Постанова

від 26.01.2009 по справі 9/423

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинн а, 4/6

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26.01.2009 р. № 9/423

13:17

За позовом Заступника прокурора Голо сіївського району міста Києв а в інтересах держави в особі Київського міського відділе ння Фонду соціального захист у інвалідів

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Слов' янсь кий стиль»

про стягнення 1711,22 грн.

Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідан ня: Сулім А.В.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративн ого суду міста Києва із адмін істративним позовом до Товар иства з обмеженою відповідал ьністю «Слов' янський стиль »з вимогами про стягнення 1700,00 грн. адміністративно-господа рських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2007 р оці та 11,22 грн. пені за несвоєча сну сплату зазначених санкці й.

Позовні вимоги обґрунтов ані тим, що відповідачем пору шено вимоги Законом України «Про основи соціальної захищ еності інвалідів в Україні»т а Закону України “Про зайнят ість населення”, що полягає у не працевлаштуванні інвалід ів.

Відповідач явку повноважн ого представника в судове за сідання не забезпечив, запер ечення проти позову не надав , клопотання про розгляд спра ви за його відсутності не зая вив, докази належного повідо млення про розгляд справи зн аходяться в матеріалах справ и.

Справа розглядається за на явними матеріалами.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вників сторін, всебічно і пов но з' ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуєть ся позов, об' єктивно оцінив ши докази, які мають юридичне значення для розгляду справ и і вирішення спору по суті, су д,

встановив:

Товариство з обмежено ю відповідальністю «Слов' я нський стиль»подало до Київс ького міського відділення Фо нду соціального захисту інва лідів звіт про зайнятість і п рацевлаштування інвалідів з а 2007 р., яким вказано, що середнь ооблікова кількість штатних працівників облікового скла ду становить 13 осіб, з них: прац евлаштованих інвалідів нема є; кількість інвалідів - шта тних працівників, які повинн і працювати на робочих місця х, створених відповідно до ви мог статті 19 Закону України «П ро основи соціальної захищен ості інвалідів в Україні»ста новить 1 особа; середньорічна заробітна плата штатного пр ацівника становить 3400,00 грн.

На запит суду Київський міс ький центр зайнятості надав інформацію, що Товариство з о бмеженою відповідальністю « Слов' янський стиль»(код ЄДР ПОУ 32767404) 22 грудня 2003 року зареєст роване як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального стра хування України на випадок б езробіття.

Протягом 2007 року Товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Слов' янський стиль»до Г олосіївського районного цен тру зайнятості звіт за формо ю № 3-ПН «Звіт про наявність ва кансій», затвердженою наказо м Міністерства праці та соці альної політики України № 420 в ід 19 грудня 2005 року та зареєстр овано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за № 1534/1 1814, не подано.

Особи з інвалідністю, які пе ребували на обліку в центрі з айнятості як шукаючі роботу та безробітні, протягом 2007 рок у для працевлаштування за вк азаною вакансією до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю «Слов' янський стиль»не направлялись у зв'язку з тим, що даним підприємством звіти про наявність вакансій за фо рмою № 3-ПН не подавались.

За результатом розгляду сп рави, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних ви мог та вважає їх такими, що під лягають задоволенню з урахув анням наступного.

Закон України «Про зайняті сть населення»від 1 березня 199 1 року N 803-XII в умовах ринкової ек ономіки і рівноправності різ них форм власності визначає правові, економічні та орган ізаційні основи зайнятості н аселення України і його захи сту від безробіття, а також со ціальної гарантії з боку дер жави в реалізації громадянам и права на працю.

Закон України «Про зайняті сть населення»від 1 березня 199 1 року N 803-XII в умовах ринкової ек ономіки і рівноправності різ них форм власності визначає правові, економічні та орган ізаційні основи зайнятості н аселення України і його захи сту від безробіття, а також со ціальної гарантії з боку дер жави в реалізації громадянам и права на працю.

Частиною першою статті 2 Зак ону України «Про зайнятість населення»встановлено, що бе зробітними визнаються праце здатні громадяни працездатн ого віку, які через відсутніс ть роботи не мають заробітку або інших передбачених зако нодавством доходів і зареєст ровані у державній службі за йнятості як такі, що шукають р оботу, готові та здатні прист упити до підходящої роботи. Б езробітними визнаються тако ж інваліди, які не досягли пен сійного віку, не працюють та з ареєстровані як такі, що шука ють роботу.

Положеннями статті 4 Закону України «Про зайнятість нас елення»визначено, що держава гарантує працездатному насе ленню у працездатному віці в Україні, зокрема, безплатне с прияння у підборі підходящої роботи і працевлаштуванні в ідповідно до покликання, зді бностей, професійної підгото вки, освіти, з урахуванням сус пільних потреб, всіма доступ ними засобами, включаючи про фесійну орієнтацію і перепід готовку.

Державні органи забезпечу ють публікацію статистичних даних та інформаційних мате ріалів про пропозиції та поп ит на робочу силу, можливості працевлаштування, професійн ої підготовки і перепідготов ки, професійної орієнтації і соціально-трудової реабіліт ації, в тому числі інвалідів.

Нормами частини першої ста тті 5 Закону України «Про зайн ятість населення»визначено , що держава забезпечує надан ня додаткових гарантій щодо працевлаштування працездат ним громадянам у працездатно му віці, які потребують соціа льного захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі інвалідам , які не досягли пенсійного ві ку.

Працевлаштування інваліді в здійснюється відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і зна нь, з урахуванням його побажа нь. (стаття 7 Закону України «П ро зайнятість населення»).

Відповідно до положень ста тті 19 Закону України «Про зайн ятість населення»державна с лужба зайнятості має право о держувати від підприємств, у станов і організацій, незале жно від форм власності, адмін істративні дані по наявність вакантних робочих місць, у то му числі призначених для пра цевлаштування інвалідів, хар актер і умови праці на них, про всіх вивільнюваних, прийнят их і звільнених працівників та інформацію про передбачув ані зміни в організації виро бництва і праці, інші заходи, щ о можуть призвести до вивіль нення працівників; направлят и для працевлаштування на пі дприємства, в установи і орга нізації всіх форм власності при наявності там вільних ро бочих місць (вакантних посад ) громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповід но до рівня їх освіти і профес ійної підготовки, а інваліді в, крім того, - відповідно до ре комендацій МСЕК, наявних у ни х кваліфікації і знань та з ур ахуванням їх побажань.

Відповідно до норм статті 20 Закону України «Про зайняті сть населення»підприємства , установи і організації, неза лежно від форм власності, їх с лужбові особи зобов'язані сп рияти проведенню державної п олітики зайнятості, зокрема, працевлаштування осіб, які п отребують соціального захис ту і не здатні на рівних умова х конкурувати на ринку праці , в кількості, визначеній місц евими державними адміністра ціями, виконавчими органами відповідних рад, та інваліді в у кількості, визначеній згі дно із Законом України "Про ос нови соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Спірні правовідносини рег улюються також Законом Украї ни «Про основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і».

Частиною 2 статті 4 Закону Ук раїни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укр аїні»передбачено, що держава створює правові, економічні , політичні, соціально-побуто ві та соціально-психологічні умови для задоволення потре б інвалідів у відновленні зд оров'я, матеріальному забезп еченню, посильній трудовій т а громадській діяльності.

Стаття 18 Закону України «Пр о основи соціальної захищено сті інвалідів в Україні»вста новлює, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштуван ня та оплачувану роботу, в том у числі з умовою про виконанн я роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього з вернення до підприємств, уст анов, організацій чи до держа вної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здій снюється переважно на підпри ємстві, де настала інвалідні сть, з урахуванням побажань і нваліда, наявних у нього проф есійних навичок і знань, а так ож рекомендацій медико-соціа льної експертизи.

Підприємства, установи, орг анізації, фізичні особи, які в икористовують найману працю , зобов'язані виділяти та ство рювати робочі місця для прац евлаштування інвалідів, у то му числі спеціальні робочі м ісця, створювати для них умов и праці з урахуванням індиві дуальних програм реабілітац ії і забезпечувати інші соці ально-економічні гарантії, п ередбачені чинним законодав ством, надавати державній сл ужбі зайнятості інформацію, необхідну для організації пр ацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Інвалідам, які не мають змог и працювати на підприємствах , в установах, організаціях, де ржавна служба зайнятості спр ияє у працевлаштуванні з умо вою про виконання роботи вдо ма.

Інваліди можуть залучатис я до оплачуваних громадських робіт за їх згодою.

Стаття 18-1 Закону України «Пр о основи соціальної захищено сті інвалідів в Україні»вста новлює, що інвалід, який не дос яг пенсійного віку, не працює , але бажає працювати, має прав о бути зареєстрованим у держ авній службі зайнятості як б езробітний.

Рішення про визнання інвал іда безробітним і взяття йог о на облік для працевлаштува ння приймається центром зайн ятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інш их передбачених законодавст вом документів.

Державна служба зайнятост і здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомен дацій МСЕК, наявних у інвалід а кваліфікації та знань, з ура хуванням його побажань.

Державна служба зайнятост і може за рахунок Фонду соціа льного захисту інвалідів над авати дотацію роботодавцям н а створення спеціальних робо чих місць для інвалідів, заре єстрованих у державній служб і зайнятості, а також проводи ти професійну підготовку, пі двищення кваліфікації і пере підготовку цієї категорії ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Відповідно до положень час тини 1 та 2 статті 19 Закону Украї ни «Про основи соціальної за хищеності інвалідів в Україн і», для підприємств, установ, о рганізацій, у тому числі підп риємств, організацій громадс ьких організацій інвалідів, фізичних осіб, які використо вують найману працю, установ люється норматив робочих міс ць для працевлаштування інва лідів у розмірі 4 відсотків се редньооблікової чисельност і штатних працівників обліко вого складу за рік, а якщо прац ює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства , установи, організації, у тому числі підприємства, організ ації громадських організаці й інвалідів, фізичні особи, як і використовують найману пра цю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, вст ановленого частиною 1 цієї ст атті, і забезпечують працевл аштування інвалідів. При роз рахунках кількість робочих м ісць округлюється до цілого значення.

Згідно з вимогами частини 3 статті 19 Закону України «Про о снови соціальної захищеност і інвалідів в Україні»підпри ємства, установи, організаці ї, у тому числі підприємства, о рганізації громадських орга нізацій інвалідів, фізичні о соби, які використовують най ману працю, самостійно здійс нюють працевлаштування інва лідів у рахунок нормативів р обочих місць виходячи з вимо г статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робо чих місць відповідно до зміс ту частини 5 статті 19 Закону Ук раїни «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Укр аїні», вважається працевлашт ування підприємством, устано вою, організацією, у тому числ і підприємством, організаціє ю громадських організацій ін валідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце р оботи є основним.

До виконання підприємства ми, установами, організаціям и, фізичними особами, які вико ристовують найману працю, но рмативу робочих місць, визна ченого згідно з частиною пер шою цієї статті, може бути зар аховано забезпечення робото ю інвалідів на підприємствах , в організаціях громадських організацій інвалідів шляхо м створення господарських об 'єднань підприємствами, уста новами, організаціями, фізич ними особами, які використов ують найману працю, та підпри ємствами, організаціями гром адських організацій інвалід ів з метою координації вироб ничої, наукової та іншої діял ьності для вирішення спільни х економічних та соціальних завдань (частина 6 статті 19 Зак ону).

Статтею 20 Закону встановлен о обов' язок підприємств, ус танов, організацій, у тому чис лі підприємств, організацій громадських організацій інв алідів, фізичних осіб, які вик ористовують найману працю, д е середньооблікова чисельні сть працюючих інвалідів менш а, ніж установлено нормативо м, передбаченим статтею 19 цьог о Закону, щороку сплачують ві дповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалід ів адміністративно-господар ські санкції, сума яких визна чається в розмірі середньої річної заробітної плати на в ідповідному підприємстві, ус танові, організації, у тому чи слі підприємстві, організаці ї громадських організацій ін валідів, фізичної особи, яка в икористовує найману працю, з а кожне робоче місце, признач ене для працевлаштування інв аліда і не зайняте інвалідом . Для підприємств, установ, орг анізацій, у тому числі підпри ємств, організацій громадськ их організацій інвалідів, фі зичних осіб, на яких працює ві д 8 до 15 осіб, розмір адміністра тивно-господарських санкцій за робоче місце, призначене д ля працевлаштування інвалід а і не зайняте інвалідом, визн ачається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підпр иємстві, в установі, організа ції, у тому числі підприємств і, організації громадських о рганізацій інвалідів, у фізи чної особи, яка використовує найману працю.

Положення цієї частини не п оширюється на підприємства, установи і організації, що по вністю утримуються за рахуно к коштів державного або місц евих бюджетів.

Частинами 3 та 4 статті 20 пере дбачено, що сплату адміністр ативно-господарських санкці й і пені підприємства, устано ви, організації, у тому числі п ідприємства, організації гро мадських організацій інвалі дів, фізичні особи, які викори стовують найману працю, пров одять відповідно до закону з а рахунок прибутку, який зали шається в їх розпорядженні п ісля сплати всіх податків і з борів (обов'язкових платежів ). Адміністративно-господарс ькі санкції розраховуються т а сплачуються підприємствам и, установами, організаціями , у тому числі підприємствами , організаціями громадських організацій інвалідів, фізич ними особами, зазначеними в ч астині першій цієї статті, са мостійно в строк до 15 квітня р оку, наступного за роком, в яко му відбулося порушення норма тиву, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин і з стягнення адміністративно -господарських санкцій, пере дбачених цим Законом, не заст осовуються строки, визначені статтею 250 Господарського код ексу України.

У разі несплати адміністра тивно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх с плати за рішенням суду їх стя гнення в примусовому порядку може бути звернено на майно п ідприємства, установи, орган ізації, у тому числі підприєм ства, організації громадськи х організацій інвалідів, фіз ичної особи, яка використову є найману працю, в порядку, пер едбаченому законом (частина 5 статті 20 Закону).

Аналізуючи викладені обс тавини в їх сукупності, суд ді йшов наступного висновку.

Частиною третьою статті 19 З акону України «Про основи со ціальної захищеності інвалі дів в Україні»встановлено, щ о підприємства, установи, орг анізації, у тому числі підпри ємства, організації громадсь ких організацій інвалідів, ф ізичні особи, які використов ують найману працю, самостій но здійснюють працевлаштува ння інвалідів, виходячи з вим ог статті 18 цього Закону.

Поряд з цим статтею 18 закону «Про основи соціальної захи щеності інвалідів в Україні» встановлено, що:

1. забезпечення прав інвалідів на працевлаштуван ня та оплачувану роботу, в том у числі з умовою про виконанн я роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього з вернення до підприємств, уст анов, організацій чи до держа вної служби зайнятості;

2. підприємства, устано ви, організації, фізичні особ и, які використовують найман у працю, зобов'язані:

2.1 виділяти та створюва ти робочі місця для працевла штування інвалідів, у тому чи слі спеціальні робочі місця;

2.2 створювати для них у мови праці з урахуванням інд ивідуальних програм реабілі тації і забезпечувати інші с оціально-економічні гаранті ї, передбачені чинним законо давством;

2.3 надавати державній с лужбі зайнятості інформацію , необхідну для організації п рацевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайня тість та працевлаштування ін валідів у порядку, встановле ному Кабінетом Міністрів Укр аїни.

Враховуючи вищезазнач ене, суд зазначає, що закон пок лав на підприємства, установ и, організації обов' язок з с амостійного працевлаштуван ня інвалідів, зміст якого виз начений статтею 18 Закону «Про основи соціальної захищенос ті інвалідів в Україні», у від повідності до якого працевла штування здійснюється за зве рненням інваліда безпосеред ньо до працедавця, або за напр авленням від державної служб и зайнятості.

Аналізуючи викладені вище обставини, суд дійшов виснов ку, що позовні вимоги підляга ють задоволенню, оскільки до відповідача правомірно заст осовано штрафні санкції, адж е останнім не дотримано норм законодавства про захист пр ав інвалідів. Такого висновк у суд дійшов, враховуючи те, що відповідачем не вжито жодни х можливих та необхідних зах одів для пошуку та працевлаш тування інвалідів. В першу че ргу, відповідачем не подано з віт до центру зайнятості, на о бліку якого знаходиться оста нній, щодо наявності вільних вакантних місць, облаштован их місць для інвалідів, вимог до інвалідів, переліку посад , на які можливе працевлаштув ання інваліда, та вимог до фах у і компетенції такого інвал іда.

Відтак, наданий позивачем р озрахунок розміру штрафних с анкцій за невиконання нормат иву робочих місць із розраху нку середньої заробітної пла ти за рік обґрунтовано склад ає 1700,00 гривень.

Відповідно до пункту 11 Поря дку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафни х санкцій від підприємств, як і не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють ві дділення фонду відповідно до законодавства. У разі неспла ти штрафних санкцій в устано влений термін відділення Фон ду вживають заходів щодо їх с тягнення у судовому порядку.

Крім того, відповідно до ч. 2 с т. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно-госп одарських санкцій тягне за с обою нарахування пені. Пеня о бчислюється виходячи з 120 відс отків річних облікової ставк и Національного банку Україн и, що діяла на момент сплати, н арахованої на повну суму нед оїмки за весь її строк.

Згідно з розрахунком подан им Позивачем з Відповідача п ідлягає стягненню пеня в сум і 11,22 грн. за порушення терміну сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 1 стат ті 71 Кодексу адміністративно го судочинства України кожна сторона повинна довести ті о бставини, на яких ґрунтуютьс я її вимоги та заперечення, кр ім випадків, встановлених ст аттею 72 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд к онстатує, що обов' язок дока зування за обставин стягненн я коштів покладений як на поз ивача так і відповідача.

Відповідач не надав жодног о доказу про те, що ним було вч инено всі можливі дії по вико нанню нормативу робочих місц ь.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що не здавання від повідних звітів, та не вчинен ня відповідачем усіх інших д ій результатом яких було б ви конання нормативу робочих мі сць інвалідів, свідчать про в ідсутність об' єктивних при чин невиконання нормативну, незалежних від волі відповід ача, про зворотнє останнім не зазначено і суду не доведено .

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються вимоги та запер ечення, крім випадків, встано влених статтею 72 цього Кодекс у.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'яз ок щодо доказування правомір ності свого рішення, дій чи бе здіяльності покладається на відповідача, якщо він запере чує проти адміністративного позову.

Зважаючи на всі наведені о бставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні в имоги позивача підлягають за доволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 К одексу адміністративного су дочинства України у справах, в яких позивачем є суб' єкт в ладних повноважень, а відпов ідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсн ені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на к ористь суб' єкта владних пов новажень, звільненого від сп лати судового збору, а також з а відсутності витрат позивач а - суб' єкта владних повнов ажень, пов' язаних із залуче нням свідків та проведенням судових експертиз, судові ви трати (судовий збір) стягненн ю з відповідача не підлягают ь.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС Ук раїни, Окружний адміністрати вний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позо в задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обм еженою відповідальністю «Сл ов' янський стиль»(03127, м. Київ, пр. 40-річчя Жовтня, 100/2, код ЄДРПО У 32767404) на користь Київського мі ського відділення Фонду соці ального захисту інвалідів (0223 0, м. Київ, вул. Боженка, 86-б, код ЄД РПОУ 24262621) 1700 (тисяча сімсот) грив ень адміністративно-господа рських санкцій за незайняті робочі місця інвалідами у 2007 р оці та 11 (одинадцять) гривень 22 копійок пені за несвоєчасну сплату санкцій.

Постанова відповідно д о ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністрат ивного судочинства України н абирає законної сили після з акінчення строку подання зая ви про апеляційне оскарження , встановленого цим Кодексом , якщо таку заяву не було подан о.

Постанова може бути оскар жена до суду апеляційної інс танції протягом десяти днів з дня її складення в повному о бсязі за правилами, встановл еними ст. ст. 185-187 Кодексу адмін істративного судочинства Ук раїни, шляхом подання через с уд першої інстанції заяви пр о апеляційне оскарження з на ступним поданням протягом дв адцяти днів апеляційної скар ги. Апеляційна скарга може бу ти подана без попереднього п одання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга пода ється у строк, встановлений д ля подання заяви про апеляці йне оскарження.

Суддя О.В. Кротюк

Дата складення та підп исання постанови в повному о бсязі - 02.02.2009 р.