Постанова

від 01.10.2008 по справі 15/288-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/288-08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.08                                                                                               Справа №15/288-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Антонік С.Г. судді  Мірошниченко М.В.    , Яценко О.М.

при секретарі Шерник О.В.

за участю представників:

позивача:          Клочкова І.С., довіреність № 020/7-2 від 03.01.2008р.;

відповідача:      не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу       Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал»,

                                        м. Херсон

на рішення                    господарського суду Херсонської області від 24.06.2008р.

у справі                          № 15/288-08

за позовом                      Державного підприємства «Одеський морський

                                        торгівельний порт», м. Одеса

до відповідача               Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал»,

                                         м. Херсон

про                                   стягнення 21.798,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Одеський морський торгівельний порт», м. Одеса було подано позов до Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал», м. Херсон про стягнення суми 21.798,00 штрафних санкцій за порушення строків поставки товару за договором поставки № КД-10868 від 30.08.2007р., укладеного між сторонами, у т.ч. 12.978,00 грн. пені та 8820,00 грн. штрафу.

Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 24.06.2008 року у справі № 15/288-08 (суддя Клепай З.В.) позов задовольнив: стягнув з відповідача на користь позивача суму 21.798,00 грн.

Рішення суду ґрунтується на приписах ст.ст. 173, 193, 230, 233 ГК України і мотивоване неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань у вигляді прострочення поставки товару позивачу, внаслідок чого суд дійшов до обґрунтованості заявлених позовних вимог у повному обсязі. Судом також зазначено про відсутність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, про що клопотав відповідач.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі ПП «Юрмаш-Універсал», відповідач у справі, вказує на те, що рішення суду прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги зводяться до того, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій є занадто великим порівняно із сумою договору поставки та обсягом несвоєчасно виконаних відповідачем договірних зобов'язань. В скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення господарського суду Херсонської області та прийняття нового рішення про зменшення розміру належних до стягнення штрафних санкцій до 1 гривні.

ДП «Одеський морський торгівельний порт», позивач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти викладених в ній доводів та вказує на те, що рішення господарського суду прийнято відповідно до норм матеріального і процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні, відповідають обставинам справи. Зазначає зокрема, що відповідач погодився зі змістом умов договору поставки та прийняв на себе обов'язки та права, передбачені таким договором, у т.ч. і щодо порядку визначення та розміру штрафних санкцій у договорі. Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2008р. у справі № 15/288-08 – без змін.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1851 від 01.10.2008р. справу призначено до розгляду у складі колегії – Антоніка С.Г. (головуючий), суддів Мірошниченка М.В. (доповідач), Яценко О.М.

В судовому засіданні 01.10.2008р. представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. За його клопотанням розгляд справи вівся без застосування засобів технічного забезпечення фіксації судового процесу. В судовому засіданні за згодою представника оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідач законним правом на участь свого представника в судових засіданнях не скористався. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суду не повідомив. Колегія суддів на підставі ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як випливає з матеріалів справи, 30.08.2007р. між ПП «Юрмаш-Універсал» (постачальник) і ДП «Одеський морський торгівельний порт» (покупець) був укладений договір поставки № КД-10868, згідно з п.1.1 якого постачальник зобов'язаний поставити, а покупець прийняти і сплатити за змінно-запасні частини для ремонту т/х «Труд», в асортименті, кількості, за цінами, вказаними в Додатку № 1 (Специфікація № 1), який є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що поставка товару здійснюється протягом 30 календарних днів з дати укладення цього договору.

Загальна ціна товару за цим договором складає 126.000,00 грн., у т.ч. ПДВ – 21.000,00 грн. (п.3.1 договору).

Датою поставки вважається дата передачі постачальником покупцю товару згідно до підписаної сторонами товарної накладної (п.4.1 договору).

За прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної ціни цього договору (вказаної у п.3.1 цього договору), а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної загальної ціни договору (п.6.2 договору).

Товар постачальником у повному обсязі був поставлений покупцю 10.01.2008р., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 09.01.2008р., тобто з простроченням на 103 календарних дня.

За прострочення терміну поставки товару позивачем на підставі п.6.2 договору нарахована сума 12.978,00 грн. пені (за розрахунком: 126.000,00 грн. х 0,1 % х 103 дня = 12.978,00 грн.), а також сума 8820,00 грн. штрафу (за розрахунком: 126.000,00 грн. х 7 % = 8820,00 грн.).

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія за № 020/1-58 від 23.01.2008р. з вимогами про сплату суми 21.798,00 грн. штрафних санкцій.

У відповіді за вих. № 14 від 01.02.2008р. відповідач визнав претензію позивача у повному обсязі. Проте, сума штрафних санкцій відповідачем позивачу сплачена не була.

У зв'язку з цим, позивач звернувся з позовом в суд про стягнення з відповідача суми 21.798,00 штрафних санкцій за порушення строків поставки за договором поставки № КД-10868 від 30.08.2007р. Позовні вимоги ґрунтуються на приписах ст.ст. 11, 14, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 216 – 218, 220, 230, 231 ГК України.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на умовах договору поставки № КД-10868 від 30.08.2007р.

Відповідно до ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст.662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст.663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині дотримання строків поставки товару позивачу. Прострочення поставки товару становить 103 календарних дня.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить ст.193 ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань позивачем нараховані штрафні санкції, до складу яких входить штраф у розмірі 8820,00 грн. та пеня у розмірі 12.978,00 грн.

У відповідності зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Щодо стягнення суми 8820,00 грн. штрафу, то колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення постачальником термінів поставки товару понад 30 календарних днів з нього стягується штраф у розмірі 7 % від загальної ціни договору.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач прострочив терміни поставки товару понад 30 календарних днів. Отже, розмір штрафу має складає суму 8820,00 грн., тобто 7 % від загальної ціни договору (від суми 126.000,00 грн.).

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 8820,00 грн. штрафу.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для зменшення розміру штрафу, про що просить відповідач, оскільки останнім не доведено у встановленому законом порядку наявності для цього відповідних підстав, згідно положень ст.233 ГК України та п.3 ст.83 ГПК України.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми 12.978,00 грн. пені, то колегія суддів зауважує наступне.

Згідно з ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники коштів сплачують на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

За ст.3 цього ж Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,  обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до листа НБУ № 14-013/3003 від 22.11.1999р., облікова ставка визначається та офіційно встановлюється Національним банком України і застосовується з метою регулювання вартості коштів на грошово-кредитному ринку, а також, виступаючи орієнтиром  вартості коштів на грошово-кредитному ринку, використовується в діючому законодавстві  при визначенні розміру пені або штрафу за несвоєчасну сплату відповідних платежів.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної ціни цього договору, вказаної в п.3.1 цього договору.

Системний аналіз положень діючого законодавства, що регулює питання стягнення з боржника пені, свідчить про те, що платником пені може виступати лише особа, що несе грошові зобов'язання перед своїм контрагентом.

З матеріалів справи вбачається, що за договором поставки № КД-10868 від 30.08.2007р. зобов'язання відповідача носять майновий характер, що виражається у вигляді поставки відповідачу змінно-запасних частин для ремонту т/х «Труд». В той же час грошові зобов'язання покладені саме на позивача, що виражається у вигляді сплати відповідачу грошових коштів за поставлений товар.

Тобто, відповідач не несе перед позивачем будь-яких грошових зобов'язань за договором поставки № КД-10868 від 30.08.2007р., у зв'язку з чим стягнення з відповідача на користь позивача суми 12.978,00 грн. пені за прострочення поставки товару є безпідставним.

У зв'язку з цим, встановлення в п.6.2 договору № КД-10868 від 30.08.2007р. відповідальності відповідача у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю є таким, що суперечить приписам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положенням ЦК України та ГК України.

В силу п.1 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на те, що п.6.2 договору № КД-10868 в частині покладення на постачальника відповідальності у вигляді сплати пені за прострочення термінів поставки товару покупцю суперечить приписам діючого законодавства України, вказаний пункт суд визнає частково недійсним, із застосуванням повноважень господарського суду, передбачених п.1 ст.83 ГПК України.

При цьому, часткова недійсність пункту 6.2 договору № КД-10868 не має наслідком недійсності інших його частин і договору в цілому, оскільки можна припустити, що договір був би вчинений і без включення до нього недійсної частини, згідно приписів ст.217 ЦК України.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 12.978,00 грн. пені є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Місцевим господарським судом вищенаведених обставин справи з'ясовано не було, що свідчить про неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, що в свою чергу призвело до порушення норм матеріального права і неправильного вирішення спору в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми 12.978,00 грн. пені. Оскаржуване рішення суду першої інстанції слід змінити.

У відповідності зі ст.49 ГПК України, судові витрати по розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 49, п.1 ст.83, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України,  Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал», м. Херсон задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 24.06.2008р. у справі № 15/288-08 змінити.

Визнати недійсним пункт 6.2 договору поставки № КД-10868 від 30.08.2007р., укладеного між ДП «Одеський морський торгівельний порт» і ПП «Юрмаш-Універсал», в наступній частині: «За прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення від загальної ціни цього договору (вказаної в п.3.1 цього договору)».

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Юрмаш-Універсал», м. Херсон на користь Державного підприємства «Одеський морський торгівельний порт», м. Одеса суму 8820,00 грн. штрафу, 132,29 грн. державного мита, 47,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Антонік С.Г.

 судді  Мірошниченко М.В.  

 Яценко О.М.