Постанова

від 21.02.2012 по справі 5024/732/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2012 р. Справа № 5024/732/2011

Одеський апеляційн ий господарський суд у склад і колегії суддів:

головуючого судді: Пет рова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоко лова С.І.

(Склад судової колегії зм інений розпорядженням голов и суду № 79 від 27.01.12 р. - суддю Мацю ру П.Ф. замінено на суддю Колок олова С.І.)

при секретарі судового з асідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, до віреність №16-01/11 від 26.01.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність №691, від 01.03.11 р.

ОСОБА_3 , довіреність б/н від 07.02.11 р. ( в су довому

засіданні від 21.02.12 р.)

експерта: Покрасенко В.О ., свідоцтво №НОМЕР_1 від 23.02. 05 р. ( в судовому

засіданні від 21.02.12 р.)

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійні скарги товариства з о бмеженою відповідальністю „ Виробничо-комерційна фірма „ Лілія”

на рішення господарськ ого суду Херсонської області від 01.12.2011 р.

по справі № 5024/732/2011

за позовом державного п ідприємства „Дослідне госпо дарство „Каховське” Інститу ту землеробства південного р егіону Української академії аграрних наук

до товариства з обмежен ою відповідальністю „Виробн ичо-комерційна фірма „Лілія”

про стягнення 437018,35 грн.

В С Т А Н О В И В:

22.04.11 р. державне підприє мство „Дослідне господарств о „Каховське” Інституту земл еробства південного регіону Української академії аграрн их наук (далі по тексту Дослі дне господарство) звернулося до господарського суду Херс онської області із позовом д о товариства з обмеженою від повідальністю „Виробничо-ко мерційна фірма „Лілія” (далі по тексту ТОВ ВКФ «Лілія») про стягнення безпідставно набу того майна - грошових коштів у сумі 437018,35 грн.

Із змісту позовної заяви вбачається, що вказана сума г рошових коштів складається з 248240,31 грн., які позивач безпідст авно сплатив відповідачу за несвоєчасну оплату паливно-м астильних матеріалів в якост і відсотків за користування товарним кредитом у 2005 році по договорам товарних кредитів , укладеним із відповідачем у 2005 році. Безпідставність спла ти відсотків за користування товарним кредитом позивач в изначає в тому, що розрахунок цих відсотків на його підпри ємстві відсутній, а також у зв ' язку із відсутністю статут у фінансової організації у Т ОВ ВКФ «Лілія», яке відповідн о із цим не може нараховувати відсотки при продажі паливн о-мастильних матеріалів.

Обґрунтовуючи безпідста вність оплати відповідачу гр ошових коштів у сумі 248240,31 грн., п озивач також зазначив наявні сть договорів підряду між ни м і відповідачем, по яким оста нній в червні 2005 р. перерахував на рахунок позивача 386491 грн. як фінансування проведення роб іт по вказаним договорам. Од нак ці кошти не можна вважати фінансуванням робіт, оскіль ки всі посівні роботи, які пов инні були виконуватися за ци ми договорами було проведено Дослідним господарством ще в березні-квітні 2005 р. При цьому з наведеного позивач не роби ть висновку яким чином визна чив безпідставність перерах ування ним коштів по цим дого ворам відповідачу і розмір ц их сум.

Далі при обґрунтуванні б езпідставного перерахуванн я 248240,31 грн. позивач зазначає, що за договорами підряду відпо відач повинен був заплатити йому винагороду 11800 грн., а запл атив 3000 грн. В вересні 2005 р., як заз начає позивач, у бухгалтерсь кому обліку його підприємств а необґрунтовано були зробле ні виправні проводки по раху нку 685 методом «сторно»в сумі 337640, що призвело до помилки дан их по оборотам бухгалтерсько го рахунку 685. При цьому із зазн ачених обґрунтувань не вбача ється яким чином і яку суму по зивач безпідставно сплатив в ідповідачу.

Підсумовуючи вищенавед ені доводи позивач, посилаюч ись на аудиторську перевірку , зробив висновок, що у 2005 році Т ОВ ВКФ «Лілія»незаконно набу ла грошові кошти у сумі 248240,31 грн ., при цьому позивач просить по новити строк позовної давнос ті щодо позовних вимог про ст ягнення 248240,31 грн., оскільки про порушення свого права дізнав ся 01.04.11 р. при отриманні довідки аудиторської перевірки.

Крім того, позивач просит ь також стягнути з відповіда ча 188778,04 грн. помилково перерахо ваних на рахунок останнього у 2010 році.

Рішенням господарського суду Херсонської області ві д 01.12.11 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позо в Дослідного господарства за доволено у повному обсязі, з в ідповідача стягнуто 437018грн.35ко п. як безпідставно набуті гро шові кошти, 20536грн.00коп. витрат н а проведення судової експерт изи, 4370грн.20коп. витрат по сплат і державного мита, 236грн.00коп. в итрат на інформаційно-техніч не забезпечення судового про цесу.

До вказаного висновку мі сцевий господарський суд дій шов посилаючись на висновок додаткової судово-економічн ої експертизи №62 від 15.11.11 р., згід но якої за відсутністю докум ентів не можливо підтвердити нарахування та сплату відсо тків відповідачу за надання фінансової послуги по купівл і-продажу паливно-мастильних матеріалів на умовах товарн ого кредиту, а відповідно із ц им суд 1 інстанції стягнув з ві дповідача 248240,31 грн., як безпідст авно набуті, оскільки відпов ідач всупереч вимогам ст.33 ГПК України не довів факт простр очення позивачем грошового з обов' язання за договорами к упівлі-продажу на умовах тов арного кредиту.

Крім того, господарський суд 1 інстанції стягнув з відп овідача 188778,04 грн. також як безпі дставно набуті, так як позива ч перерахував ці кошти відпо відачу як повернення коштів по фінансуванню проведення с ільських господарських робі т за договорами підряду 25-04-05/002, 25 -04-05/003 від 25.04.10 р., 09-03-05/001 від 09.03.05 р., 10-03-05/001, в той час як за рішенням господ арського суду Херсонської об ласті від 25.06.09 р. у справі №10/16 стя гнення цих грошових коштів н е передбачено за вказаними д оговорами підряду.

З врахуванням наведеног о, суд 1 інстанції на підставі ст.1212 ЦК України всього стягну в з відповідача на користь по зивача 437018,35 грн. як безпідставн о набуті грошові кошти.

При цьому місцевий господ арський суд посилаючись на т е, що позивачу стало відомо пр о порушення його права лише 01. 04.11 р. з довідки аудиторської пе ревірки, визнав причини проп уску позивачем строку позовн ої давності поважною і відпо відно із п.5 ст.267 ЦК України дій шов висновку про необхідніст ь захисту порушеного права п озивача.

Не погоджуючись з рішенн ям місцевого господарського суду, ТОВ ВКФ «Лілія»звернул ось до Одеського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть скасувати оскаржене рішен ня суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні поз ову, оскільки оскаржене ріше ння прийнято із порушенням н орм матеріального та процесу ального права.

В обґрунтування апеляц ійної скарги апелянт зазнача є, що місцевий господарський суд неправомірно поновив по зивачу строк позовної давнос ті, оскільки аудиторська пер евірка позивача здійснювала ся по документам самого пози вача і про порушення свого пр ава позивач міг дізнатися з ц их же документів ще у 2005 році, к оли як він зазначає безпідст авно перераховував грошові к ошти у сумі 437018,35 грн. За таких об ставин суд 1 інстанції тільки з цієї підстави міг відмовит и у позові.

Скаржник також вважає, що місцевий господарський суд не обґрунтував чому він врах ував тільки висновок додатко вої судово-економічної експе ртизи, за якою неможливо вста новити нарахування та сплату відсотків відповідачу, в той час як перша судова економіч на експертиза дала висновок про правомірність нарахуван ня відсотків за договорами к упівлі-продажу паливно-масти льних матеріалів на умовах т оварного кредиту.

А ні позивач у позовній за яві, а ні суд 1 інстанції у ріше нні не зазначили конкретних платіжних доручень з датами і сумами перерахувань, докум енти, підтверджуючи дати отр имання позивачем паливно-мас тильних матеріалів за кожним із договорів купівлі-продаж у. В додатковому висновку суд ової економічної експертизи взагалі відсутнє підтвердже ння оплати відсотків за окре мими платіжними дорученнями по договорам купівлі-продаж у, в той час як у первинному ви сновку того ж експерта з поси ланням на документи позивача зазначено, що відсотки за кор истування товарним кредитом правомірно нараховані за до говорами купівлі-продажу пал ивно-мастильних матеріалів ( далі по тексту ПММ) на умовах т оварного кредиту.

