Постанова

від 21.05.2012 по справі 18/3636/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2012 року Справа № 18/3636/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.

при секретарі Березка О.М.

за участю представників сторін:

позивача -ОСОБА_1, довіреність №0001 від 03.01.2012 р.

1-го відповідача -не з'явився

2-го відповідача -ОСОБА_2, довіреність б/н, від 13.04.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лан-2005", с. Гаї Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області (вх. №1069 П/3-10) на рішення господарського суду Полтавської області від "10" лютого 2012 року по справі № 18/3636/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк", м.Кременчук, Полтавська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера", м. Кременчук, Полтавська область

Фермерського господарства "Лан-2005", с. Гаї Розтоцькі, Зборівський район, Тернопільська область

про стягнення 94543,76 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення 94543,76 грн., в т.ч. 89543,76 грн. штрафу за неповернення майна зі зберігання за договором відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року та 5000,00 грн. штрафу за невиконання обов'язків за договором надання послуг з охорони та зберігання майна № 2/49/09 від 19.06.2009 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 10 лютого 2012 року (суддя Гетя Н.Г.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Фермерського господарства "Лан-2005" на користь Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк" 89543,76 грн. пені та 1790,88 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Градосфера" відмовлено.

Фермерське господарство "Лан-2005" з рішенням господарського суду не погодилося, надіслало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 10 лютого 2012 року в частині стягнення з Фермерського господарства "Лан-2005" на користь Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк" 89543,76 грн. пені та 1790,88 грн. судового збору та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін. Судові витрати стягнути з позивача в порядку визначеному законом. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи. При цьому заявник скарги зазначає про відсутність належних доказів повідомлення ФГ «Лан-2005»про дострокове розірвання договору і повернення майна, а також спростовує факт прибуття представників ПАТ «Промислово-фінансовий банк»та ТОВ «Градосфера» за адресою місцезнаходження майна для здійснення прийому-передачі обладнання. Також, 2-й відповідач зазначає про те, що свої зобов'язання за договором він виконав належним чином і передав майно позивачу 22.12.2011 р. на вимогу банку у його цілісності і схоронності без будь-яких застережень з боку позивача.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2012 року розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено на 17 травня 2012 року.

1-й відповідач, ТОВ "Градосфера" своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга 2-го відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, між ПАТ «Промислово-фінансовий банк»та ФГ «Лан-2005»було укладено договір відповідального зберігання майна б/н від 05 грудня 2006 року. Відповідно до умов договору ФГ «Лан-2005»прийняло на відповідальне зберігання від ПАТ «Промислово-фінансовий банк»обладнання для виробництва плодово-овочевої консервації, що підтверджується відповідним договором та актом приймання-передачі майна.

Згідно пунктів 2.1.3., 3.2. договору ПАТ «Промислово-фінансовий банк», як поклажодавець, має право у будь-який час вимагати у зберігача повністю або частково майно, яке знаходиться на зберіганні, а ФГ «Лан-2005», як зберігач, зобов'язаний повернути обладнання поклажодавцю по першій його вимозі.

З матеріалів справи також вбачається, що 19 червня 2009 року між ПАТ «Промислово-фінансовий банк»та ЗАТ «Градосфера»було укладено договір про надання послуг з охорони та зберігання майна № 2/49/09. Згідно з умовами договору ЗАТ «Градосфера»за дорученням ПАТ «Промислово-фінансовий банк»зобов'язалося надати послуги з охорони та відповідального зберігання того самого рухомого та нерухомого майна, що знаходилось на зберіганні ФГ «Лан-2005».

Судом першої інстанції встановлено, що позивач листом № 01-0213/09 від 19 червня 2009 року (а.с. 27, т. 1) повідомив ФГ «Лан-2005»про дострокове розірвання договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року з 02 листопада 2009 року і поставив вимогу повернути передане на зберігання майно, визначивши в листі час та дату повернення майна за місцем його знаходження. При цьому, судом першої інстанції прийнято, як достовірний доказ на підтвердження отримання ФГ «Лан-2005» листа № 01-0213/09 від 19.06.2009 р., надана позивачем до матеріалів справи копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28, т. 1).

Крім того, на підставі наданого позивачем акту (а.с. 30, т. 1) судом першої інстанції констатовано, що 02 листопада 2009 року представники банку та відділу охорони «Гермес»ЗАТ «Градосфера», з метою здійснення акту приймання-передачі майна, прибули у зазначені дату та час за адресою місцезнаходження майна по вул. Бродівська, 1 в смт. Залізці Зборівського р-ну Тернопільської обл., однак представники ФГ «Лан-2005»для повернення майна зі зберігання не з'явилися.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що зобов'язання стосовно повернення майна 2-м відповідачем у визначений строк не виконано.

З врахуванням таких встановлених обставин справи, а також враховуючи, що умовами договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року передбачено строк виконання зберігачем зобов'язання щодо повернення переданого на зберігання майна та штраф у розмірі 0,1 % від вартості обладнання за кожен день затримки повернення, позовні вимоги в частині стягнення з ФГ «Лан-2005»пені за прострочення строку повернення майна в сумі 89543,76 грн. визнані місцевим господарським судом правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів вважає, що висновки місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення з 2-го відповідача пені за прострочення строку повернення майна не відповідають обставинам справи, оскільки судом не в повному обсязі досліджені матеріали та дійсні обставини справи, а надано перевагу позиції позивача та прийнято, як достовірний доказ на підтвердження певних обставин, надані позивачем документи. Не звернуто уваги та не надано ніякої оцінки тому, що передане на зберігання майно ФГ «Лан-2005»перебувало у тому числі на відповідальному зберіганні у фізичної особи ОСОБА_3 (керівника ФГ «Лан-2005»), призначеного зберігачем майна в порядку виконавчого провадження, а також тому, що передача майна була фактично здійснена 22 грудня 2011 року за актом державного виконавця з відповідним додатком.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Предметом даного господарського спору є матеріальна правова вимога про стягнення з 2-го відповідача, ФГ «Лан-2005», штрафу за неповернення майна зі зберігання за договором відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року.

Відповідно до ст. ст. 936, 937 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Згідно п.п. 8.1., 8.2. договору відповідального зберігання б/н від 05.12.2006 р. даний договір було укладено на строк до 1 липня 2007 року. Договір міг бути розірваним кожною із сторін достроково, з попередженням другої сторони за один місяць. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити договір за тиждень до його закінчення, даний договір вважається пролонгованим на такий самий термін.

Згідно ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Слід зазначити, що в даному випадку термін виконання 2-м відповідачем зобов'язань щодо повернення майна визначено вказівкою на подію, з якою пов'язано початок його перебігу, а саме - вимогу поклажодавця про дострокове повернення майна (п. 2.1.3. договору зберігання).

Звертаючись до господарського суду позивач послався на те, що листом № 01-0213/09 від 19.06.2009 р. він повідомив ФГ «Лан-2005»про дострокове розірвання договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 року з 02 листопада 2009 року і поставив вимогу повернути передане на зберігання майно, визначивши в листі час та дату повернення майна за місцем його знаходження. При цьому на підтвердження отримання ФГ «Лан-2005» листа № 01-0213/09 від 19.06.2009 р., позивачем надана копія повідомлення про вручення поштового відправлення за № 38880 від 23.06.2009 р.

Однак, колегія суддів вважає, що вказана копія поштового повідомлення не є належним та безперечним доказом на підтвердження повідомлення ФГ «Лан-2005» про вимогу повернути передане на зберігання майно.

Так, згідно положень п.п. 17, 19, 61, 62 Постанови КМУ № 270 від 05.03.2009 р. «Про затвердження правил надання послуг поштового зв'язку»повідомлення про вручення внутрішнього поштового відправлення є документом, що засвідчує виробничу операцію щодо видачі поштового відправлення адресату і не може вважатися документом, який засвідчує вміст такого поштового відправлення, яким може слугувати опис вкладеного до поштового конверту з відбитком календарного штемпеля відділу поштового зв'язку.

Однак, позивачем не надано до суду ані квитанції про оплату поштового відправлення, ані опису вкладеного до поштового конверту. Крім того, надана позивачем копія поштового повідомлення про вручення рекомендованого листа не містить підпису особи, якій цей лист був вручений (т. 1 а.с. 28). Таким чином, позивач не довів того, що саме поштовим відправленням № 38 880 від 23.06.2009 р. він направив на адресу ФГ «Лан-2005»вимогу про повернення майна.

Колегія суддів звертає увагу, що під час дослідження вказаного документу судом першої інстанції не взято до уваги виправлення, які містяться на календарному штемпелі відділу поштового зв'язку с. Гаї Розтоцькі, що, з урахуванням викладеного, також позбавляє надану позивачем копію поштового повідомлення доказової сили.

Отже, дані обставини спростовують настання юридичного факту, з яким закон та умови договору пов'язують обов'язок зберігача повернути передане на зберігання майно.

Крім того, колегія суддів вважає недоведеним той факт, що представники ПАТ «Промислово-фінансовий банк»та ТОВ «Градосфера»прибули 11 листопада 2009 року о 10:00 год. за адресою місцезнаходження майна в смт. Залізці по вул. Бродівська, 1, з метою здійснення прийому-передачі обладнання, а представники ФГ «Лан-2005»в домовлений дату та час не з'явилися.

Як свідчать матеріали справи, єдиним доказом на підтвердження вказаних обставин позивачем надано акт від 02.11.2009 р. Як вбачається із змісту акту, він є рукописом начальника служби безпеки банку із підписами інших працівників позивача та начальника відділу охорони «Гермес»ТОВ «Градосфера». Фактично даний акт складено одноособово, без залучення інших фізичних осіб чи представників юридичних осіб, які могли б засвідчити перебування представників банку та охоронної фірми в смт. Залізці. Зокрема представників Залозецької селищної ради.

Як зазначає 2-й відповідач, 02 листопада 2011 року о 09:30 год. на території ТОВ «Залозецький завод продтоварів»проводилось виїзне засідання постійної комісії Зборівської районної ради Тернопільської області з питань законності, охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю і будь-яких сторонніх осіб, в тому числі представників ПАТ «Промислово-фінансовий банк»і ТОВ «Градосфера», на території заводу не було.

Вказане підтверджується наданими до матеріалів справи документальними доказами.

Так, на запит ФГ «Лан-2005»Зборівська районна рада Тернопільської області надала лист-відповідь № 01-79/10-8 від 01.03.2012 р., яким повідомила, що згідно пояснень голови постійної комісії районної ради з питань законності, охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю п'ятого скликання ОСОБА_4 присутність на території Залозецького заводу продтоварів інших осіб, крім членів комісії та запрошених, під час виїзного засідання не було.

Крім того, 2-й відповідач зазначив про те, що з 22 грудня 2011 року охорону майна ПАТ «Промислово-фінансовий банк»по вул. Бродівська, 1 в смт. Залізці здійснює ПП «Українська служба комерційної безпеки «Вітязь-1», яка з дозволу орендаря ПП «Ростоки»використовує будівлю прохідної, для перебування власного наряду охорони. Цей факт підтверджується листом приватного підприємства за № 56/18 від 22.12.2011 р. Із змісту даного листа вбачається, що власне охорона майна ПАТ «Промислово-фінансовий банк»засвідчує, що будівля прохідної є єдиним входом на території колишнього консервного заводу, особи, які проходять на територію заводу не можуть бути непоміченими.

Згідно наданого до матеріалів справи листа № 3 від 09.02.2012 р. ПП «Ростоки»повідомило, що 02 листопада 2009 року з 9:00 год. до 17:00 год. через прохідну на територію ТОВ «Залозецький завод продтоварів»проходили: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 Інші особи на територію того дня не проходили.

Таким чином, факт перебування представників ПАТ «Промислово-фінансовий банк»за адресою місцезнаходження майна в смт. Залізці по вул. Бродівська, 1, для його отримання є недоведеним та спростовується наявними у справі доказами.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що передане на зберігання майно ФГ «Лан-2005»перебувало на той час одночасно на відповідальному зберіганні у фізичної особи ОСОБА_3, призначеного зберігачем майна в порядку виконавчого провадження по зверненню стягнення на майно ТОВ «Залозецький завод продтоварів», який виступав майновим поручителем (іпотекодавцем) за кредитними зобов'язаннями ТОВ «Фараон»перед ПАТ «Промислово-фінансовий банк»(а.с. 73, т. 1). В матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем державного виконавця відділу ДВС Зборівського районного управління юстиції про те, що 02 листопада 2009 року банк має намір забрати майно у ФГ «Лан-2005»і передати його під охорону третім особам та причини не запрошення для вчинення таких дій державного виконавця.

В той же час слід зауважити, що 22 грудня 2011 року під час повернення майна від ФГ «Лан-2005»до ПАТ «Промислово-фінансовий банк», про що складено відповідні акти (а.с. 65, т. 1), за ініціативою позивача як стягувача у виконавчому провадженні, приймав участь державний виконавець, який склав акт про передання майна представнику банку в рахунок погашення заборгованості.

Таким чином, ФГ «Лан-2005»належним чином виконало свої зобов'язання згідно договору і передало позивачу майно 22.12.2011 р. на вимогу банку без будь-яких застережень з боку позивача.

Колегія суддів також враховує, що позивач звертався до відповідача з пропозицією розірвати договір 30 листопада 2007 року. Але, ФГ «Лан-2005»відмовилось погодитись на одностороннє розірвання договору з банком без зміни зберігача майна у виконавчому провадженні та в зв'язку з наявністю у позивача заборгованості перед зберігачем. В той же час, розірвання договору відповідального зберігання майна б/н від 05.12.2006 р. та стягнення заборгованості з ПАТ «Промислово-фінансовий банк»було предметом судового розгляду у справі № 4/81-11414, за результатами розгляду якої Львівським апеляційним господарським судом прийнято постанову від 27.05.2010 р. про стягнення з ПАТ «Промислово-фінансовий банк»на користь ФГ «Лан-2005» заборгованість згідно договору відповідального зберігання майна від 05.12.2006 р. на суму 27000 грн. за період з лютого 2009 року по жовтень 2009 року, а в задоволенні первісного позову ПАТ «Промислово-фінансовий банк»про розірвання договору відмовлено. Вказана постанова залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2010 р.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позивачем факту порушення зобов'язань ФГ «Лан-2005» за договором відповідального зберігання майна від 05.12.2006 р. та відсутність правових підстав для стягнення з 2-го відповідача нарахованих позивачем штрафних санкцій.

Тому висновок місцевого господарського суду про стягнення з ФГ "Лан-2005" на користь ПАБ "Промислово-фінансовий банк" пені не ґрунтується на матеріальному законі, в зв'язку з чим оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову про стягнення з 2-го відповідача 89543,76 грн. пені та 1790,88 грн. судового збору.

Щодо позовних вимог про стягнення з 1-го відповідача штрафу за неприйняття майна на зберігання у розмірі 5000,00 грн. колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог в зазначеній частині, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним комерційним Промислово-фінансовим банком (замовник) та Закритим акціонерним товариством "Градосфера" (виконавець), правонаступником якого згідно наявних у справі витягу зі статуту та копії протоколу-рішення установчих зборів засновників від 26.07.2010 року (а.с. 40-43, т. 1) є Товариство з обмеженою відповідальністю "Градосфера", був укладений договір про надання послуг з охорони та зберігання майна за № 2/49/09 від 19.06.2009 року (а.с. 20-22, т. 1), відповідно до умов якого виконавець за дорученням замовника прийняв на себе зобов'язання надати послуги з охорони та відповідального зберігання рухомого та нерухомого майна, зазначеного в додатку № 1 до даного договору, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Зборівський район, смт. Залізці, вул. Бродівська, 1 (п. 1.1. договору).

За змістом п. 2.1. договору охорони, спірне майно передається на відповідальне зберігання та охорону згідно акту приймання-передачі з 02.11.2009 року.

Відповідно до п. 3.1. договору охорони, замовник зобов'язаний передати майно виконавцю на відповідальне зберігання та охорону 02.11.2009 року за актом приймання-передачі майна.

Отже, зобов'язання 1-го відповідача прийняти спірне майно на відповідальне зберігання та охорону є зустрічним по відношенню до зобов'язання позивача передати це майно.

У відповідності до ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі. Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, в даному випадку невиконання 1-м відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором охорони зумовлене невиконанням своїх зобов'язань за цим договором з боку позивача, при цьому сторони за договором охорони були обізнані про неможливість виконання своїх зобов'язань щодо передачі-приймання спірного майна з об'єктивних причин.

З урахуванням наведеного позовні вимоги про стягнення з 1-го відповідача 5000,00 грн. штрафу за неприйняття майна на зберігання правомірно визнані судом першої інстанції такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 99, 101, 102, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лан-2005", с. Гаї Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 10 лютого 2012 року по справі № 18/3636/11 в частині стягнення 89543,76 грн. пені та 1790,88 грн. судового збору з Фермерського господарства "Лан-2005" скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Промислово-фінансовий банк" (39627, Полтавська область, м. Кременчук, квартал 278, 22-Б, к/р 32002102600 в Управлінні Національного банку України в Полтавській області, МФО 331047, код ЄДРПОУ 25292831) на користь Фермерського господарства "Лан-2005" (47232, Тернопільська область, Зборівський район, с. Гаї Розтоцькі, р/р 26009055101792 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 338783, код ЄДРПОУ 32147256) витрати по сплаті судового збору в сумі 895,44 грн. за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови підписано 21 травня 2012 року.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

суддя Барбашова С.В.

суддя Білецька А.М.