин відповідно до частини т ретьої статті 215 Цивільного ко дексу України є оспорюваним.
Водночас, позивачем не нада но суду доказів визнання нед ійсним у судовому порядку ви щевказаного Договору, актів приймання-передачі товару, в идаткових накладних, а також податкових накладних.
Тому, для встановлення факт у вчинення правочину з метою , яка завідомо суперечить інт ересам держави і суспільства , зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно в становити необґрунтованіст ь отриманої платником податк ів податкової вигоди, наприк лад, внаслідок її виникнення не у зв' язку із здійсненням реальної підприємницької аб о іншої економічної діяльнос ті.
Відповідно до пункту 1.7 стат ті 1 Закону України «Про подат ок на додану вартість»(чинно го на момент виникнення спір них правовідносин), податков ий кредит - сума, на яку платн ик податку має право зменшит и податкове зобов' язання зв ітного періоду, визначена зг ідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункт у 7.4 статті 7 Закону України «Пр о податок на додану вартість », податковий кредит звітног о періоду складається із сум податків, сплачених (нарахов аних) платником податку у зві тному періоді у зв' язку з пр идбанням товарів (робіт, посл уг), вартість яких відноситьс я до складу валових витрат ви робництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних ак тивів, що підлягають амортиз ації.
Відповідно до підпункту 7.4.5 п ункту 7.4 статті 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість», не підлягають включен ню до складу податкового кре диту будь-які витрати зі спла ти податку, які не підтвердже ні податковими накладними чи митними деклараціями, а у раз і імпорту робіт (послуг) - акт ом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, яки й засвідчує перерахування ко штів в оплату вартості таких робіт (послуг).
При цьому, підпунктом 7.5.1 пун кту 7.5 статті 7 Закону України « Про податок на додану вартіс ть»передбачено, що датою вин икнення права платника подат ку на податковий кредит вваж ається дата здійснення першо ї з подій: або дата списання ко штів із банківського рахунку платника податку в оплату то варів (робіт, послуг), або дата виписки відповідного рахунк у (товарного чека) - в разі роз рахунків із використанням кр едитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата о тримання податкової накладн ої, що засвідчує факт придбан ня платником податку товарів (робіт, послуг).
Аналіз наведених норм дає п ідстави зробити висновок, що в Законі України «Про подато к на додану вартість» передб ачено єдину підставу для фор мування податкового кредиту , а саме наявність у платника п одатку - покупця належним чи ном оформленої податкової на кладної або митної деклараці ї.
Відповідно до підпункту 7.2.3 т а підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податко ва накладна складається у мо мент виникнення податкових з обов'язань продавця у двох пр имірниках. Право на нарахува ння податку та складання под аткових накладних надається виключно особам, зареєстров аним як платники податку у по рядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 З акону України «Про податок н а додану вартість», реєстрац ія платника податку на додан у вартість діє до дати її анул ювання.
Відповідно до пункту 2 Поряд ку заповнення податкової нак ладної, затвердженого наказо м Державної податкової адмін істрації України № 165 від 30.05.1997 ро ку, зареєстрованим в Міністе рстві юстиції України 23.06.1997 рок у за № 233/2037, податкову накладну с кладає особа, яка зареєстров ана як платник податку в пода тковому органі і якій присво єно індивідуальний податков ий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до даного Поряд ку, платник податку самостій но обчислює суму податкового зобов' язання, яку зазначає в декларації з ПДВ. Дані, наве дені в декларації, повинні ві дповідати даним бухгалтерсь кого та податкового обліку п латника, отже, аналіз реально сті господарської діяльност і повинен здійснюватися на п ідставі даних податкового, б ухгалтерського обліку платн ика податків та відповідност і їх дійсному економічному з місту. Наявність же розбіжно стей між сумами податкових з обов' язань та податкового к редиту з податку на додану ва ртість у розрізі контрагенті в не є самостійною підставою для визнання правочинів нік чемними.
Аналогічна правова позиці я викладена у листі Державно ї податкової адміністрації У країни № 20289/7/16-1617 від 29.09.2010 року.
Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на докази , які підтверджують, що відпов ідачу було відомо про поруше ння ТОВ «Укр-Спец-Транс»вимо г податкового законодавства .
Відповідно до статті 61 Конс титуції України, юридична ві дповідальність особи має інд ивідуальний характер. Законо давством України не передбач ена відповідальність юридич ної особи за зобов' язаннями іншої юридичної особи, у тому числі за податковими зобов' язаннями.
Позивачем в Акті наводятьс я дані перевірки працівникам и ДПІ у місті Хмельницькому з а період з 01.04.2008 року по 30.04.2008 року правових відносин ПП «Демол- Сервіс»із ТОВ «Метрідат»та д ані перевірки працівниками Д ПІ в Обухівському районі Киї вської області за період з 01.04.2 008 року по 31.07.2008 року правових від носин ТОВ «Укр-Спец-Транс»із ТОВ «Метрідат», і на підставі наведених даних робиться не правомірний висновок про те, що діяльність ТОВ «Транс Наф та»була спрямована на здійсн ення операцій, пов' язаних з отриманням податкової вигод и переважно з контрагентом-п осередником, який не виконув ав своїх податкових зобов' я зань.
Правовідносини між ТОВ «Тр анс Нафта»та ТОВ «Укр-Спец-Тр анс»почалися з 05.08.2008 року, а под аткові перевірки правових ві дносин ТОВ «Укр-Спец-Транс»і з ТОВ «Метрідат»здійснювали ся за період з 01.04.2008 року по 31.07.2008 р оку і висновки щодо відсутно сті поставок між ТОВ «Укр-Спе ц-Транс»та ТОВ «Метрідат»не мають відношення до встановл ення факту нікчемності у від носинах між ТОВ «Транс Нафта »та ТОВ «Укр-Спец-Транс».
Щодо посилання податковог о органу на скасування реєст рації платника податку на до дану вартість, суд звертає ув агу на наступне.
Відповідно пункту 9.6 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», свідоцт во про реєстрацію платником податку на додану вартість д іє до дати його анулювання, як е відбувається у випадках, як що зареєстрована в якості пл атника податку особа припиня є діяльність згідно з рішенн ям про ліквідацію такого пла тника податку. Випадки, що є пі дставою для анулювання свідо цтва платника ПДВ та виключе ння з реєстру платників пода тку не за рішенням самого пла тника передбачені пунктом 25 П оложення про реєстр платникі в податку на додану вартість , затвердженого Наказом Держ авної податкової адміністра ції України від 01.03.2000 року.
Зокрема, в наведених випадк ах датою виключення з реєстр у є відповідна дата прийнятт я рішення чи події, як зазнача лось вище свідоцтво діє до да ти його анулювання.
Тобто, у відповідності з вим огами законодавства, в разі с кладення акту анулювання сві доцтва датою анулювання є са ме дата прийняття судового р ішення про скасування держав ної реєстрації ТОВ «Укр-Спец -Транс».
На момент виконання зобов' язань згідно отриманих подат кових накладних, обґрунтован ість віднесення відповідаче м до податкового кредиту сум ПДВ, за якими не визнає податк ова інспекція, підприємство знаходилось в Єдиному держав ному реєстрі, а також мало сві доцтво про реєстрацію платни ком податку на додану вартіс ть. Окрім того, визнання недій сними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платни ка податку на додану вартіст ь саме по собі не тягне за собо ю недійсність всіх угод, укла дених з моменту державної ре єстрації такої особи і до мом енту виключення з державного реєстру, та не позбавляє прав ового значення виданих за та кими господарськими операці ями податкових накладних.
Законом України «Про держа вну реєстрацію юридичних осі б та фізичних осіб - підприє мців»було встановлено, що, як що відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державн ого реєстру, були внесені до н ього, то такі відомості вважа ються достовірними і можуть бути використані в спорі з тр етьою особою, доки до них не вн есено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають вн есенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і б ули внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Трет я особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона з нала або могла знати про те, що такі відомості є недостовір ними (частина перша, друга ста тті 18 Закону).
За таких обставин, покупець не може нести відповідальні сть як за несплату податків п родавцями, так і за можливу не достовірність відомостей пр о них, включених до Єдиного де ржавного реєстру, за умови не обізнаності покупця щодо так ої.
Таким чином, сума податково го кредиту відповідача за се рпень, вересень 2008 року сформо вана на підставі належним чи ном оформлених податкових на кладних, отриманих від ТОВ «У кр-Спец-Транс», зареєстрован ого платником податку на дод ану вартість.
Чинне законодавство Украї ни, зокрема й Закон України «П ро податок на додану вартіст ь», який діяв під час виникнен ня спірних правовідносин, не встановлюють обов' язку пок упця сплачувати ПДВ ще й до бю джету, коли такий податок не б уде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням с уми податку, отриманого від п окупця в ціні товару (послуг).
Відповідно до положень Зак ону України «Про податок на д одану вартість», сума податк у на додану вартість, що включ ена до ціни товару, є податков им зобов' язанням продавця т овару, і саме продавець товар у несе обов' язок по сплаті ц ього податку до бюджету. У дан ій справі такий обов' язок п окладений податковою інспек цією на відповідача, що супер ечить вимогам чинного законо давства.
Окрім того, позивачем не дов едено належними доказами нес плату податку на додану варт ість ТОВ «Укр-Спец-Транс»у вс тановленому законом порядку до бюджету, а також не надано акту перевірки вказаного під приємства, яким виявлено нес плату податку у відповідному періоді (серпень, вересень 2008 р оку), не надано суду доказів пр ийняття рішення про донараху вання виявленої недоплати.
Посилання в Акті перевірки на отриману інформацію щодо порушення прокуратурою Обух івського району кримінально ї справи відносно посадових осіб ТОВ «Укр-Спец-Транс»по с татті 212 Кримінального кодекс у України не беруться судом д о уваги, так як позивачем не на дано доказів притягнення пос адових осіб ТОВ «Укр-Спец-Тра нс»до кримінальної відповід альності за створення фіктив ного підприємства, тим більш е у період взаємовідносин з Т ОВ «Транс Нафта».
Також слід зазначити, що, ві дмовляючи в позові суд виход ив з того, що позивач, обґрунто вуючи свої доводи тим, що укла дений відповідачем з ТОВ «Ук р-Спец-Транс»Договір поставк и № 117-08/07-Ц від 05.08.2008 року є нікчемни м, оскільки порушує публічни й порядок (стаття 228 Цивільног о кодексу України) не врахува в, що серед правових наслідкі в вчинення правочину, який по рушує публічний порядок, не м іститься санкцій аналогічни х тим, які встановлені частин ою першою статті 208 Господарсь кого кодексу України, оскіль ки наслідки недійсності тако го правочину встановлено ста ттею 216 цього Кодексу, згідно з якою кожна зі сторін зобов' язана повернути іншій сторон і в натурі все, що вона отримал а на виконання цього правочи ну, що виключає підстави для з вернення податкового органу з позовом про стягнення з від повідача всього отриманого з а угодою в доход держави.
Посилання позивача на те, що загальна позовна давність в становлюється тривалістю у т ри роки (стаття 257 Цивільного к одексу України), а позовна дав ність у десять років застосо вується до вимог про застосу вання наслідків нікчемного п равочину (стаття 258 Цивільного кодексу України) засновані н а помилковому тлумаченні пра вових норм, оскільки, відпові дно до статті 250 Господарськог о кодексу України (в редакції на момент виникнення спірни х правовідносин), адміністра тивно-господарські санкції м ожуть бути застосовані до су б' єкта господарювання прот ягом шести місяців з дня вияв лення порушення, але не пізні ш як через один рік з дня поруш ення цим суб' єктом встановл ених законодавчими актами пр авил здійснення господарськ ої діяльності, крім випадків , передбачених законом.
Адміністративно-господарс ькі санкції загалом і вилуче ння доходу, зокрема, є конфіск аційними, враховуючи норму с татті 41 Конституції України, з гідно з якою конфіскація май на може бути застосована вик лючно за рішенням суду у випа дках, обсязі та порядку, встан овлених законом, стягується за рішенням суду в доход держ ави за порушення правил здій снення господарської діяльн ості, а, отже, такі санкції не є цивільно-правовими, а є адмін істративно-господарськими я к такі, що відповідають визна ченню частини першої статті 238 Господарського кодексу Укр аїни, у зв' язку з чим можуть з астосовуватись лише протяго м строків, встановлених стат тею 250 цього Кодексу.
Таким чином, звернення з поз овом у червні 2010 року з вимогою про застосування адміністра тивно-господарських санкцій за порушення правил здійсне ння господарської діяльност і внаслідок укладення Догово ру поставки № 117-08/07-Ц від 05.08.2008 року , здійснено поза межами строк ів, встановлених статтею 250 Го сподарського кодексу Україн и.
Враховуючі викладені норм и чинного законодавства, все бічно розглянувши матеріали адміністративної справи, су д дійшов висновку про неправ омірність заявлених позовни х вимог і, відповідно, позов за доволенню не підлягає.
Статтею 11 Кодексу адмініс тративного судочинства Укра їни встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністр ативних судах здійснюється н а засадах змагальності сторі н та свободи в наданні ними су ду своїх доказів і у доведенн і перед судом їх переконливо сті.
Суд, дослідивши всі фактичн і обставини, на яких ґрунтуєт ься позов, дійшов висновку, що викладені в позовній заяві д оводи позивача є необґрунтов аними та такими, що не підляга ють задоволенню.
Відповідно до частини п' я тої статті 94 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, у разі відмови у задоволен ні позовних вимог позивача, з вільненого від сплати судови х витрат, а також залишення ад міністративного позову без р озгляду судові витрати, поне сені відповідачем, компенсую ться за рахунок Державного б юджету України.
Відповідач не надав суду на лежних доказів понесення ним будь-яких витрат, отже стягне ння з позивача на користь від повідача будь-яких коштів не підлягає.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволені адміністр ативного позову Васильківсь кої об' єднаної державної по даткової інспекції до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Транс Нафта» про стя гнення коштів, отриманих за н ікчемним правочином - відмо вити.
Постанова набирає закон ної сили в порядку, встановле ному статтею 254 Кодексу адміні стративного судочинства Укр аїни.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо й ого не скасовано, набирає зак онної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного про вадження або набрання законн ої сили рішенням за наслідка ми апеляційного провадження .
Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Київс ького апеляційного адмініст ративного суду через Київськ ий окружний адміністративни й суд.
Згідно з частиною другою ст аті 186 Кодексу адміністративн ого судочинства України апел яційна скарга на постанову с уду першої інстанції подаєть ся протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі засто сування судом частини третьо ї статті 160 цього Кодексу, а так ож прийняття постанови у пис ьмовому провадженні апеляці йна скарга подається протяго м десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Шевченко А.В.
Повний текст постанов и виготовлено та підписано 10 лютого 2012 р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2012 |
Оприлюднено | 27.02.2012 |
Номер документу | 21579854 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Шевченко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні