Рішення

від 28.02.2012 по справі 17/5009/5117/11-33/5009/7887/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12 С права № 17/5009/5117/11-33/5009/7887/11

Суддя Мірошниченко М.В.

За позовом: Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1 (адреса: 69035, АДРЕСА_1)

до відповідача: Концерн «Міські теплові мережі»в ос обі філії концерну «Міські т еплові мережі»Орджонікідзе вського району (адреса: 69057, м.За поріжжя, вул. Адмірала Нахімо ва, б. 4)

про визнання недійсним договору

Суддя Мірошниче нко М.В.

Секретар судового засідан ня Хилько Ю.І.

За участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_2 , довіреність від 07.12.2010р.;

від відповідача: ОСОБ А_3 довіреність № 27/27 від 03.01.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарськог о суду Запорізької області в ід 22.09.2011р. у справі № 17/5009/5117/11 на підс таві п.2 ч.1 ст. 80 ГПК України було припинено провадження у спр аві із посиланням на факт ная вності рішення у справі № 17/33д/1 0 в спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Постановою Донецького апе ляційного господарського су ду від 23.11.2011р. ухвалу господарс ького суду від 22.09.2011р. було скас овано, а справу передано для р озгляду по суті до господарс ького суду Запорізької облас ті.

Фізична особа - підприєме ць ОСОБА_1 звернулась до г осподарського суду Запорізь кої області із позовом про ви знання недійсним договору № 2035 від 01.11.2005р. про постачання та в икористання теплової енергі ї, укладеного з Концерном «Мі ські теплові мережі»в особі філії концерну «Міські тепло ві мережі»Орджонікідзевськ ого району.

У якості підстави заявле ного позову в позовній заяві та в письмових поясненнях до позовної заяви позивачем вк азані наступні обставини.

Посилаючись на норми ч. 1 ст . 215 ЦК України, ст. 203 ЦК України, з азначає, що Договір № 2035 від 0 1.11.05 р. був укладений з порушен ням норм цивільного та госпо дарського права та Законів У країни «Про теплопостачання », «Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води», «Прави л технічної експлуатації теп лових установок і теплових м ереж», Постанови Кабінету Мі ністрів України № 955 від 10.07.06 та Рішення Виконкому Запорізьк ої міської ради № 327 від 22.09.2005р. Пр о це свідчать надані суду: А кт про відсутність теплови х мереж у споживача, відсутні сть Акту про готовність с поруди до опалювального сезо ну, відсутність схеми та Ак ту розмежування меж баланс ової належності теплових мер еж між відповідачем та позив ачем. Крім того, спірний догов ір та додатки до нього не узго джені з ВРЕЖО № 13 (балансоутри мувачем теплових мереж, по як им надається тепло до будівл і)

Згідно чинного законодавс тва та Рішення Виконкому Зап орізької міської ради № 327 від 22.09.2005р., використання теплової енергії допускається тільки на підставі договору купівл і-продажу між теплопостачаль ником та балансоутримувачем (будинку, груп будинків, житло вого комплексу) -власником ві дповідного майна або юридичн ою особою, яка за договором вл асника утримує на балансі це майно. В порушення цих вимог в ідповідачем була укладена уг ода з юридичною особою, яка на той час не була власником або орендарем цієї будівлі.

Згідно роз'яснень Вищого ар бітражного суду України «Про деякі питана практики виріш ення спорів, пов'язаних з визн анням угод недійсними»№ 02-5/111 в ід 12.03.1999р. угода, укладена предс тавником юридичної особи без належних повноважень на її у кладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бут и визнана недійсною як така, щ о не відповідає вимогам зако ну.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК Укра їни підставою недійсності пр авочину є недодержання в мом ент його вчинення стороною (с торонами) вимог, які встановл ені частинами першою - третьо ю, п'ятою та шостою ст. 203 цього к одексу.

Зазначає, що дію спірного до говору № 2035 від 01.11.2005р. припинено ще у 2006 році, що підтверджуєтьс я листом від 25.10.2006 року № 25/10-06 на ад ресу відповідача (додається) .

Посилаючись на п.10.1 Договору , вказує, що у зв'язку з незадов ільним теплопостачанням на п риміщення по АДРЕСА_2 роз ташованих в багатоквартирни х будинках, позивач неоднора зово звертався до відповідач а зі скаргами про незадовіль не теплопостачання (листи ві д 27.12.2005р. та 23.01.2006р.), а вподальшому скористався своїм правом, зг ідно п.10.1 договору відмовитис я від продовження дії догово ру на наступний термін. На той час, від відповідача не були н адані заперечення про припин ення дії договору, і це є факти чним узгодженням його припин ення. Факт припинення дії Дог овору було підтверджено 10.01.2007 року, а саме - відповідач уклав та підписав договір купівлі -продажу теплової енергії на ті ж самі приміщення АДРЕС А_2, що підтверджується інфо рмацією з листів відповідача від 19.08.2008р. за № 09/13, та № 05/1680 від 16.12.2009р .

У спірному Договорі сторон ою від Споживача повинен бут и балансоутримувач цих будин ків, а саме ВРЕЖО № 13, тому, що зг ідно чинного законодавства, позивач може бути тільки Або нентом, що підтверджується з містом пункту 7.2.2. договору. Змі ст цього пункту договору під тверджує те, що позивач, як вл асник нежитлових приміщень - колишніх квартир, ніяк не мож е нести відповідальність за всі теплові мережі багатоква ртирного будинку, які знаход яться на балансі ВРЕЖО №13.

Згідно ст.1, ст.19 та ст.25 ЗУ «Про теплопостачання»від 02.06.2005 рок у (чинний з 06.07.2005 року) встановле но, що теплова енергія - товарн а продукція, призначена для б езпосереднього постачання с поживачу, згідно з договором купівлі-продажу. В рішенні ви конавчого комітету Запорізь кої міської ради від 28.07.2008 року № 327 зазначено, що використанн я теплової енергії допускаєт ься тільки на підставі догов ору купівлі-продажу. Таким чи ном, форма оспорюваного дого вору, який є договором постач ання - не відповідає формі, вст ановленій законом (купівля-п родаж).

Оскільки оскаржений догов ір укладений з порушенням пр ипису ч.4 ст.203 ЦК України, то він має бути визнаний недійсним и відповідно до положень ч. І с т.215 ЦК України та ч. 1 ст.207 ГК Укра їни.

Відповідно до п.20 Правил, обл ік обсягу споживання теплово ї енергії і параметрів тепло носія ведеться на межі балан сової належності теплових ме реж теплостачальної організ ації та споживача або за домо вленістю сторін в іншому міс ці. Пунктом 41 Правил вст ановлено, що споживач несе відповідальність за технічн ий стан, обслуговування та ек сплуатацію системи теплоспо живання, що перебуває у межах його балансової належності (експлуатаційної відповідал ьності). За визначенням, навед еним цими Правилами, межею ек сплуатаційна відповідально сті є межа розподілу теплово ї мережі за ознакою договірн их зобов'язань…, з експлуатац ії та утримання тих чи інших ї ї ділянок або елементів, яка в становлюється за згодою стор ін між теплопостачальною орг анізацією та споживачем.

Відповідно до пунктів 5.3, 5.4 с пірного договору, встановлен ня приладів комерційного обл іку виконується згідно з узг одженим теплопостачальною о рганізацією та територіальн им ДЦСМС Держспоживстандарт ом проектом на межі експлуат аційної відповідальності те плових мереж теплопостачаль ної організації та споживача . Межа балансової належності та експлуатаційної відповід альності сторін вказана у до датку № 2 та додатку № 4 до догов ору та не може бути змінена в о дносторонньому порядку.

Отже, така умова договору як узгодження межи балансов ої належності та експлуатаці йної відповідальності сторі н, є істотною. Статтею 26 Закону України «Про житлово-комуна льні послуги»визначені істо тні умови договору на наданн я житлово-комунальних послуг , тобто такі, що за законом маю ть бути обов'язково викладен і у договорі та узгоджені сто ронами. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. № 56 затверджено Типовий догові р купівлі-продажу теплової е нергії у вигляді гарячої вод и. Договір № 2035 не містить усіх істотних умов, визначених за коном, та не відповідає умова м Типового договору ні щодо в изначення його предмету, ні щ одо істотних умов, що є поруше нням ст. 203 ЦК України.

Строк дії Договору теж не у згоджений сторонами, оскільк и в грудні 2005 р. термін дії Дого вору припиняється згідно п. 10. 1 Договору на підставі листів відповідача від 06.12.2005 р. та від 23 .01.2006 р

Виходячи зі ст. 202 ЦК України, вказує, що угода між сторонам и є такою, що не відбулася, що п ідтверджується ст.ст. 202 203, 215,216 ЦК України, а правочин не є дійсн им . Частиною 5 ст. 26 Закону Укра їни «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що проц едура погодження документів відбувається протягом одног о місяця з дня внесення проек ту пропозицій однією із стор ін. На листи позивача, в яких й деться про порушення відпові дачем чинного законодавства відповіді не дочекався.

Посилаючись на ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, ст. 179 ГК України зазна чає, що сторони є вільними в ук ладанні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості , та що при укладанні господар ських договорів сторони мают ь право погоджувати на свій р озсуд будь-які умови договор у, що не суперечать законодав ству. Спонукання будь-якої ст орони по договору до примусо вого підписання Актів пр ийомки не виконаних робіт та додаткових угод до договору у власній редакції - є порушен ням приписів вказаних норм, з гідно яких встановлено, що до говірними відносинами є домо вленість двох або більше сто рін, спрямована на встановле ння, зміну або припинення цив ільних прав та обов'язків. Змі ст правових актів становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, як умови, які є обов'язковим и відповідно до актів Цивіль ного законодавства.

Просить позов задовольнит и. Представник позивача в суд ових засіданнях підтримав ви кладені доводи в повному обс язі.

Концерн «Міські теплові ме режі»в особі філії в Орджоні кідзевському районі запереч ив проти позову, пославшись н а наступні обставини. Обстав ини, з якими позивач пов' язу є недійсність договору № 2035 ві д 01.11.2005р. щодо: відсутності повн оважень позивача на підписан ня договору; необхідності ві льного волевиявлення учасни ків договору при його укладе нні; спрямованості правочину на реальне настання правови х наслідків; форми договору; п равової природи договору - я к договору купівлі-продажу; н аявності істотних умов догов ору, вже були предметом судов ого дослідження у справі № 17/33д /10 за позовом ФОП ОСОБА_1 до Концерну «МТМ»про визнання недійсним договору № 2035 від 01.11. 2005р. При цьому, рішенням господ арського суду Запорізької об ласті від 13.05.2010р. у справі № 17/33д/10 б уло відмовлено в задоволенні позову позивачу. Вказане суд ове рішення було залишено бе з змін постановою Запорізько го апеляційного господарськ ого суду від 11.06.2010р. та постанов ою Вищого господарського суд у України від 15.09.2010р. За таких об ставин, в розумінні ст. 35 ГПК Ук раїни факти, встановлені суд овими рішеннями у справі № 17/33д /10 про відсутність підстав для визнання договору недійсним є звільненими від доказуван ня при розгляді справи № 17/5009/5117/11 -33/5009/7887/11.

Що стосується посилання по зивача на відсутність Додатк ів № 2 (Схема межи поділу тепло вої мережі»), № 4 (Акт розмеж ування меж балансової належн ості тепломереж та експлуата ційної відповідальності сто рін») до договору, то такі дода тки заповнюються з ініціатив и позивача і надаються на узг одження відповідачу (теплопо стачальній організації). Одн ак, позивач не надав відповід ачу для узгодження такі дода тки № 2 та № 4 до договору. Крім т ого, вказані додатки не відне сені до суттєвих умов догово ру, а тому їх відсутність не є підставою для визнання догов ору недійсним.

Вказуючи, що позивачем не до ведено наявності підстав, пе редбачених ч.1 ст. 215 ЦК України щодо недійсності правочину, просить у задоволенні позову відмовити. Представник відп овідача в судових засіданнях підтримав доводи, викладені в відзиві на позовну заяву.

05.01.2012р. до господарського суд у надійшла письмова заява ві дповідача у справі подана на підставі ч.3 ст. 267 ЦК України пр о застосування при вирішення спору загальної позовної да вності тривалістю у три роки . Заява мотивована тим, що дого вір № 2035 був укладений 01.11.2005р., а то му на момент звернення позив ача із позовом до господарсь кого суду, минув трирічний ст рок позовної давності за вим огою про визнання договору н едійсним.

28.02.2012р. від позивача до господ арського суду надійшли письм ові заперечення на заяву про застосування строку позовно ї давності. Свої заперечення позивач мотивує тим, що він зг ідно ч.1 ст. 261 ЦК України довіда вся про порушення свого прав а лише 23.03.2009р. При цьому посилає ться на п.10.1 оспорюваного дого вору, вказуючи, що позивач ско ристався своїм правом відмо витись від дії договору внас лідок незадовільного стану т еплопостачання, направивши л исти відповідачу від 26.01.2006р. та від 26.09.2006р. Лише 25.03.09р. на адресу по зивача від відповідача надій шла вимога за № 05/271 від 19.03.09р., з як ої позивач довідався про спо нукання його підписати Акт и виконаних робіт на суму 1824 0,91грн. за період з грудня 2005р. по 01 березня 2009р. Крім того, редакц ія договору, яка оскаржуєтьс я була надана відповідачем у поштовому конверті від 27.01.2011р. при розгляді справи № 30/5009/4256/11 в г осподарському суді Запорізь кої області. Просить відмови ти в заяві про застосування т рирічного строку позовної да вності.

Ухвалою господарського су ду від 13.12.2011р. справу прийнято д о провадження господарським судом, її розгляд призначено на 24.01.2012р. У зв' язку з хворобою судді, ухвалою господарсько го суду від 24.01.2012р. розгляд спра ви перенесено на 13.02.2012р. Ухвало ю господарського суду від 13.02.20 12р. на підставі ст. 69 ГПК Україн и строк розгляду справи було продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено на 28.02.2012р.

За клопотанням присутніх у судовому засіданні представ ників сторін фіксація судово го процесу технічними засоба ми не здійснювалася.

В судовому засіданні 28.02.2012р. с праву розглянуто по суті спі рних правовідносин, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 Г ПК України вступну та резолю тивну частини судового рішен ня.

Розглянувши та дослідивш и обставини справи, заслухав ши пояснення представників с торін, суд не вбачає підстав д ля задоволення позову.

Як свідчать матеріали справи, 01.11.2005року між приватним підприємцем ОСОБА_1 (Спож ивач) і концерном «Міські теп лові мережі»в особі філії ко нцерну «Міські теплові мереж і»Орджонікідзевського райо ну (Енергопостачальна органі зація (Виробник) укладено дог овір про постачання та викор истання теплової енергії № 2035 з додатками, за умовами якого (розділ 1) Енергопостачальна о рганізація бере на себе зобо в' язання постачати Спожива чу теплову енергію в потрібн их йому обсягах, а Споживач зо бов' язується оплачувати од ержану теплову енергію за вс тановленими цінами (тарифами ) в терміни, передбачені цим до говором.

Відповідно до п. 10.1 договору , цей договір набирає сили з мо менту його підписання та діє протягом року. Договір підля гає продовженню на кожний на ступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії п ро припинення не буде письмо во заявлено однією із сторін .

Доказів припинення догово ру суду не надано.

Пунктом 2.1. договору сторони обумовили, що теплова енергі я постачається Споживачу за передбаченим тарифом на об' єкти, потреби, в обсягах перед бачених Додатком № 1, що є неві д' ємною частиною цього дого вору.

Згідно з додатком № 1 до дого вору, Енергопостачальна орга нізація постачає в термін ді ї даного договору теплову ен ергію в гарячій воді до насту пних об' єктів Споживача з м аксимальним тепловим навант аженням 0,021807 Гкал/годину, у тому числі:

1. АДРЕСА_2 максимальним т епловим навантаженням: на оп алення 0,004006 (прибор обліку опал ення відсутній); на гаряче вод опостачання 0,000204 (прибор облік у ГВП присутній). Загальне мак симальне теплове навантажен ня об' єкта Гкал/год 0,004210. Загал ьна опалювальна площа, 135 м2.

2. АДРЕСА_1 з максимальним тепловим навантаженням: на о палення 0,017484 (прибор обліку опа лення відсутній); гаряче водо постачання відсутнє. Загальн е максимальне теплове навант аження об' єкта Гкал/год 0,017484. З агальна опалювальна площа, 226, 2 м2.

3. АДРЕСА_1 з максимальним тепловим навантаженням: опа лення відсутнє; на гаряче вод опостачання 0,000113 (прибор облік у ГВП присутній). Загальне мак симальне теплове навантажен ня об' єкта Гкал/год 0,000113. Загал ьна опалювальна площа 221,6 м2.

Відповідно до п. 3.2.3 договору , Споживач зобов' язується в иконувати умови та порядок о плати спожитої теплової енер гії в обсягах і в терміни, які передбачені цим договором.

Згідно з п. 5.1 договору, облік споживання Споживачем тепло вої енергії проводиться за п оказаннями приладів обліку, або розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є к алендарний місяць (п. 6.5 Догово ру).

Споживач до 25 числа місяця, н аступного за звітним, сплачу є позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії (п . 6.6. договору).

Факт поставки та використа ння теплової енергії підтвер джується актами виконаних ро біт, який щомісячно надаєтьс я Енергопостачальною органі зацією Споживачу, який Спожи вач в разі відсутності заува жень повинен оформити належн им чином один примірник пове рнути Енергопостачальній ор ганізації (п. 6.8 Договору).

Відповідно до ст. 20 Господар ського кодексу України, (ГК Ук раїни), кожний суб' єкт госпо дарювання та споживач має пр аво на захист своїх прав і зак онних інтересів шляхом, зокр ема, визнання недійсними гос подарських угод з підстав, пе редбачених законом.

Відповідно до ст. 203 Цивільно го кодексу України, зміст пра вочину не може суперечити ць ому Кодексу, іншим актам циві льного законодавства, а тако ж моральним засадам суспільс тва. Особа, яка вчиняє правочи н, повинна мати необхідний об сяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника прав очину має бути вільним і відп овідати його внутрішній волі . Правочин має вчинятися у фор мі, встановленій законом. Пра вочин має бути спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним . Правочин, що вчиняється бать ками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтере сам їхніх малолітніх, неповн олітніх чи непрацездатних ді тей.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 215 вказаног о кодексу, підставою недійсн ості правочину є недодержанн я в момент вчинення правочин у стороною (сторонами) вимог, я кі встановлені частинами пер шою - третьою, п' ятою та шосто ю статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але о дна із сторін або інша заінте ресована особа заперечує йог о дійсність на підставах, вст ановлених законом, такий пра вочин може бути визнаний суд ом (недійсним).

Приписами ст. 207 Господарськ ого кодексу України встановл ено, що господарське зобов' язання, яке не відповідає вим огам закону, або вчинено з мет ою, яка завідомо суперечить і нтересам держави і суспільст ва, або укладено учасниками г осподарських відносин з пору шенням хоча б одним з них госп одарської компетенції (спеці альної правосуб' єктності ), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного орг ану державної влади визнано судом недійсним.

У відповідності до приписі в ст. 179 Господарського кодекс у України, укладання господа рського договору є обов' язк овим для сторін, якщо він засн ований на державному замовле нні, виконання якого є обов' язком для суб' єкта господар ювання у випадках, передбаче них законом, або існує пряма в казівка закону щодо обов' яз ковості укладання договору д ля певних категорій суб' єкт ів господарювання чи органі в державної влади або органі в місцевого самоврядування. Господарські договори уклад аються за правилами, встанов леними Цивільним кодексом Ук раїни з урахуванням особливо стей, передбачених цим Кодек сом, іншими нормативно-право вими актами щодо окремих вид ів договорів. При укладенні г осподарських договорів стор они можуть визначати зміст д оговору на основі: вільного в олевиявлення, коли сторони м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству.

Згідно ст. 180 цього ж Кодексу, зміст господарського догово ру становлять умови договору , визначені угодою його сторі н, спрямованою на встановлен ня, зміну або припинення госп одарських зобов' язань, як п огоджені сторонами, так і ті, щ о приймаються ними як обов' язкові умови договору відпов ідно до законодавства. Госпо дарський договір вважається укладеним, якщо між сторонам и у передбачених законом пор ядку та формі досягнуто згод и щодо усіх його істотних умо в. Істотними є умови, визнані т акими за законом чи необхідн і для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимо гу однієї із сторін повинна б ути досягнута згода. При укла денні господарського догово ру сторони зобов' язані у бу дь-якому разі погодити предм ет, ціну та строк дії договору .

Слід зазначити, що 28.12.2009року д о господарського суду Запорі зької області вже надходила позовна заява Фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 до Ко нцерну «Міські теплові мереж і»в особі філії концерну «Мі ські теплові мережі»Орджоні кідзевського району про визн ання недійсним договору від 01.11.05 № 2035 про постачання та викор истання теплової енергії.

Вказаний позов був предмет ом судового розгляду у справ і № 17/33д/10 в господарському суді Запорізької області. У якост і підстави заявленого позову ФОП ОСОБА_1 у справі № 17/33д/10 в казувала на наступні обстави ни.

01.11.05 між сторонами було уклад ено договір № 2035 про постачанн я та використання теплової е нергії, який від імені відпов ідача був підписаний директо ром філії концерну «МТМ»Ордж онікідзевського району, ОС ОБА_4, що діяв на підставі дов іреності від 30.09.04 № 1768/2-10. З актів т еплової інспекції відповіда ча вбачається, що як до уклада ння спірного договору так і н а момент його укладання, пози вач не мав реальної можливос ті отримувати та споживати, н ачебто поставлену за договор ом теплову енергію. Договір н е був спрямований на реальне настання правових наслідків , оскільки позивач на мав техн ічних засобів для одержання енергії, тобто була відсутні сть спрямування сторін догов ору на реальне настання прав ових наслідків. Тому відпові дач, відповідно до ч. 4 ст. 275 ГК Ук раїни, був зобов' язаний від мовити позивачу в укладанні зазначеного договору, внаслі док відсутності у останнього можливості отримувати тепло ву енергію. Таким чином, договір має бути визнаний не дійсним відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, яка відсилає до ч. 5 ст. 203 ЦК України, а саме: правоч ин має бути спрямований на ре альне настання правових насл ідків, що обумовлені ним. Прав очин вчинений без наміру ств орення правових наслідків, я кі обумовлені ним - є фіктивни м правочином (ст. 234 ЦК України), який визнається недійсним, в судовому порядку. Також, пози вач вказував, що форма спірно го договору, який є договором постачання, не відповідає фо рмі, встановленій законом (ку півля-продаж). Крім того, уклад аючи (підписуючи та скріплюю чи печаткою) спірний договір , посадова особа відповідача не мала необхідного обсягу ц ивільної дієздатності, що в с вою чергу, є підставою для виз нання оскаржуваного правочи ну недійсним, за ч. 2 ст. 203 ЦК Укра їни, в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК Укра їни. Враховуючи викладене, по зивач просив суд на підставі ст. 175, ч. 1ст. 207, ст. 275 ГК України, ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 203, ч. 1ст. 215, ст. 655, ст. 712 та ст.714 ЦК України, позов задовол ьнити.

Рішенням господарського суду Запорізької області ві д 13.05.2010р. у справі 17/33д/10 в задоволе нні позову було відмовлено.

Згідно п3 ч.1 ст. 84 ГПК України у мотивувальній частині судов ого рішення вказуються обста вини справи, встановлені гос подарським судом; причини ви никнення спору; докази, на під ставі яких прийнято рішення; … законодавство, яким господ арський суд керувався, прийм аючи рішення.

У мотивувальній частині р ішення господарського суду в ід 13.05.2010р. у справі № 17/33д/10 судом бу ли встановлені наступні факт и.

Як встановлено судо м, спірний договір за своєю правовою природою є договор ом купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 656 Ци вільного кодексу України, за договором купівлі-продажу о дна сторона (продавець) перед ає або зобов' язується перед ати майно (товар) у власність д ругій стороні (покупцеві), а по купець приймає або зобов' яз ується прийняти майно (товар ) і сплатити за нього певну гро шову суму. Предметом договор у купівлі-продажу може бути з окрема товар, який є у продавц я на момент укладення догово ру або буде створений (придба ний, набутий) продавцем у майб утньому.

Суттєвими умовами договор у купівлі-продажу є ціна та пр едмет договору.

Вбачається, що позивач особ исто звернувся до відповідач а з заявою про укладання дого вору з теплопостачання на ви щезазначені об' єкти, підпис ав та скріпив печаткою догов ір без протоколу розбіжносте й до нього.

Таким чином, позивач прийня в пропозицію відповідача укл асти договір на зазначених у ньому умовах.

Згідно актів обстеження с истеми теплопостачання на ви щезазначені приміщення, здій снювалось на потреби опаленн я та гарячого водопостачання . Кількість спожитої теплово ї енергії визначалась розрах унковим способом на підставі договірних навантажень. Теп лові навантаження були заявл ені/надані позивачем та зазн ачені у розрахунках тепловог о навантаження на опалення т а гаряче водопостачання розр облених приватним підприємс твом «Аріадна-2»(ліцензія сер ії ЗП № 00340 від 1997 року; ліцензія с ерії АА № 219586 від 29.08.01) та у розраху нках теплового навантаження на гаряче водопостачання та опалення, розроблені Концер ном «МТМ»за № 5693/14 від 24.11.2005 та № 5694/14 відповідно. Всі розрахунки н арахувань позивачу за теплов у енергію були зроблені у від повідності з Нормами та вказ івками по нормуванню витрат палива та теплової енергії н а опалення житлових та грома дських споруд, а також на госп одарсько - побутові потреби в Україні, затверджені Держжи тлокомунгоспом України від 1 4.12.93 (КТМ 204 України 244-94).

Додатком № 1 до договору ст оронами було визначено об' є кти, на які відбувається тепл опостачання, обсяги та поряд ок постачання теплової енерг ії споживачу, а додатком № 5 за кріплені тарифи на теплову е нергію, на підставі яких пози вач повинен був здійснювати розрахунки з відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, суд визнав, що сторонами д осягнуто згоди з суттєвих ум ов даного виду договору.

Згідно із ч. 4 ст. 275 Господарс ького кодексу України, вироб ники і постачальники енергії , що займають монопольне стан овище, зокрема суб' єкти при родних монополій, зобов' яза ні укласти договір енергопос тачання на вимогу споживачів , які мають технічні засоби дл я одержання енергії. Розбіжн ості, що виникають при укладе нні такого договору, врегуль овуються відповідно до вимог цього Кодексу.

Як було встановлено судови м рішенням у справі № 17/33д/10, с пірний договір був спрямован ий на реальне настання право вих наслідків.

Таким чином, посилання позивача на той факт, що при ук ладанні договору у нього не б уло технічної можливості спо живати теплову енергію не є п ідставою для визнання спірно го договору недійсним на п ідставі п. 5 ст. 203 Цивільного ко дексу України.

Відповідно до ст. 234 Цивільно го кодексу України, фіктивни м є правочин, який вчинено без наміру створення правових н аслідків, які обумовлюються цим правочином.

Також суд визнав, що техн ічна не готовність відповіда ча до споживання теплової ен ергії не є підставою для визн ання правочину недійсним на підставі п. 5 ст. 203 та ст. 234 Цив ільного кодексу України.

Щодо доводів позивача стос овно укладання 01.12.05р. між позив ачем та відповідачем двох до говорів суд зазначив, що ці до говори укладено з різними юр идичними особами. Концерн «М ТМ»має код ЄДРПОУ 32121458, а ЗАТ «Го ловне підприємство теплових мереж»має код ЄДРПОУ 19282136. До то го ж, ухвалою господарського суду Запорізької області ві д 20.01.03р. по справі № 5/5/212 визнано ба нкрутом ЗАТ «Головне підприє мство теплових мереж»(код ЄД РПОУ 19282136). Таким чином, концерн «МТМ»не відповідає за зобов' язаннями ЗАТ «Головне підпри ємство теплових мереж», оскі льки не є його правонаступни ком.

Отже, саме концерном «МТМ»в особі філії концерну «МТМ»О рджонікідзевського району, я к юридичною особою, укладено в з ПП ОСОБА_1 договір від 0 1.11.05 № 2035. Будь-якого відношення д о ЗАТ «Головне підприємство теплових мереж» концерн «МТМ »не має.

Господарським судом було в становлено, що позивачем н е доведено належним чином фа кт неукладеності та фіктивно сті спірного договору, а тако ж його невідповідність вимог ам закону.

Не доведено позивачем і ук ладення спірного договору з його боку без належних повно важень на укладення такої уг оди.

Приймаючи рішення у справі № 17/33д/10 суд дійшов висновку, що договір від 01.11.2005р. № 2035 про пос тачання та використання тепл ової енергії укладено відпов ідно до приписів чинного зак онодавства України, підстав щодо його недійсності суд не вбачає, як і порушення будь-як их прав позивача внаслідок й ого укладення.

При цьому, вказане судове р ішення у справі № 17/33д/10 було зал ишено без змін постановою За порізького апеляційного гос подарського суду від 11.06.2010р. та постановою Вищого господарс ького суду України від 15.09.2010р.

Згідно ч.2 ст 35 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу, який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Аналіз викладених обстави н у їх сукупності свідчить, що не потребують доказування і є звільненими від цього при р озгляді справи № 17/5009/5117/11-33/5009/7887/11 заз начені факти, встановлені рі шенням господарського суду З апорізької області від 13.05.2010р. у справі № 17/33д/10, а саме:

1) що виходячи з його правової природи, договір № 2035 від 01.11.2005р. є договором

купівлі-продажу;

2) договір було укла дено з ініціативи ФОП ОСОБА _1, яка відобразила в ньому ус і

суттєві його умови виход ячи з власного волевиявлення ;

3) договір уклад ено в належній формі;

4) договір був с прямований на реальне настан ня правових наслідків;

5) позивач не д овів відсутності у нього пов новажень на укладення цього договору;

6) договір № 2035 в ід 01.11.2005р. укладено у відповідно сті до приписів чинного

законодавства України.

Слід зазначити, що пунктом 3.12 Постанови Пленуму Вищого г осподарського суду України « Про деякі питання практики з астосування Господарського процесуального кодексу Укра їни судами першої інстанції» від 26.12.2011р. № 18 визначено, що під п редметом позову розумієтьс я певна матеріально-правова вимога позивача до відпові дача, стосовно якої позивач просить прийняти судове ріш ення.

Підставу позову становля ть обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щ одо захисту права та охорон юваного законом інтересу.

Відтак зміна пред мета позову означає зміну в имоги, з якою позивач звернув ся до відповідача, а зміна пі дстав позову - це зміна обст авин, на яких ґрунтується ви мога позивача.

Таким чином, підстави позо ву у справах № 17/5009/5117/11-33/5009/7887/11 і № 17/33д/ 10 відрізняються лише тим, що у справі № 17/5009/5117/11-33/5009/7887/11 позивач об ґрунтував свої доводи за вим огою про визнання договору № 2035 недійсним також:

- посиланням на від сутність узгоджених сторона ми Додатків № 2 (Схема межі под ілу

теплової мережі»), № 4 (Ак т розмежування меж балансо вої належності тепломереж та експлуатаційної відповідал ьності сторін») до договору;

- що дію спірного до говору № 2035 від 01.11.2005р. припинено ще у 2006 році, що

підтверджується листом від 25.10.2006 року № 25/10-06 на адресу від повідача (додається);

- із посиланням на с т. ст. 626, 627, 628 ЦК України, ст. 179 ГК Ук раїни зазначає, що

сторони є вільними в укла данні договору, виборі контр агента та визначенні умов до говору з урахуванням вимог ц ього Кодексу, інших актів цив ільного законодавства, звича їв ділового обороту, вимог ро зумності та справедливості, та що при укладанні господар ських договорів сторони мают ь право погоджувати на свій р озсуд будь-які умови договор у, що не суперечать законодав ству. Спонукання будь-якої ст орони по договору до примусо вого підписання Актів пр ийомки не виконаних робіт та додаткових угод до договору у власній редакції - є порушен ням приписів вказаних норм, з гідно яких встановлено, що до говірні відносини є домовлен ість двох або більше сторін, с прямовані на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов'язків. Зміст пра вових актів становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів Цивільного за конодавства.

Відносно відсутності під писаних сторонами Додатків № 2 (Схема межи поділу теплової

мережі»), № 4 (Акт розмеж ування меж балансової належн ості тепломереж та експлуата ційної відповідальності сто рін») до договору, суд вважає з а необхідне визначити наступ не.

Згідно п.3 прикінцевих положень Закону України «Пр о теплопостачання»визначен о, що Кабінету Міністрів Укра їни у шестимісячний строк з д ня набрання чинності цим Зак оном необхідно привести свої нормативно-правові акти у ві дповідність із ним. Із урахув анням висновку суду у справі № 17/33д/10, позивачем не доведено, що додаток № 2 та додаток № 4 є су ттєвими умовами договору № 2035 від 01.11.2005р. Крім того, згідно п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України реалізація суб'єктам и господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здій снюється за правилами про до говори купівлі-продажу. До ві дносин поставки, не врегульо ваних цим Кодексом, застосов уються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею ст. 275 Господарсько го кодексу України окремо ви ділено питання договірних ві дносин в сфері теплопостачан ня, а саме: за договором енерго постачання енергопостачаль не підприємство (енергопоста чальник) відпускає електричн у енергію, пару, гарячу і перег ріту (далі - енергію) споживаче ві (абоненту), який зобов'язани й оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбачен ого договором режиму її вико ристання, а також забезпечит и безпечну експлуатацію енер гетичного обладнання, що ним використовується. Згідно ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу Укра їни до договору постачання е нергетичними та іншими ресур сами через приєднану мережу застосовуються загальні пол оження про купівлю-продаж, по ложення про договір поставки , якщо інше не встановлено зак оном або не випливає із суті в ідносин сторін.

Крім того, як встановлено у справі № 17/33д/10 і не потребує док азування, позивач особисто з вернувся до відповідача з за явою про укладання договору з теплопостачання на об'єкти зазначені у Договорі, підпис ав та скріпив печаткою догов ір без протоколу розбіжносте й до нього.

Пунктом 1 ст. 626 ЦК України вст ановлено, що договором є угод а двох або більше сторін, напр авлена на встановлення, змін у або припинення цивільних п рав та обов' язків.

Пунктом 1 ст. 640 ЦК України вс тановлено, що договір є уклад еним з моменту отримання осо бою, яка направила пропозиці ю укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиц ії.

Підписавши та скріпивши п ечаткою договір № 2035 від 01 лист опада 2005 року про постачання т а використання теплової енер гії, позивач виразив своє вол евиявлення зовні саме на укл адення договору в такій реда кції.

Посилання позивача на те, що спірний договір та додатки д о нього неузгоджені з КП ВРЕЖ О № 13 є безпідставними, оскіль ки КП «ВРЕЖО № 13»не є стороною Договору № 2035 від 01 листопада 2 005 року та відповідно не має жо дних прав та обов'язків по ньо му. Більш того, Постановою КМУ № 560 від 12.07.2005 року «Про затвердж ення порядку формування тари фів на послуги з утримання бу динків і споруд та прибудинк ових територій і типового до говору про надання послуг з у тримання будинків і споруд т а прибудинкових територій»(д іяла на момент укладання дог овору) встановлено, що витрат и на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систе м тепло -, водопостачання, водо відведення (від зовнішньої с тіни будинку до внутрішньої стіни квартири) і зливової ка налізації визначаються відп овідно до укладених договорі в між власником (балансоутри мувачем) будинку або його упо вноваженою особою та організ ацією, яка здійснює експлуат ацію внутрішньобудинкових с истем (п. 13 Порядку).

Враховуючи, що саме КП «ВРЕЖ О № 13»є балансоутримувачем жи тлового будинку, в якому знах одяться нежитлові приміщенн я позивача, слід дійти виснов ку, що відповідно і правовідн осини в частині належного ут римання будинку і споруд поз ивач повинен був врегулювати самостійно з КП «ВРЕЖО № 13»шл яхом укладання відповідного договору.

Суд зауважує, що пунктом 2.1 До говору передбачено, що тепло ва енергія постачається Спож ивачу за передбаченим тарифо м на об'єкти, потреби, в обсяга х передбачених Додатком № 1, що є невід'ємною частиною цього договору. Згідно з Додатком № 1 до Договору теплова енергія постачалась на наступні при міщення:

1) АДРЕСА_2 та підвал з наступним максимальним тепловим навантаженням:

- на опалення 0,004006 (прибо р обліку опалення відсутній) ;

-на гаряче водопостачання 0,000204 (прибор обліку ГВП присутн ій).

Загальне максимальне теплове навантаження об'єкта Гкал/год 0,004210. Загальна опалюва льна площа, 135 м2.

2) АДРЕСА_1 з наступним м аксимальним тепловим навант аженням:

- на опалення 0,017484 (прибор обл іку опалення відсутній);

- гаряче водопостачання від сутнє.

Загальне максимальне тепл ове навантаження об'єкта Гка л/год 0,017484.

Загальна опалювальна площ а 226,2 м2.

3) АДРЕСА_1 з наступним м аксимальним тепловим навант аженням:

-опалення відсутнє;

-на гаряче водопостачанн я 0,000113 (прибор обліку ГВП присут ній).

Загальне максимальне теплове навантаження об'єкт а Гкал/год 0,000113.

Загальна опа лювальна площа 221,6 м2 .

Аналіз вказаних обстави н свідчить, що сторони домови лись про усі істотні умови До говору, а саме: предмет догово ру, кількість теплової енерг ії що поставляється, її варті сть, порядок розрахунку та ін ше. Цей факт так само встановл ений рішенням суду по справі № І7/33д/10 від 13.05.10 року. і є звільне ним від доказування.

Система опалення приміщен ь позивача є загальною з буди нками, в яких вони знаходятьс я.

Згідно з Актами готовно сті будинку по АДРЕСА_2 та Актами готовності будин ку по АДРЕСА_1, зазначені б удинки належним чином підгот овлені до опалювального сезо ну, що підтверджує надання м ожливості подачі теплової ен ергії.

Крім того, позивач помилков о вважає, що відсутність нале жним чином оформлених та пог оджених додатків № 2 та № 4 до до говору є підставою для визна ння оговору недійсним. Адже, п ереліків підстав для визнанн я договору недійсним є вичер пним.

Відносно додатку № 2 «Схема межи поділу теплової мережі» та Додатку № 4 «Акт розмеж ування меж балансової належн ості тепломереж та експлуата ційної відповідальності сто рін»до Договору № 2035 від 01.11.2005 ро ку, вони первісно заповнюють ся споживачем та надаються д ля узгодження Теплопостачал ьній організації. Однак, пози вач ці Додатки не заповнив і відповідачу для узгодження н е надав. Тобто, в розумінні вим ог ст. 181 Господарського кодек су України в випадку , якщо поз ивач вважав би за необхідне о формити додаток № 2 та № 4 до дог овору, саме він повинен був оф ормити проект додатку до дог овору і направити його відпо відачу у справі, а в разі не пі дписання відповідачем, зверн утись до суду за захистом пор ушеного права, яке у відповід ності до ч.1 ст. 12 ГПК України є п редметом розгляду господарс ького суду. Доказів такого зв ернення позивач не надав. Так им чином, має місце неналежни м спосіб захисту порушеного права, оскільки вважаючи, що додатки №№ 2, 4 до договору обов ' язково повинні мати місце, позивач повинен був звернут ись до відповідача із пропоз ицією їх укласти, а в випадку в ідмови останнього, повинен б ув звернутись до суду із вимо гою про їх укладення в судово му порядку. Натомість позива ч заявив вимогу про визнання договору недійсним. Позов в ц ій частині є безпідставним, н еобґрунтованим і не підлягає задоволенню. Більш того, «Сх ема межи поділу теплової мер ежі»та «Акт розмежуванн я меж балансової належності тепломереж та експлуатаційн ої відповідальності сторін» не відносяться до суттєвих у мов Договору відповідно до Ц К України. Тому, факт їх не укл адання не є підставою для виз нання недійсним всього Догов ору № 2035 від 01.11.2005 року.

До того ж посилання позивач а на п.20 та п.41 Постанови КАБІНЕ ТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

від 3 жовтня 2007 р. N 1198 «Про затв ердження Правил користуванн я тепловою енергією» в обґру нтування обов' язковості ук ладення Додатків № 2 та № 4 до до говору, не може мати наслідко м визнання договору недійсни м. Так, спірний договір № 2035 був укладений 01.11.2005р., в той час, як в казані Правила затверджені п остановою КМУ значно пізніше - 03.10.2007р. Тобто, в розумінні ч. 1 с т. 215 ЦК України на момент уклад ення спірного договору такої постанови не існувало і, відп овідно, п.20 та п.41 не були частин ою діючого законодавства Укр аїни.

Пункт 20 Правил користуван ня тепловою енергією передба чає, що облік обсягу споживан ня теплової енергії і пара метрів теплоносія ведеться на межі балансової належнос ті теплових мереж теплопоста чальної організації та спож ивача або за домовленістю с торін в іншому місці.

Пункт 41 Правил визначає, що Споживач несе відповідальн ість за:

- вихід з ладу обладнання та приладів комерційного о бліку теплової енергії, що входить до складу вузлів о бліку, які перебувають на йог о балансі. За прилади комерці йного обліку інших

власників несе відповіда льність згідно з умовами дог овору;

- технічний стан, обслуго вування та експлуатацію с истеми теплоспоживання, що п еребуває у межах його баланс ової належності (експлуатац ійної відповідальності);

- недотримання затверджени х договірних значень об сягу споживання теплової ене ргії та режиму теплоспоживан ня;

- самовільне переобладнанн я системи теплоспоживання;

- витікання теплоносія чере з несвоєчасне усунення пошко джень на власних теплових ме режах та системі теплоспожив ання;

- утримання в антисанітар ному стані приміщень вуз лів управління, технічних п ідвалів, горищ, де прокладен і теплові мережі теплопоста чальної організації;

- достовірність наданої інф ормації.

У разі відсутності, пошко дження та/або неправильної р оботи приладів комерційного обліку оплата здійснюється відповідно до визначених у договорі навантажень з урах уванням середньомісячної фа ктичної температури тепл оносія в теплових мереж ах теплопостачальної орга нізації, середньомісячної температури зовнішнього п овітря та кількості годи н (діб) роботи тепловикори стального обладнання в розра хунковому періоді.

Аналіз вказаних норм свідч ить, що мова в них ведеться про порядок обліку обсягу спожи вання теплової енергії і п араметрів теплоносія та про відповідальність споживача при невиконанні господарськ ого договору, тобто вказані п ункти визначають умови викон ання господарського договор у з теплопостачання (купівлі -продажу), а не регулюють відно сини законності вже укладени х до набрання постановою чин ності, господарських договор ів.

Крім того, в розумінні вимог ст. ст. 651, 652 , 641, 642 Цивільного кодек су України, з моменту набранн я чинності Постановою КМУ ві д 03.10.2007р., і маючи намір привести договір № 2035 від 01.11.2005р. у відпові дність до п.20, п.41 Правил, позива ч мав право звернутись із про позицією змінити умови цього договору і не досягнувши зго ди, звернутись до суду за захи стом порушеного права в поря дку ч.2 ст 652 ЦК України. Тобто, по силання на п.20, п.41 Правил не є пі дставою для визнання недійсн им договору від 01.11.2005р.

Підписавши та скріпивши пе чаткою договір № 2035 від 01.11.2005 рок у Про постачання та використ ання теплової енергії, обидв і сторони погодилися на зазн ачені в ньому умови.

Посилання позивача на Пост анову Кабінету Міністрів Укр аїни від 12.07.2005р. № 56, якою було зат верджено Типовий договір куп івлі-продажу теплової енергі ї у вигляді гарячої води, а від повідно Договір № 2035 не містит ь усіх істотних умов, визначе них законом, та не відповідає умовам Типового договору ні щодо визначення його предме ту, ні щодо істотних умов, що є порушенням ст. 203 ЦК України, є безпідставним, оскільки вказ ана Постанова КМУ втратила ч инність згідно з Постановою КМУ від 20 травня 2009 р. N 529 Про зат вердження Типового договору про надання послуг з утриман ня будинків і споруд та прибу динкових територій.

Щодо посилання позивача в о бґрунтування необхідності в изнання договору недійсним,

що дію спірного договору № 2035 від 01.11.2005р. припинено ще у 2006 роц і, що

підтверджується листом ві д 26.01.2006р. № 26/01-06, від 26.09.2006р. № 26/09-06, від 25.10.2 006 року № 25/10-06 на адресу відповід ача, суд зауважує, що факт прип инення дії договору (або відс утність такого факту) ніяким чином в розумінні ст. 203, ст. 215 ЦК України не може бути підстав ою для визнання договору нед ійсним.

Щодо посилання позивача на ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України, ст. 179 Г К України і

зазначення, що сторони є ві льними в укладанні договору, виборі контрагента та визна ченні умов договору з урахув анням вимог цього Кодексу, ін ших актів цивільного законод авства, звичаїв ділового обо роту, вимог розумності та спр аведливості, та що при уклада нні господарських договорів сторони мають право погоджу вати на свій розсуд будь-які у мови договору, що не супереча ть законодавству; посилання, що спонукання будь-якої стор они по договору до примусово го підписання Актів прий омки виконаних робіт та дода ткових угод до договору у вла сній редакції - є порушенням п риписів вказаних норм, згідн о яких встановлено, що догові рні відносини є домовленість двох або більше сторін, спрям овані на встановлення, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків; і що зміст пр авових актів становлять умов и (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, як ум ови, які є обов'язковими відпо відно до актів Цивільного за конодавства, суд не приймає д о уваги, з наступної обставин и. Питання щодо спонукання за пропонованих відповідачем д о підпису позивачу Актів прийомки-передачі виконани х робіт (наданих послуг з тепл опостачання) не входить до пр едмету судового розгляду у ц ій справі і не має відношення до вирішення позовної вимог и про визнання договору № 2035 не дійсним. Питання щодо правом ірності надання до підписанн я вказаних Актів і відпов ідно, набуття такими Актами статусу доказів наданих по слуг, повинно вирішуватись у спорі про стягнення суми кош тів, яка складає вартість над аних (ненаданих) послуг з тепл опостачання, але не у спорі пр о визнання договору недійсни м. Згідно до ч.1 ст. 215 ЦК України п ідставою недійсності правоч ину є недодержання в момент в чинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встанов лені частинами першою - трет ьою, п' ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. При цьому час тини перша-третя, п' ята та шо ста статті 203 ЦК України не міс тять у якості підстави для ви знання правочину недійсним - невиконання сторонами (сторо ною) умов вже вчиненого право чину. Тобто, надання послуг з т еплопостачання або їх ненада ння (що повинно підтверджува тись вказаними Актами) не є підставою для визнання дог овору № 2035 недійсним.

Посилання Позивача н а існування, крім спірного до говору, щодо тих самих об'єкті в теплопостачання, також дог овору № 2035 від 10.09.2002р. про постача ння та використання теплової енергії є безпідставним, оск ільки не впливає на результа т розгляду справи за вимогою по визнання недійсним іншог о договору - від 01.11.2005р. № 2035. Догов ір № 2035 від 30.09.2002 року про постача ння та використання теплової енергії не є діючим, оскільки 01.11.2005 року між позивачем та від повідачем було укладено наст упний договір N 2035 про постачан ня та використання теплової енергії.

Таким чином наведені обставини свідчать про відс утність правових підстав для визнання договору № 2035 від 01.11.2005 р. недійсним.

Крім того, є правомірн ою заява відповідача про зас тосування строку позовної да вності тривалістю у три роки , встановленого ст. 257 ЦК Україн и, згідно з якою загальна позо вна давність встановлюється тривалістю у три роки. За стат тею 253 ЦК України перебіг стро ку починається з наступного дня після відповідної календ арної дати або настання поді ї, з якою пов' язано його поча ток. Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України п еребіг позовної давності поч инається від дня, коли особа д овідалася або могла довідати ся про порушення свого права або про особу, яка його поруши ла.

Наслідки спливу позо вної давності передбачені ст . 267 ЦК України. Так, згідно ч.4 ст. 267 ЦК України сплив позовної д авності, про застосування як ої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у поз ові.

Як вже зазначалось, зг ідно до ч.1 ст. 215 ЦК України підс тавою недійсності правочину є недодержання в момент вчин ення правочину стороною (сто ронами) вимог, які встановлен і частинами першою - третьою , п' ятою та шостою статті 203 ць ого Кодексу. Тобто законодав чо пов' язані моменти вчинен ня правочину із додержанням сторонами вказаних вимог ст. 203 ЦК України. Спірний договір № 2035 був укладений 01.11.2005р., а тому є безпідставними доводи пози вача, що він дізнався про пору шення свого права лише в 2009роц і, виходячи з того, що вважав д оговір припиненим. Підписуюч и та скріплюючи печаткою дог овір станом на 01.11.2005р. позивач у свідомлював суттєві умови до говору та саме з цього момент у він дізнався про зміст цьог о договору (його суттєві умов и). Вказана обставина також є п ідставою для застосування су дом строку позовної давності і відмови у позові.

Обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунт ованість заявленого позову. У задоволенні позову слід ві дмовити.

Відповідно до ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України, витрати по сплат і судового збору покладають ся на позивача.

На підставі викладеног о, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову в ідмовити.

Рішення господарськог о суду набирає законної сили після закінчення строку под ання апеляційної скарги, якщ о апеляційну скаргу не було п одано. У разі подання апеляці йної скарги рішення, якщо йог о не скасовано, набирає закон ної сили після розгляду спра ви апеляційним господарськи м судом.

Рішення оформлено у повн ому обсязі та підписано згід но із вимогами ст. 84 ГПК Україн и - 01.03.2012р.

Суддя М.В . Мірошниченко