Постанова

від 27.02.2012 по справі 34/81

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2012                                                                                           № 34/81

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кропивної Л.В.

суддів:            Рудченка  С.Г.

          Поляк О.І.

при секретарі Чуприні І.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 –представник за довіреністю №589 від 15.08.2011р.;

ОСОБА_2 –представник за довіреністю №670 від 02.09.2011р.;

від відповідачів: не з'явилися;

від прокуратури: Вакулюк Д.С. –посвідчення № 24 від 23.01.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу        Публічного акціонерного товариства акціонерний банк

                                         «Укргазбанк»

та апеляційну скаргу   Товариства з обмеженою відповідальністю

                                         «Житломаркет КМБ-1»

на рішення господарського суду м. Києва

від 07.11.2011р. (дата підписання –11.11.2011р.)

у справі № 34/81 (суддя –Самсін Р.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк»

до 1.          Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська нафтова компанія»;

2.          Публічного акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього»;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1»

за участю Прокуратури м. Києва

про стягнення боргу, штрафних санкцій та звернення стягнення на предмет іпотеки.

встановив:

У грудні 2009р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - Банк) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська нафтова компанія» (далі – Боржник, Позичальник, відповідач-1) та Відкритого  акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», (далі – Майновий поручитель, Іпотекодавець, відповідач-2) про стягнення заборгованості за укладеним між Банком та відповідачем-1 Кредитним договором №59-V від 10.10.2008р. та звернення стягнення на нерухоме майно, передане Банку в іпотеку відповідачем-2 згідно Іпотечного договору б/н від 29.12.2008р.

          Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Банк вказував на неналежне виконання Позичальником – ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія» грошових зобов'язань за Кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 25.11.2011р. (у редакції заяви про збільшення позовних вимог від 31.05.2011р.), кредитна заборгованість Позичальника становила 189 839 645,24 грн., з яких: 100 000 000,00 грн. – заборгованість по кредиту; 62 438 356,21 грн. – заборгованість по процентам (період нарахування: з 10.10.2008р. по 25.05.2011р.); 8 194 439,72 грн. – пеня за несвоєчасну сплату процентів (період нарахування: з 06.01.2009р. по 25.05.2011р. за кожне прострочення сплати процентів окремо); 19 206 849,32 грн. – пеня за несвоєчасне повернення кредиту (період нарахування: з 12.10.2009р. по 11.10.2010р.).

ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» згідно Договору іпотеки б/н від 29.12.2008р. поручилось перед Банком за виконання Боржником своїх кредитних зобов'язань, тому ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія» та ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», вказував позивач, відповідають перед Банком як солідарні боржники. Враховуючи зазначене, Банк, окрім заявлених вимог про стягнення кредитної заборгованості із Позичальника, у рахунок погашення цієї заборгованості просив звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього».

До того ж, Банк просив стягнути із ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», як з Іпотекодавця, штраф у розмірі 5 557 950,00 грн. за неналежне виконання ним вимог п.3.3.4 Договору іпотеки щодо страхування за власний рахунок предмета іпотеки до моменту повного виконання основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою за цим Договором.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.01.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №34/81.

У процесі судового розгляду справи стало відомо, що рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2010р. у справі №43/104 (суддя – Пасько М.В. – а.с.72-75, т.2) право власності на нерухоме майно, передане відповідачем-2 в іпотеку Банку, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1».

У зв'язку з наведеним, за клопотанням позивача, до участі у справі у процесуальному статусі третього відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1».

З огляду на зміну власника переданого в іпотеку нерухомого майна, 30.09.2011р. Банк подав на розгляд господарського суду заяву про зміну предмету позову, в якій просив стягнути із Позичальника заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 189 839 645,24 грн. (у редакції розрахунку, поданого із заявою про збільшення позовних вимог від 30.05.2011р.), у рахунок погашення якої звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ «Житломаркет КМБ-1». Крім того, Банк просив встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України під час виконання судових рішень, а також стягнути із ТОВ «Житломаркет КМБ-1» на користь Банку штраф у розмірі 5 557 950,00 грн. за порушення ним умов п.3.3.4 Договору іпотеки, а саме: за невиконання дій, пов'язаних із страхуванням предмету іпотеки.

Заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог та про зміну предмету позову були прийняті місцевим господарським судом до розгляду.

Відповідач-1 письмового відзиву на позовну заяву господарському суду не направив, участі у судових засіданнях господарського суду не взяв.

Відповідач-2 позовні вимоги не визнав і зазначив, що одночасне стягнення кредитної заборгованості у розмірі 189 839 645,24 грн. із Позичальника та звернення стягнення на предмет іпотеки призведе до подвійної відповідальності за порушення умов Кредитного договору, що суперечить приписам ст.61 Конституції України. Крім того, за поясненнями відповідача-2, вимога п.3.3.4 Договору іпотеки ним виконана та за власний рахунок застраховане передане в іпотеку нерухоме майно, строк дії укладеного із ЗАТ «Страхова компанія «Центр» договору страхування – до 09.12.2009р., цілком відповідав кінцевому строку повернення кредиту, визначеному положеннями п.1.3.1 та п.6.9 Кредитного договору.

          Відповідач-3 заявлені до нього вимоги заперечив. Вказав, що у даному випадку не відбувалося переходу права власності від ВАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» до ТОВ «Житломаркет КМБ-1». За оцінкою відповідача-3, він набув право власності на нерухоме майно на підставі Генерального договору №427/7 від 15.12.2003р., адже будівництво нерухомого майна було ним проінвестоване . Таким чином, вважав відповідач-3, Договір іпотеки між Банком та відповідачем-2 був укладений всупереч вимогам діючого законодавства, і без згоди ТОВ «Житломаркет КМБ-1», а тому не породив для нього обов'язків перед Банком.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 (суддя – Самсін Р.І.) позов задоволено частково: вимоги про стягнення із відповідача-1 – ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія» пені за прострочення сплати відсотків, нарахованої у розмірі 8 194 439,72 грн. залишено без розгляду; визначено до стягнення із ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія» на користь ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» 100 000 000,00 грн. боргу по кредиту, 62 438 356,21 грн. відсотків за користування кредитом, 19 206 849,32 грн. пені за несвоєчасну сплату кредиту та 8 149,73 грн. судових витрат.

В іншій частині вимог, у тому числі щодо стягнення із ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» штрафу у розмірі 5 557 950,00 грн., у позові відмовлено.

Висновок місцевого господарського суду в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення із відповідача-1 пені у розмірі 8 194 439,72 грн. за прострочення сплати процентів за користування кредитним коштами ґрунтується на положенні п.5 ч.1 ст.81 ГПК України у зв'язку з невиконанням Банком вимог суду щодо надання обґрунтованого розрахунку заявленого до стягнення розміру пені з урахуванням визначеного п.5.3 Кредитного договору річного строку такого нарахування. Як зазначено у судовому рішенні, поданий Банком разом із позовною заявою розрахунок не може вважатися належним обґрунтуванням заявленої до стягнення суми пені.

Перевіривши обгрунтованість переданих до суду на розгляд вимог про стягнення із Позичальника кредитної заборгованості в частині основного боргу у розмірі 100 000 000,00 грн., відсотків за користування кредитом у розмірі 62 438 356,21 грн. та пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 19 206 849,32 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що вони відповідають фактичним обставинам справи та задовольнив їх у заявленому розмірі.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, місцевий господарський суд вказав на відсутність у матеріалах справи доказів направлення Банком на адресу Іпотекодавця, який у даному випадку є відмінним від Позичальника, письмового повідомлення про невиконання боржником своїх кредитних зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, як того вимагає ст.35 Закону України «Про іпотеку».

          Відсутність повідомлення Банком Іпотекодавця про невиконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту у строк до 09.10.2009р., покладено господарським судом в основу висновку про звільнення Іпотекодавця від відповідальності за невиконання умов п.3.4.4 Договору іпотеки, на підставі чого суд відмовив у стягненні з Іпотекодавця на користь Банку штрафу у розмірі 5 557 950,00 грн.

          Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 змінити та прийняти новий судовий акт, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення із Позичальника пені у розмірі 8 194 439,72 грн. за несвоєчасну сплату процентів і в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія» звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності ТОВ «Житломаркет КМБ-1». Крім того, Банк просив скасувати судове рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення із ТОВ «Житломаркет КМБ-1» штрафу у розмірі 5 557 950,00 грн. з прийняттям нового судового акту в цій частині про задоволення вимог Банку. Серед іншого, апелянт також  просив апеляційний господарський суд встановити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною у розмірі 90% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб'єктом оціночної діяльності відповідно до законодавства України під час виконання судових рішень.

В іншій частині оскаржене судове рішення позивач просив залишити без змін.

На думку Банку, суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що ним здійснювалося нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у розмірі 8 194 439,72 грн. понад річний строк. Між тим, зазначав Банк, нарахування пені здійснювалося за кожен день прострочення сплати процентів за відповідний місяць протягом визначеного п.5.3 Кредитного договору річного строку такого нарахування.

Обгрунтовуючи свої доводи про незаконність судового акту в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із Іпотекодавця штрафу у розмірі 5 557 950,00 грн. з наведених судом підстав, Банк зазначив, що ані договором, ані актами цивільного законодавства на нього не покладено обов'язку повідомити іпотекодавця про хід виконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань.

Крім того, за оцінкою позивача, ненаправлення вимоги про усунення порушень виконання кредитних зобов'язань на адресу Іпотекодавця не може бути перешкодою для реалізації Банком  свого права на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки направлення такої вимоги за своєю правовою природою, вказував апелянт, є способом досудового врегулювання спору.

          Із мотивами прийнятого місцевим господарським судом рішення у даній справі не погодився також і відповідач-3 – ТОВ «Житломаркет КМБ-1», який у поданій до Київського апеляційного господарського суду скарзі просив рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 змінити та виключити абзаци 3, 4, 5 на сторінці 8 з мотивувальної частини судового рішення, а мотиви відмови позивачу у задоволенні позову в частині вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки викласти з урахуванням доводів ТОВ «Житломаркет КМБ-1».

У цьому зв'язку відповідач-3 вказував про невірне застосування місцевим господарським судом положень ст.23 Закону України «Про іпотеку».

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2011р. №34/81 (колегія суддів у складі: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Смірнова Л.Г.) апеляційну скаргу ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» та апеляційну скаргу ТОВ «Житломаркет КМБ-1» прийнято до провадження, судовий розгляд справи №34/81 призначено на 18.01.2012р.

          Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2012р. №01-22/1/1 у зв'язку із зайнятістю судді Смірнової Л.Г. у іншому судовому процесі здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2012р., від 01.02.2012р. та від 20.02.2012р. розгляд апеляційної скарги відкладався на 27.02.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 20.02.2012р. №01-22/1/5 у зв'язку із перебуванням судді Рудченка С.Г. у відпустці здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І.,  Буравльов С.І.

20.02.2012р. через канцелярію суду від Прокуратури м. Києва надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу №34/81 на підставі ст.29 ГПК України.

У судовому засіданні від 20.02.2012р. прокурор підтримав доводи апеляційної скарги Банку, просив її задовольнити, проти доводів апеляційного оскарження ТОВ «Житломаркет КМБ-1» заперечив.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2012р. №01-22/1/2 у зв'язку із зайнятістю судді Буравльова С.І. у іншому судовому процесі здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя – Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І.,  Рудченко С.Г.

24.02.2012р. через канцелярію суду від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника через його перебування у відрядженні.

У призначене судове засідання з'явилися представники позивача та прокурор. Представники відповідачів процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, хоча про час та місце судового розгляду справи всі учасники процесу були повідомлені належним чином. Відповідачі-1,3 про причини неявки своїх представників суду не повідомили.

Розглянувши подане відповідачем-2 клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія вирішила його відхилити, оскільки представник ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» брав участь у попередніх судових засіданнях, виклав власну правову позицію, надав витребувані апеляційним господарським судом документи, а тому відкладення розгляду справи, за оцінкою судової колегії, призведе до затягування судового процесу з розгляду поданих позивачем та відповідачем-3 апеляційних скарг.

Таким чином, з огляду на належне повідомлення усіх учасників судового процесу про час та місце судового засідання, а також враховуючи, що питання з приводу того, чи  перешкоджають певні обставини розгляду справи вирішується   судом залежно від конкретних обставин справи, судова колегія вирішила, що неявка у дане судове засідання представників відповідачів не є перешкодою для розгляду апеляційних скарг по суті.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України  апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

В силу положень ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 10.10.2008р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк» (Банк), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Нафтова Компанія» (Позичальник) був укладений Кредитний договір №59-V, за умовами якого (в редакції погодженій Договором про внесення змін та доповнень №2 від 31.10.2008р.) Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит в сумі 100 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, в тому числі придбання цінних паперів, терміном кредитування з 10.10.2008р. по 09.10.2009р. (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 Кредитного договору).  

До Кредитного договору сторонами вносились зміни та доповнення №1 від 27.10.2008р., №2 від 31.10.2008р., №3 від 29.12.2008р., №4 від 27.02.2009р., які  стосувались умов забезпечення по кредиту, змін строків сплати нарахованих за відповідний період процентів, розміру плати за користування кредитом.

Належне виконання Банком своїх зобов'язань за Кредитним договором в частині надання Позичальнику кредитних коштів у розмірі 100 000 000,00 грн. підтверджується наявними у матеріалах справи  банківськими виписками з позичкового рахунку ТОВ «Східноукраїнська Нафтова Компанія», відкритого у Банку, з яких також вбачається часткове виконання Позичальником своїх грошових зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом.

27.10.2008р. сторони підписали Договір №1 про внесення змін та доповнень до Кредитного договору, в якому погодили, що Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 09.10.2009р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі Додаткової угоди до Кредитного договору або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу ІV Кредитного договору (п.1.3.2 Кредитного договору).

У п.п. 1.4.1-1.4.2 Кредитного договору визначено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п.1.3 договору терміну кредитування (до 09.10.2009р.) процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних; за користування кредитними коштами понад цей термін - у підвищеному розмірі - 30% річних.

Відповідно до п.1.4.3 Кредитного договору нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом виходячи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

                    Згідно положення п.1.4.4 Кредитного договору, проценти за користування кредитом сплачуються раз на місяць не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також у день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення кредиту, або в день дострокового розірвання Кредитного договору. Однак, в подальшому сторони погодили інші строки сплати нарахованих Банком процентів, а саме, відповідно до п.1.4.4 Кредитного договору в редакції Договору №4 про внесення змін та доповнень від 27.02.2009р. проценти за період з 10.10.2008р. по 31.01.2009р. сплачуються один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом; за період з 01.02.2009р. по 30.06.2009р. – не пізніше 10.07.2009р.; за період з 01.07.2009р. по 09.10.2009р. – один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку кредитування, в день дострокового погашення кредиту або дострокового розірвання Кредитного договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи випливає, що Позичальник – ТОВ «Східноукраїнська Нафтова Компанія» у строк до 09.10.2009р. кредит не повернув, своєчасно, у визначені п.1.4.4 Кредитного договору строки, проценти за користування кредитом не сплатив і станом на 25.05.2011р. заборгував Банку 100 000 000,00 грн. по тілу кредиту та 62 438 356,21 грн. по сплаті процентів, нарахованих за період з 10.10.2008р. по 25.05.2011р.

Перевіривши правильність наданого господарському суду розрахунку процентів у заявленому розмірі - 62 438 356,21 грн. за користування кредитними коштами протягом визначеного Банком періоду з 10.10.2008р. по 25.05.2011р., судова колегія визнала його математично вірним та таким, що відповідає умовам Кредитного договору.

Таким чином, відсутність у матеріалах справи доказів повернення Позичальником кредиту у розмірі 100 000 000,00 грн. та повної сплати нарахованих Банком процентів за користування кредитом, правомірно покладено в основу висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених Банком вимог щодо примусового стягнення з Позичальника 162 438 356,21 грн. (100 000 000,00 грн. + 62 438 356,21 грн.).

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Відповідно до п.5.3 Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту, та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.5.3 Кредитного договору сторони інакшим чином визначили момент припинення нарахування пені і збільшили строк її нарахування до одного року від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За розрахунком позивача за порушення строків повернення кредиту Позичальник повинен сплатити на користь Банку 19 206 849,32 грн. пені,  нарахованої в період з 12.10.2009р. по 11.10.2010р., а за порушення визначених умовами п.1.4.4 Кредитного договору строків сплати процентів - пеню у розмірі 8 194 439,72 грн., нарахованої протягом року від дати настання строку виконання зобов'язання по сплаті процентів за кожен місяць окремо.

Місцевий господарський суд помилково і необгрунтовано припустив, що Банк перевищив, порівняно з визначеним Кредитним договором, річний строк нарахування пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, і на цій підставі залишив вимоги без розгляду.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що за умовами Кредитного договору сплата Позичальником процентів має відбуватися щомісячно. Нарахування пені за прострочення в оплаті процентів здійснювалося протягом року з наступного дня за днем, коли зобов'язання мало бути виконане.

Саме за таким принципом здійснені розрахунки, подані Банком в обгрунтування своїх вимог до Позичальника про стягнення 8 194 439,72 грн. пені.

Судова колегія вважає, що у випадку відхилення поданого позивачем розрахунку пені суд першої інстанції не позбавлений можливості на підставі наявних у справі документів самостійно здійснити власний перерахунок заявлених до стягнення сум, за наслідками якого прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Перевіривши правильність нарахування заявленої до стягнення пені у розмірі 8 194 439,72 грн. за прострочення Позичальником сплати процентів за користування кредитом, судова колегія визнала його математично вірним та таким, що не суперечить умовам Кредитного договору, а отже вимоги позову -   такими, що підлягали задоволенню.

          Таким чином, апеляційним господарським судом встановлена обгрунтованість заявленої до стягнення кредитної заборгованості Позичальника на загальну суму 189 839 645,24 грн., розрахованої кредитором станом на 25.05.2011р.

Належне виконання кредитних зобов'язань Позичальника забезпечувалось іпотекою нерухомого майна, належного на праві власності ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» (згідно Свідоцтва про право власності, виданого Головним управління житлового забезпечення виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) 19.12.2008р., на підставі наказу Головного управління житлового забезпечення від 12.12.2008р. за №2250-С/ЮЖБ, зареєстрованого у КП «Київське міське БТІ» 23.12.2008р. і записано в реєстрову книгу №592-98 за реєстровим №45719), на підставі укладеного з Банком Договору іпотеки б/н від 19.12.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі за №9917.

В матеріалах справи знаходяться Витяги з Державного реєстру іпотек за №32494930, №32494877, №32494826, №32494770, №32494699, №32501501 (а.с.127-132, т.3), з яких вбачається, що 29.12.2008р. за №8343414 на підставі Договору іпотеки без оформлення заставної від 19.12.2008р. зареєстрована іпотека наступних житлових будинків:

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 282,30 кв.м., житловою площею 148,70 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд.11а;

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 645,20 кв.м., житловою площею 329,90 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд. 11б;

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 233,40 кв.м., житловою площею 94,60 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд. 7б;

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 590,50 кв.м., житловою площею 319,70 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд. 7а;

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 474,90 кв.м., житловою площею 193,90 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд. 5а;

- житловий будинок, (в літ. А), загальною площею 393,10 кв.м., житловою площею 111,70 кв.м., м. Київ, вул. Гончарна, буд. 5б.

Іпотекодержателем, згідно зазначених Витягів, є ВАТ АБ «Укргазбанк», Майновим поручителем – ВАТ Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього, а Боржником за основним зобов'язанням – ТОВ «Східноукраїнська нафтова компанія».

Заперечуючи правомочності ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього» передавати в іпотеку житлові будинки 19.12.2008р., ТОВ «Житломаркет КМБ-1» зазначало, що воно набуло права власності на вказане нерухоме майно на підставі Генерального договору №472/17 від 15.12.2003р. (далі – Генеральний договір). За умовами цього договору забудовник, правонаступником якого є ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», зобов'язувався передати інвестору, правонаступником якого є ТОВ «Житломаркет КМБ-1», проінвестовану останнім частину збудованих об'єктів  для оформлення інвестором права власності на них.

Усупереч умовам Генерального договору, зазначало ТОВ «Житломаркет КМБ-1», забудовник пред'явив збудовані ним об'єкти до експлуатації у встановленому законом порядку і, зареєструвавши за собою речові права на нерухомість, передав її не інвестору, а Банку в іпотеку.

Вважаючи свої права власності на збудовані об'єкти порушеними забудовником, ТОВ «Житломаркет КМБ-1» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до забудовника про визнання права власності.

Рішенням господарського суду м. Києва  від 10.03.2010р. у справі №43/104 (суддя – Пасько М.В. – а.с.72-75, т.2) право власності на нерухоме майно, передане відповідачем-2 в іпотеку Банку, визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1».

У доводах апеляційного оскарження ТОВ «Житломаркет КМБ-1» вказувало, що рішення господарського суду носить не правовстановлюючий, а правопідтверджуючий характер.

Утім, з такими доводами судова колегія погодитися не може і вважає їх хибними.

За умовами Генерального договору виникнення права власності на збудовані об'єкти пов'язується з  моментом  передачі речі. На момент укладення Договору іпотеки забудовник  не виконав своїх зобов'язань і  юридичну передачу речей інвестору не здійснив. Ці обставини були підтверджені  у судовому рішенні по справі №43/104. Отже, виникнення права власності на нерухоме майно у інвестора пов'язано з моментом набуття законної сили рішенням господарського суду м. Києва від 10.03.2010р. у справі №43/104, тобто з 22.03.2010р.

В силу приписів ст.23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

За таких обставин справи, дана норма закону правомірно застосована місцевим господарським судом до правовідносин між Банком та ТОВ «Житломаркет КМБ-1», як  до особи, яка  в силу закону набула прав та зобов'язань поручителя (Іпотекодавця).

          Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

          Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За змістом ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

При цьому, частиною другою ст.543 ЦК України визначено, що солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (ч.2 ст.23 названого Закону).

Таким чином,  місцевий господарський суд  вірно встановив, що ТОВ «Житломаркет КМБ-1», як новий власник переданого в іпотеку нерухомого майна, набув статусу іпотекодавця, у зв'язку з чим несе всі права і обов'язки за іпотечним договором, в тому числі, обов'язок солідарної відповідальності перед Банком за виконання Позичальником своїх кредитних зобов'язань.

Відтак, підстави для задоволення поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» апеляційної скарги відсутні.

Як вбачається зі змісту оскарженого судового рішення, підставою для відмови у задоволенні позовних вимог Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки господарський суд назвав порушення Банком визначеної законом процедури направлення  вимог до Майнового поручителя і Боржника.

В апеляційній скарзі позивач зазначив, що направлення такої вимоги носить характер досудового врегулювання спору, тому ненаправлення Банком вимоги на адресу Іпотекодавця не може бути перешкодою для реалізації належного кредитору права отримати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

З такими доводами апелянта погодитися не можна, адже вони не узгоджуються з нормами матеріального права.

Згідно ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» (в редакції Закону, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

За оцінкою судової колегії, встановлений законом 30-денний строк, надає боржнику, а таким перед кредитором є не лише  Позичальник, але й Іпотекодавець, до моменту реалізації предмету забезпечувального обтяження сплатити  борг і тим самим уникнути продажу предмету забезпечувального обтяження.

Отже, зазначена у ст.35 Закону України «Про іпотеку» вимога не має навантаження  претензії і не є засобом досудового врегулювання спору. При цьому, обсяг прав ТОВ «Житломаркет КМБ-1», як особи, яка набула статусу Іпотекодавця за принципом, що іпотека слідує за майном,  не може бути зменшеним порівняно з правами, визначеними ст.35 Закону України «Про іпотеку».

До того ж  право Іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо протягом тридцятиденного строку письмова вимога Іпотекодержателя до Іпотекодавця та Боржника про виконання порушеного зобов'язання за Кредитним договором та/або Іпотечним договором з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки була залишена без задоволення, закріплено і в п.6.2 Договору іпотеки б/н від 09.12.2008р.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, місцевим господарським судом вірно зазначено, що відсутність доказів направлення на адресу як Боржника, так і Іпотекодавця вимоги про виконання порушеного зобов'язання разом з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки є підставою для відмови у задоволенні вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки.

За правовою позицією Верхового Суду України, викладеною в Узагальненнях судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009 - 2010 роки) недотримання зазначених правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч.2 ст.35 Закону України «Про іпотеку».

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про передчасність задоволення позову до Іпотекодавця, що не впливає на можливість задоволення вимог за рахунок Позичальника.

Поряд з цим, місцевий господарський суд не звернув уваги, що внаслідок набуття права власності на іпотечне майно ТОВ «Житломаркет КМБ-1» з правовідношення поруки вибуло ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 імені М.П. Загороднього», в силу чого останній не несе відповідальності перед Банком, отже, провадження  відносно  нього  підлягало припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

У редакції первісно заявлених позовних вимог, а згодом і на підставі заяви про зміну предмету позову від 30.05.2011р. Банком заявлялись вимоги до Іпотекодавця про стягнення штрафу у розмірі 5% від заставної вартості предмета іпотеки за порушення виконання зобов'язань про страхування предмету іпотеки.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у розмірі 5 557 950,00 грн., місцевий господарський суд розглядав обгрунтованість цих вимог до ПАТ «Трест «Київміськбуд-1 ім. М.П. Загороднього», в той час як згідно з прийнятою судом до розгляду заявою про зміну предмету позову ці вимоги були заявлені до ТОВ «Житломаркет КМБ-1». Отже, мотиви відмови Банку у задоволенні позову у цій частині вимог не можуть вважатися обгрунтованими.

Переглядаючи справу у повному обсязі, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

          У відповідності до підпункту 3.3.4 пункту 3.3 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний на період дії Договору іпотеки застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (в т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

          В силу ч.1 ст.581 ЦК України, якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

                    ТОВ «Житломаркет КМБ-1» набув прав і обов'язків Іпотекодавця за Договором іпотеки з 22.03.2010р., тому в силу ст.629 ЦК України, вказаний договір для нього є обов'язковим до виконання.

          Утім, судова колегія не знаходить підстав для задоволення вимог про стягнення штрафу з ТОВ «Житломаркет КМБ-1», оскільки вважає їх заявленими  передчасно у зв'язку з тим, що Банк не вказав періоду, у якому ним нараховані штрафні санкції.

          У цьому зв'язку колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

          За змістом ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

          Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

                    Звертаючись з позовом Банк не вказав моменту, з якого в нього виникло право на нарахування штрафу і моменту, з якого Іпотекодавець має нести відповідальність у вигляді штрафу, а тому ці обставини не можуть бути з'ясовані у суді апеляційної інстанції, якщо вони не були предметом оцінки суду першої інстанції.  

          Отже, доводи Банку про наявність підстав для задоволення вимог про стягнення штрафних санкцій з ТОВ «Житломаркет КМБ-1» за результатами апеляційного перегляду слід відхилити.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Банку підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення із відповідача-1 пені у розмірі 8 194 439,72 грн. за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, нарахованої в період з 06.01.2009р. по 25.05.2011р. з прийняттям у цій частині нового судового рішення про задоволення позову.

Також судове рішення підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ПАТ «Трест «Київміськбуд ім. М.П. Загороднього» у зв'язку з наявністю підстав  для припинення провадження щодо відповідача-2.  

Апеляційну скаргу відповідача-3 слід залишити без задоволення.

Водночас, судова колегія вважає за необхідне здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції. При цьому, судова колегія виходить з того, що судові витрати в частині задоволених до відповідача-1 майнових вимог покладаються на ТОВ «Східноукраїнська Нафтова Компанія», а в частині незадоволених майнових вимог до Іпотекодавця про стягнення штрафу у розмірі 5 557 950,00 грн. –  на позивача.

В іншій частині рішення господарського суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою ТОВ «Житломаркет КМБ-1» покладається на апелянта, а за апеляційною скаргою Банку – на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

          Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житломаркет КМБ-1» на рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 задовольнити частково.

3. Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 в частині відмови у задоволенні позовних вимог до відповідача-2.

    Провадження у справі у цій частині припинити.

4. Скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.11.2011р. у справі №34/81 в частині залишення без розгляду позовних вимог про стягнення із відповідача-1  8 194 439,72 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

   Прийняти у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

5. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Нафтова Компанія» (юридична адреса: 65125, м. Одеса, вул. Канатна 4, код ЄДРПОУ - 34663373) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 39, код ЄДРПОУ - 23697280) 8 194 439,72 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом.

          6. Здійснити новий розподіл судових витрат за розгляд справи у суді першої інстанції.

   Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Нафтова Компанія» (юридична адреса: 65125, м. Одеса, вул. Канатна 4, код ЄДРПОУ - 34663373) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 39, код ЄДРПОУ - 23697280) 23 683,53 грн. державного мита та 219,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7. В іншій частині судове рішення залишити без змін.

8. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Східноукраїнська Нафтова Компанія» (юридична адреса: 65125, м. Одеса, вул. Канатна 4, код ЄДРПОУ - 34663373) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська 39, код ЄДРПОУ - 23697280) 16 822,26 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

9. Матеріали справи №34/81 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя                                                                      Кропивна Л.В.

Судді                                                                                          Рудченко  С.Г.

                                                                                          Поляк О.І.