Рішення

від 09.10.2008 по справі 21/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/193

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

09.10.08                                                                                           Справа№ 21/193

За позовом:                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Славія-2000”, м. Львів,

до відповідача –1 –Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів

до відповідача –2   –Львівської обласної ради, м. Львів

третя особа –1 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору                       –Львівська регіональна господарська спілка підприємств побутового  

                                   обслуговування населення “Львівоблсервіс”, м. Львів

третя особа –2 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору                       –Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів

третя особа –3 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору                       –Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро

                                   технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів

про визнання права власності

                                                                                          Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача           –Борисюк В.М., Кутий Н.О. –представники

від відповідача - 1  - Горак Я.П. –представник

від відповідача - 2 –Латинський І.В. - представник

третіх осіб               –Вільбіцький А.Б., Губай М.О.–представники

Суть спору: Позовну заяву подано ТзОВ “Славія-2000”, м. Львів, до відповідача –1 –Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, м. Львів, до відповідача –2 –Львівської обласної ради, м. Львів, третя особа –1 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Львівська регіональна господарська спілка підприємств побутового обслуговування населення “Львівоблсервіс”, м. Львів, третя особа –2 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, третя особа –3 на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки”, м. Львів, про визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю “Славія-2000” на новозбудоване не житлове приміщення за адресою м. Львів, пр. Чорновола, 59, загальною площею 65,6 кв.м..

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.07.2008 р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд на 26.08.2008 р.. Розгляд справи неодноразово відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду від 26.08.2008 р., 09.09.2008 р., 16.09.2008 р., 30.09.2008 р., 09.10.08р.

Представникам роз'яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну предмету позову. Ствердив, зокрема, що позивач є орендарем нежитлових приміщень на пр. Чорновола, 59 у м. Львові площею 780,3 кв.м.. За згодою орендодавця та на підставі розпорядження голови Шевченківської районної адміністрації №413 від 29.04.2004 р. позивач здійснив реконструкцію з розширенням вказаних приміщень, внаслідок чого було збудовано окреме нежитлове приміщення площею 65,6 кв.м.. Об'єкт було здано в експлуатацію, однак, в оформленні позивачу права власності було відмовлено із посиланням на те, що влансиком новозбудованого приміщення є орендодавець. Просить позов задоволити.

Представник відповідача-1 позов заперечив з мотивів, зазначених у відзивах. Ствердив, зокрема, що власником нежитлових приміщень загальною площею 4441,1 кв.м. за вказаною адресою є Львівська обласна рада. Посилається на відсутність згоди орендодавця на здійснення невід”ємних покращень орендованого майна, заперечив факт нового будівництва приміщення площею 65,6 кв.м., ствердив, що таке будівництво носило характер реконструкції існуючої і належної відповідачу –2 тераси. Просить у позові відмовити.

Представники третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору та відповідача –2 позов заперечили з аналогічних підстав. Просять у позові відмовити.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, будинок по пр. Чорновола, 59 у м. Львові має площу 4803,6 кв.м., що підтверджується матеріалами інвентаризаційної справи. Матеріали інвентаризаційної справи не містять посилань на належність до вказаного будинку тераси, площадки тощо як його складової частини. Станом на дату розгляду справи судом, власником приміщень загальною площею 4441,1 кв.м. у вказаному будинку є Львівська обласна рада, а приміщення в підвалі площею 362,5 кв.м. належать товариству з обмеженою відповідальністю “Вальво”, що підтверджується договором поділу нежитлових приміщень від 04.03.2008 р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.05.2008 р.. Зі змісту вказаного договору вбачається, що раніше Львівська обласна рада та товариство з обмеженою відповідальністю “Вальво” були співвласниками будинку з ідеальними частками 925/1000 та 75/1000 відповідно.

Розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №759 від 07.07.1999 р. “Про передачу в оперативне управління нежитлових приміщень у будинку №59 на пр. Чорновола” Львівська регіональна господарська спілка підприємств побутового обслуговування населення “Львівоблсервіс” була уповноважена управляти будинком побуту “Ювілейний”. Згідно із ст. 39 Закону України “Про власність”, який діяв на час існування спірних відносин, майно, що є державною власністю і закріплене за державною установою (організацією), яка перебуває на державному бюджеті, належить їй на праві оперативного управління. Державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті і можуть у випадках, передбачених законодавчими актами України, здійснювати господарську діяльність, мають право самостійно розпоряджатися доходами від такої діяльності і майном, придбаним за рахунок цих доходів. Ухвалою Львівської міської ради №143 від 18.02.1999 р. “Про користування земельною ділянкою Львівською регіональною господарською Спілкою підприємств побутового обслуговування населення “Львівоблсервіс” на вул. 700-річчя Львова, 59 у м. Львові”, для обслуговування вказаного будинку зазначеній спілці було залишено у постійному користуванні земельну ділянку площею 5591 кв.м.

02.11.2000 р. між Львівською регіональною господарською спілкою підприємств побутового обслуговування населення “Львівоблсервіс” (орендодавець), уповноваженої розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації №759 від 07.07.1999 р. “Про передачу в оперативне управління не житлових приміщень у будинку №59 на пр. Чорновола” управляти будинком побуту “Ювілейний” та позивачем (орендар) був укладений договір №29 на оренду не житлових приміщень будинку побуту “Ювілейний” (м. Львів, пр Чорновола, 59), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення у вказаному будинку загальною площею 710,3 кв.м., визначених у додатку №1. З додатку №1 не вбачається включення до переліку орендованих приміщень тераси, площадки тощо, які б належали відповідачу –2. Відповідно до п. 3.7. договору, орендар не має права без згоди орендодавця переобладнувати чи пристосовувати приміщення для інших потреб. Термін дії договору –з 02.11.2000 р. по 31.12.2005 р. (п. ІХ). 01.01.2005 р. між тими ж сторонами був укладений аналогічний договір №29 на оренду нежитлових приміщень будинку побуту “Ювілейний”, до якого, зокрема, був включений п. 3.8., аналогічний за змістом п. 3.7. договору від 02.11.2000 р..

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в редакції, чинній на час існування спірних відносин, орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Матеріали справи свідчать, що позивач отримав дозвіл на проведення реконструкції першого поверху будинку для розширення торговельно-виробничої діяльності, що підтверджується, зокрема, листом №81 від 21.11.2003 р., у якому орендодавець визнав, що така реконструкція сприятиме створенню додаткових робочих місць та прикрасить фасад будинку. Посилання відповідача на ту обставину, що такий лист адресований не позивачу, а начальнику Львівського міського управління землеустрою та забудови міста та не може вважатись погодженням, передбаченим в договорі та ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, не заслуговує на увагу, оскільки закон не передбачає вимог щодо форми надання такої згоди чи способу її висловлення. Крім того, про факт одержання згоди орендодавця на проведення покращень не заперечував представник орендодавця у судових засіданнях, орендодавець протягом усього часу реконструкції не заперечував щодо її проведення, не звертався до відповідних органів за захистом своїх прав.

Сторонами не заперечувалось, що не зважаючи на згоду орендодавця, позивач самовільно розпочав реконструкцію нежитлових приміщень. Розпорядженням Шевченківської районної адміністрації №413 від 29.04.2004 р. “Про надання дозволу на завершення робіт по самовільно-розпочатій реконструкції не житлових приміщень на пр. В. Чорновола, 59”, визнана технічна можливість завершення робіт по реконструкції, дозволено позивачу завершити роботи по реконструкції приміщень з розширенням їх за рахунок тераси. Позивачем було належно отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №392/05 від 29.08.2005 р., укладено договір про земельний сервітут, що підтверджується розрахунком плати за земельний сервітут, змістом дозволу на виконання будівельних робіт.

