Рішення

від 14.02.2012 по справі 6/001-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" лютого 2012 р. С права № 6/001-12

Господарський суд Київс ької області у складі судді Ч ерногуза А.Ф., розглянувши у ві дкритому судовому засіданні справу за позовом Товариств а з обмеженою відповідальніс тю Науково-виробничого підпр иємства “АСПО-1” до Корпораці ї “Енергоімпекс-Україна” про стягнення боргу,

представники:

позивача: ОСОБ А_1. (наказ № 1 від 18.10.1994р.),

відповідача: не з ' явився.

СУТЬ СПОРУ:

У січні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальніст ю Науково-виробничого підпри ємства “АСПО-1” (далі - позивач ) звернулося до господарсько го суду Київської області з п озовом до Корпорації “Енерго імпекс-Україна” (далі - відпов ідач) про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позов ні вимоги неналежним виконан ням відповідачем своїх зобов ' язань за договором позики № 20 від 27.04.2009р., щодо повернення н аданих відповідачу коштів у строки, визначені сторонами у п. 3.1. цього договору. У зв' яз ку з цим позивач просить суд с тягнути з відповідача, всьог о 140975 грн, з яких: 89000 грн - основн ого боргу, 11000 грн - штрафу, 17600 гр н - інфляційних втрат, 6325 грн - 3% річних та 17050 грн - пені.

Ухвалою господарського су ду Київської області від 11.01.2012р . порушено провадження у спра ві № 6/001-12 та призначено її до роз гляду на 24.01.2012р.

У зв' язку з неявкою в судов е засідання 24.01.2012р. представник а відповідача та неподанням ним витребуваних документів , суд виніс ухвалу про відклад ення розгляду справи на 14.02.2012р.

14.02.2012р. через загальний відді л господарського суду Київсь кої області позивачем подано заяву на підставі ст. 22 ГПК Укр аїни, якою він відмовився від позовних вимог в частині стя гнення пені у справі № 6/001-12.

Інші позовні вимоги, позива ч підтримав, вважає їх обґрун тованими та такими, що підляг ають задоволенню в повному о бсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представ ника в судове засідання 14.02.2012р. вдруге не направив, про причи ни неявки суд не повідомив, ви требувані документи суду не надав, хоча про час і місце роз гляду справи відповідач був повідомлений належним чином , ухвалами суду за адресою, яка вказана у позові та відповід ає адресі зазначеній у довід ці з Єдиного державного реєс тру юридичних осіб та фізичн их осіб - підприємців відпов ідача..

Так, згідно з роз' ясненням и президії Вищого арбітражно го суду України “Про деякі пи тання практики застосування Господарського процесуальн ого кодексу України” від 18.07.1997 р оку за № 02-5/289 особи, що беруть уч асть у справі, вважаються пов ідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу п ро порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовн ій заяві.

Водночас, ухвала суду про по рушення провадження у справі та ухвала суду про відкладен ня розгляду справи, направле ні відповідачу, були поверну ті до суду відділом зв' язку з помітками на довідках до по штових конвертів «за зазначе ною адресою не проживає”.

Проте, відповідно до п. 4 Інфо рмаційного листа Вищого госп одарського суду України “Про деякі питання практики заст осування норм Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, порушені у доповідних з аписках про роботу господарс ьких судів у 2005 році” № 01-8/1228 від 02. 06.2006, до повноважень господарсь ких судів не віднесено устан овлення фактичного місцезна ходження юридичних осіб або місця проживання фізичних ос іб - учасників судового проце су на час вчинення тих чи інши х процесуальних дій. Тому при мірники повідомлень про вруч ення рекомендованої кореспо нденції, повернуті органами зв' язку з позначками "адрес ат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретн их обставин справи можуть вв ажатися належними доказами в иконання господарським судо м обов' язку щодо повідомлен ня учасників судового процес у про вчинення цим судом певн их процесуальних дій.

Таким чином, відповідач вва жається належним чином повід омлений про час та місце судо вого засідання.

Відтак, на підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можлив е розглянути справу за відсу тності відзиву на позовну за яву за наявними в ній матеріа лами та без участі представн ика відповідача, так як його н ез' явлення та не подання ві дзиву не перешкоджає вирішен ню спору.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення по зивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

27.04.2009р. між Науково-виробнич им підприємством “АСПО-1” (дал і - позикодавець, позивач у с праві) та Корпорацією “Енерг оімпекс-Україна” (далі - позич альник, відповідач у справі) б уло укладено договір позики № 20 (далі - договір), у відповідн ості до якого (п. 1.1.) позикодаве ць передає у власність позич альнику грошові кошти на без процентній основі в сумі 110000 гр н, що далі за текстом цього дог овору називатиметься - пози кою, а позичальник приймає цю позику та зобов' язується с воєчасно повернути позикода вцю таку ж суму грошових кошт ів у встановлений цим догово ром строк. Позика надається п озичальнику для виробничих п отреб (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1 договору, позичальник зобов' язуєтьс я повернути позикодавцю пози ку шляхом перерахування на п оточний рахунок позикодавця грошових коштів у сумі 110000 грн в строк не пізніше 27 жовтня 2009 р оку.

Сторонами визначено, що дог овір укладено з моменту нада ння позики позикодавцем пози чальникові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було викон ано свої зобов'язання за дого вором в повному обсязі та пер ераховано на поточний рахуно к позичальника грошові кошти у розмірі, що встановлений п. 1.1. договору, в порядку та на умо вах, встановлених цим догово ром, що підтверджується наяв ною в матеріалах справи копі єю банківської виписки від 29.0 4.2009р.

Згідно пункту 1 частини 2 ста тті 11 Цивільного кодексу Укра їни підставами виникнення ци вільних прав та обов' язків є договори та інші правочини .

Згідно приписів статті 509 Ци вільного кодексу України зоб ов' язанням є таке правовідн ошення, в якому одна сторона (б оржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (к редитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надат и послугу, сплатити гроші тощ о) або утриматися від певної д ії, а кредитор має право вимаг ати від боржника виконання й ого обов' язку.

За договором позики одна ст орона (позикодавець) передає у власність другій стороні (п озичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родо вими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути по зикодавцеві таку ж суму грош ових коштів (суму позики) або т аку ж кількість речей того ж р оду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 Ц К України).

Проте, як встановлено судом , відповідач з порушенням п. 3.1 д оговору, частково виконав св оє грошове зобов' язання з п овернення грошових коштів за договором позики № 20 від 27.04.2009 р. в сумі 21000 грн, що підтверджує ться наявною в матеріалах сп рави копією банківської випи ски від 23.09.2011р.

У зв' язку з невиконанням в ідповідачем своїх договірни х зобов' язань з повернення коштів, позивач звернувся до першого з листом про поверне ння 89000 грн, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 0 6.12.2011р., який залишений без задов олення.

Таким чином, на час вирішен ня спору відповідачем не пов ернуто кошти за договорами п озики № 20 від 27.04.2009р. у розмірі 89000 г рн (110000 грн - 21000 грн), у зв' язку з чим позивач звернувся з дани м позовом про стягнення з від повідача зазначеної суми.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК, якщо у зо бов'язанні встановлений стро к (термін) його виконання, то в оно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України , строком є певний період у час і, зі спливом якого пов'язана д ія чи подія, яка має юридичне з начення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, дня ми або годинами.

Терміном є певний момент у ч асі, з настанням якого пов'яза на дія чи подія, яка має юридич не значення. Термін визначає ться календарною датою або в казівкою на подію, яка має нем инуче настати.

Однак, доказів перерахуван ня/повернення на рахунок поз ивача коштів у розмірі 89000 грн в ідповідач суду не надав.

Факт прострочення виконан ня відповідачем своїх зобов' язань перед позивачем щодо п овернення 89000 грн отриманих за договором доведено позиваче м належними та допустимими д оказами.

Таким чином, враховуючи ві дсутність в матеріалах справ и доказів перерахування/пове рнення відповідачем 89000 грн, го сподарський суд дійшов висно вку, що на момент розгляду спо ру у суді борг відповідача пе ред позивачем за договором п озики № 20 від 27.04.2009р. становить - 89000 грн.

Згідно зі статтею 173 ГК Укра їни господарським визнаєтьс я зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками ) відносин у сфері господарюв ання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого оди н суб'єкт (зобов'язана сторона , у тому числі боржник) зобов'я заний вчинити певну дію госп одарського чи управлінсько-г осподарського характеру на к ористь іншого суб'єкта (викон ати роботу, передати майно, сп латити гроші, надати інформа цію тощо), або утриматися від п евних дій, а інший суб'єкт (упр авнена сторона, у тому числі к редитор) має право вимагати в ід зобов'язаної сторони вико нання її обов'язку.

За змістом положень частин и першої та частини сьомої ст атті 193 ГК України, суб'єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся. Не допускаються одностор оння відмова від виконання з обов'язань, крім випадків, пер едбачених законом, а також ві дмова від виконання або відс трочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було ви конано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК Ук раїни зобов' язання має вико нуватися належним чином відп овідно до умов договору та ви мог Цивільного кодексу Украї ни, одностороння відмова від виконання зобов' язання не допускається.

Відповідач, на якого, відпов ідно до вимог ст. ст. 4-3, 33, 34 ГПК Ук раїни, покладається обов' яз ок доказування, не надав дока зів на підтвердження поверне ння коштів за договором.

Ні копій платіжних доручен ь, ні будь-яких інших доказів р озрахунків в рахунок оплати боргу (89000 грн) за договором від повідачем надано не було.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

З огляду на вищенаведене, г осподарський суд дійшов до в исновку, що вимога позивача п ро стягнення коштів за догов ором позики № 20 від 27.04.2009р. підляг ає задоволенню в сумі 89000 грн.

У зв' язку з неналежним в иконанням відповідачем грош ового зобов' язання за догов ором, позивач також просить с уд стягнути з відповідача 11000 г рн штрафу нарахованого на ро змір простроченого платежу, згідно наданого розрахунку.

Як визначено в п. 4.1. договору при простроченні повернення позики (її частини) позичальн ик сплачує штраф у розмірі 10% в ід неповернутої суми позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК Укра їни учасники господарських в ідносин несуть господарсько -правову відповідальність за правопорушення у сфері госп одарювання шляхом застосува ння до правопорушників госпо дарських санкцій на підстава х і в порядку, передбачених ци м Кодексом, іншими законами т а договором.

Підставою господарсько-пр авової відповідальності уча сника господарських відноси н є вчинене ним правопорушен ня у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Гос подарського кодексу України .

В ч. 2 ст. 217 ГК України зазначає ться, що у сфері господарюван ня застосовуються такі види господарських санкцій: відшк одування збитків; штрафні са нкції; оперативно-господарсь кі санкції.

Згідно зі ст. 230 ГК України шт рафними санкціями у цьому Ко дексі визнаються господарсь кі санкції у вигляді грошово ї суми (неустойка, штраф, пеня) , яку учасник господарських в ідносин зобов' язаний сплат ити у разі порушення ним прав ил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов' язання.

Як зазначено в статті 611 ЦК Ук раїни у разі порушення зобов ' язання настають правові на слідки встановлені договоро м або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1. ст. 549 ЦК України н еустойкою (штрафом, пенею) є гр ошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кр едиторові у разі порушення б оржником зобов'язання. Штраф ом є неустойка, що обчислюєть ся у відсотках від суми невик онаного або неналежно викона ного зобов'язання (ч. 2. ст. 549 ЦК У країни).

Враховуючи, що відповідаче м прострочено повернення час тини позики в сумі 21000 грн, а реш ту позики, в сумі 89000 грн, взагал і не повернуто, про що встанов лено вище, суд дійшов висновк у про задоволення вимоги поз ивача про стягнення з відпов ідача 11000 грн штрафу, згідно под аного розрахунку позивача.

Крім того, у зв' язку з прос троченням відповідачем зобо в' язань щодо повернення гро шових коштів за договором, по зивачем на підставі ст. 625 ЦК Ук раїни заявлено вимоги про ст ягнення з відповідача 3% річни х у розмірі 6325 грн за період з 27.1 0.2009р. по 23.09.2011р. та інфляційних втр ат у розмірі 17600 грн за період з 01.11.2009р. по 01.10.2011р.

Стаття 625 ЦК України передба чає, що боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити сум у боргу з урахуванням встано вленого індексу інфляції за весь час прострочення, а тако ж 3 % річних від простроченої с уми, якщо інший розмір не вста новлений договором.

Оскільки інфляційні втрат и пов' язані з інфляційними процесами в державі та за сво єю правовою природою є компе нсацією за понесені збитки, с причинені знеціненням грошо вих коштів, а три проценти річ них - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то госпо дарський суд дійшов висновку про правомірність нарахуван ня позивачем інфляційних втр ат на суму боргу та 3% річних.

Здійснивши перерахунок за явлених до стягнення сум інф ляційних втрат та 3% річних, вр аховуючи строки виникнення з обов' язання за договорами, часткове повернення коштів у сумі 21000 грн, періоди нарахуван ня інфляційних втрат та 3% річн их, заявлені позивачем, части ну 2 статті 625 ЦК України, господ арський суд встановив, що над ані позивачем розрахунки інф ляційних втрат та 3% річних є а рифметично вірними.

Таким чином, господарськи й суд дійшов висновку про зад оволення позовних вимог в ча стині стягнення інфляційних втрат у сумі 17600 грн та 3% річних у сумі 6325 грн нарахованих за п рострочену суму боргу за дог овором.

Щодо заявленої вимоги поз ивача в частині стягнення пе ні у розмірі 17050 грн, то суд зазн ачає наступне.

14.02.2012р. через загальний відді л господарського суду Київсь кої області позивачем подано заяву про відмову від позовн их вимог в частині стягнення пені у справі № 6/001-12, право на що закріплено ст. 22 ГПК України.

Згідно ст. 22 ГПК України пози вач вправі до прийняття ріше ння по справі збільшити розм ір позовних вимог за умови до тримання встановленого поря дку досудового врегулювання спору у випадках, передбачен их статтею 5 цього Кодексу, в ц ій частині, відмовитись від п озову або зменшити розмір по зовних вимог. До початку розг ляду господарським судом спр ави по суті позивач має право змінити предмет або підстав у позову шляхом подання пись мової заяви.

Згідно ч. 1 ст. 78 ГПК України ві дмова позивача від позову, ви кладаються в адресованій гос подарському суду письмовій з аяві, що долучаються до справ и. Ця заява підписується відп овідно позивачем.

Про прийняття відмови пози вача від позову господарськи й суд виносить ухвалу, якою од ночасно припиняє провадженн я у справі.

Так, господарський суд прип иняє провадження у справі, як що позивач відмовився від по зову і відмову прийнято судо м (п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України).

З урахуванням матеріалів с прави та поданої позивачем з аяви, суд дійшов наступного в исновку.

Позивач відмовився від поз ову в частині стягнення пені , що підтверджується його зая вою.

Відмова позивача від позов у не суперечить законові та н е порушує чиї-небудь права і о хоронювані законом інтереси .

Заява підписана директоро м Товариства з обмеженою від повідальністю Науково-вироб ничого підприємства “АСПО-1” - ОСОБА_1

В судових засіданнях, в яких був присутній позивач, судом роз' яснювались права перед бачені ГПК України, зокрема, п раво на відмову від позову, а т акож наслідки такої відмови.

Враховуючи викладене, суд д ійшов висновку про наявність підстав для прийняття відмо ви від позову в частині стягн ення пені.

Відповідно до ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80 Г ПК України господарський суд припиняє провадження у спра ві, якщо позивач відмовився в ід позову і відмову прийнято господарським судом.

Виходячи з наведеного та ке руючись ч. 4 ст. 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Го сподарського процесуальног о кодексу України, господарс ький суд припиняє провадженн я у справі № 6/001-12 за позовом Това риства з обмеженою відповіда льністю Науково-виробничого підприємства “АСПО-1” до Корп орації “Енергоімпекс-Україн а” про стягнення боргу в част ині стягнення пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК Укр аїни сторони та інші особи, як і беруть участь у справі, обґр унтовують свої вимоги і запе речення поданими суду доказа ми.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючис ь до суду повинні враховуват и те, що визначення та наповне ння доказової бази переданог о на розгляд суду спору покла даються саме на сторони, а не н а суд. Суд вирішує спір на підс таві поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сто ронами доказів.

За таких обставин, суд вваж ає, що вимоги позивача про стя гнення з відповідача 89000 грн ос новного боргу, 11000 грн шт рафу, 17600 грн інфляційни х втрат та 6325 грн 3% річних є правомірними, обґрунтовани ми, документально підтвердже ними, відповідачем належним чином не запереченими та не с простованими, а тому підляга ють задоволенню.

Витрати по сплаті судовог о збору, відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України, покладаються су дом на відповідача, пропорці йно розміру задоволеним вимо гам.

Враховуючи припинення про вадження у справі в частині с тягнення пені, суд дійшов вис новку, що судовий збір в цій ча стині повертається позивачу , згідно зі ст. 7 Закону України «Про судовий збір” та п. 4.12. Пос танови Пленуму Вищого господ арського суду України від 26.12.20 11р. № 18.

Крім того, суд повертає по зивачу заяво сплачений судов ий збір у розмірі 1210 грн, сплаче ний відповідно до платіжного доручення № 253 від 04.01.2012р. та плат іжного доручення № 251 від 13.12.2011р., разом 2819,50 грн, оскільки правил ьна сума судового збору, яку н еобхідно було сплатити позив ачу складає 1609,50 грн (1,5 розміру м інімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінім альних заробітних плат (з 01.01.2012р . не менше 1073,00 *1,5= 1609,50 грн.).

Враховуючи викладене, ке руючись ст.ст. 44, 49, 75, 78, 80, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у спр аві № 6/001-12 в частині стягнення п ені в сумі 17050 грн припинити.

2. Позов задовольнити ч астково.

3. Стягнути з Корпораці ї “Енергоімпекс-Україна” (ко д 30164107) на користь Товариства з о бмеженою відповідальністю Н ауково-виробничого підприєм ства “АСПО-1” (код 22646760) 89000 грн основного боргу, 11000 грн штрафу, 17600 грн інфляційних втрат та 6325 грн 3% річних, а також 1414,84 грн судового збору.

4. Наказ видати після на брання рішенням законної сил и.

5. Повернути Товариств у з обмеженою відповідальніс тю Науково-виробничого підпр иємства “АСПО-1” (код 22646760) з Держ авного бюджету України судов ий збір у розмірі 194,66 грн у зв' язку з припиненням пров адження у справі в частині ст ягнення пені.

6. Повернути Товариств у з обмеженою відповідальніс тю Науково-виробничого підпр иємства “АСПО-1” (код 22646760) з Держ авного бюджету України судов ий збір у розмірі 1210 грн з в' язку з його переплатою пі д час подання позову.

Суддя А.Ф. Черногуз