Рішення

від 07.06.2006 по справі 47/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

47/115

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  47/115

07.06.06

За позовомЗакритого акціонерного товариства “Завод будівельних виробів –1”

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3"

Простягнення 5 252,39 грн.Суддя Станік С.Р.

Представники:Від позивача:Від відповідача:

Семенов О.Д. - представник.; не з'явився.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 5 252,39 грн. заборгованості за поставлену продукцію, а також витрат по сплаті держмита –102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

             Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.04.2006 року було порушено провадження у справі № 47/115 та призначено до розгляду на 24.05.2006 року.

В судовому засіданні 24.05.2006 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.                                                          

         Відповідач вимог суду, викладених в ухвалі суду від 28.04.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 24.05.2006 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду ніяких заяв та клопотань не подавав.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2006 року у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 07.06.2005 року.

          В судовому засіданні 07.06.2005 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Просив суд позов задовольнити.

           Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 28.04.2006 року та 24.05.2006 року не виконав, відзив на позовну заяву не надав, і в судове засідання 07.06.2006 року представник відповідача не з'явився. Через канцелярію Господарського суду до сектору № 47 ніяких заяв та клопотань не подавав.

           Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

        Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом  Закритого акціонерного товариства “Завод будівельних виробів –1” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3", заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          В жовтні 2003 року між Закритим акціонерним товариством “Завод будівельних виробів –1” (позивачем), в якості постачальника з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3" (відповідачем), в якості покупця, з –другої, було укладено усний Договір на поставку товару.

          Так, на виконання даного договору позивач поставив (відпустив) відповідачу Бетон (200фр 10х20 ок 5-9), що підтверджується наступними видатковими накладними, на підставі Довіреності виданої відповідачем на одержання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЗВ № 477404 від 20.11.2003 року, на громадянина Зайченко С.М. (паспорт серії СС, № 278489, від 09.04.1997 року):

1.          Видаткова накладна № зб-0007355 від 20.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.;

2.          Видаткова накладна № зб-0007385 від 21.11.2003 року на суму –740,04 грн. у кількості 5,000 куб.м.;

3.          Видаткова накладна № зб-0007365 від 21.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.;

4.          Видаткова накладна № зб-0007454 від 24.11.2003 року на суму –592,00 грн. у кількості 4,000 куб.м.;

5.          Видаткова накладна № зб-0007434 від 25.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.;

6.          Видаткова накладна № зб-0007510 від 27.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.

      Відповідно до вищенаведеного відповідачем (Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3") 20.11.2003 року було частково оплачено позивачу (Закрите акціонерне товариство “Завод будівельних виробів –1”), за переданий товар –2 000,00 грн., що підтверджується розширеною банківською випискою по особовому рахунку позивача від 20.11.2003 року, належним чином засвідчена копія якої, долучена позивачем до матеріалів справи.

          18.06.2004 року позивачем було надіслано відповідачу претензію № 28/04, в якій позивач просив відповідача оплатити залишок заборгованості у розмірі –5 252,39 грн. (7 227,20 грн.( загальна вартість поставленого відповідачу Бетону згідно вищенаведених видаткових накладних) –2 000,00 грн.(часткова оплата здійснена відповідачем 20.11.2003 року)) протягом 7-ми днів з моменту одержання даної претензії від 18.06.2004 року. Згідно пояснень повноважного представника позивача ні відповіді на дану претензію, ні грошових коштів у сумі –5 252,39 грн. від відповідача не надходило.

          18.01.2005 року позивачем було надіслано відповідачу другу претензію за номером 22/05, в якій позивач просив відповідача оплатити залишок заборгованості у розмірі –5 252,39 грн.(7 227,20 грн.( загальна вартість поставленого відповідачу Бетону згідно вищенаведених видаткових накладних) –2 000,00 грн.(часткова оплата здійснена відповідачем 20.11.2003 року)) та пеню у розмірі –5 748,75 грн. Згідно пояснень повноважного представника позивача ні відповіді на дану претензію, ні грошових коштів у сумі –5 252,39 грн. (основний борг) та –5 748,75 грн. (пені) від відповідача не надходило.

          27.12.2005 року позивачем було надіслано відповідачу третю претензію за номером 26/05, в якій позивач просив відповідача оплатити залишок заборгованості у розмірі –5 252,39 грн. (7 227,20 грн.( загальна вартість поставленого відповідачу Бетону згідно вищенаведених видаткових накладних) –2 000,00 грн.(часткова оплата здійснена відповідачем 20.11.2003 року)) та пеню у розмірі –5 748,75 грн. Згідно пояснень повноважного представника позивача ні відповіді на дану претензію, ні грошових коштів у сумі –5 252,39 грн. (основний борг) та –5 748,75 грн. (пені) від відповідача не надходило.

          На день розгляду справи у суді (07.06.2006 року) відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3"), як зазначає позивач (Закрите акціонерне товариство “Завод будівельних виробів –1”) у позовній заяві від 30.01.20006 року, та повноважний представник останнього у ході розгляду справи, не сплатив позивачу за відпущений товар –5 252,39 грн. (згідно видаткових накладних: Видаткова накладна № зб-0007355 від 20.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007385 від 21.11.2003 року на суму –740,04 грн. у кількості 5,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007365 від 21.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007454 від 24.11.2003 року на суму –592,00 грн. у кількості 4,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007434 від 25.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007510 від 27.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.) –2000,00 грн. (часткова оплата здійснена відповідачем 20.11.2003 року). Сума заборгованості відповідача перед позивачем на даний час, за розрахунком останнього, по оплаті за поставлений товар складає –5 252,39 грн.

Відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних правовідносин між сторонами, а саме  Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963 року №1540-VI статтею 245 визначено, що за договором  поставки  організація-поставщик  зобов'язується передати  у  певні  строки або строк організації-покупцеві (замовникові)  у  власність  (в оперативне   управління)    певну продукцію згідно з  обов'язковим  для  обох  організацій плановим актом  розподілу  продукції; організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Договором поставки є також договір, що укладається між організаціями за їх розсудом, за яким поставщик зобов'язується передати покупцеві продукцію, що не розподіляється в плановому порядку, в строк, який не збігається з моментом укладення договору.

Стаття 253 ЦК УРСР встановлює, що відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в статті 252 цього Кодексу, стягуються неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки. У випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).

        Відповідно до вищенаведеного та Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України від 16.01.2003 року №436-VI, а саме п. 4. Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин,  які виникли  після  набрання  чинності його положеннями відповідно до розділу 4, а до господарських  відносин,  що  виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення   застосовуються   щодо   тих  прав  і  обов'язків,  які продовжують існувати або  виникли  після  набрання  чинності  цими положеннями.

        Статтею 265 Господарського кодексу України від 16.01.2003 року № 436-IV встановлено, що за   договором   поставки   одна  сторона  -  постачальник зобов'язується передати (поставити)  у  зумовлені  строки  (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а  покупець зобов'язується прийняти вказаний  товар  (товари)  і  сплатити  за нього певну грошову суму, а умови договорів  поставки  повинні  викладатися  сторонами відповідно  до  вимог  Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс".

            Частина 2цієї ж статті встановлює, що договір   поставки   укладається   на  розсуд  сторін  або відповідно до державного замовлення.

           Цією ж статтею визначено, що реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами  про  договори купівлі-продажу, а до  відносин  поставки,  не  врегульованих  ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу України про договір купівлі-продажу.          

Статтею 175 ч.1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом  України.

          Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

          Відповідно до вищенаведеного абзацу та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-VI, а саме п. 4 Цивільний   кодекс  України  застосовується  до  цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин,  які виникли  до  набрання  чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків,  що  виникли  або  продовжують  існувати після набрання ним чинності.

          Згідно до вищевикладеного, статтею  712 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-VI встановлено, що за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Статтею 205 встановлено, що правочин  може  вчинятися  усно  або  в  письмовій  формі та сторони  мають  право  обирати  форму  правочину,  якщо  інше   не встановлено законом.

           Частиною 2 цієї статті визначає, що правочин,  для якого законом  не  встановлена  обов'язкова письмова   форма,   вважається  вчиненим,  якщо  поведінка  сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

           Стаття 657 визначає, що договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки,   єдиного майнового  комплексу,  житлового  будинку  (квартири)  або  іншого нерухомого  майна  укладається  у  письмовій  формі   і   підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

           Стаття 662 встановлює, що продавець    зобов'язаний    передати   покупцеві   товар, визначений договором купівлі-продажу.

         Частиною 2 обумовлено, що продавець повинен одночасно з товаром  передати  покупцеві його  приналежності  та  документи (технічний паспорт,  сертифікат якості тощо),  що стосуються товару та підлягають переданню  разом із   товаром   відповідно   до   договору   або  актів  цивільного законодавства.

           Стаття 663 передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві  у  строк, встановлений  договором купівлі-продажу,  а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

            Стаття 530 ЦК Укаїни у частині другій регламентує, якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.    Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

      Стаття 691 встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

           Згідно статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

          Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання), а боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора,  він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

     Статтею 623 ч.1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу  України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач –Закрите акціонерне товариство “Завод будівельних виробів –1” - умови усного договору на поставку товару виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму –7 252,39 грн., що підтверджується належним чином засвідченими копіями видаткових накладних на реалізацію ТМЦ (Видаткова накладна № зб-0007355 від 20.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007385 від 21.11.2003 року на суму –740,04 грн. у кількості 5,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007365 від 21.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007454 від 24.11.2003 року на суму –592,00 грн. у кількості 4,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007434 від 25.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007510 від 27.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.) та Довіреністю, виданою відповідачем на одержання товарно-матеріальних цінностей серія ЯЗВ № 477404 від 20.11.2003 року, а відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3" –свої обов'язки по оплаті поставленого йому позивачем товару –виконав частково –ним була здійснена оплата відпущеного позивачем товару на суму –2 000,00 грн., що підтверджується розширеною банківською випискою по особовому рахунку позивача від 20.11.2003 року, належним чином засвідчена копія якої долучена позивачем до матеріалів справи.

             На даний час у відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3" –перед позивачем –Закрите акціонерне товариство “Завод будівельних виробів –1” - існує заборгованість в сумі – 5 252,39 грн. (7 252,39 грн.(загальна вартість поставленого відповідачу Бетону згідно видаткових накладних: Видаткова накладна № зб-0007355 від 20.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007385 від 21.11.2003 року на суму –740,04 грн. у кількості 5,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007365 від 21.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007454 від 24.11.2003 року на суму –592,00 грн. у кількості 4,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007434 від 25.11.2003 року на суму –1 776,10 грн. у кількості 12,000 куб.м.; Видаткова накладна № зб-0007510 від 27.11.2003 року на суму –1 184,00 грн. у кількості 8,000 куб.м.) –2 000,00 грн.(часткова оплата здійснена відповідачем, що підтверджується розширеною банківською випискою по особовому рахунку позивача від 20.11.2003 року)), яка ним не погашена, і яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку. А тому, суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений бетон законною та обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню повністю у розмірі –5 252,39 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу  України, підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.             Позов Закритого акціонерного товариства “Завод будівельних виробів –1” до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3" - задовольнити повністю.

2.              Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд –3" (код ЄДРПОУ 31288204, місцезнаходження: 04123, м. Київ, вул. Світлицького, 35, офіс 801, а/с 38, р/р №26003285861001 в Київському ГРУ “Приватбанку”, МФО 321842), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Закритого акціонерного товариства “Завод будівельних виробів –1” (код ЄДРПОУ 21517799, місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Пшенична, 2; р/р 26005530110083 в Салютному відділенні ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 300670) суму основного боргу в розмірі –5 252 (п'ять тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 39 коп., а також 102 (сто дві)  грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.               Видати накази відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                       Станік С.Р.