Ухвала

від 29.01.2013 по справі 9/423

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА

Справа № 9/423 29.01.13

За скаргою Державного підприємства Міністерства оборони України " 703 Металообробний завод котельного обладнання"

На дії Державного виконавця Святошинського районного управління юстиції у м. Києві

у справі

За позовом Колективного малого підприємства фірма "Екотеп"

до Державного підприємства Міністерства оборони України "703 Металооборотний завод котельного обладнання"

про стягнення 100204,01 грн.

Суддя Бондаренко Г. П.

Представники сторін:

Від стягувача Михальченко В. М. (дов. вих. №803 від 10.12.2012 р.)

Від боржника не з'явився

Від ВДВС не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Колективне мале підприємство фірма "Екотеп" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 100204, 01 грн., з яких 72013, 43 грн. недопоставленого товару за Договором №23/2010 від 24.11.2010р., 21532, 42 грн. пені, 6658, 16 грн. процентів.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.02.2012 року (повний текст якого підписано 21.02.2012р.) у справі №9/423, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року, позовні вимоги позивача задоволено частково, стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України "703 Металооборотний завод котельного обладнання" на користь Колективного малого підприємства фірма "Екотеп" 72013 (сімдесят дві тисячі тринадцять) грн. 43 коп. основної заборгованості, 21532 (двадцять одна тисяча п'ятсот тридцять дві) грн. 42 коп. пені, 53,27 грн. (п'ятдесят три) грн. 27 коп. - 3% річних за користування чужими грошовими коштами1891 (одна тисяча вісімсот сімдесят одна) грн. 99 коп. судового збору.

30.07.2012 року на примусове виконання зазначеного вище рішення та постанови Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2012 року у справі №9/423 видано наказ .

19.11.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва Державним підприємством Міністерства Оборони України "703 металообробний завод котельного обладнання" подано скаргу на дії ВДВС Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

Ухвалою від 22.11.2012 року розгляд скарги на дії ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві призначено на 18.12.2012 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. у відпустці, справу №9/423 передано для розгляду судді Балацу С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2012 року справу прийнято до провадження судді Балац С. В. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.01.2013 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 29.12.2012 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г. П. з відпустки, справу № 9/423 передано для розгляду судді Бондаренко Г. П. та прийнято до її провадження.

19.12.2012 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва представником стягувача подано пояснення по справі.

В судове засідання 29.01.2013 року представник боржника не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Представником стягувача в судовому засіданні надано усні пояснення по суті скарги на діє державного виконавця ВДВС Святошинського районного управління юстиції в м. Києві.

В прохальній частині поданої Скарги боржник просить суд: 1) визнати незаконною постанову державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 19.09.2012 року, винесену під час здійснення виконавчого провадження № 33992165; 2) скасувати постанову державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 19.09.2012 року винесену під час здійснення виконавчого провадження № 33992165; 3) зняти арешт з усіх розрахункових рахунків боржника, на які було накладено арешт постановою державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 19.09.2012 року, винесену під час здійснення виконавчого провадження № 33992165.

Боржник мотивує свої вимоги накладенням зазначеною постановою арешту на розрахунковий рахунок для соціальних виплат, кошти на якому відповідно до норм діючого законодавства можуть бути використані виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам та позбавленням працівників, що працюють у нього, в результаті винесення оскаржуваної постанови, права на отримання заробітної плати.

В судове засідання 29.01.13 року представники боржника та ВДВС не з`явились, хоча були повідомлені про час та місце розгляду скарги, про причини неявки суд не повідомили.

Суд вважає за можливе розглянути скаргу без участі представника ВДВС та боржника, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника , стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення представника стягувача, суд -

ВСТАНОВИВ:

19 вересня 2012 року головним державним виконавцем Кравчком Максимом Володимировичем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві винесено Постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що обліковуються на всіх відкритих рахунках боржника в:

- Лівобережна філія ПАТ ПІБ в м. Києві;

- АТ «Райффайзен Банк Аваль» у м. Києві;

- ГУ ДКСУ у м. Києві;

- ПАТ «Банк Контракт» та належать боржнику у межах суми 95 491, 11 грн.

Як вбачається із зазначеної постанови, рішення суду боржником в самостійному порядку виконано не було.

Станом на момент розгляду судом поданої відповідачем (боржником) скарги, останній не виконав рішення Господарського суду від 16.02.2012 року у справі 9/423, і відповідно не сплатив позивачу (стягувачеві) заборгованість за договором № 23/210 від 24.11.2010 року.

Відповідно до ст. 4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Відповідно до ст. 25 вказаного вище закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем (ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження»).

Арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

- винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

- винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;

- винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів не направлення/не отримання відповідачу (-чем) постанови про відкриття виконавчого провадження, суд робить висновок про додержання головним державним виконавцем Кравчуком Максимом Володимировичем відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження приписів ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Судом також враховано, що відповідач, станом на момент розгляду скарги, не виконав (ухиляється від виконання) рішення суду, яке є обов'язковим до виконання на всій території України, в тому числі і для органів виконавчої влади.

Судом не приймаються доводи відповідача, що внаслідок накладення арешту на всі рахунки боржника, є неможливою виплата працівникам підприємства заробітної плати. Відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 218 ГК України не вважаються такими обставинами, що звільняють порушника від виконання зобов'язань, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

В той же час, суд погоджується з доводами скаржника, щодо неправомірності накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Належність даного розрахункового рахунку скаржника до поточних розрахункових рахунків за спеціальними режимами їх використання, а саме - до розрахункових рахунків для соціальних виплат, підтверджується відповідною Довідкою АТ «Райффайзен банк Аваль» в м. Київ, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до абз.абз. 1 та 3 п. 1.8. глави 1 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 N 492, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493 банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, за договором банківського вкладу - вкладні (депозитні) рахунки. До поточних рахунків також належать: рахунки за спеціальними режимами їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України ;

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» одним із напрямків спрямування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням є виплата застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах.

Згідно з ч. 2 ст. 21 вищезгаданого Закону страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України, можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам . Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.

У зв'язку з наведеним вище, державним виконавцем незаконно було накладено арешт на розрахунковий рахунок скаржника для соціальних виплат, з якого здійснюється виключно виплата коштів працівникам скаржника у випадку втрати ними працездатності і який, через наведені вище законодавчі обмеження, не може бути використаний скаржником для погашення заборгованості перед стягувачем.

На підставі викладених норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку що головний державний виконавець Кравчук Максим Володимирович відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 19.09.2012 року по ВП № 33992165, в цілому діяв у відповідності до приписів Закону України «Про виконавче провадження», окрім дій щодо накладення арешту на розрахунковий рахунок скаржника для соціальних виплат в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Таким чином, подана скарга підлягає частковому задоволенню в частині скасуванння постанови ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києва від 19.09.12 року про накладення арешту на розрахунковий рахунок для соціальних виплат ДП МОУ « 703 Металообробний завод котельного обладнання", код ЄДРПОУ 08064175 відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 № 2604118809.

Щодо вимоги про зняття арешту з рахунку, то суд зазначає, що арешт накладається державним виконавцем на підставі прийнятої постанови, а отже вимога про зняття арешту з рахунків, який накладається шляхом вчинення дій державним виконавцем по винесенню відповідної постанови, не є належним способом захисту порушеного права, а отже судом не може бути задоволена.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 121 2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві задовольнити частково.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві про накладення арешту на кошти боржника від 19.09.2012 року, винесену під час здійснення виконавчого провадження № 33992165, в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок для соціальних виплат ДП МОУ «703 Металообробний завод котельного обладнання", код ЄДРПОУ 08064175, відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 № 2604118809.

3. В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.

4. Дану ухвалу може бути оскаржено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

5. Ухвалу направити сторонам та ВДВС Святошинського РУЮ в місті Києві.

Суддя Бондаренко Г.П.