Постанова

від 21.02.2012 по справі 5021/1796/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5021/1796/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії с уддів:

головуючого Демидової А.М.,

суддів: Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Товариства з обмеженою в ідповідальністю Агрофірми "Н изи" (відповідач)

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду від

22.11.2011 р.

(залишено без змін рішення г осподарського суду Сумської

області від 03.10.2011 р.)

у справі № 5021/1796/2011 господарського суду Сумської

області

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю

Агрофірми "Сіннівська"

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю

Агрофірми "Низи"

про стягнення 399 462,00 грн.,

за участю представників:

від позивача Колесник О.В.

від відповідача не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарсь кого суду Сумської області п ередані позовні вимоги Товар иства з обмеженою відповідал ьністю Агрофірми "Сіннівська " (далі - ТОВ Агрофірма "Сіннів ська") до Товариства з обмежен ою відповідальністю Агрофір ми "Низи" (далі - ТОВ Агрофірма "Низи") про стя гнення 399 462,00 грн., з яких 222 336,00 грн. з аборгованості за договором № 8/290610 від 09.04.2010 р. і 177 126,00 грн. збитків.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 03.10.2011 р . у справі № 5021/1796/201 1 (суддя Резніченко О.Ю.) позов з адоволено частково, стягнуто з ТОВ Агрофірми "Н изи" на користь ТОВ Агрофірми "Сіннівська" основний борг в с умі 222 336,00 грн., 2 223,36 грн. дер жавного мита, 131,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу, в і ншій частині позову відмовле но.

Постановою Харківського а пеляційного господарського суду від 22.11.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Іс томіна О.А., судді Барбашова С. В., Білецька А.М.) рішен ня господарського суду Сумсь кої області від 03.10.2011 р. у справі № 5021/1796/2011 залишено без змі н.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумсько ї області від 03.10.2011 р. та з постан овою Харківського апеляційн ого господарського суду від 22.11.2011 р. у справі № 5021/1796/2011, ТОВ Агро фірма "Низи" звернулося до Вищ ого господарського суду Укра їни з касаційною скаргою, у як ій просить суд скасувати вка зані судові акти, а справу пер едати на новий розгляд до гос подарського суду першої інст анції.

В обґрунтування своїх вим ог скаржник посилається на т е, що оскаржувані рішення та п останова прийняті з порушенн ям норм матеріального та про цесуального права.

Ухвалою Вищого господарсь кого суду України від 15.02.2012 р. ко легією суддів у складі: Демид ової А.М. - головуючого, Волік а І.М., Коваленко С.С. прийнято к асаційну скаргу ТОВ Агрофірм и "Низи" до провадження та приз начено розгляд скарги у судо вому засіданні на 21.02.2012 р. о 10 год . 10 хв.

До Вищого господарського с уду України 21.02.2011 р. від ТОВ Агро фірми "Сіннівська" надійшов п исьмовий відзив на касаційну скаргу, в якому воно проти кас аційної скарги заперечує та просить суд залишити без змі н постанову Харківського апе ляційного господарського су ду від 22.11.2011 р. та рішення господ арського суду Сумської облас ті від 03.10.2011 р. у справі № 5021/1796/2011.

Учасники судового процесу , згідно з приписами ст. 1114 ГПК У країни, були належним чином п овідомлені про час і місце ро згляду касаційної скарги, од нак відповідач не скориставс я передбаченим законом право м на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією.

Заслухавши представника п озивача, дослідивши матеріал и справи, оцінивши доводи кас аційної скарги, перевіривши правильність застосування г осподарськими судами норм ма теріального та процесуально го права, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни дійшла висновку, що касаці йна скарга задоволенню не пі длягає, виходячи з наступног о.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 09.04.2010 р. між ТОВ Агрофірм ою "Сіннівська" як продавцем т а ТОВ Агрофірмою "Низи" як поку пцем було укладено договір № 8/290610, за умовами якого продавец ь зобов'язався продати покуп цю у власність зерно, а саме: п шеницю 3-го класу вагою 247 670 кг. т а ячмінь вагою 4 270 кг., а покупец ь зобов'язався прийняти та сп латити його вартість згідно з умовами договору.

Розрахунки за прийняте зер но, згідно з розділом 3 договор у, покупець проводить в серпн і, вересні, жовтні 2010 року за фі ксованими цінами, які склали ся на момент відвантаження з ерна та дати виписки пакету д окументів, а саме: за 1 тону пше ниці 3-го класу - 1 250,00 грн., за 1 то ну ячменю - 1 000,00 грн., всього 313 857,0 0 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України, п риписи якої кореспондуються з приписами с т. 526 ЦК України, зобов'язання м ає виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог цього Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться.

Зобов'язанням, згідно з при писами ст. 509 ЦК України , є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов'яз ана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (передати майно, виконати ро боту, надати послугу, сплатит и гроші тощо) або утриматися в ід певної дії, а кредитор має п раво вимагати від боржника в иконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК Укр аїни за договором поставки п родавець (постачальник), який здійснює підприємницьку дія льність, зобов'язується пере дати у встановлений строк (ст роки) товар у власність покуп ця для використання його у пі дприємницькій діяльності аб о в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашн ім або іншим подібним викори станням, а покупець зобов'язу ється прийняти товар і сплат ити за нього певну грошову су му.

До договору поставки, згідн о з ч. 2 ст. 712 ЦК України, застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає з характе ру відносин сторін.

Судами попередніх інстанц ій було встановлено, що на вик онання умов договору позивач передав, а відповідач прийня в пшеницю у кількості 321,270 тон т а ячмінь у кількості 60,120 тон бе з зауважень та заперечень.

Додатковою угодою до догов ору, яка набрала чинності 01.12.2010 р., сторони змінили ціну зерна , а саме визначили, що ціна 1 тон и пшениці 3-го класу складає 1 600 ,00 грн., а 1 тони ячменю - 1 700,00 грн.

Як вірно встановлено місце вим та апеляційним господарс ькими судами, відповідач сво ї зобов'язання, встановлені д оговором № 8/290610 від 09.04.2010 р., щ одо розрахунку за поставлене йому зерно виконав неналежн им чином, і його заборгованіс ть перед позивачем становить 222 336,00 грн.

Враховуючи викладене, місц евий господарський суд, з яки м погодився апеляційний госп одарський суд, з посилання м на наявні у справі докази, по ложення укладеного між сторо нами договору, норми статей 526 , 530, 610, 670 ЦК України, статей 193, 265 ГК У країни, дійшов вірного вис новку про обґрунтованість по зовних вимог ТОВ Агрофірми "С іннівська" про стягнення з ТО В Агрофірми "Низи" 222 336,00 грн. забо ргованості за договором № 8/290610 від 09.04.2010 р. та правомірно задов ольнив позов в цій частині.

Що стосується позовних вим ог в частині стягнення з відп овідача збитків в сумі 177 126,00 грн., нарахованих як різн иця в цінах на момент здійсне ння відповідачем платежів у лютому та березні 2011 року, вихо дячи з кількості неоплаченог о зерна, колегія суддів Вищог о господарського суду Україн и погоджується з висновком м ісцевого та апеляційного гос подарських судів про відсутн ість підстав для їх задоволе ння з огляду на наступне.

У разі порушення зобов' яз ання, відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені догов ором або законом, зокрема від шкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК У країни особа, яка порушила зобов' язання, несе відпові дальність за наявності її ви ни (умислу або необережності ), якщо інше не встановлено дог овором або законом.

Згідно з ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов ' язання, має відшкодувати к редиторові завдані цим збитк и. Розмір збитків, завданих по рушенням зобов' язання, дока зується кредитором.

Збитками, згідно з статтею 2 2 ЦК України, зокрема, є втрати , яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодження м речі, а також витрати, які ос оба зробила або мусить зроби ти для відновлення свого пор ушеного права (реальні збитк и); доходи, які особа могла б ре ально одержати за звичайних обставин, якби її право не бул о порушене (упущена вигода).

У відповідності з нормами ц ивільного законодавства при тягнення до цив ільно-правової відповідальн ості можливе лише за певних, п ередбачених законом умов, су купність яких формують склад правопорушення, що є підстав ою цивільно-правової відпові дальності, при цьому складов ими правопорушення, необхідн ими для відповідальності у в игляді відшкодування збиткі в, є суб' єкт та об' єкт право порушення, а також суб' єкти вна та об' єктивна сторони.

Суб' єктом цивільного пра вопорушення є боржник, а об' єктом правопорушення - зобо в' язальні правовідносини к редитора та боржника, між тим суб' єктивну сторону станов ить вина боржника, а об' єкти вну - протиправна поведінк а боржника (невиконання або н еналежне виконання обов' яз ку), наявність збитків у майно вій сфері кредитора, причинн ий зв' язок між протиправною поведінкою боржника та збит ками, при цьому розмір збиткі в має довести кредитор, а відс утність хоча б одного з вищев казаних елементів звільняє б оржника від відповідальност і.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з висновком місц евого господарського суду, з яким погодився апеляційний господарський суд, що заяв лена позивачем до стягнення сума збитків не є прямими зби тками у розумінні вказаних н орм, не є додатковими витрата ми, понесеними внаслідок пор ушення відповідачем зобов' язання, а тому, з урахуванням т ого, що позивач не надав обґру нтованого розрахунку розмір у понесених збитків, правомі рно відмовив у задоволенні п озовних вимог в частині стяг нення збитків в сумі 177 126,00 грн.

Також господарський суд ап еляційної інстанції, з посил анням на норми ст. 2 ГПК Україн и, рішення Конституційного С уду України від 09.07.2002 р. у справі № 1-2/2002 за конституційним зверн енням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо о фіційного тлумачення положе ння частини другої статті 124 К онституції України (справа п ро досудове врегулювання спо рів), дійшов вірного висновку , що позивач, незалежно від існ ування між ним та відповідач ем домовленості щодо досудов ого врегулювання спорів, які можуть виникнути при викона нні договору № 8/290610 від 09.04.2010 р., ма в право звернутися з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за цим догов ором.

Враховуючи викладене, госп одарські суди попередніх інс танцій дійшли вірного виснов ку про обґрунтованість вимог ТОВ Агрофірми "Сіннівська" пр о стягнення з ТОВ Агрофірми "Н изи" 222 336,00 грн. заборгованості з а договором № 8/290610 від 09.04.2010 р. та пр авомірно задовольнили позов в цій частині.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1 115 ГПК України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК У країни касаційна інстанція н а підставі вже встановлених фактичних обставин справи пе ревіряє судові рішення виклю чно на предмет правильності юридичної оцінки обставин сп рави та повноти їх встановле ння в рішенні та постанові го сподарських судів. Касаційна інстанція не має права встан овлювати або вважати доведен ими обставини, що не були вста новлені в рішенні або постан ові господарського суду чи в ідхилені ним, вирішувати пит ання про достовірність того чи іншого доказу, про переваг у одних доказів над іншими, зб ирати нові докази або додатк ово перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу бе з задоволення.

На підставі встановлених ф актичних обставин місцевим г осподарським судом правильн о застосовано норми матеріал ьного та процесуального прав а, та правомірно частково зад оволено позов.

У свою чергу, висновки апеля ційного господарського суду ґрунтуються на доказах, наве дених в постанові суду, та від повідають положенням чинног о законодавства. Як наслідок , прийнята апеляційним госпо дарським судом постанова від повідає положенням ст. 105 ГПК У країни.

Твердження оскаржувача пр о порушення судами попередні х інстанцій норм матеріально го та процесуального права п ри прийнятті рішення та пост анови не знайшли свого підтв ердження, у зв'язку з чим підст ав для зміни чи скасування за конних та обґрунтованих судо вих актів колегія суддів не в бачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК У країни, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну Товариств а з обмеженою відповідальніс тю Агрофірми "Низи" залишити б ез задоволення.

Постанову Харківського ап еляційного господарського с уду від 22.11.2011 р. та рішення госпо дарського суду Сумської обла сті від 03.10.2011 р. у справі № 5021/1796/2011 за лишити без змін.

Головуючий суддя А.М . Демидова

Судді І.М.Волік

С.С.Коваленко