ТОВ ВКФ «Лілія»звертає ув агу також на те, що при прийнят ті оскарженого рішення суд 1 і нстанції не врахував рішення господарського суду Херсонс ької області від 25.06.09 р. у справ і №10/16-06, за яким з позивача на ко ристь ТОВ ВКФ «Лілія»на вико нання умов договорів підряду вилучено сільськогосподарс ьку продукцію на суму 2.601.408,89 грн . Таким чином, позивач правомі рно перерахував на рахунок в ідповідача 188778,04 грн. як поверне ння коштів за вказаними дого ворами підряду.

Як стверджує відповідач , станом на дату подання позов у позивачем, саме позивач вин ен відповідачу грошові кошти , а не навпаки, так як отримавш и судове рішення у справі № 10/16- 06 позивач зобов'язаний був від образити в бухгалтерському о бліку борг перед ТОВ ВКФ "Лілі я", а суму 2 627 026,98 грн., в т.ч. суму осн овного боргу - 2 627 026,98 грн., борг по сплаті державного мита 25500 грн . та 118 гривен присуджених судо м до стягнення.

Таким чином, після виріше ння справи № 10/16-06 позивач став б оржником відповідача на суму 2 627 026,98 грн., та одночасно позивач став кредитором по відношен ню до ТОВ ВКФ "Лілія" на суму 8800 г рн. основного боргу, 102 грн. витр ат по сплаті держмита, 118 грн. ви трат по сплаті ІТЗ, всього на с уму 9020 грн.

Відповідно, на думку від повідача, зобов'язання стосо вно повернення грошових кошт ів в сумі 9020 грн. у ТОВ ВКФ "Лілія " перед ДП ДГ "Каховське" припи нилось відповідно до ст. 606 ЦК У країни внаслідок поєднання в одній особі боржника і креди тора.

Вимагаючи повернути поз ивачу 188778,04 грн., позивач вважає себе кредитором на цю суму по відношенню до відповідача Т ОВ ВКФ "Лілія", але відповідно до ст. 606 ЦК України внаслідок п оєднання в одній особі боржн ика і кредитора припинилось і зобов'язання стосовно пове рнення позивачу 188778,04 грн., так я к позивач за даною вимогою є К редитором по відношенню до в ідповідача , а Відповідач є кр едитором по відношенню до по зивача на суму 2618006,98 грн. (2 627 026,98 - 9020,00) . Дана норма ст. 606 ЦК України є і мперативною та не вимагає бу дь яких додаткових дій сторі н для її застосування, для так ого припинення зобов'язання за законом достатньо наявнос ті таких обставин як поєднан ня в одній особі боржника і кр едитора.

Позивач у відзиві на ап еляційну скаргу просив залиш ити її без задоволення, оскар жене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґру нтованим та таким, що відпові дає вимогам чинного законода вства.

Дослідивши матеріали сп рави, доводи апеляційної ска рги, вислухавши пояснення пр едставників сторін та судово го експерта, перевіривши пра вильність юридичної оцінки с удом першої інстанції встано влених фактичних обставин сп рави і застосування норм мат еріального та процесуальног о права, судова колегія прихо дить до наступного.

У 2005 році між ДП ДГ "Каховс ьке" та ТОВ ВКФ "Лілія" було укл адено ряд договорів купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів на умовах товарн ого кредиту, а саме: №28-03-05/002 від 28.0 3.2005 p.; № 01-04-05/002 від 01.04.2005 p.; № 05-04-05/ 001 від 05.04.2 005 p.; № 06-04-05/001 від 06.04.2005 р.; № 07-04-05/001 від 07.04.2005 p.; № 07-04-05/002 від 07.04.2005 p.; № 08-04-05 /001 від 08.04.2005 p.; № 02-06-05/001 від 02.06.2005 p.; № 03-06-05/001 від 03.06.2005 p.; № 08-06-0 5/001 від 08.06.2005 p.; № 14-06-05 / 001 від 14.06.2005 p.; № 24-06-05/001 від 24.06.2005 p.; № 04-07-05/001 від 04.07.2005 p.; № 05-07-05/001 ві д 05.07.2005 p.; № 07-07-05/002 від 07.07.2005 p.; № 08-07-05/002 від 08. 07.2005 p.; № 13-07-05/003 від 13.07.2005 p.; № 15-07-05/001 від 15.07.2005 p.; № 18-07-05/002 від 18.07.2005 p.; № 19-07-05/003 від 19.07.2005 p.; № 21-07-05/002 від 21.07.2005 p.; № 22-07-05/001 від 22.07.2005 p.; № 27-07-0 5/003 від 27.07.2005 p.; № 28-07-05/001 від 28.07.2005 p.; № 02-08-05/004 в ід 02.08.2005 p.; № 08-08-05/001 від 08.08.2005 p.; № 12-08-05/002 від 12.08.2005 p.; № 18-08-05/002 від 18.08.2005 p.; № 22-08-05/001 від 22.08.2 005 p.; № 02-09-05/001 від 02.09.2005 p.

Відповідно до умов вказ аних договорів купівлі-прода жу ТОВ ВКФ "Лілія" (Продавець) з обов'язується передати ДП ДГ «Каховське»(Покупець) товар (дизельне пальне, бензин) у вл асність на умовах товарного кредиту, а Покупець зобов'язу ється прийняти товар, оплати ти його вартість і виплатити винагороду за користування товарним кредитом.

Виконуючи умови зазначе них договорів купівлі-продаж у ТОВ ВКФ "Лілія" передавала ДП ДГ "Каховське" товар в обсягах та вартістю визначених у від повідних договорах. У зв'язку з недостатністю обігових ко штів на підприємстві, ДП ДГ "Ка ховське" не мало можливості в часно розраховуватись за пос тавлений товар.

Згідно п. 4.1, 4.4 вказаних дог оворів купівлі-продажу (крім договору №28-03-05/002 від 28.03.2005 p.) "Розра хунки сторін" передбачено, що сторони у відповідності з до говорами здійснюють розраху нки, які складаються з ціни то вару та процентів за право ко ристування товарним кредито м.

Розмір процентної ставк и за користування товарним к редитом залежить від строку користування товарним креди том та проводиться в наступн ому порядку: при користуванн і товарним кредитом до 10 діб - 0, 1% від суми Договору за кожний день користуванням товарним кредитом; при користуванні т оварним кредитом до 30 діб - 0,17% ві д суми Договору за кожний ден ь користуванням товарним кре дитом; при користуванні това рним кредитом понад 30 діб, але не більш 60 діб - 0,21% від суми Дого вору за кожний день користув анням товарним кредитом; при користуванні товарним креди том більш 60 діб - 0,33% від суми Дог овору за кожний день користу ванням товарним кредитом. Пр оценти за користуванням това рним кредитом нараховуються одноразово в момент повного розрахунку. Розмір процентн ої ставки за користування то варним кредитом може змінюва тися за узгодженням сторін.

Як вже зазначалося вище, п озивач росить стягнути з від повідача безпідставно отрим ані кошти у сумі 248240,31 грн., які бе зпідставно сплатив відповід ачу за несвоєчасну оплату па ливно-мастильних матеріалів в якості відсотків за корист ування товарним кредитом у 2005 році по договорам товарних к редитів, укладеним із відпов ідачем у 2005 році.

Виходячи із змісту цих по зовних вимог ДП ДГ «Каховськ е»предметом доказування є фа кт переплати за користування товарним кредитом, або взага лі відсутність факту користу вання товарним кредитом. Одн ак, в самій позовній заяві ДП Д Г «Каховське»зазначає на те, що у зв' язку із недостатніс тю обігових коштів воно несв оєчасно розраховувалося за п оставлені паливно-мастильні матеріали (далі по тексту ПММ ). Тобто, це свідчить про те, що п озивач мав би довести лише фа кт переплати за користування товарним кредитом.

Для цього позивач повинен був визначити окремо по кожн ому договору купівлі-продажу ПММ, а також окремо по кожній поставці товару строки кори стування товарним кредитом, суму, яку необхідно було запл атити за користування товарн им кредитом і фактичну суму, я ку вин сплатив за користуван ня цим товарним кредитом, а ві дповідно із цим визначити су му безпідставно отриманих ві дповідачем коштів.

Згідно із наявними матері алами справи позивач всупере ч вимогам ст.33 ГПК України заз начених обставин не довів.

Згідно наданих позиваче м на вимогу судового експерт а накладних, банківських вип исок, експертом встановлено, що ДП ДГ «Каховське» за 2005 рік отримало від ТОВ ВКФ "Лілія" па ливно-мастильних матеріалів на суму 1156156,85грн. та сплатило на розрахунковий рахунок відпо відача 1599945,00 грн. Різниця переви щує заявлену позивачем до ст ягнення суму у розмірі 248240,31грн .

Однак, експерт у своїх ви сновках зазначив, що встанов ити суму грошових коштів, які позивач повинен був сплатит и за користування товарним к редитом неможливо у зв' язку із відсутністю необхідних н алежним чином оформлених пер винних документів.

В судовому засіданні апе ляційного суду експерт Покра сенко В.О. також пояснила, що п о тим документам, які надавал ися її для дослідження при на данні первісного висновку та додаткового висновку по суд ово- економічній експертизі, вона не може визначити суми, я кі позивач повинен був запла тити відповідачу в якості пр оцентів за користування това рним кредитом, оскільки терм ін користування товарним кре дитом відбувався по кожній п оставці окремо, а з наданих на дослідження платіжних докум ентів неможливо встановити о кремо коли і яка поставка опл ачувалася, а відповідно із ци м неможливо встановити наявн ість або відсутність перепла ти процентів позивачем за ко ристування товарним кредито м.

Вищезазначені висновки експерта, а також її поясненн я в судовому засіданні по над аним висновкам, всупереч вим огам ст.33 ГПК України жодна із сторін не спростувала, а тому у судової колегії відсутні п ідстави для того щоб піддава ти сумніву висновки та поясн ення судового експерта.

Таким чином, судова коле гія вважає, що місцевий госпо дарський суд помилково стягн ув з відповідача 248240,31грн., як бе зпідставно отримані відпові дачем, оскільки позивач не до вів належними доказами безпі дставність отримання відпов ідачем цих коштів. Один лише ф акт перевищення суми оплачен их коштів над вартістю поста влених ПММ, не може свідчити п ро безпідставність отриманн я відповідачем різниці цих с ум у розмірі 248240,31грн., так як умо вами договорів купівлі-прода жу ПММ було передбачено спла ту відсотків за користування товарним кредитом.

Враховуючи вищенаведен е, позовні вимоги ДП ДГ «Кахов ське» про стягнення з відпов ідача 248240,31грн. підлягають зали шенню без задоволення.

Що стосується позовних в имог ДП ДГ «Каховське»про ст ягнення с відповідача безпід ставно отриманих коштів у су мі 188778,04 грн., то ці позовні вимог и правомірно задоволені з на ступних підстав.

Згідно платіжних доруче нь № 119 від 14.04.2010 р. та № 704 від 14.07.2010 р. з призначенням платежу: "повер нення коштів по фінансуванню проведення с/г робіт зг. догов орів підряду 25-04-05/002, 25-04-05/003 від 25.04.10 р. , 09-03-05/001 від 09.03.05 р., 10-03-05/001" ДП ДГ «К аховське» перерахувало на ро зрахунковий рахунок ТОВ ВКФ «Лілія»188778,04 грн.

Рішенням господарськог о суду Херсонської області в ід 25.06.09 р. по справі №10/16-06 за позов ом ТОВ ВКФ «Лілія»до ДП ДГ «Ка ховське»про вилучення майна та зустрічним позовом ДП ДГ « Каховське»до ТОВ ВКФ «Лілія» про стягнення коштів встанов лено той факт, що в період з 31.06.05 р. по 25.06.05 р. ТОВ ВКФ «Лілія»за 9-м а платіжними дорученнями пер ерахувало ДП ДГ «Каховське»3 86491 грн. з призначенням платежі в - фінансування проведення робіт по вирощуванню певних сільськогосподарських куль тур за договорами підряду на їх вирощування.

Відповідно із договорами підряду на вирощування сіль ськогосподарських культур Т ОВ ВКФ «Лілія»профінансувал о виконання робіт у сумі 386491 гр н. по вирощуванню гірчиці жов тої на 100 га., ячменю фуражного н а 40 га., сої на 300 га., соняшнику на 150 га. Однак, ДП ДГ «Каховське»н е виконало своїх договірних зобов' язань та не передало ТОВ ВКФ «Лілія»103 т. гірчиці жо втої, 99,6 т. ячменю фуражного, 540 т . сої, 76,36 т. насіння соняшнику.

У зв' язку із цим рішення м суду з ДП ДГ «Каховське»вил учено 103 т. гірчиці жовтої, 99,6 т. я чменю фуражного, 540 т. сої, 76,36 т. на сіння соняшнику та стягнуто на користь ТОВ ВКФ «Лілія»25500 г рн. державного мита, 118 грн. витр ат на ІТЗ судового процесу. В т ой же час за зустрічним позов ом ДП ДГ «Каховське»з ТОВ ВКФ «Лілія»стягнуто 8800 грн. варто сті винагороди за договорами підряду на вирощування сіль ськогосподарських культур, 1 02 грн. державного мита, 118 грн. на інформаційно-технічне забез печення судового процесу.

Факти, які встановлені ви щезазначеним рішенням відпо відно із ст.35 ГПК України не по требують доведення знову.

Враховуючи наведене суд ова колегія вважає, що у ДП ДГ «Каховське»не було підстав п овертати ТОВ ВКФ «Лілія»188778,04 г рн., які останнє сплатило за ви рощування сільськогосподар ських культур, а відповідно і з цим на суму цих коштів ДП ДГ «Каховське» повинно було пос тавити сільськогосподарськ у продукцію, а не повертати гр оші.

Крім того, відповідно із с т.33 ГПК України ТОВ ВКФ «Лілія » не надало доказів, підтверд жуючих обов' язок ДП ДГ «Ках овське»сплатити грошові кош ти замість передачі сільсько господарської продукції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст .1212 ЦК України, особа, яка набул а майно або зберегла його у с ебе за рахунок іншої особи (по терпілого) без достатньої пр авової підстави (безпідставн о набуте майно), зобов'язана по вернути потерпілому це майно . Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, н а якій воно було набуте, згодо м відпала.

Таким чином, позовні вим оги ДП ДГ «Каховське»про стя гнення з ТОВ ВКФ «Лілія»188778,04 гр н. підлягають задоволенню на підставі вищезазначеної ста тті ЦК України.

За таких обставин судова колегія вважає, що апеляційн а скарга ТОВ ВКФ Лілія»підля гає частковому задоволенню, рішення господарського суду частковому скасуванню, позо в ДП ДГ «Каховське»частковом у задоволенню.

Судова колегія не прийма є до уваги доводи скаржника щ одо застосування строків поз овної давності до позовних в имог про стягнення 248240,31грн., оск ільки у задоволенні цих позо вних вимог відмовлено у зв' язку із тим, що ДП ДГ «Каховськ е»не довело порушення своїх прав.

Згідно із ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задо волених вимог.

Керуючись ст.ст. 49,99, 101-105 ГПК Ук раїни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю „Виробничо-комерц ійна фірма „Лілія” задоволь нити частково, рішення госпо дарського суду Херсонської о бласті від 01.12.11 р. скасувати час тково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов Державного підприє мства "Дослідне господарство "Каховське" Інституту землер обства південного регіону Ук раїнської академії аграрних наук задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю ви робничо-комерційна фірма "Лі лія" (ідентифікаційний код - 14125 372, адреса - 73002, місто Херсон, вул. Чорноморська, 8, кв. 4, розрахун ковий рахунок - 260021209 в ХФ ВАТ "Мег абанк" МФО 352714) на користь Держа вного підприємства "Дослідне господарство "Каховське" Інс титуту землеробства південн ого регіону Української акад емії аграрних наук (ідентифі каційний код - 00497302, адреса - 748 30, Херсонська область, Каховсь кий район, с. Кам'янка, вул. Радя нська, 26, розрахунковий рахуно к 26000060388527 в КБ "ПриватБанк" м. Кахов ка, МФО 352479) 188778 грн. 04 коп. безпідст авно набутих грошових коштів , 11664 грн. 45 коп. витрат на проведе ння судової експертизи, 1887 грн . 88 коп. витрат по сплаті держав ного мита, 134 грн. 05 коп. витрат на інформаційно-технічне забез печення судового процесу. Н аказ видати після набрання р ішенням законної сили.

В решті позову відмовити.»

2.Стягнути з Державного підп риємства "Дослідне господарс тво "Каховське" Інституту зем леробства південного регіон у Української академії аграр них наук (ідентифікаційний к од - 00497302, адреса - 74830, Херсонськ а область, Каховський район, с . Кам'янка, вул. Радянська, 26, роз рахунковий рахуеок 26000060388527 в КБ " ПриватБанк" м. Каховка, МФО 352479) н а користь Товариства з обмеж еною відповідальністю вироб ничо-комерційна фірма "Лілія " (ідентифікаційний код - 14125372, ад реса - 73002, місто Херсон, вул. Чорн оморська, 8, кв. 4, розрахункови й рахунок - 260021209 в ХФ ВАТ "Мегабан к" МФО 352714) 2482 грн. 27 коп. витрат суд ового збору за подачу апеляц ійної скарги.

3.Видачу наказів доручити го сподарському суду Херсонськ ої області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної си ли з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанов и складено 22.02.12 р.

Головуючий судд я М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С .І. Колоколов