Роботи були належно виконані позивачем, а об'єкт прийнятий в експлуатацію у встановленому порядку, що підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта –об'єкт громадського харчування, після реконструкції частини орендованих нежитлових приміщень з розширенням за рахунок приєднання тераси на пр. В. Чорновола, 59 від 14.11.2005 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №173 від 10.02.2006р. “Про затвердження акта державної приймальної комісії про готовність до введення в експлуатацію об'єкта громадського харчування на пр.В. Чорновола, 59”. Зазначеним актом державної приймальної комісії підтверджується факт виконання позивачем робіт за власний рахунок господарським способом у відповідності до проектно-кошторисної документації, з врахуванням чого збудований об'єкт визначено з площею 65,6 кв.м.. Вимагаючи додаткових підтверджень понесених витрат, відповідачі, водночас, не заперечили факт виконання робіт позивачем за власний рахунок, не посилались на участь у виконанні цих робіт. Крім того, посилаючись на належність відповідачу –2 спірного приміщення як результату добудови належної відповідачу –2 тераси, суду не було надано жодного доказу належності такої тераси відповідачу –2, належність її до об'єктів нерухомого майна взагалі та невід'ємної складової частини будинку зокрема. Натомість з матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що приміщення площею 65,6 кв.м. було збудоване на земельній ділянці, прилеглій впритул до стіни будинку на пр. Чорновола, 59. У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З технічного паспорту вбачається та позивачем визнається, що до складу площі приміщення 65,6 кв.м. увійшло також існуюче, належне відповідачу –2 на праві власності та  ЛРГСППОН “Львівоблсервіс” –на праві оперативного управління приміщення площею 8,7 кв.м., на яке також претендує позивач.

Згідно із ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду за наявності передбачених у цій статті підстав, однак, позивач не заявляв вимоги про припинення права власності відповідача –2 на вказане приміщення, а просив визнати право власності, зокрема, на нього. Однак, доказів набуття позивачем права власності на нього суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з право чинів. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. З врахуванням наведеного, в частині вказаного приміщення позов не підлягає задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 23 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення ЦК України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. У відповідності до ч. 4 ст. 778 ЦК України, якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. При цьому, частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, як випливає з матеріалів справи та підтверджується технічним паспортом, фактично збудоване приміщення являє собою відокремлену будову, позначену в технічному паспорті окремо від будинку літ. А-5 як прибудова під літ. А”-1 Належних доказів зворотнього суду не надано.

Згідно із ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

          Згідно із ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач звертався за оформленням права власності на новостворене приміщення, однак, йому було відмовлено із посиланням на неналежність даного приміщення позивачу, що підтверджується листом №3501/692 від 22.05.2006 р.. Однак, враховуючи, що вказане приміщення до складу будинку не входило, збудоване за рахунок позивача та введено у встановленому порядку  в експлуатацію, жодних доказів належності цього приміщення іншим особам не надано, суд приходить до висновку, що в цій частині позов слід задоволити.

Судові витрати розподілити відповідно до ст. 49 ГПК України пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.23 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст.321,328,331,365,392 ЦК України, ст.ст. 12, 33-35, 45, 49, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд

вирішив:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю “Славія-2000” (м. Львів, пр. Чорновола, 59, ЄДРПОУ 31216276) право власності на частину 56,9 кв.м. добудованого нежитлового приміщення загальною площею 65,6 кв.м. за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 59, позначеного під літ. А”-1 “Прибудова” у технічному паспорті.

3.          Стягнути з  Управління майном спільної власності Львівської обласної ради, (м.Львів, вул.Винниченка,14, ЄДРПОУ 25255072) на користь ТзОВ “Славія-2000” (м. Львів, пр. Чорновола, 59, ЄДРПОУ 31216276) –273,18 грн. державного мита та 135,63 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          В частині решти вимог у позові відмовити.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя