Рішення

від 16.02.2012 по справі 9/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  9/423

16.02.12

За позовом          Колективного малого підприємства фірма "Екотеп"

До                    Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання"

Про                    стягнення 100204,01 грн.

Суддя Бондаренко Г.П.   

Представники :

від позивача                     Чайковський В.Т. (директор, витяг №21-10/110-2 від 18.01.2012р.)

від відповідача          не з'явився

В судовому засіданні 16.02.2012р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне мале підприємство фірма "Екотеп" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 100204, 01 грн., з яких 72013, 43 грн. недопоставленого товару за Договором №23/2010 від 24.11.2010р., 21532, 42 грн. пені, 6658, 16 грн. процентів, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №23/2010 від 24.11.2010р. в частині поставлення товару. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 2526, 530, 536, 550, 610, 611, 624, 625, 682, 683, 684, 693 ЦК України, ст. ст. 193, 220, 230 ГК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №9/423, розгляд справи призначено на 26.01.2012 року.

В судовому засіданні 26.01.2012 року представник позивача підтримав позовні вимоги, а представник відповідача у справі  проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що  готовий поставити товар позивачеві, однак позивач відмовляється від прийняття оплаченого ним товару, а отже у позивача відсутні правові підстави вимагати повернення суми попередньої оплати та нараховувати проценти за користування чужими грошовими коштами.

В судовому засіданні 26.01.2012 року оголошувалась перерва до 16.02.2012 року, у зв'язку з необхідністю надання представниками сторін додаткових матеріалів та пояснень по справі, в порядку ст. 77 ГПК України, про що представників сторін було повідомлено під розписку.

В судове засідання 16.02.2012 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином.

Представником позивача надано усні пояснення по справі, підтримано позовні вимоги в повному обсязі.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

24 листопада 2010 року між Колективним малим підприємством фірма «Екотеп»(далі по тексту –Позивач; Замовник за Договором) та Державним підприємством Міністерства оборони України «703 Металообробний завод котельного обладнання»(далі по тексту –Відповідач; Виконавець за Договором) укладено Договір №23/2010 (далі по тексту  - Договір).

У відповідності до умов Договору (п. 1.1), Виконавець зобов'язується виготовити та передати у власність товар Замовнику, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно цього Договору.

Найменування товару: перелік найменування Товару і ціни визначені у Додатку №1 (Специфікація) до цього Договору, який є невід'ємною його частиною (п. 1.2. Договору.)

У відповідності до п. п. 2.1., 2.2. Договору, одиниця виміру кількості товару та загальна кількість товару визначена у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору (Специфікація №1) підписаного сторонами, визначено найменування товару - котел КСВа ВК-32-1.6 МВт в комплекті с пальником ГГС-Б 2.2. МВт; кількість-2; ціна –232167, 50 грн.; ПДВ 20% - 46433, 50 грн.; загальна сума –278601, 00 грн.

Сума Договору без ПДВ Складає 232167, 50 грн. (двісті тридцять дві тисячі сто шістдесят сім грн. 50 коп.), а також ПДВ –46433, 50 грн. (сороку шість тисяч чотириста тридцять три грн. 50 коп.) Загальна сума за цим Договором з ПДВ становить: 276601, 00 грн. (двісті сімдесят вісім тисяч шістсот одна грн. 00 коп.) (п. п. 6.1., 6.2. Договору).

У відповідності до п. 7.1. Договору, Замовник, після видачі йому рахунку, сплачує аванс у розмірі 50% від суми, решту 50% - після повідомлення про завершення робіт. У реквізитах платежу обов'язково вказується дата і номер договору.

Поставка товару здійснюється зі складу Виконавця в м. Києві, в термін погоджений сторонами, протягом місяця з дня оплати авансу. Датою поставки товару вважається дата відповідної товарно-транспортної накладної (п. п. 9.1., 9.2. Договору).

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту його остаточного виконання.

З матеріалів справи вбачається, що 24.11.2010 року Відповідачем виставлено Позивачу рахунок фактуру за Договором, на суму 278601, 00 грн., який було оплачено Позивачем на суму 250740, 90 грн., що підтверджується долученою до матеріалів справи, належним чином засвідченою копією платіжного доручення №672 від 24.11.2010р. на суму 250740, 90 грн. та банківською випискою.

Як стверджує Позивач, Відповідач свої зобов'язання по поставці двох котлів виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, поставивши згідно накладної №7 від 28.10.2011р. Позивачу два котли КСВа ВК-32 –1,6 МВт на загальну суму 178727, 47 грн. без пальників ГГС-Б 2.2 МВт, які на даний момент позивачеві досі не передані.

30.11.2011 року Позивачем направлено на адресу Відповідача претензію №646 від 28.11.2011р. з вимогою про повернення в строк до 01.12.2011р. 72013, 43 грн. коштів за оплачений, однак недопоставлений товар, сплату процентів річних у розмірі 6368, 13 грн. та пені 21532, 42 грн. (направлення претензії підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями поштового чеку №5776 від 30.11.2011р. та опису вкладення б/н від 31.11.2011р.). За твердженням Позивача, зазначена претензія залишена Відповідачем без відповіді, кошти не повернуто.

У позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 72013, 43 грн. грошових коштів, сплачених за  недопоставлений товар за Договором, 21532, 42 грн. пені, 6658, 16 грн. процентів.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у поданому відзиві зазначає, що Позивачем не здійснено жодних дій направлених на отримання у власність товару –котлів, зокрема не забезпечено прибуття до складу Відповідача транспорту, що і призвело до поставки котлів КСВа КВ-32 0 1,6 МВт 28.10.2011р., а не 24.12.2010р. За твердженням Відповідача, у зв'язку з отриманням від Позивача листа вих. №144 від 15.03.2011р., в якому Позивач просить Відповідача повернути попередню оплату за Договором у розмірі 250740, 90 грн., Відповідач передав пальники у власність третій особі, що і стало підставою для передання 28.10.2011р. за накладною №7 котлів КСВа ВК-32 –1.6 МВт без пальників ГГС-Б 2.2 МВт.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою Договір №23/2010 від 24.11.2010р. є змішаним договором (підряду та поставки), а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54, 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Виходячи з умов Договору, а саме п. 7.1., даний договір укладено на умовах попередньої оплати, авансу у розмірі 50 % від суми після видачі Замовнику рахунку, решта 50% - після повідомлення про завершення робіт.

Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Виставлення Відповідачем Позивачу рахунку-фактури №226 від 24.11.2010р. на суму 278601,00 грн., сплата Позивачем 250740, 90 грн. згідно платіжного доручення №672 від 24.11.2010р. не заперечується сторонами та підтверджується доданими до матеріалів справи доками.

У відповідності до п. 7.1. Договору, Замовник, після видачі йому рахунку, сплачує аванс у розмірі 50% від суми, решту 50% - після повідомлення про завершення робіт. У реквізитах платежу обов'язково вказується дата і номер договору.

Поставка товару здійснюється зі складу Виконавця в м. Києві, в термін погоджений сторонами, протягом місяця з дня оплати авансу. Датою поставки товару вважається дата відповідної товарно-транспортної накладної (п. п. 9.1., 9.2. Договору).

У відповідності до п. 9.1. Договору та враховуючи сплату авансу Позивачем 24.11.2010р., поставка товару Відповідачем Позивачу мала бути здійснена до 23.12.2010 року.

Часткове виконання Відповідачем умов Договору щодо поставлення Позивачу товару (котлів КСВа ВК-32-1,6 МВт у кількості 2 шт. на суму 178727, 47 грн.) підтверджується долученою до матеріалів справи  копією видаткової накладної №7 від 28.10.2011р. та не заперечується представниками сторін.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України 30.11.2011 р. позивачем було направлено Відповідачу претензію за №646 від 28.11.2011р. з вимогою повернення коштів у розмірі 72013, 43 грн. (250740, 90 грн. авансового платежу –178727, 47 грн. вартості поставленого товару = 72013, 43 грн.) та сплату відсотків, пені. Направлення претензії Відповідачу підтверджується долученими до матеріалів справи належним чином засвідченими копія поштового чеку №5776 від 30.11.2011р. та опису вкладення у цінний лист б/н від 30.11.2011р.

У визначений ст. 530 ЦК України строк (термін) відповідач не повернув позивачу зазначені грошові кошти. Щодо неотримання претензії від позивача відповідач суду доказів не надав.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, яка встановлює, що суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний поставити покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.  663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень визначених ст. 612 ЦК України, якщо в наслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може  відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодувати збитки.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що Позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення суми попередньої оплати (авансу), а відповідачем в установленому порядку обставини, які наведені Позивачем, не спростовано, доказів на підтвердження виготовлення/передання та повідомлення про завершення робіт щодо пальників ГГС-Б 2.2 МВт Відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позов про стягнення основного боргу нормативно та документально доведений, та підлягає задоволенню, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 72013,43 грн.

Також Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 21532, 42 грн. на підставі п. 8.1. Договору та 6658, 16 грн. процентів за користування чужими коштами на підставі ст. 536 ЦК України.

Щодо заявленої вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 21532,42 грн. пені за період з 24.12.201р. по 23.06.2011р. (182 дні), суд приходить до висновку про її задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до п. 8.1. Договору, у випадку, якщо буде мати місце запізнення поставки товару проти терміну, зазначеному у цьому Договорі, виконавець сплачує Замовнику пеню у розмірі повідної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки (затримання), від суми непоставленого чи поставленого в неналежний термін товару.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230  ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Враховуючи несвоєчасне поставлення Відповідачем Позивачу товару за Договором (п. 9.1. Договору), суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача пені на суму 21532, 42 грн., згідно розрахунку Позивача перевіреного судом.

При цьому, судом не приймаються заперечення Відповідача щодо неотримання Позивачем товару (котлів КСВа ВК-32 –1, 6 МВт у кількості 2 шт.), у зв'язку з нездійсненням Позивачем дій направлених на отримання у власність товару –незабезпечення прибуття до складу Відповідача транспорту, оскільки Відповідачем не надано доказів на підтвердження виготовлення товару у терміни передбачені Договором та поставлення у відповідності до п. 9.1. Договору, направлення на адресу Позивача повідомлення про завершення робіт.

     Судом критично оцінюється посилання Відповідача на направлення Позивачу листа №50 від 23.03.2011р., в якому повідомляється про виготовлення котлів ВК-32 у кількості 2 шт. та можливість отримання зазначених котлів Позивачем, оскільки Відповідачем до матеріалів справи не додано доказів на підтвердження направлення зазначеного листа Позивачу. Також, суд звертає увагу на те, що з урахуванням проведення оплати Позивачем коштів у розмірі 250740, 90 грн. згідно платіжного доручення №672 від 24.11.2010р., Відповідачем мало бути поставлено товар у терміни передбачені п. 9.1. Договору, тобто не пізніше 23.12.2010 року.

Крім того, позивач на підставі ст. ст. 536, 625, 693 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6658,16 грн. процентів.

У відповідності до ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами може бути визначений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, Позивачем заявлено вимоги про стягнення з Відповідача 3% річних за період з 24.12.2010р. по 28.10.2011р. (309 днів) у розмірі 6368,13 грн. та за період з 29.10.2011р. по 16.12.2011р. у розмірі 290, 03 грн.

Враховуючи те, що Позивачем направлено Відповідачу претензію 30.11.2011 року, враховуючи положення ст. 530 ЦК України, у відповідача виник обов'язок по поверненню коштів  з 30.11.2011 року, який підлягав виконання протягом семи днів, тобто  до 07.12.2011 року, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання даного обов'язку з  08.12.2011 року. За таких обставин, нарахування позивачем  процентів  за користування чужими грошовими коштами на період з  24.12.2010 року по 28.10.2011 року є взагалі безпідставним, а  отже суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.  Щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами за період з  29.10.2011 року по 16.12.2011 року, то позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за період з 08.12.2011 року по  16.12.2011 року на суму 72013,43 грн., що складає 53,27 грн. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Колективного малого підприємства фірма «Екотеп»підлягають частковому задоволенню.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «703 металообробний завод котельного обладнання»(03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, буд. 30; код ЄДРПОУ 08064175; з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Колективного малого підприємства фірма «Екотеп»(07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7-А; код ЄДРПОУ 13720983) 72 013 (сімдесят дві тисячі тринадцять) грн. 43 коп. основної заборгованості, 21532 (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 42 коп. пені, 53,27 грн.  (п'ятдесят три) грн. 27 коп.- 3% річних за користування чужими грошовими коштами1891 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 99 коп. судового збору.

3. В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                    Г.П. Бондаренко

Дата підписання рішення 21.02.2012р.