16/163
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Кіровоградської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" жовтня 2008 р.Справа № 16/163
Суддя господарського суду Кіровоградської області Коротченко Л.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 16/163
за позовом: фермерського господарства "Маяк-Р", с. Соколівське Кіровоградського району
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест", с. Соколівське Кіровоградського району
про стягнення 100 тонн насіння соняшнику на суму 122 000,00 грн. та стягнення 223 620,00 грн.,
Представники сторін:
від позивача - Моргун Л.Б., довіреність № б/н від 03.01.08 р.;
від відповідача - Мазуренко Н.Ю., довіреність № б/н від 26.06.08 р.
Фермерське господарство "Маяк-Р" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою, яка містить наступні вимоги:
- стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" на користь фермерського господарства "Маяк-Р" насіння соняшнику в кількості 100 тонн;
- стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" на користь фермерського господарства "Маяк-Р" штрафні санкції у розмірі 223 260,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно укладеного між сторонами договору товарної позики, відповідач не виконав свого зобов'язання та не повернув предмет позики, а саме 100 тонн насіння соняшнику, у зв'язку з чим та у відповідності до умов договору позивачем до стягнення нараховано штраф в сумі 223 260,00 грн. за період з 1 січня по 1 липня 2008 р.
01.10.08 р. позивач подав до суду уточнену позовну заяву, де позивач уточнив період, за який нараховані штрафні санкції для сплати відповідачем, а саме: з 7 березня по 7 вересня 2007 року.
Відповідачем у справі 01.10.2008 р. подано зустрічну позовну заяву про визнання недійсним договору товарної позики та акту прийому передачі соняшника, яка згідно ухвали господарського суду у даній справі від 01.10.08 р. прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Зустрічний позов відповідач за первісним позовом обґрунтував тим, що договір товарної позики від 06.02.07 р., а також складений на його підставі відповідний акт приймання-передачі від 06.02.07 р. є недійсними, оскільки особа, що підписала вказані договір та акт від імені ТОВ "Агротехінвест" не мала на те відповідних повноважень.
03.10.2008 р. відповідачем за зустрічним позовом подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якій відповідач за зустрічним позовом не визнав позовні вимоги про визнання недійсними договору товарної позики та акту приймання-передачі від 06.02.07 р., вказуючи на те, що ТОВ "Агротехінвест" в наступному своїми діями схвалив договір товарної позики.
Крім цього, 03.10.2008 р. ФГ "Маяк-Р" в судовому засіданні подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач фактично зменшив пред'явлену до стягнення суму штрафних санкцій, а саме до 173 260,00 грн. Вказану заяву позивач обґрунтував тим, що позивачем за первісним позовом не було враховано здійснену відповідачем 25.10.2007 р. часткову оплату штрафних санкцій в сумі 50 000,00 грн.
Враховуючи те, що зменшення розміру позовних вимог є правом позивача, передбаченого ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що дії позивача не суперечать законодавству та не порушують чиї небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає зменшення розміру позовних вимог та розглядає вимоги позивача в редакції заяви, поданої до суду позивачем 03.10.08 р.
Дослідивши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив наступне.
06.02.2007 р. між фермерським господарством "Маяк-Р" в особі Рибінської А.Г., що діє згідно Статуту (далі - ФГ "Маяк-Р" або Позикодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" (далі - ТОВ "Агротехінвест" або Позичальник) в особі Чабанова О.К., що діє на підставі Статуту, укладено договір товарної позики (далі - договір товарної позики).
За змістом п.п. 1, 2 Позикодавець передає Позичальнику у користування товар, який становить предмету позики, а саме: соняшник у кількості 100 тонн, по ціні 1220 грн. за тонну на загальну суму 122000 грн., а Позичальник зобов'язується повернути предмет позики у тій же кількості у термін, зазначений у даному договорі; товар, який становить предмет позики, передається Позичальнику за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору; акт складається в двох примірниках, по одному для кожної із сторін, та завіряється сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону; порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Згідно ст. 145 Цивільного кодексу України, а також положень Статуту ТОВ "Агротехінвест", затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 11 від 31.05.2006 р. та зареєстрованого 02.06.2006 р. державним реєстратором Кіровоградської районної державної адміністрації (далі - Статут ТОВ "Агротехінвест") до органів управління товариства з обмеженою відповідальністю належать: збори засновників як Вищий орган управління, а також створений ним виконавчий орган (п. 6.5 Статуту).
