Рішення

від 30.09.2008 по справі 10/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

30.09.08                                                                                           Справа№ 10/196

За позовом:  ТзОВ ВКФ „Просперітет”, м.Львів

до  відповідача: ТзОВ ВП „Львівський бетонний завод”, м.Львів

про  стягнення 93 674  грн.73 коп.   

                                                                                                        Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:    

Від позивача :  Горбай Р.С.- довіреність від 14.11.2007р. ;

Від відповідача:   не з”явився;

Суть спору:

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ ВКФ „Просперітет”, м.Львів до  ТзОВ ВП „Львівський бетонний завод”, м.Львів про  стягнення 93 674  грн.73 коп.   

            Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

            Відповідач в засідання суду не з”явився, письмових заперечень на позов не подав,  хоча був належно повідомлений про час та місце  слухання справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення за № 3352422.

 Судом встановлено:

           03 січня 2008 року між ТзОВ ВКФ „Просперітет”, м.Львів (Продавець) та ТзОВ ВП „Львівський бетонний завод”, м.Львів  (Покупець)  укладено  договір курівлі-продажу  щебеневої продукції.

           Відповідно до п.1. Договору Продавець взяв на себе зобов”язання   передати  у власність   ,  а Покупець  прийняти та оплатити вартість щебеневої продукції у видах, кількості та по ціні , що визначаються  в Додатках  до Договору.

Як вбачається із матеріалів справи , ТзОВ ВКФ „Просперітет”, м.Львів (Позивач)  взяті на себе зобов”язання виконав в повному обсязі, однак ТзОВ ВП „Львівський бетонний завод”, м.Львів (Відповідач)  за отриману продукцію розрахувався частково.

06.06.2008 року між сторонами  проведено звірку взаєморозрахунків і встановлено, що заборгованість Відповідача   перед  Позивачем  становить   87 379 грн. 79 коп. , про що як доказ свідчить Акт звірки на 06 червня 2008 року, належно завірена копія  якого  додана до матеріалів справи.

Претензію позивача про сплату боргу відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Згідно  ч.1 ст. 193 ГК України  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору. Боржник  вважається  таким, що прострочив, якщо він не приступив   до виконання  зобов”язання   або не виконав  його в строк, встановлений    договором  або законом ( ст. 612  ЦК України).

Порушення зобов”язання  є підставою для   застосування  господарських санкцій   в порядку, передбаченому законодавством. Відповідно до ст. 230 ГК України  , учасник  господарських відносин , у випадку невиконання  зобов”язання   повинен сплатити   штрафні санкції .

Відповідно до п. 6.3 договору, у випадку порушення Покупцем  грошових зобов”язань  Покупець виплачує  Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня від суми простроченого  платежу за кожен день прострочення. В зв”язку  з викладеним  , позивачем нарахована до стягнення  пеня    в сумі 3964 грн. 41 коп. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідно  до ч.2 ст. 625 ЦК України  боржник, який  прострочив  виконання  грошового  зобов”язання , на вимогу  кредитора  зобов”язаний  сплатити  суму   боргу  з врахуванням   встановленого індексу  інфляції  за весь час  прострочення , а також три проценти річних від простроченої  суми  , якщо інший  розмір  процентів не встановлений договором або законом. Таким чином,  відповідно до розрахунку заборгованості , збитки від інфляції  складають  1834 грн. 55 коп. , а 3% річних -                 495  грн. 55 коп.  

Доказів виконання господарського зобов”язання  чи заперечень на позов відповідач суду не представив.  

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані суду докази, суд визнав позов обґрунтованим та таким, який підлягає до задоволення.

           Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 193, 230 ГК України, ст.625 ЦК України,  ст. ст.  43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

                                                      в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

 2.   Стягнути з ТзОВ виробничого підприємства „Львівський бетонний завод” ( 79035, м.Львів, вул.Зелена, 238 Б  р/р 2600200388001 в ЛФБ АБ „Київська Русь” в м.Львів МФО 385543 ЄДРПОУ 32969426) на користь ТзОВ виробничо-комерційна фірма „Просперітет”( 79035, м.Львів, вул. Зелена, 251 , к.179            р/р 26003010686700 в АКБ „УкрСибБанк” в м. Харків МФО 351005 ЄДРПОУ 32639003 )  93 674 грн. 73 коп. заборгованості, 936 грн. 75 коп. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3.  Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя