Рішення

від 11.09.2008 по справі 9/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.09.08                                                                                 Справа № 9/115

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "ГЗФ "Слов'яносербська", с. Лозовський Слов'яносербського р-ну  Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грейвсайд", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 45 424 грн. 28 коп.

в присутності представників:

від позивача – Краснякова Т.В., пров. юрисконсульт, дов. № 03/5-615 від 24.12.07,

від відповідача – не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, Державним підприємством "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "ГЗФ "Слов'яносербська" (далі –ДП "Луганськвугілля), заявлені вимоги про  стягнення з відповідача, ТОВ "Грейвсайд":

Ш          заборгованості за послуги з переробки вугілля у розмірі 38707,72 грн.,

Ш          витрат з оплати штрафів за невиконання плану перевезень у розмірі 376,0 грн.,

Ш          штрафу відповідно до п. 5.5 договору № 21 від 27.04.05 у розмірі 5806,08 грн.,

Ш          3% річних у розмірі 534,48 грн.

Заявою про збільшення позовних вимог від 09.07.08 за № 491 позивач збільшив розмір позову та просить стягнути з відповідача суму у розмірі 84 130,90 грн.

Остаточні вимоги позивача викладені у його заяві про уточнення позовних вимог від 18.07.08 за № 513: стягнути з відповідача:

·          заборгованість за послуги з переробки вугілля у розмірі 38707,17 грн.,

·          витрати з оплати штрафів за невиконання плану перевезень у розмірі 376,0 грн.,

·          штраф відповідно до п. 5.5 договору № 21 від 27.04.05 у розмірі 44513,25 грн.,

·          3% річних у розмірі 534,48 грн.,

всього –84 130,90 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі… збільшити розмір позовних вимог.

Оскільки позивач скористався своїм правом щодо збільшення розміру позову, суд, вирішуючи цей спір, виходить зі збільшеного його розміру.

Відповідач, ТОВ "Грейвсайд", відзив на позовну заяву не надав, участь представника у судовому засіданні не забезпечив, про час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відповідний штамп суду з відміткою про відправку документу на звороті примірника ухвали суду від 29.08.08, який містить вихідний реєстр. номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена.

Як зазначив Вищий господарський суд України в Інформаційному листі від 13.08.08 № 01-8/482 Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України (п. 19)… дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затв. наказом ВГСУ від 10.12.02 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності відповідача.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вказаний вище договір № 21, за яким він зобов'язався надавати послуги з переробки вугілля, з використання вантажного комплексу та зважування залізничних вагонів (за додатковою угодою від 30.04.05), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги шляхом перерахування 100% передплати за кожну партію поставленого на переробку вугілля.

Грошові зобов'язання відповідачем не виконувались: протягом квітня –серпня 2005 року позивач надав послуги на суму 38707,17 грн., про що свідчать акти здачі-приймання послуг за цей період, підписані сторонами.

Крім того, у червні 2005 року на підставі додаткової угоди від 29.04.05 відповідачу був пред'явлений рахунок за невиконання плану перевезень у травні 2005 року на суму 376,0 грн., однак відповідач не здійснив оплати.

Таким чином, станом на 01.05.08 за відповідачем обліковується заборгованість у загальній сумі 39083,17 грн.

Позивач 15.11.07 направив лист-вимогу про сплату боргу, однак відповідач не виконав вимогу, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача і надані ним докази, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 21 від 27.04.05 на здійснення послуг з переробки рядового вугілля, за яким позивач зобов'язався надавати послуги зі збагачення вугілля, з використання вантажного комплексу та зважування залізничних вагонів (за додатковою угодою від 30.04.05), а позивач зобов'язався оплачувати надані послуги шляхом перерахування 100% передплати за кожну партію поставленого на переробку вугілля.

Протягом квітня –серпня 2005 року позивач надав послуги на суму 38707,17 грн., про що свідчать акти здачі-приймання послуг за цей період, підписані сторонами, копії яких містяться у матеріалах справи.

Крім того, у червні 2005 року на підставі додаткової угоди від 29.04.05 відповідачу був пред'явлений рахунок за невиконання плану перевезень у травні 2005 року на суму 376,0 грн.

Оскільки відповідач не виконав грошові зобов'язання, позивач 15.11.07 направив лист-вимогу про сплату боргу, однак відповідач не виконав вимогу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору (п. 5.4) оплата послуг виконавця (позивача) здійснюється шляхом перерахування 100% передплати за кожну партію поставленого рядового вугілля не пізніше, ніж за 3 дні до поставки.

За правилами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріали справи містять копії акту щодо завантаження та передавання на збагачення у липні 2005 року 4-х вагонів вугілля (а.с. 18), акту переробки рядового вугілля у липні 2005 року (а.с. 17) та рахунку позивача № 58 від 31.07.05 на суму 3381,53 грн.

Позивач надав до матеріалів справи копії актів здачі-приймання послуг від 31.05.05 на суму 18168,95 грн., від 30.06.05 на суму 3941,69 грн. та від 31.08.05 на суму 13215,0 грн. (а.с. 13, 14, 15).

Таким чином, послуги було надано позивачем на загальну суму 38707,17 грн.

Щодо вимоги про стягнення суми штрафу за невиконання плану перевезень у розмірі 376,0 грн., то вона підтверджується наявною у матеріалах справи копією облікової картки, узгодженої сторонами (а.с. 20-21).

Пунктом 5.5 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків оплати послуг у вигляді штрафу у розмірі 5% вартості переробки партії вугілля за кожен день прострочення протягом перших 3-х днів  та 10% - протягом решти 10-ти днів.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 цієї статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З аналізу наведених норм випливає, що штраф може встановлюватись за будь-яке порушення зобов'язання, в той час як пеня –на випадок прострочення виконання зобов'язань, тобто вона покликана забезпечити лише своєчасне виконання обов'язків боржника і на відміну від штрафу, стягується за кожний день прострочення невиконаного в строк (певний термін) зобов'язання.

За таких обставин суд вважає, що юридична природа відповідальності, передбаченої пунктом 5.5 договору, є саме пенею, а не штрафом, як помилково визначили сторони.

У зв'язку з викладеним суд не погоджується з розміром нарахованих позивачем штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання відповідачем.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто законодавець надав право сторонам при укладенні договору обумовити термін нарахування штрафних санкцій відповідною угодою. Це цілком збігається зі ст. 627 ЦК України, за якою сторони є вільними в укладенні договору… та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту наведеного пункту 5.5 договору, умови цього пункту не передбачають інше.

За правилами ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки… штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором у таких розмірах:

·          за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

У спірних правовідносинах суб'єктом господарювання, що належить до державного сектору економіки, є позивач, ДП "Луганськвугілля", тому максимальний розмір штрафних санкцій за порушення грошового зобов'язання відповідачем не повинен перевищувати 0,1% за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка вугілля відповідачем для переробки здійснювалась протягом квітня –серпня 2005 року, а позов поданий 30 травня 2008 року.

Позивач зазначив у позові, що з метою визначення моменту пред'явлення вимоги відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України), він 15.11.07 направив відповідачу лист-вимогу про погашення заборгованості, яка повинна була виконана 22.11.07.

Суд вважає, що позивач невірно застосував норму п. 2 ст. 530 ЦК України, оскільки вона має місце лише тоді, коли строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Спірним договором (п. 5.4) строк виконання грошового зобов'язання відповідачем був визначений: не пізніше ніж за три дні до поставки рядового вугілля, тому перебіг строку давності щодо позовної вимоги про стягнення штрафних санкцій починається через 3 дні після поставки кожної партії рядового вугілля на переробку.

Оскільки за правилами ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленого до винесення рішення, а такої заяви від відповідача не поступило, суд не застосовує строк позовної давності до стягнення штрафних санкцій.

 Позивач нарахував штрафні санкції відповідно до п. 5.5 договору виходячи з 5% за кожен день протягом 3-х днів та 10% - протягом решти 10-ти днів з 22 листопада 2007 року (а.с. 47).

Суд вважає, що розмір штрафних санкцій з урахуванням вимоги ч. 2 ст. 231 ГК України повинен становити:

Ш          за актом від 31.05.05: за перші 3 дні та решту 10 днів: 18168,95 грн. х 0,1% х 13 = 236,20 грн.,

Ш          за актом від 30.06.05: 3941,69 грн. х 0,1% х 13 = 51,24 грн.,

Ш          за актом від 31.08.05: 13215,0 грн. х 0,1% х 13 = 171,80 грн.

Ш          за актом за липень 2005 року: 3381,53 грн. х 0,1% х 13 = 43,96 грн.

всього –503,20 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі вказаної норми позивач за період з 22.11.07 по 05.05.08 (а.с. 47) нарахував 3% річних в сумі 534,48 грн., з якою суд не погоджується, виходячи з наступного:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.

3%22.11.200705.05.200816538707,17523.84

Максимальний розмір річних за період, який визначено позивачем, не повинен перевищувати 523,84 грн.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково в сумі 40 110,21 грн.

На підставі ст.ст. 47-1, 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивачем сплачено держмито платіжними дорученнями № 159 від 27.05.08 у розмірі 454,25 грн. та № 196 від 09.07.08 у розмірі 387,07 грн., всього –841,32 грн., що перевищує 1% від заявленої суми, тому зайво сплачене держмито підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Грейвсайд", 94204, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Горького, 37, код 33359884, на користь позивача, ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "ГЗФ "Слов'яносербська", 93741, Луганська обл., Слов'яносербський р-н, смт. Лозівський, код 26410824, заборгованість за послуги з переробки вугілля у розмірі 38707,17 грн., витрати з оплати штрафів за невиконання плану перевезень у розмірі 376,0 грн., штрафні санкції відповідно до п. 5.5 договору № 21 від 27.04.05 у розмірі 503,20 грн., 3% річних у розмірі 523,84 грн., всього –40 110,21 грн., державне мито у розмірі 401,10 грн., інформаційно-технічні витрати –56,26 грн.

3. Повернути позивачу, ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "ГЗФ "Слов'яносербська", 93741, Луганська обл., Слов'яносербський р-н, смт. Лозівський, код 26410824, зайво сплачене держмито у розмірі 0,01 грн.

Повернення зайво сплаченого державного мита здійснюється на підставі цього рішення, підписаного та скріпленого печаткою суду, оскільки оригінали платіжних документів знаходяться у матеріалах справи.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 15.09.08.

Суддя                                                                               А.Г.Ворожцов