Постанова

від 20.01.2009 по справі 28/232/08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

28/232/08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 20 січня 2009 р.                                                                                    № 28/232/08  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс”, м. Василівка Запорізької області (далі –ТОВ “Лідер Плюс”)

на рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 та

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008

зі справи № 28/232/08

за позовом Запорізького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі –територіальне відділення АМК)

до ТОВ “Лідер Плюс”

про стягнення 10 030 грн. штрафу та 2 858,55 грн. пені.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

територіального відділення АМК –Федосієнко М.М.,

ТОВ “Лідер Плюс” –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Територіальне відділення АМК звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з ТОВ “Лідер Плюс” 10 030 грн. штрафу та 2 858,55 грн. пені за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 (суддя Яцун О.В.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 (колегія суддів у складі: суддя Шевченко Т.М. –головуючий, судді Колодій Н.А., Кричмаржевський В.А.), позов задоволено з мотивів обов'язковості виконання рішення територіального відділення АМК та наявності підстав для стягнення пені у зв'язку з простроченням виконання рішення територіального відділення АМК.

ТОВ “Лідер Плюс” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що господарськими судами першої та апеляційної інстанції розглянуто спір без участі представника відповідача. При цьому місцевий господарський суд, призначивши дану справу до розгляду в судовому засіданні 18.06.2008, розглянув її  в судовому засіданні 17.06.2008.

У відзиві на касаційну скаргу територіальне відділення заперечує проти доводів касаційної скарги і просить залишити судові рішення зі справи без змін, а касаційну скаргу –без задоволення.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Згідно з частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.  Такий  інший  порядок  передбачено, зокрема,  частиною першою статті 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”,  відповідно  до  припису  якої  заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського  суду.  З огляду  на  зміст  наведених  норм справи зі спорів про оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК України. Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК України встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК України.

Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що:

- відповідно до копії ухвали господарського суду Запорізької області від 07.05.2008, наданої скаржником, справу призначено до розгляду на 18.06.2008;

- з ухвали господарського суду Запорізької області від 07.05.2008, наявної в матеріалах справи, вбачається, що дану справу призначено до розгляду на 17.06.2008, проте дата судового засідання в ухвалі містить виправлення;  

- у протоколі судового засідання дату також виправлено на 17.06.2008 (а.с.49);

- в листі територіального відділення АМК від 14.07.2008 № 03-29.2/06-2707 (а.с.54) наявне посилання на те, що судове засідання у справі було призначено на 18.06.2008.

В матеріалах справи відсутні достовірні докази того, що відповідача  відповідно до статті 64 ГПК України було належним чином повідомлено про час судового засідання 17.06.2008.

Таким чином, місцевим господарським судом розглянуто дану справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце засідання суду.

Відповідно до статті 101 ГПК України апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. Однак, приймаючи постанову від 01.10.2008, апеляційний господарський суд не звернув увагу на зазначене порушення судом першої інстанції процесуального законодавства.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11110 ГПК України в будь-якому випадку є підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду господарського суду, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.

За наведених обставин рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у даній справі підлягають скасуванню, а справа –передачі на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 1119 –11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Лідер Плюс” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 17.06.2008 та  постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 01.10.2008 зі справи № 28/232/08 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя                                                                                                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                 Б. Львов