Постанова

від 01.10.2008 по справі 28/232/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

28/232/08

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.10.08                                                                                       Справа №28/232/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Колодій Н.А.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі - Шерник О.В.,

за участю представників:

від позивача: Хохотва Г.П., дов.№39 від 04.04.08;

                      Димитришко Д.В., дов.№112 від 15.09.08;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс”, м. Василівка Запорізької області,

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2008р. по справі №28/232/08

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс”, м. Василівка Запорізької області,

про стягнення 10030 грн. штрафу та 2858,55 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ «Лідер Плюс» 10030 грн. штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладений рішенням адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 06.02.2008р. №3-рш та 2858 грн.55 коп. пені за прострочення сплати штрафу.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2008р. по справі №28/232/08 (суддя Яцун О.В.) позовні вимоги задоволені, присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 10030 грн. штрафу та 2858 грн.55 коп. пені. Судові витрати по справі покладено на відповідача.

Рішення господарського суду мотивоване приписами ст.ст. 3, 7, 17, 221 Закону України «Про Антимонопольний комітет», ст.ст. 50, 52, 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, ТОВ «Лідер Плюс», відповідач у справі, звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи заявник обґрунтовує наступним: позовну заяву позивач не отримував; в порушення ст. 77 ГПК України справа розглянута за відсутністю відповідача; неповне з'ясування судом всіх обставин справи, а саме: в матеріалах справи відсутня інформація, яку позивач запросив у відповідача та за ненадання якої було накладено адміністративну санкцію; витребувана позивачем інформація не відповідає ст. 23 «Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства» №169-р в редакції від 29.06.98р.; в матеріалах справи відсутній розрахунок штрафу, як того вимагає ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції», офіційний запит про розмір прибутку за 2007р. відповідачу не направлявся; запит позивача про представлення інформації щодо господарської діяльності відповідача та накладення санкцій за ненадання відповіді на запит є незаконними; за ненадання інформації на один і той самий запит до відповідача були застосовані адміністративно-господарські санкції тричі, що є порушенням його конституційних прав.

У відзиві на апеляційну скаргу Запорізьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, позивач у справі, зазначає, що предметом розгляду даної справи є стягнення штрафу та пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а не оскарження рішення адміністративної колегії територіального відділення по суті, отже доводи відповідача з цього приводу вважають недоцільними. Також, відповідач вказує на те, що копія позовної заяви з доданими до неї документами була направлена відповідачу, про що свідчать поштові квитанції, оригінали яких були надані господарському суду.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від №1846 від 01.10.2008року справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Шевченко Т.М. (доповідач), судді – Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А. Зазначеною колегією справу прийнято до свого провадження.

19.09.2008р. від представника заявника апеляційної скарги (Кошутіна В.І) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший час, мотивуючи тим, що він перебуває у відпустці і знаходиться за межами України.

Колегія суддів, порадившись, не знаходить підстав для задоволення клопотання  заявника, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 77  ГПК України господарський  суд  відкладає  в  межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Апеляційна інстанція зауважує, що відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні. Якщо ж суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Крім того, згідно зі ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Такими представниками є керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Таким чином, відповідач (юридична особа) для представництва своїх інтересів мав право і повинен був (на виконання ухвали суду)  направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні.  

До того ж, достатність матеріалів для  розгляду справи по суті дає можливість колегії суддів розглянути скаргу за відсутності повноважного представника заявника.

Повноважні представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За заявою представників позивача судове засідання проводилось без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. За їх згодою по закінченні судового засідання було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Адміністративною колегією Запорізького обласного тервідділення Антимонопольного комітету України рішення від 06.02.2008 № 3-рш було визнано дії ТОВ «Лідер Плюс» по неподанню інформації на їх запит від 02.10.2007 № 03-29.3/04-3717, у встановлений строк, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 13 ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді неподання інформації обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою тервідділення строки. Пунктом 2 цього рішення вирішено притягти ТОВ «Лідер Плюс» до відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 10030 грн.

Копія рішення була отримана ТОВ «Лідер Плюс» 15.02.2008, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення № 370630 та № 370648 від 08.02.2008р.

Предметом розгляду даної справи стали вимоги позивача про стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Відповідно до п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції” одним з порушень законодавства про захист економічної конкуренції є неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у  строки, встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами.

За вказане порушення, відповідно до абз.3 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачена відповідальність у вигляді накладення штрафу у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

У відповідності до ч. 5 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу голови тервідділення не надав розмір доходу (виручки), штраф накладається у розмірі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною 6 ст. 52 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, рішення про накладення штрафів у розмірах понад одну тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймаються виключно Антимонопольним комітетом України, адміністративною колегією Антимонопольного комітету України на їх засіданнях.  

При визначені розміру штрафу позивачем було застосовано наведені вище норми закону.

За приписами статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня отримання рішення про накладення штрафу.

Вказаною статтею також передбачено стягнення пені за кожний день прострочення сплати штрафу у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Як було зазначено вище, відповідач наведене рішення отримав 15.02.2008р.

Доказів сплати штрафу відповідачем не було надано ані в суді першої, ані апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 10030 грн. штрафу та 2858,55 грн. пені.

Відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з обставин справи, відповідачем рішення адміністративної колегії територіального відділення не було оскаржено, є дійсним, тому підлягає виконанню.

Отже, доводи заявника щодо незаконності рішення адмінколегії тервідділення до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки предметом даного спору є стягнення штрафу та пені, а не оскарження рішення адміністративної колегії тервідділення, яким  відповідача було притягнуто до відповідальності.

Стосовно доводів заявника щодо розгляду справи без його участі, в порушення статті 77 ГПК України,  колегія суддів вважає за необхідне зазначити.

Посилання заявника на вказану статтю ГПК України колегія суддів вважає необґрунтованим. Господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, тобто вказана стаття не зобов'язує суд в будь-якому випадку відкладати розгляд справи, зокрема, у зв'язку з нез'явленням сторони по справі.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наданих до суду документів достатньо для вирішення спору та прийняття рішення. Отже, будь-яких порушень норм процесуального права місцевим господарським судом  колегія суддів не вбачає.

Також, апеляційний господарський суд вважає за необхідне відмітити, що в матеріалах справи містяться фіскальні чеки пошти (а.с.5), які підтверджують дотримання позивачем вимог статті 56 ГПК України. В свою чергу, відповідач не представив належних доказів на підтвердження доводів про не отримання ним кореспонденції від позивача.

Також, в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач тричі притягувався до відповідальності за одне й те саме порушення, не додані такі докази і до матеріалів апеляційної скарги.

Представники позивача в судовому засіданні щодо цього доводу відповідача  зазначили про помилковість тверджень ТОВ «Лідер Плюс»: нібито наявність факту  неодноразового притягнення до відповідальності за одне і те саме порушення. З огляду на викладене, колегія суддів вважає ці доводи заявника безпідставними, такими, що не відповідають дійсності.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом були з'ясовані всі обставини справи, рішення прийнято з дотримання норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення господарського суду не вбачається.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс” (м. Василівка Запорізької області) на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2008р. по справі №28/232/08 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2008р. по справі №28/232/08 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М.  

 Колодій Н.А.  Кричмаржевський В.А.