18/3636/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2012 р. Справа № 18/3636/11
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера", 39605, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Генерала Жадова, 4
2. Фермерського господарства "Лан-2005", 47232, Тернопільська область, Зборівський район, с. Гаї Розтоцькі
про стягнення 94543,76 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: Горболис О.А., Юхно К.О.
від відповідачів: не з'явились
В судовому засіданні 10.02.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення штрафу в розмірі 94543,76 грн., в т.ч. 89543,76 грн. штрафу за неповернення майна зі зберігання за договором відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року та 5000,00 грн. штрафу за невиконання обов'язків за договором про надання послуг з охорони та зберігання майна № 2/49/09 від 19.06.2009 року.
Представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачі уповноважених представників у судове засідання не направили, однак на підставі задоволених ухвалами суду від 10.01.2012 року (а.с. 88) та від 30.01.2012 року (а.с. 146) клопотань розгляд справи здійснюється без їх участі.
У наданих до суду відзивах на позовну заяву № 1531/1 від 21.12.2011 року (а.с. 36-37) та б/н від 01.01.2012 року (а.с. 46-49) перший відповідач задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність вини у невиконанні умов договору та на сплив визначених чинним законодавством строків позовної давності для звернення до суду з позовом, другий відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:
Між Акціонерним комерційним Промислово-фінансовим банком (поклажодавець), який було в подальшому перейменовано у Публічне акціонерне товариство "Промислово-фінансовий банк" (позивач), та Фермерським господарством "Лан-2005" (другий відповідач, зберігач) був укладений договір відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року (а.с. 10-11), у відповідності до умов якого зберігач зобов'язався прийняти на відповідальне безвідплатне зберігання передане поклажодавцем обладнання для виробництва плодово-овочевої консервації, а поклажодавець зобов'язався оплатити надані зберігачем послуги (п. п. 1.1., 4.1. договору).
Згідно із п. 8.1. та п. 8.2. договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року (далі - договір зберігання), даний договір укладений на строк до 01.07.2007 року і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути розірвано кожною зі сторін достроково з попередженням другої сторони за один місяць. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за тиждень до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на таки самий термін.
Відповідно до п. 1.2. договору зберігання, поклажодавець передає обладнання згідно до акту прийому-передачі, який є невід'ємною частиною цього договору.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було передане, а другим відповідачем - прийняте обладнання у відповідності до додатку № 1 (а.с. 12-14) до договору, що підтверджується підписаним між сторонами актом прийому-передачі майна від 05.12.2006 року (а.с. 15-17).
У відповідності до п. 2.1.3. договору зберігання, зберігач зобов'язаний повернути обладнання поклажодавцю по першій вимозі.
Відповідно до п. 3.2. договору зберігання, поклажодавець має право у будь-який час вимагати у зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні.
19.06.2009 року до Акціонерного комерційного Промислово-фінансового банку з пропозицією про надання з 02.11.2009 року послуг по зберіганню майна, що знаходилось на відповідальному зберіганні у Фермерського господарства "Лан-2005" за договором зберігання, листом № 701/1 від 18.06.2009 року (а.с. 19) звернулося Закрите акціонерне товариство "Градосфера".
За таких обставин між Акціонерним комерційним Промислово-фінансовим банком (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Градосфера" (виконавець), правонаступником якого згідно наявних у справі витягу зі статуту та копії протоколу-рішення установчих зборів засновників від 26.07.2010 року (а.с. 40-43) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Градосфера" (перший відповідач), був укладений договір про надання послуг з охорони та зберігання майна за № 2/49/09 від 19.06.2009 року (а.с. 20-22), відповідно до умов якого виконавець за дорученням замовника прийняв на себе зобов'язання надати послуги з охорони та відповідального зберігання рухомого та нерухомого майна, зазначеного в додатку № 1 до даного договору, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська, 1 (п. 1.1. договору).
Відповідно до п. 6.1. договору про надання послуг з охорони та зберігання майна № 2/49/09 від 19.06.2009 року (далі - договір охорони), цей договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2010 року. У разі, коли за один місяць до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін не вимагає його припинення, договір щоразу продовжується на один рік на тих же умовах.
За змістом п. 2.1. договору охорони, спірне майно передається на відповідальне зберігання та охорону згідно акту приймання-передачі з 02.11.2009 року.
У зв'язку з вищенаведеним позивач, керуючись п. п. 2.1.3., 3.2., 8.1. договору зберігання, листом за № 01-0213/09 від 19.06.2009 року (а.с. 27) повідомив другого відповідача про дострокове розірвання з 02.11.2009 року договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року та попрохав повернути передане на зберігання за цим договором майно, визначивши місце, дату та час повернення, а саме - 02.11.2009 року о 10:00 за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська, 1. Лист було отримано другим відповідачем 26.06.2009 року, про що свідчить наявна у справі копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с 28).
Листом № 43 від 22.06.2009 року (а.с. 18) другий відповідач повідомив позивача про зняття охорони переданого ним на відповідальне зберігання майна з 01.07.2009 року та попрохав вчинити дії щодо розпорядженням цим майном.
02.11.2009 року представники позивача та Відділу охорони "Гермес" Закритого акціонерного товариства "Градосфера" з метою здійснення передачі-приймання майна прибули за адресою його місцезнаходження (Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська, 1) у вказаний в листі № 01-0213/09 від 19.06.2009 року час, однак представники другого відповідача для повернення майна зі зберігання не з'явилися, про що було складено відповідний акт (а.с. 30).
Згідно із п. 5.2. договору зберігання, у випадку неповернення обладнання поклажодавцю за першою вимогою зберігач повинен виплатити поклажодавцю штраф у розмірі 0,1% від вартості обладнання за кожен день затримки.
Відповідно до п. 5.9. договору охорони, за неприйняття майна на відповідальне зберігання та охорону виконавець сплачує замовнику штраф у розмірі 5000,00 грн.
З урахуванням викладеного позивач просить суд стягнути 5000,00 грн. штрафу за неприйняття майна на відповідальне зберігання та охорону за договором охорони з першого відповідача, а також 89543,76 грн. штрафу з розрахунку вартості майна у відповідності до висновку від 04.12.2006 року (а.с. 96-99) за неповернення майна зі зберігання за договором зберігання з другого відповідача.
Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.
Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. ст. 936, 937 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. Договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу. Договір зберігання, за яким зберігач зобов'язується прийняти річ на зберігання в майбутньому, має бути укладений у письмовій формі, незалежно від вартості речі, яка буде передана на зберігання. Письмова форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем.
Як вбачається з копії ліцензії серії АВ № 157419 від 10.10.2006 року та копії Положення про Відділ охорони "Гермес" Закритого акціонерного товариства "Градосфера", останній є особою, яка здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності, тобто професійним зберігачем.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.
Згідно ст. 953 ЦК України, зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.
За змістом ст. 949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.
Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Слід зазначити, що в даному випадку термін виконання другим відповідачем зобов'язань щодо повернення майна визначено вказівкою на подію, з якою пов'язано початок його перебігу, а саме - вимогу поклажодавця про дострокове повернення майна (п. 2.1.3. договору зберігання), що цілком відповідає приписам ст. ст. 252, 253 ЦК України.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до ст. ст. 216, 218, 229-231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.
За змістом ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до приписів ст. ст. 547, 548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Можливість нарахування штрафу в розмірі 0,1% від вартості обладнання за кожний день затримки у разі неповернення цього обладнання поклажодавцю за першою вимогою встановлено п. 5.3. договору зберігання. При цьому слід зазначити, що нарахована позивачем сума штрафу за неповернення майна зі зберігання, враховуючи зміст п. 5.3. договору зберігання, за своєю правовою природою є пенею у розумінні ч. 3 ст. 549 ЦК України.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що умовами договору зберігання встановлено строк виконання другим відповідачем зобов'язання щодо повернення переданого на зберігання майна, вимогу про повернення майна було направлено на адресу другого відповідача та отримано останнім, зобов'язання стосовно повернення майна другим відповідачем у встановлений строк не виконані, позовні вимоги про стягнення з другого відповідача пені за неповернення майна зі зберігання в сумі 89543,76 грн. правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Наведені у відзиві на позовну заяву доводи другого відповідача стосовно неотримання вимоги про дострокове повернення майна, неповідомлення позивачем державного виконавця про здіснення передачі-приймання майна 02.11.2009 року, фальсифікації акту від 02.11.2009 року спростовуються наявними у справі доказами та не приймаються судом до уваги внаслідок відсутності будь-якого документального та нормативного обгрунтування. Доводи другого відповідача щодо безпідставного посилання позивача на висновок про ринкову вартість цілісного майнового комплексу Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" від 09.04.2004 року (а.с. 29) судом відхиляються, оскільки останнім було уточнено позовні вимоги в цій частині шляхом подання заяви № 02-0190/12 від 26.01.2012 року (а.с. 131-132). Доводи щодо наявності у позивача перед другим відповідачем заборгованості за договором зберігання також судом відхиляються, оскільки вказані обставини можуть бути предметом розгляду в іншому проваджені, але не стосуються предмету даного спору. Доводи другого відповідача стосовно неналежності наданих позивачем до справи доказів, які підтверджують факт направлення вимоги про дострокове повернення спірного майна, судом не приймаються до уваги як такі, що не підтверджуються відповідними доказами (щодо ведення між сторонами іншої переписки, щодо отримання за наданим позивачем повідомленням про вручення поштового відправлення іншої поштової кореспонденції тощо), а також як такі, що не грунтуються на приписах чинного законодавства України.
Викладені у доповненнях до відзиву на позовну заяву б/н від 24.01.2012 року (а.с. 116-117) доводи другого відповідача щодо проведення 02.11.2009 року о 09:30 на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" виїзного засідання постійної комісії Зборівської районної ради Тернопільської області з питань законності, охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю та відсутності на вказаний момент на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" представників позивача та першого відповідача судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують факт їх присутності на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" о 10:00 та не підтверджуються необхідними доказами (поясненнями третіх осіб або працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Залозецький завод продтоварів" тощо).
Щодо позовних вимог про стягнення з першого відповідача штрафу за неприйняття майна на зберігання у розмірі 5000,00 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із п. 2.1. договору охорони, виконавець зобов'язаний прийняти за актом приймання-передачі майно на відповідальне зберігання та охорону 02.11.2009 року.
Відповідно до п. 3.1. договору охорони, замовник зобов'язаний передати майно виконавцю на відповідальне зберігання та охорону 02.11.2009 року за актом приймання-передачі майна.
Отже, зобов'язання першого відповідача прийняти спірне майно на відповідальне зберігання та охорону є зустрічним по відношенню до зобов'язання позивача передати це майно.
У відповідності до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
В даному випадку невиконання першим відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором охорони зумовлене невиконанням своїх зобов'язань за цим договором з боку позивача, при цьому сторони за договором охорони були обізнані про неможливість виконання своїх зобов'язань щодо передачі-приймання спірного майна з об'єктивних причин.
Крім того, згідно ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, першим відповідачем були вжиті усі залежні від нього заходи щодо належного виконання своїх зобов'язань, але, як було зазначено вище, ці зобов'язання не були виконані з об'єктивних причин, а саме - внаслідок відсутності у позивача майна, що мало бути передане на відповідальне зберігання та охорону, через невиконання другим відповідачем своїх зобов'язань за договором зберігання.
З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги викладене у відзиві на позов клопотання першого відповідача про застосування строків позовної давності, позовні вимоги про стягнення з останнього 5000,00 грн. штрафу за неприйняття майна на зберігання задоволенню не підлягають.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Лан-2005" (47232, Тернопільська область, Зборівський район, с. Гаї Розтоцькі, р/р 26009055101792 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 338783, код ЄДРПОУ 32147256) на користь Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк" (39627, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, 22-Б, к/р 32002102600 в Управлінні Національного банку України в Полтавській області, МФО 331047, код ЄДРПОУ 25292831) - 89543,76 грн. пені та 1790,88 грн. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні позовних вимог стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера" відмовити.
Суддя Гетя Н.Г.
Повний текст рішення складено 15.02.2012 року.
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2012 |
Оприлюднено | 01.03.2012 |
Номер документу | 21643067 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Гетя Н.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні