ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.12.11 Справа № 4/5027/134/2011
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: головуючий суддя
Гриців В.М., суддів Давид Л.Л., Кордюк Г.Т.
при секретарі судового засідання Швець О.В.
за участю представника відповідача ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2011 року по справі №4/5027/134/2011 порушеній за позовом Коболчинської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області до ОСОБА_3 про звільнення та повернення земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 21 березня 2011 року у справі №4/5027/134/2011, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 11.05.2011 року, позов задоволено частково. Зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 0,0100 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 від належної йому споруди малої архітектурної форми та повернути земельну ділянку Коболчинській сільській раді Сокирянського району Чернівецької області. У решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2011 року по даній справі рішення господарського суду Чернівецької області та постанову Львівського апеляційного господарського суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При цьому Вищий господарський суд України у постанові від 03 серпня 2011 року вказав, що рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Постановою Вищого господарського суду України від 03 серпня 2011 року справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи господарським судом Чернівецької області, представник позивача ОСОБА_4, повноваження якого підтверджені довіреністю від 02 лютого 2011 року (т.1., а.с.8), 26 вересня 2011 року подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України, в якій просив суд постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку розміром 100 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1. Тобто, по суті позивач відмовився від вимоги про звільнення земельної ділянки від належної йому споруди малої архітектурної форми (т.2., а.с.48).
Господарський суд Чернівецької області ухвалою від 26 вересня 2011 року прийняв заяву про зменшення позовних вимог.
10 жовтня 2011 року відповідач звернувся до суду із клопотанням, в якому просив «зобов'язати позивача поновити договір оренди землі, яка знаходиться по АДРЕСА_2, а рішення, винесені сільською радою “Про передачу земельних ділянок у власність ” ПП ОСОБА_5 скасувати як незаконні». У задоволенні поданого клопотання суд першої інстанції правомірно відмовив та вірно зазначив, що відповідачем фактично заявлено позовні вимоги, а такі вимоги можуть розглядатись лише в межах іншого позовного провадження.
14 жовтня 2011 року відповідач подав суду зустрічний позов до Коболчинської сільської ради про визнання договору оренди від 01.06.2006 року земельної ділянки розміром 100 кв.м., розташованої по АДРЕСА_1 поновленим на строк 5 років – до 01.06.2014 року. У прийнятті даного позову суд першої інстанції також правомірно відмовив, посилаючись на ч. 1 ст. 60 ГПК України. Зустрічний позов відповідача поданий суду вже після початку розгляду справи по суті, а за приписами ч. 1 ст. 60 ГПК України, відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
За результатами нового розгляду справи, господарський суд Чернівецької області (суддя Бутирський А.А.) рішенням від 14 жовтня 2011 року відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зобов'язання позивача поновити договір оренди землі, яка знаходиться по АДРЕСА_2, а рішення, винесені сільською радою “Про передачу земельних ділянок у власність” ПП ОСОБА_5 скасувати як незаконні. А також відмовив у прийнятті зустрічного позову. Позов з урахуванням уточнень (зменшення розміру позовних вимог) задовольнив, зобов'язав приватного підприємця ОСОБА_3 повернути Коболчинській сільській ради Сокирянського району земельну ділянку розміром 100 кв.м., розташовану по АДРЕСА_1.
Відповідач не погодився із рішенням господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2011 року і подав апеляційну скаргу, просить таке скасувати. Оскаржуване рішення вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального та матеріального права. Звертає увагу на вимоги ст. 33 Закону України «Про оренду землі», за приписами якої у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Тому, скаржник вважає, що договір оренди землі, укладений між позивачем та відповідачем не закінчився 01 червня 2009 року, та вказує що впродовж місячного терміну ніякі повідомлення про припинення договору оренди чи відмову в продовженні дії договору скаржнику не надходили.
Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином, про що є докази у справі.
В судове засідання з'явився представник відповідача, апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про причини суд не повідомив, 21 листопада 2011 року надіслав суду телеграму, в котрій повідомив, що апеляційну скаргу відповідача відхиляє, погоджується із рішенням першої інстанції та просить справу розглянути без його присутності.
З урахуванням викладеного, колегія суддів ухвалила розглядати апеляційну скаргу за приписами ст. 75 ГПК України.
Розглянув апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухав пояснення представника відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2011 року по справі №4/5027/134/2011 скасувати, а провадження у справі припинити з огляду на наступні підстави і обставини.
Згідно з матеріалами справи Коболчинська сільська рада Сокирнянського району Чернівецької області звернулась до господарського суду Чернівецької області з позовом до ОСОБА_3, просила постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_3, звільнити земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 від належної йому споруди малої архітектурної форми та повернути земельну ділянку земельну ділянку розміром 0,0100 га власнику Коболчинській сільській раді Сокирнянського району Чернівецької області.
Надалі, (під час нового розгляду справи господарським судом Чернівецької області) представник позивача ОСОБА_4 26 вересня 2011 року подав суду заяву про зменшення позовних вимог на підставі ст. 22 ГПК України - просив суд зобов'язати ОСОБА_3 повернути земельну ділянку розміром 100 кв. м., розташовану по АДРЕСА_1 (т.2., а.с.48), яку господарський суд Чернівецької області прийняв.
Виходячи з викладеного, Львівський апеляційний господарський суд констатує, що Коболчинська сільська рада Сокирянського району Чернівецької області звернулась з позовом до ОСОБА_3, як до фізичної особи (громадянина) а не до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3. Про це вказано як у позовній заяві, так і в доповненнях до неї.
Як зазначено вище, предметом спору є вимога позивача зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_3 повернути земельну ділянку розміром 100 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 у зв'язку із закінченням 01 червня 2009 року терміну дії договору оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладеного на п'ять років –до 01 червня 2009 року.
В силу ст. 1 закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
За приписами ст. 2 закону України «Про оренду землі»відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 5 закону України «Про оренду землі»дає вичерпний перелік орендарів землі, а саме, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
За приписами ст.ст. 31, 34 закону України «Про оренду землі»договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Як випливає з матеріалів справи, 01 червня 2004 року Коболчинська сільська рада Сокирянського району Чернівецької області (орендодавець) і ОСОБА_3 (орендар) уклали типовий договір оренди землі (т.1, а.с.13-14) за умовами якого орендодавець (позивач) надає, а орендар (ОСОБА_3) приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 100 кв.м. для встановлення малої архітектурної форми, яка знаходиться по АДРЕСА_1 Сокирнянського району Чернівецької області (п.п. 1, 2 договору). Договір укладено на п‘ять років. Отже, строк дії названого договору закінчився 01 червня 2009 року.
Підставою укладення означеного договору оренди землі слугувало рішення Коболчинської сільської ради №13/159 від 20 травня 2004 року «Про розгляд заяви гр. ОСОБА_3», яким вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки в оренду, надати земельну ділянку в оренду загальною площею 0,0100 га, укласти договір оренди земельної ділянки площею 0,0100 га для встановлення МАФ (том 1, а.с. 12).
Надалі рішенням Коболчинської сільської ради за № 8/02-06 від 29 вересня 2006 року про розгляд заяви гр. ОСОБА_3 вирішено перезаключити типовий договір на оренду несільськогосподарського використання з метою її комерційного використання, тим самим внести зміни до рішення 13 сесії №13/159 від 20 травня 2004 року. Пунктом 2 рішення погоджено надання дозволу на будівництво малої архітектурної форми (том 1, а.с. 18).
29 вересня 2006 року між орендодавцем (Колбочинська сільська рада) і орендарем (ОСОБА_3) укладено додаток до договору оренди на право тимчасового користування земельною ділянкою щодо розміру орендної плати та строку сплати орендних платежів, відповідальності за несвоєчасну сплату (том 1, а.с. 17).
В матеріалах справи відсутні докази укладення сторонами змін до договору оренди землі щодо зміни цільового використання орендованої земельної ділянки, продовження терміну дії договору оренди землі.
Рішенням Коболчинської сільської ради №48/03-06 від 11 жовтня 2006 року (том 1, а.с. 19) відмінено п. 2 рішення ради №38/02-06 від 29 вересня 2006 року про надання дозволу на будівництво малої архітектурної форми у зв'язку з тим, що згідно генерального плану забудови села на даній земельній ділянці не передбачено будівництво магазину. Даним рішенням також відмінено п. 4 рішення №38/02-06 від 29 вересня 2006 року про викуп земельної ділянки для комерційного використання.
Отже, договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 позивач укладав з ОСОБА_3, як з громадянином.
Більш того, в матеріалах справи (том 1, а.с. 38) наявна довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якої державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відбулася 21 листопада 2008 року (тобто, вже після прийняття згаданих рішень Коболчинської сільської ради та укладення зазначених договору оренди землі й доповнень до нього).
Відповідно до вимог п. 1-1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Господарські суди розглядають за правилами ГПК України підвідомчі їм справи, встановлені ст. 12 ГПК з дотриманням суб'єктного складу, встановленого ст. 1 ГПК. Для того, щоб розглянути спір по суті позивач повинен був звернутись з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 та довести, що даний спір пов'язаний з його підприємницькою (господарською) діяльністю, чого зроблено не було.
Беручи до уваги, що позивач звернувся з позовом до фізичної особи ОСОБА_3, виходячи із змісту позовних вимог та їх обґрунтування, які за визначенням самого позивача полягають у неповерненні ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 100 кв. м., по АДРЕСА_1 у зв'язку із закінченням 01 червня 2009 року дії договору оренди, лише той факт, що ОСОБА_3 21 листопада 2008 року набув статус фізичної особи-підприємця не може слугувати безумовною підставою для розгляду спору в порядку господарського судочинства. Позивач не звертався з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, а звернувся з позовом до фізичної особи ОСОБА_3. Відтак, з урахуванням складу сторін та предмету спору, такий спір підвідомчий місцевим загальним судам.
Ухвалюючи оскаржене рішення господарський суд Чернівецької області не звернув уваги на викладене, не виконав вказівки постанови Вищого господарського суду України від 03 серпня 2011 року по даній справі.
Згідно зі ст. 103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі.
За приписами ст.104 ГПК України підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення норм процесуального права.
В даному випадку справу за позовом Коболчинської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області до ОСОБА_3 розглянуто господарським судом, хоча виходячи із складу сторін такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Керуючись п.1 ч.1. ст. 80, ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Чернівецької області від 14 жовтня 2011 року по справі №4/5027/134/2011 скасувати повністю, провадження у справі № 4/5027/134/2011 за позовом Коболчинської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області до ОСОБА_3 припинити.
Стягнути з Коболчинської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 04417932) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_3, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 127,50 грн. державного мита, сплаченого за подання касаційної та апеляційних скарг.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Гриців В.М.
суддя Давид Л.Л.
суддя Кордюк Г.Т.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2011 |
Оприлюднено | 27.02.2012 |
Номер документу | 21606832 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Гриців В.М.
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Господарське
Господарський суд Чернівецької області
Бутирський Андрій Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні