Рішення

від 06.10.2008 по справі 14/679

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/679

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" жовтня 2008 р. Справа № 14/679

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.

за участю представників сторін

від позивача  Зарицька В.М. довіреність № 435 від 22.09.08р.

від відповідача Шевчук В.Г. - керівник  

 Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (м. Коростишів)  

до Приватного виробничого підприємства "Гранбудсервіс" (м. Житомир)

про стягнення 5838,45 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача   3921,18 грн. заборгованості та 1917,27 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, у зв'язку із сплатою відповідачем основної суми боргу, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1238,15 грн. інфляційних нарахувань та 58,60 грн. 3 % річних.

Представник відповідача в судовому засіданні підтвердив факт погашення заборгованості перед відповідачем, в підтвердження чого надав платіжне доручення №259 від 30.09.2008р., відносно решти вимог позивача заперечень не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -   

ВСТАНОВИВ:

Приватне виробниче підприємство "Гранбудсервіс"(відповідач у справі) отримало від Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал" (позивач у справі) товар на загальну суму 6000,00 грн., що підтверджується накладною № 1224 від 16.11.2005 р. (а.с. 7) та довіреністю серія ЯЛЖ № 570009 від 16.11.2005р. (а.с.8), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Отже, між сторонами виникли правовідносини купівлі - продажу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності з вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України, позивач направив відповідачу вимогу (претензію) про  сплату боргу за № 170 від 16.03.2007р., яка була отримана відповідачем 21.03.2007р. (поштове повідомлення № 64903) (а.с. 25,26).

Відповідач свої зобов'язання належним чином у повному обсязі не виконав, внаслідок чого, на момент подачі позову до суду, утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 3921,18 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач 30.09.2008р., тобто після пред'явлення позову до суду (згідно відмітки діловодної служби господарського суду Житомирської області позовна заява була зареєстрована 22.07.2008р. за  № 1268 (а.с. 3)), сплатив основну заборгованість в сумі 3921,18 грн., що підтверджується платіжним дорученням  №259 від 30.09.2008р. (а.с.30).

Таким чином, станом на день розгляду справи сума основного боргу перед позивачем у відповідача відсутня.

06.10.2008р. представником позивача було подано уточнення до позовної заяви, згідно до яких, позивач просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання  зобов'язань 1238,15 грн. інфляційних нарахувань та 58,60 грн. 3% річних.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Згідно  розрахунку позивача, сума 3% річних за 182 дні складає 58,60 грн., інфляційних нарахувань з березня 2007 по червень 2008р. - 1238,15 грн.(а.с.23,24).

Разом з тим, позивач невірно нарахував відповідачу інфляційні, що визначені у розрахунку (а.с.23).

Як вбачається з матеріалів справи, вимога щодо виконання зобов'язання була отримана відповідачем 21.03.2007р. (поштове повідомлення № 64903) (а.с.26 ).

Отже, остаточний розрахунок відповідач зобов'язаний був здійснити не пізніше 28.03.2007р.

Таким чином, момент, коли боржник буде вважатися таким, що прострочив виконання, настане з 29.03.2007р.

Відповідно до рекомендації Верховного суду України №62-97 від 03.04.1997р.  відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається із внесків, зроблених в різні періоди,  кожний внесок збільшується на  величину індексу відповідного періоду.

При застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць,  відповідно умовно слід рахувати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця індексується з періоду з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається із слідуючого місяця.

Нараховуючи інфляційні за період з березня 2007р. - червень 2008р., позивач помилково нарахував їх за березень 2007р., тоді як слід було нараховувати інфляційні нарахування, починаючи з квітня 2007р.

За таких умов, сума інфляційних нарахувань за період з квітня 2007р. по червень 2008р. становить 1228,31грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати решти суми заборгованості та заперечень відносно нрахованих позивачем інфляційних, 3% річних, суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що  позов підлягає частковому задоволенню на суму 1286,91 грн., з яких: 1228,31грн. інфляційних нарахувань, 58,60грн. 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення 3921,18 грн. основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмета спору. В частині стягнення 9,84 грн. інфляційних нарахувань в позові необхідно відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі ст. 193 ГК України, ст.ст. 525,526,530 ЦК України, керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80 ст.ст. 82,84,85 ГПК України, господарський суд, - 

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного виробничого підприємства "Гранбудсервіс", 10025, м.Житомир, вул. Баранова 131, ідентифікаційний код 32579490, на користь Коростишівського міського комунального підприємства "Водоканал", 12501, м.Коростишів, пров. Назаренка 6, ідентифікаційний код 20417222: 1228,31грн. інфляційних нарахувань, 58,60 грн. 3% річних, 90,98 грн. витрат по сплаті державного мита, 105,26 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3921,18 грн. основного боргу.

4. Відмовити в позові в частині стягнення  9,84 грн. інфляційних нарахувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Костриця О.О.