Рішення

від 24.10.2011 по справі 19/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

19/155

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  19/155

24.10.11

За позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»

До                                        Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»

Про                                        стягнення заборгованості 7 474,78 грн.

Суддя          Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача                              не з»явився

від відповідача                    не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик»про стягнення боргу в розмірі 7 474,78 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з простроченням відповідачем взятого на себе грошового зобов'язання з оплати наданих перевізником послуг з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.11р. порушено провадження у справі № 19/155 та призначено розгляд справи на 23.09.2011 р.

Розгляд по справі відкладався.

        Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 24.10.11 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги,  суд,  –

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 20.01.2011 року між ТОВ «Гамаль ТрансЛогістик»(Експедитор) та ТОВ «Христина»(Виконавець) було укладено Договір № 20/01/11 перевезення вантажів.

Відповідно до п. 1.1 Договору Змовник доручає Виконавцю, а Виконавець зобов'язується надавати Замовникові послуги з організації та перевезення вантажів власним або найманим автомобільним транспортом, а також надавати інші послуги, пов'язані з перевезенням, в порядку та на умовах, передбачених Договором.

З Договору-заявки на вантажоперевезення автомобільним транспортом № 04 від 20.01.2011 р. вбачається, що  маршрут слідування –г. Мінськ (Беларусь) –г. Корсунь –Шевченківський (Україна), вартість перевезення складає 8 500 грн за 1 а\м.

З міжнародних товарно-транспортних накладних CMR № 0009379 від 28.01.2011 р. вбачається, що  на виконання умов Заявки-Договору позивач 28.01.2011 р. , 02.02.2011 р. здійснив міжнародне перевезення та 03.02.2011 року сторонами був підписаний та скріплений печаткою Акт приймання-здачі виконаних робіт (послуг), про те, що виконавцем було здійснено транспортування вантажу за маршрутом г. Мінськ (Беларусь) –г. Корсунь –Шевченківський (Україна).

Згідно рахунку № 107 від 03.02.2011 року загальна вартість транспортно-експедиторських послуг, здійснених ТОВ «Христина»склала 8500,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата здійсненого перевезення проводиться  після пред'явлення оригіналу рахунку та акту виконаних послуг, податкових накладних, товарно-транспортних документів з відмітками вантажовідправника, вантажоодержувача, перевізника, митних органів. Оплата послуг виконавцю визначається в заявці.

Умовами Договору –заявки № 04 від 26.01.2011 р. передбачено, що оплата послуг проводиться по перерахунку після розвантаження.

03.02.11 р. позивач направив на адресу відповідача зазначені документи, однак відповіді відповідач не надіслав.

15.03.2011 року позивач надіслав претензію № 73 від 15.03.2011 року про стягнення заборгованості.

24.03.2011 р. позивач отримав від відповідача відповідь, в якій заперечував проти заборгованості, та повідомив, що розглядає питання погашення заборгованості частинами.

Згідно банківської виписки № 99 від 06.04.2011 року відповідач частково погасив заборгованість за надані послуги на суму 1 500,00 грн.

Відповідно до Акту звірки розрахунків від 19.08.2011 року станом на день розгляду заборгованість відповідача у урахуванням індексу інфляції та суми пені складає 7 474,78 грн.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення перевізник зобов'язується доставити ввірений йому відправником вантаж до пункту призначення, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст..  «Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ) від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007 на підставі Закону України «Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів»від 01.08.2006, договір перевезення встановлюється накладною.

Відповідно до ч. 1,3 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний  строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акті цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що виконавець зобов'язаний за завданням замовника надати послуги, а замовник зобов'язаний оплатити ці послуги.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми інфляційних втрат в розмірі 368,45 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 106,33 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамаль ТрансЛогістик» (04212, м. Київ, вул.. Зої Гайдай, 9а/79; код ЄДРПОУ 36924588) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Христина»(47501, м. Бережани, Тернопільська область, вул..  Замость, 4; код ЄДРПОУ  14049168) суму боргу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп., інфляційні втрати в розмірі 368 (триста шістдесят вісім) грн.. 45 коп., три відсотки річних 106 (сто шість) грн. 33 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                          Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 25.10.11 р.