Відповідно до положень Статуту ТОВ "Агротехінвест" виконавчий орган очолює директор, який обирається чи призначається з Засновників Товариства або з осіб, що не є його Засновниками.
У відповідності до положень Статуту, рішенням зборів засновників ТОВ "Агротехінвест" (далі - Товариство) директором Товариства призначено Чабанова Олександра Кириловича.
Даний факт підтверджується також відповідним наказом № 05-к від 31.05.06 року "Про звільнення та призначення директора ТОВ "Агротехінвест" (а.с. 68).
Відповідно до п. 6.5 Статуту ТОВ "Агротехінвест" відкликання директора з посади здійснюється зборами засновників.
Відповідно до змісту наказу № 1/3-к від 25.03.08 р. Чабанова Олександра Кириловича звільнено з посади директора та переведено на посаду заступника директора (а.с. 70).
Договір товарної позики підписано 06.02.07 р., саме в період, протягом якого діяли повноваження директора Чабанова О.К., а саме з 31.05.2006 р. по 25.03.2008 р.
Згідно п. 6.5 Статуту ТОВ "Агротехінвест" виключно директору Товариства надані повноваження на укладення угод від імені товариства. Будь-які інші особи, в тому числі засновники Товариства, згідно Статуту ТОВ "Агротехінвест" такими повноваженнями не наділені.
З наданого до суду позивачем договору товарної позики, акту приймання-передачі від 06.02.2007 р., а також відповідної довіреності серія ЯЛЯ № 614384 від 06.02.2007 р., яка видана на ім'я Соколенко Віктора Анатолійовича вбачається, що договір товарної позики від 06.02.07 р., а також і акт приймання-передачі від 06.02.07 р., який відповідно до п. 2 договору товарної позики є невід'ємною його частиною, підписано особою, на ім'я якої в той же день і було виписано довіреність серія ЯЛЯ № 614384 від 06.02.07 р., а саме Соколенко Віктором Анатолійовичем (а.с. 17, 18).
При цьому, господарський суд звертає увагу на те, що надана позивачем до суду довіреність серія ЯЛЯ № 614384 видана та підписана однією і тією ж особою - Соколенко В.А., про що свідчить підпис у графі "Підпис особи, що одержала довіреність та підпис у графі "Керівник підприємства" (а.с. 20).
Отже, зміст вказаної довіреності свідчить про те, що дана довіреність виписана на ім"я Соколенко В.А. і від імені керівника ТОВ "Агротехінвест" в особі Соколенко В.А., що не відповідає дійсності.
Договір товарної позики з боку ТОВ "Агротехінвест" підписано Соколенко В.А., який не мав статусу директора Товариства, а тому не мав повноважень на укладання вказаного договору товарної позики.
Згідно п. 1.4 Статуту ТОВ "Агротехінвест" Соколенко В.А. є одним із засновників товариства (а.с. 50 - зворотній бік) і на час підписання договору товарної позики не не мав повноважень представника юридичної особи ані на підставі договору, закону, акту органу юридичної особи, наявність яких передбачає ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Статутом ТОВ "Агротехінвест" визначено (п. 6.5 Статуту), що виконавчий орган товариства очолює директор, який наділений повноваженнями без доручення представляти Товариство у взаємовідносинах з фізичними та юридичними особами, органами державної влади та управління, судовими закладами; укладати угоди від імені товариства.
Враховуючи протокол зборів засновників ТОВ "Агротехінвест" № 11 від 31.05.2006 р., яким було призначено директором Чабанова О.К., при підписані договору товарної позики ТОВ "Агротехінвест" в особі його засновника Соколенко В.А. не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності на вчинення вказаного правочину.
Враховуючи те, що в момент підписання договору товарної позики від 06.02.07 р. відповідачем не було дотримано загальних вимог, додержання яких є необхідним для вчинення правочину, зокрема недодержання вимоги, передбаченої ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, в силу ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, договір товарної позики від 06.02.07 р. є недійсним.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
На підставі вищенаведеного, позовні вимоги за зустрічним позовом про визнання договору товарної позики від 06.02.07 р. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що акт приймання-передачі, що передбачений договором товарної позики від 06.02.07 р. за умовами договору є його невід'ємною частиною (п. 2 договору), позовна вимога викладена у зустрічному позові про визнання акту приймання-передачі є безпідставною, з огляду на те, що в разі визнання договору товарної позики недійсним, недійними є всі невід'ємні його частини, включаючи і акт приймання-передачі.
З огляду на викладене, зустрічний позов в цій частині не підлягає задоволенню.
Не визнаючи зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом фактично не заперечує факт підписання договору товарної позики з боку ТОВ "Агротехінвест" неуповноваженою на те особою, оскільки вказує на те, що відповідно до Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.99 р. наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення; доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття їх виконання, здійснення платежу другій стороні і та ін.). При цьому відповідач за зустрічним позовом вказує на докази, які свідчать про схвалення ТОВ "Агротехінвест" договору товарної позики, підписаної неповноважною на це особою.
Так відповідач за зустрічним позовом як на доказ схвалення посилається на довіреність серія ЯЛЯ № 614384 від 06.02.07 р., накладну № 15 від 06.02.07 р., а також внесення 25.10.07 р. ТОВ "Агротехінвест" в касу ФГ "Маяк-Р" 50 000,00 грн. як погашення штрафних санкцій згідно договору товарної позики від 06.02.07 р.
Дані доводи не можуть бути прийнятті господарським судом до уваги, враховуючи наступне.
По-перше, Роз'яснення ВАСУ № 02-5/111 від 12.03.99 р. не є нормою матеріального права, по-друге, обставина, на яку посилається ФГ "Маяк-Р" у наданому до суду відзиві на зустрічну позовну заяву, за своїм змістом відповідає ч. 1 ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою; правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Представництво може виникати на підставах, визначених ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що їх застосування зумовлено наявністю самого представництва, яким відповідно до ч. 1 ст. 237 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку він представляє.
Оскільки, Соколенко В.А., який відповідно до Статутут ТОВ "Агротехінвест" є лише одним із засновників ТОВ і не наділений повноваженнями діяти від імені ТОВ "Агротехінвест" на підставах передбачених ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України, застосування положень ст. 241 Цивільного кодексу України, яка передбачає наступне схвалення правочину, є безпідставним, у зв'язку з чим доводи ФГ "Маяк-Р" в цій частині є також безпідставними.
До того ж в наданому до суду відповідачем за зустрічним позовом відзиві останній стверджує, що при підписані договору товарної позики на підтвердження повноважень директора ТОВ "Агротехінвест" було надано наказ № 5 від 31.05.2006 року про призначення на посаду директора Чабанова О.К., а не Соколенко В.А., ким було фактично підписано, і договір товарної позики, і акт приймання-передачі, і нарешті довіреність серія ЯЛЯ № 614384 від 06.02.07 р.
З наведеного вище, господарський суд робить висновок про те, що під час підписання договору товарної позики, позивач за первісним позовом мав можливість пересвідчитись про відсутність у Соколенко В.А. повноважень директора товариства, а тому відсутність в нього повноважень на підписання даного договору. Оскільки директором ТОВ "Агротехінвест" згідно наказу № 5 від 31.05.06 р. призначено Чабанова О.К., то відповідно лише ця особа мала повноваження підписувати від ТОВ "Агротехінвест", як довіреність, так і договір товарної позики та відповідний до нього акт приймання-передачі. Крім того, зі змісту Статуту ТОВ "Агротехінвест", який є обов'язковим при здійсненні такого роду правочинів, вбачається, що Соколенко В.А. є лише одним із засновників товариства.
При цьому, припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов'язку перевіряти такі повноваження, а також обов'язку перевіряти докази, що підтверджують особу, яка наділена повноваженнями діяти від імені особи, яку вона представляє на підставі установчих документів.
Господарський суд вважає, що ФГ "Маяк-Р" не пересвідчившись в особі, а також в наявності повноважень цієї особи діяти від імені ТОВ "Агротехінвест" діяло на свій власний ризик, що позбавляє можливості останнього посилатися на договір товарної позики, як на правову підставу пред'явлених ним вимог.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору товарної позики підлягають задоволенню, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.10.08 р. оголошувалась перерва до16 год. 06.10.08 р.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі за первісним позовом покладаються на позивача і не стягуються, за зустрічним позовом покладаються на відповідача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
Зустрічний позов задовольнити частково.
Визнати недійсним договір товарної позики соняшника, укладений 06.02.2007 року між фермерським господарством "Маяк-Р" та товариством з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" .
В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Стягнути з фермерського господарства "Маяк-Р" (27641, с. Соколівське Кіровоградського району, код 31754677, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агротехінвест" ( 27641, с. Соколівське Кіровоградського району, код 31137451, відомості про банківські рахунки відсутні) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.
Суддя
Суд | Господарський суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2008 |
Оприлюднено | 24.10.2008 |
Номер документу | 2162729 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Загинайко Тетяна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні