Постанова

від 20.02.2012 по справі 4-106/12

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

           

Справа №  4-106/12

П О С Т А Н О В А

20 лютого 2012 року Печерський районний суд м. Києва

у складі:

головуючий –                    суддя   Тарасюк К.Е.    ,

при секретарі –                    Лященко А. М.,

за участю прокурора Рубан Т.В.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 від 30.12.2011р. на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України, по розгляду звернення скаржника від 13.06.2011р., -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через адміністрацію Київського СІЗО звернувся до суду зі скаргою від 30.12.11р., якою просив визнати незаконною бездіяльність Генерального прокурора України щодо неприйняття рішення по розгляду його звернення від 13.06.2011р. про перегляд постанови прокуратури Лутугінського району Луганської області від 27.07.2010р. про відмову в порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції такою, що не відповідає ст.ст. 97, 99-1 КПК України. Одночасно, просив витребувати відмовні матеріали №85пр-10 прокуратури Лутугінського району Луганської обл. щодо відмови в порушенні кримінальної справи відносно співробітників Лутугінського  РВ УМВС в Луганській області, а також з Генеральної прокуратури України оригінал його звернення від 13.06.2011р.

Скаржник про місце, день і час судового розгляду справи був належним чином повідомлений, судом прийнято рішення про можливість слухання скарги за його відсутності.

Прокурор оголосив письмові заперечення, в яких просила залишити скаргу без задоволення, пославшись на те, що таке звернення ОСОБА_1 від 13.06.2011р. до Генеральної прокуратури України не надходило, у зв'язку з чим відповідь скаржнику не надавалась.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали судової справи №4-106/12, матеріали наглядового провадження №04/2/4-4353-09 та № 1934755-12 ГПУ по кримінальній справі щодо ОСОБА_1 та  по його зверненнях до Генеральної прокуратури України, додатково долучені матеріали, дійшов висновку, що скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

          Згідно ч.2 ст. 236 КПК України дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.

Як вбачається зі змісту самої скарги ОСОБА_1 звернувся зі скаргою від 13.06.2011р. до Генеральної прокуратури України, в якій просив скасувати незаконну постанову Лутугінської прокуратури Луганської обл. від 27.07.2010р. №85пр-10 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників Лутугінського  РВ УМВС в Луганській області.           

Разом з тим, судом не встановлено ані в змісті скарги, ані в документах, долучених до неї, доказів того, що ОСОБА_1 звертався до Генеральної прокуратури України із заявою від 13.06.2011р., бездіяльність по якій є предметом цього судового розгляду.

          Вивченням матеріалів наглядового провадження Генеральної прокуратури України, наданих прокурором у справі, судом встановлено, що заяви ОСОБА_1 від 13.06.2011р., в якій останній просив би скасувати незаконну постанову Лутугінської прокуратури Луганської обл. від 27.07.2010р. №85пр-10 про відмову в порушенні кримінальної справи відносно співробітників Лутугінського  РВ УМВС в Луганській області, не надходило.

За таких обставин, судом не встановлено будь-яких порушень з боку Генеральної прокуратури України по зверненню ОСОБА_1 від 13.06.11р., оскільки її в матеріалах наглядового провадження не міститься.           

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що скарга ОСОБА_1 є цілком надуманою, безпідставною і такою, що не підтверджена жодним об`єктивним доказом, долученим до неї скаржником.  

За таких обставин суд вважає, що дії Генеральної прокуратури є законними, підстав для визнання їх такими, що не відповідають ст.ст. 97, 99-1 КПК України, судом не встановлено.

Щодо вимог у скарзі витребувати відмовні матеріали № 85пр-10, а також розглянути його скаргу в порядку ст.ст. 236-1 – 236-2 КПК України по цим матеріалам, то вони не ґрунтуються на законі, оскільки скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи розглядає суд за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 97, 236 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

 Скаргу ОСОБА_1 від 30.12.2011р. на бездіяльність Генеральної прокуратури України щодо неприйняття рішення в порядку, передбаченому ст. 97 КПК України, по розгляду звернення скаржника від 13.06.2011р., – залишити без задоволення.

На постанову прокурором, особою, яка подала скаргу, протягом п`ятнадцяти  днів з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду міста Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                            Тарасюк К.Е.