Постанова

від 30.09.2008 по справі 8/61-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/61-08

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "30" вересня 2008 р.                                                           Справа № 8/61-08

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВінАвтоТранс", м. Вінниця     

на рішення господарського суду Вінницької області

від "15" травня 2008 р.  у справі № 8/61-08 (суддя Мельник І.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпром - КР",

м. Кривий Ріг  

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВінАвтоТранс", м. Вінниця     

про стягнення 6689,54 грн.,

з оголошеною в судовому засіданні перервоюзгідно ст.77 ГПК України

з 25.09.2008 р. по 30.09.2008 р.,   

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 15.05.2008 р. у справі №8/61-08 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерпром - КР" до  Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "ВінАвтоТранс" про стягнення   6689,54 грн. задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача      5169,46 грн. боргу, 108,56 грн. інфляційних, 02,55 грн. 3% річних, 80,52 грн. державного мита та 93,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позові про стягнення з відповідача 655,90 грн. пені, 632,67 грн. інфляційних та 120,40 грн. 3% річних відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення в повному обсязі і прийняти нове - про відмову у задоволенні позову (а.с. 52).

При цьому, відповідач вказує на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме, посилаючись на ст.77 ГПК України, відповідно до якої господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи у випадку неявки у судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та неподання витребуваних доказів, скаржник зазначає, що  справу було розглянуто 15.05.2008р. без участі представника відповідача.

Крім того, відповідач зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено та досліджено  всі обставини, що мають значення для справи. Так, судом не було встановлено (хоча міститься посилання у рішенні) отримання відповідачем продукції по накладній №РНК - 156887 від 06.06.2007р. Довіреність ТОВ "Вінавтотранс" виписано на Козбана А.В., а згідно видаткової накладної №Рнк - 156887 від 06.06.2007р. товар  було отримано іншою особою. Також господарському суду не було подано і, відповідно, не досліджувалися виписки банку згідно яких було проведено розрахунки за отриману продукцію.

У відзиві на апеляційну скаргу №228 від 16.07.2008р. позивач просить залишити  рішення господарського суду Вінницької області без змін, посилаючись на те, що в апеляційній скарзі відповідач не вказує конкретних порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та не доводить необ'єктивність оскаржуваного рішення (а.с. 68).

У судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Зважаючи, що про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги сторони були повідомлені належним чином, а також враховуючи положення  ст.101 Господарського процесуального кодексу України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2006р. між ТОВ "Кондитерпром - КР" (постачальник) та ТОВ "Вінавтотранс" (покупець)  укладено договір №1844 -ЮО (далі - договір), у відповідності до п.п. 1.1,1.2 якого, постачальник передає, а покупець приймає товар, а саме: продукти харчування  або інші предмети не виключені з господарського та цивільного обороту, та сплачує за нього певну грошову суму згідно умов договору (а.с. 7).

У відповідності до п.2.1 договору, ціна на товар встановлюється  згідно прайс-листа постачальника (позивача)  на день фактичної поставки, узгоджується сторонами перед відвантаженням товару і фіксується в товарній накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.2 договору сторони (позивач та відповідач) встановили, що покупець (відповідач) повинен сплатити за одержаний товар у термін сім календарних днів  з дня фактичного одержання товару.

Згідно наявних у матеріалах справи письмових пояснень позивача №216 від 08.05.2008р., між ним та відповідачем було укладено два господарських договори: договір №25 від 12.08.2003р. та договір № 1844 - ЮО від 07.12.2006р.  За договором №25 від 12.08.2003р. відповідач зобов'язався на користь позивача організувати поставку вантажу, що був визначений в подальшому у товарно - транспортній накладній серії 02 АБЕ №347207 від 04.06.2007р. При  перевезенні вантажу, автомобіль відповідача потрапив у ДТП, внаслідок чого товар на загальну суму 11169,46грн. став непридатним для реалізації. В подальшому, між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди, що відповідач, як покупець, отримає пошкоджений товар на суму 11169,46грн.  за договором № 1844 - ЮО від 07.12.2006р. (а.с. 34).

На виконання договору № 1844 - ЮО від 07.12.2006р. та досягнутих між сторонами домовленостей,  відповідач прийняв некондиційний товар на загальну суму 11169,46грн., що стверджується накладною №Рнк - 156887 від 06.06.2007р. та довіреністю серії ЯНМ №990054 від 06.06.2007р., виданою на Козбана А.В.                 (а.с.16 - 18).

Позивач у вищезазначених поясненнях №216 від 08.05.2008р. також зазначив, що некондиційний товар отримав водій Шпонарський, який здійснював наступну доставку товару ТОВ "Кондитерпром - КР" згідно з товарно - транспортною накладною серії 02 АБЕ №347207 від 04.06.2007р.

Згідно листа №11 від 07.06.2007р. відповідач зобов'язався виплатити суму 11169,46 грн. за отриманий товар, що  не підлягає продажу, до 31.12.2007р. частинами по 2000,00 грн. щомісяця (а.с.41).

Однак, відповідач провів часткові розрахунки за отриманий, згідно накладної №Рнк - 156887 від 06.06.2007 р., товар в сумі 6000,00 грн., що стверджується виписками банку від 31.07.2007 р., 07.09.2007 р., 01.10.2007 р. (а.с.21 - 23).

За вказаних обставин  позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №47 від 10.12.2007р. про перерахування  в строк до 25.12.2007р. 5169,46грн. заборгованості за договором № 1844 - ЮО від 07.12.2006 р. на розрахунковий рахунок ТОВ "Кондитерпром - КР" (а.с. 42 - 45).

Відповідач вищезазначену претензію залишив без відповіді та виконання.

17.04.2008 р. ТОВ "Кондитерпром - КР" звернулося до господарського суду Вінницької області про стягнення з ТОВ Фірма "ВінАвтоТранс" 5169,46 грн. боргу, 655,90грн. неустойки за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р., 741,23 грн. інфляційних за період з 01.07.2007 р. по 31.12.2007 р. а також 122,95 грн.  3%  річних (а.с.2).

Як вже зазначалось, оскаржуваним рішенням в даній справі позов ТОВ "Кондитерпром - КР" до ТОВ Фірма "ВінАвтоТранс" задоволено частково, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача  5169,46 грн. боргу, 108,56 грн. інфляційних втрат за період з 25.12.2007р. по 31.12.2007р. та  02,55 грн. 3% річних за період з 25.12.2007р. по 31.12.2007р.

В позові про стягнення з відповідача 655,90 грн. пені, 632,67 грн. інфляційних та 120,40 грн. 3% річних відмовлено.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

У відповідності до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 ГК України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до  закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст.526 ЦК України.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ч.1,2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором  або  актами  цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару;  покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п.2.2 договору №1844-ЮО від 07.12.2006 р., покупець (відповідач) повинен сплатити за одержаний товар у термін сім календарних днів з дня фактичного одержання товару. Однак, сторони своїми діями змінили строк проведення розрахунків. Оплати, згідно листа відповідача №11 від 07.06.2007р., здійснювалися наступним чином: 31.07.2007р. - 2000,00грн., 07.09.2007 р. - 2000,00 грн., 01.10.2007 р. - 2000,00грн. та були прийняті позивачем. Згідно претензії №47 від 10.12.2007 р. відповідач повинен був повністю сплатити борг до 25.12.2007 р.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проте, всупереч приписам вказаної статті, відповідачем не було надано належних доказів, що свідчили б про повне проведення розрахунків з позивачем по договору.

Системний аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про обгрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 5169,46грн. заборгованості.

У відповідності до ч.1,2 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь - який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписами ч.1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Обставини справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання щодо проведення розрахунків у погоджений сторонами строк, тобто є таким, що прострочив.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши зроблений судом першої інстанції, розрахунок інфляційних та річних за період з 25.12.2007 р. (день отримання відповідачем претензії) по 31.12.2007р. на суму заборгованості 5169,46грн. грн., судова колегія встановила, що визначений розмір інфляційних в сумі 108,56 грн. та 02,55 грн. 3% річних відповідає обставинам справи та є повністю обґрунтованим.

Також судова колегія погоджується з правовою позицією місцевого господарського суду щодо відмови у позові в частині стягнення 655,90 грн. пені, оскільки нарахування останньої є необґрунтованим, а відповідачем не визнано, що товар по накладній №Рнк - 156887 від 06.06.2007 р. отримано на виконання договору №1844-ЮО від 07.12.2006 р. Окрім того, умовами договору не встановлено відповідальність у вигляді пені в її конкретному розмірі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним та матеріалами справи, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому не є підставою для скасування оскаржуваного судового акту.

Зважаючи на зазначене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 15 травня 2008р. у справі №8/61-08 має бути залишене без змін.

Керуючись ст.ст.  101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 15 травня 2008р. у справі №8/61-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товариства  з обмеженою відповідальністю Фірма "ВінАвтоТранс" (м. Вінниця) - без задоволення.    

2. Справу №8/61-08 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук 4. прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд