Рішення

від 22.09.2008 по справі 16/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.08                                                                                 Справа № 16/140

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ

до Приватного підприємства "Транссервіс", м. Антрацит Луганської області

про стягнення 198384 грн. 02 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача – Ахтямова Г.А., довіреність від 01.07.08. №01/Д;

від відповідача – представник не прибув,

 в с т а н о в и в:

           Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача   попередньо сплачених грошових коштів у сумі 145577,36 грн. за договором від 05.10.06. № 60/10, 3% річних в сумі 6221грн. 90 коп., індекс інфляції у сумі 46584 грн. 76 коп.

          Позивач в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог від 15.08.08. № 721/03/03 та просить стягнути з відповідача на свою користь попередньо сплачені за договором від 05.10.06. № 60/10 грошові кошти у сумі 145577,36 грн., суму інфляції за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 2329 грн.24коп., суму 3% річних у розмірі 658 грн.09коп., тобто, зменшив суму позовних вимог в частині 3%-річних та інфляційних нарахувань.

            Заявою від 10.09.08. №729/05/03 позивач зменшив розмір позову в частині інфляційних нарахувань і 3% річних та просить суд задовольнити позов в цій частині на суму інфляційних нарахувань 2329,24грн. та 3% річних в сумі 490,58грн. –за період з 10.06.08.  по 21.07.08.

Таким чином, позовними вимогами по справі є: стягнення передоплати у розмірі 145577,36грн., інфляційних нарахувань в сумі 2329,24грн. та 3% річних в сумі 490,58грн. –за період з 10.06.08.  по 21.07.08.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув, участі повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про час і місце проведення судового засідання належним чином: в матеріалах справи (а.с.21) є поштове повідомлення від 29.07.08. про вручення відповідачу ухвали суду по даній справі про призначення справи до розгляду. Про причини відсутності у судових засіданнях під час слухання справи відповідач суд не повідомив. Ухвалою суду від 18.08.08. явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

          Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 05.10.06. №60/10, на підставі якого постачальник (відповідач) зобов'язався поставити покупцю (позивачу) товар –вугілля марки «АШ»–у кількості, по ціні, обумовлені вказаним договором та додатками до нього, а покупець зобов'язався оплатити вугілля та провізну плату (залізничний тариф) на умовах, вказаних у п.4.3. договору, у тому числі і здійснити передоплату 100% згідно виставленого постачальником рахунку. Строк виконання відповідачем зобов'язання по поставці вугілля договором не встановлено.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки і відповідає інституту правових норм поставки Господарського кодексу України (ст.265).

На виконання умов вказаного договору і на виконання пред'явленого до сплати  відповідачем рахунку від 09.10.06. №12 позивач здійснив передоплату за вугілля та залізничний тариф в сумі 191460грн., що підтверджено платіжним дорученням від 09.10.06. №3 на вказану суму, але відповідач не здійснив поставку вугілля у повному обсязі на отриману передоплату, а поставив вугілля на суму 53379,43грн., і грошових коштів, на які вугілля не поставлене, не повернув.

Позивач вимогою від 30.05.08. №574/04/03 (а.с.32) просив відповідача повернути грошові кошти, на які не поставлене вугілля, не виконуючи обов'язку в натурі, у зв'язку зі спливом досить тривалого часу після переказу передоплати.

Відповідач грошей не повернув позивачу, у зв'язку з чим за відповідачем утворився борг, по твердженню позивача, у сумі 145577,36 грн., який позивач просить стягнути на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язків по поверненню грошових коштів, позивач заявив до стягнення інфляційні нарахування в сумі 2329,24грн. та 3% річних в сумі 490,58грн. –за період з 10.06.08.  по 21.07.08. При цьому слід вказати, що позивач помилково мотивує (у позовній заяві і в розрахунку позовних вимог) дані вимоги правилом двох норм права –ст.536 ЦК України та ст.625 ЦК України, заявляючи до стягнення тільки вимоги, передбачені ст.625 ЦК України.

Відповідач у судове засідання не прибув, доводів позивача не оспорив.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх  належність, допустимість, достовірність кожного  окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено факт здійснення позивачем передоплати за продукцію та залізничного тарифу на суму 191460 грн. і невиконання відповідачем обов'язків по поставці вугілля на суму передоплати та по поверненню боргу, про що позивач надав суду відповідні документи, про які вказано вище.

Згідно з правилами ст.ст.173,174 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а іншій суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання виникають безпосередньо з закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з акту управління господарською діяльністю, з господарського договору чи внаслідок заподіяння шкоди, або у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності, а також з інших подій.

Згідно статті 193 ГК України сторони зобов'язання повинні виконувати свої обов'язки у відповідності до вимог закону, умов укладеного договору належним чином.  

При укладенні сторонами по справі договору поставки 05.10.06. №60/10 у відповідача виникло зобов'язання поставити вугілля після сплати позивачем пред'явленого рахунку від 09.10.06. №12 та отримання передоплати. А з урахуванням вимог ч.2ст.530 ЦК України –в семиденний строк з дня отримання вимоги від позивача, тобто, до 10.06.08.

Статті 265,267 ГК України зобов'язує відповідача виконати обов'язок по поставці вугілля. Відповідач порушив своє зобов'язання і обов'язок по поставці вугілля не виконав у повному обсязі, а поставив вугілля лише на суму 53379,43грн.

Згідно вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Нормою ст.693 ЦК України, яка згідно ч.6 ст.265 ГК України повинна бути застосована до правовідносин сторін за справою, що сталися у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язання по поставці вугілля, встановлено право позивача вимагати повернення попередньої оплати, якщо продавець (відповідач) не виконав свій обов'язок в натурі.

Таким чином, підставою виникнення у відповідача грошового обов'язку є закон –ст.693 ЦК України.  Надіслання вимоги позивачем про повернення передоплати свідчить про відмову позивача від виконання відповідачем обов'язку в натурі та зобов'язують відповідача повернути передоплату, тобто, виконати грошове зобов'язання.

З урахуванням здійсненої передоплати на суму 191460грн. і поставці вугілля на суму 53379,43грн., про що позивач вказує у позовній заяві і в листах вимогах до відповідача (а.с.31-33), грошове зобов'язання відповідача дорівнює 138080,57грн. і позовну вимогу саме в цій частині слід вважати обґрунтованою та підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Твердження позивача про заборгованість відповідача в сумі 145577,36 грн. безпідставна, не підтверджена матеріалами справи і суперечить вимогам закону. Тому, задоволенню не підлягає.  

Враховуючи обставини правовідносин сторін та докази, додані до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що грошове зобов'язання виникло у відповідача 10 червня 2008 року –після 3 днів поштового перебігу вимоги позивача про повернення грошових коштів та 7 днів для виконання вимоги. Але відповідач протягом встановленого законом строку (ч.2ст.530 ЦК України) гроші не повернув і вугілля не поставив, чим порушив своє зобов'язання.

Згідно вимогам ст.625 ЦК України у разі прострочки виконання грошового зобов'язання, відповідач повинен сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 процентів річних від простроченої суми 138080,57грн. за весь час прострочення. З огляду на викладене, позов в часті заявлених до стягнення річних та інфляційної складової слід задовольнити частково, а саме: вимоги позивача про стягнення 3% річних слід задовольнити за період з 10.06.08. по 21.07.08 у сумі 340грн., інфляційних нарахувань за той же період у сумі 1104,26грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати –держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,265 ГК України, ст.ст.526,530,625, 629,693 ЦК України, керуючись ст.ст.22,33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

        2.  Стягнути з Приватного підприємства "Транссервіс", м. Антрацит Луганської області, 25-й квартал, буд. 15, кв. 8, ід. код 32902068 на користь Закритого акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м. Луганськ, вулиця «Совєтська», 18, ід. код 32474386 борг у сумі 138080,57грн., інфляційні нарахування у сумі 1104,26грн., 3% річних на суму 340грн., витрати по держмиту у сумі 1394,70грн., витрати на послуги судового процесу у сумі 83грн. Видати наказ.

          3. В решті вимог відмовити у позові.

Рішення підписане 29.09.08.

   Суддя                                                                                            Р. Шеліхіна