Рішення

від 21.02.2012 по справі 5015/6316/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12                                                                                           Справа№ 5015/6316/11

За позовом  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Фондова компанія» м. Львів           

До відповідача 1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврокапіталінвест» м. Львів

До відповідача 2  Товариства з обмеженою відповідальністю «Азов-Тур» м. Львів

Третя особа, яка  не заявляє  самостійних вимог на предмет спору  на стороні позивача  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Лаванда-Континент» м. Львів

Про  стягнення 10764978,88 грн. боргу

             Суддя   Довга О.І.

                                                                                                     Секретар Зошій  М.Р.

Представники:  

Від   позивача  ОСОБА_1 -  представник за довіреністю

Від відповідача 1 не з‘явився

Від відповідача 2 не з‘явився

Третя особа  не з‘явився

Представникам сторін  роз'яснено їх права  та обов'язки передбачені  ст. 22 ГПК України та право відводу  судді (ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді  не подано (не заявлено).

Суть спору:

На розгляді  господарського  суду  Львівської області знаходиться справа  за позовом  Товариства  з обмеженою відповідальністю «Фондова компанія»(Позивач)  м. Львів до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокапіталінвест»(Відповідач 1) м. Львів,  Товариства з обмеженою відповідальністю  «Азов-Тур»(Відповідач 2) м. Львів, третя особа, яка  не заявляє самостійних вимог на предмет спору  на стороні  позивача  Товариство з обмеженою відповідальністю  «Лаванда-Континент» м. Львів  про стягнення  10764978,88 грн.

Розгляд справи  неодноразово відкладався з підстав,  викладених у попередніх ухвалах суду.

Представник  Позивача в судовому засіданні  підтримує позовні вимоги, просить  позов  задоволити. У своїх поясненнях  посилається зокрема  на те, що  згідно до  укладеного між  Сторонами  Договору  купівлі-продажу  цінних паперів  № Б-1/2010-1/10  від  20.10.2010 року,  Позивач  передав Відповідачі 1  цінні  папери  векселі  номінальною вартістю  10000000,00 грн. Даний факт підтверджено  Актом приймання-передачі  від 20.10.2010 року.  Відповідно до умов Договору   продаж векселів  вчинено  за 9980000,00 грн.  Вказана сума ( п. 1.3 договору)  підлягає оплаті  Відповідачем 1  протягом 120-ти  днів з дня  передачі цінних  паперів та підписання  Акту  про їх приймання, тобто до 17.02.2011 року.  В порушення  договірних зобов‘язань  Відповідач 1 оплату  за договором  не провів.

На забезпечення  виконання  вказаних договірних зобов‘язань, між  Позивачем та Відповідачем 2  укладено  Договір поруки № Е-1/2010-1/10-П  від 20.10.2010 року.  За умовами  вказаного  Договору  Відповідач 2 поручився перед  Позивачем  за  виконання  Відповідачем 1  зобов‘язань за Договором  купівлі-продажу  цінних паперів № Б-1/2010-1/10. При цьому  в Договорі поруки зазначено, що  Відповідач 2 відповідає  перед Позивачем   за  належне виконання  зобов‘язання  Відповідачем 1  як солідарний боржник у повному  обсязі.

За несвоєчасне виконання  договірних зобов‘язань  Позивачем нараховано Відповідачу 1, відповідно до п. 1.4  Договору,  пеню в сумі  382674,50 грн., та згідно вимог ст. 625  ЦК України  209540,00 грн.  сума інфляційних  відшкодувань,192764,38 грн.  три відсотки річних.  Вказану суму заборгованості, пеню, інфляційні та три відсотки річних  Позивач  просить стягнути з Відповідача 1 та  Відповідача 2  солідарно.

Товариство з обмеженою  відповідальністю  «Єврокапіталінвест»  письмових заперечень на позов не подало.

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Азов-Тур» у відзиві на позов (вх.               № 27049/11  від 21.11.2011 року) проти  заявленого позову заперечує, просить в задоволені позовних вимог відмовити за безпідставністю.  Зокрема зазначає, що поручитель  може відповідати  за дії боржника  додатково –тільки тоді, коли останній  не  виконує  свого обов‘язку   перед кредитором.  Позивач не  пред‘явив   товариству вимогу  про сплату  боргу, не  надав  при  цьому доказів, що його  вимоги не  виконав боржник, а тому  в нього  відсутні  порушені права.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаванда-Континент» у заяві (вх.                  № 29421/11 від 12.12.2011 року)  просить розглянути справу  без  представника  товариства.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд  визнав позов таким, що  підлягає до задоволення  з наступного:

На виконання   Договору  комісії № Б-1/2010/10 від  20 жовтня 2010 року укладеного  з ТзОВ «Лаванда-Континент» та у відповідності  до Договору  купівлі-продажу  цінних паперів № Б-1/2010-1/10  від 20.10.2010 року, ТзОВ «Фондова компанія», що діє  на підставі  Ліцензії ДКЦПФР  серія АБ № 113315 від 20.10.2004 року, продало  ТзОВ «Єврокапіталінвест»цінні  папери-векселі  номінальною  вартістю 10000000,00 грн.

Продані   за Договором  цінні папери  були передані  ТзОВ «Єврокапіталінвест» відповідно до Акту  приймання-передачі  цінних паперів  від 20.10.2010 року.

Згідно  з пунктом 1.2  Договору  продаж  векселів вчинено  за 9980000,00 грн.

У пункті  1.3 Договору  встановлено, що вказана  ціна  підлягає сплаті  ТзОВ  «Єврокапіталінвест» протягом 120-ти  днів з дня  передачі цінних  паперів   та підписання  Акту  про їх  приймання-передачу - до 17.02.2011 року.

Докази  оплати в матеріалах справи  відсутні.

На забезпечення  виконання  зобов‘язань, між  ТзОВ «Фондова компанія» та  ТзОВ «Азов-Тур» укладено  Договір поруки  № Б-1/2010-1/10-П від 20.10.2010 року.

За умовами вказаного Договору  ТзОВ «Азов-Тур»поручився  перед ТзОВ  «Фондова компанія» за  виконання  ТзОВ «Єврокапіталінвест» зобов‘язань  по Договору  купівлі-продажу  цінних паперів № Б-1/2010-1/10 від 20.10.2010 року.  Договором поруки  визначено, що ТзОВ «Азов-Тур» відповідає перед  ТзОВ «Фондова  компанія» за  належне  виконання  зобов‘язань  ТзОВ «Єврокапіталінвест» як солідарний боржник  у повному  обсязі.

Згідно із ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Статтею 553  ЦК України  визначено, що за  договором поруки  поручитель  поручається перед кредитором  боржника за   виконання  ним  свого обов‘язку.  Поручитель відповідає  перед кредитором  за порушення  зобов‘язання  боржником.

Порукою  може  забезпечуватися   виконання  зобов‘язання  частково  або у повному  обсязі.

У відповідності  до ст.  554 ЦК України,   у разі  порушення  боржником  зобов‘язання,  забезпеченого порукою, боржник  і поручитель  відповідають  перед кредитором  як солідарні  боржники, якщо договором поруки  не встановлено  додаткову (субсидіарну)  відповідальність  поручителя.  Поручитель відповідає   перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи оплату основного  боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше  не встановлено  договором поруки.

Відтак  стаття 554 ЦК України  передбачає, що  у разі  невиконання  або неналежного виконання  основного  зобов‘язання кредитор має  право  заявити  вимогу  до поручителя  про виконання  договору  поруки у  солідарному  порядку.  Якщо в договорі  не передбачено  субсидіарну  відповідальність поручителя, кредитор має право,  керуючись ст. 534 ЦК України, звернутися  як до боржника за основним  зобов‘язанням, так я до поручителя; як разом, так і окремо; як  повністю, так і в  частині боргу.

При солідарній поруці  кредитор  наділяється  правом самостійно  вирішувати  питання про те,  до кого  з них -  боржника чи поручителя -  чи до обох  разом, в якій  частині   і в якій послідовності  пред‘являти  свої вимоги.  З врахуванням викладеного,  поручитель відповідає  перед кредитором  у тому ж  обсязі,  що і боржник, включаючи  сплату  основного  боргу, процентів,  неустойки та  інфляційних  нарахувань.

Позивачем долучено до матеріалів справи   вимогу № 1804/11 від  18.04.2011 року , вручену  під розписку Відповідачу-1 та Відповідачу-2,  щодо  сплати суми  боргу.

Докази оплати  суми заборгованості в матералах справи відсутні.

   Відтак Відповідач-1 та Відповідач-2 несуть солідарну відповідальність перед Позивачем за невиконання чи неналежне виконання умов Договору купівлі-продажу                № Б-1/2010-1/10 від 20.10.2010 року.

В судовому засіданні  встановлено, та доведено матеріалами справи, що  сума  основного  боргу  на день розгляду спору  складає  9980000,00 грн.

П. 1.4 Договору  передбачено, що Покупець  несе відповідальність  за несвоєчасну  оплату Продавцю  вартості цінних паперів у  вигляді  щоденної  пені,  розмір якої розраховується  з величини  річної  облікової ставки  НБУ  від суми простроченого платежу.

На день розгляду спору  Позивачем  нараховано   пеню в сумі  382674,50 грн.

    Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити за час прострочення три проценти річних з простроченої суми, а також відшкодувати інфляційні втрати.

    Таким чином, відповідно до розрахунків, які подані Позивачем, Відповідач-1 зобов'язаний сплатити на користь Позивача  3 % річних від суми боргу у розмірі 192764,38 грн. грн. та інфляційні втрати у розмірі 209540,00 грн.

За приписами статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати віднести на  Відповідачів.

  Враховуючи  наведене, керуючись  ст. 509, 526,536,599,614,617,625,1049,1050 ЦК   України, ст.ст. 12,33,34,43,44,49,82-85 ГПК України, суд –

                                                          В И Р І Ш И В  :

1.Позовні вимоги  задоволити  повністю.

2.Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокапіталінвест»(79019, м. Львів, вул.  Медова,9/9, код ЄДРПОУ 35775250) та  Товариства з  обмеженою відповідальністю  «Азов-Тур»(79053, м. Львів,  вул. В.Великого,16, код ЄДРПОУ 31074140)  на користь  Товариства  з обмеженою відповідальністю  «Фондова компанія»(79014, м. Львів,  вул. Природна,5,  код ЄДРПОУ 30919436) 9980000,00 грн. основного боргу, 382674,50 грн. пені, 3 % річних від суми боргу у розмірі 192764,38 грн., інфляційні втрати у розмірі 209540,00 грн., 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат  на інформаційно-технічне забезпечення  судового  процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Рішення  господарського суду  набирає  законної сили  після  закінчення строку  подання  апеляційної скарги, якщо  апеляційну  скаргу не було подано. У разі подання  апеляційної скарги рішення, якщо  його  не скасовано, набирає законної сили після  розгляду справи  апеляційним  господарським судом.

      Суддя                                                                                     Довга О.І.

Повний текст складено 27.02.2012 року