Ухвала

від 16.02.2012 по справі 2а-9153/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9153/11/2670 Голо вуючий у 1-й інстанції: Арсірі й Р.О.

Суддя-доповідач: Паріно в А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" лютого 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київськог о апеляційного адміністрати вного суду у складі:

головуючого - судді Паріно ва А.Б.,

суддів: Беспал ова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового зас ідання Арсенійчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляцій ну скаргу Державної податков ої інспекції у Печерському р айоні м. Києва на постанову Ок ружного адміністративного с уду м. Києва від 15 вересня 2011 рок у у справі за позовом дочірнь ого підприємства закритого а кціонерного товариства Теув ес Холдінг "Тегра Україна ЛТД " до Державної податкової інс пекції у Печерському районі м. Києва про скасування подат кового повідомлення-рішення ,-

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє під приємство закритого акціоне рного товариства Теувес Холд інг "Тегра Україна ЛТД" зверну лося до Окружного адміністра тивного суду м. Києва з позово м до Державної податкової ін спекції у Печерському районі м. Києва про скасування подат кового повідомлення-рішення Державної податкової інспек ції у Печерському районі м. Ки єва від 15 квітня 2011 року № 0000320702 та визнання дій відповідача в частині зменшення суми від ' ємного значення за листопа д 2010 року на суму податку на дод ану вартість в розмірі 1 956 276,00 г рн. та за грудень 2009 року на сум у 486 001,64 грн. протиправними та та кими, що не ґрунтуються на вим огах чинного законодавства.

Постановою Окружно го адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2011 року поз ов задоволено: визнано проти правним та скасовано податко ве повідомлення рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва № 0000320702 від 15 квітня 2011 року.

30 вересня 2011 року Окружним адміністративним с удом м. Києва було винесено до даткову постанову по даній с праві, якою відмовлено в задо воленні позовних вимог дочір нього підприємства закритог о акціонерного товариства Те увес Холдінг "Тегра Україна Л ТД" про визнання дій відповід ача в частині зменшення суми від' ємного значення за лис топад 2010 року на суму податку н а додану вартість в розмірі 1 956 276,00 грн. та за грудень 2009 року н а суму 486 001,64 грн. протиправними та такими, що не ґрунтуються н а вимогах чинного законодавс тва.

Не погоджуючись з постан овою суду першої інстанції в ід 15 вересня 2011 року, відпов ідач подав апеляційну ск аргу, в якій просить скасуват и оскаржувану постанову та п рийняти нове рішення, яким в з адоволенні адміністративно го позову відмовити.

Свої вимоги апелянт обґрун товує тим, що суд першої інста нції при винесенні оскаржува ного рішення неправильно вст ановив обставини справи та з астосував норми матеріально го права, що призвело до непра вильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповід ача, розглянувши доводи апел яційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідив ши докази, проаналізувавши н а підставі встановлених факт ичних обставин справи правил ьність застосування судом пе ршої інстанції норм законода вства, колегія суддів вважає , що апеляційну скаргу необхі дно залишити без задоволення , а постанову суду - без змін, в иходячи з наступного.

З матеріалів справи вбача ється, що в період з 30.03.2011 року по 31.03.2011 року контролюючим органо м була проведена документаль на позапланова невиїзна пере вірка дочірнього підприємст ва закритого акціонерного то вариства Теувес Холдінг "Тег ра Україна ЛТД" з питань досто вірності нарахування позива чем суми бюджетного відшкоду вання податку на додану варт ість із серпня 2009 року по листо пад 2010 року.

Результати перевірки відо бражено в акті від 31.03.2011 №33/07-02/21670383, в якому встановлено порушення позивачем вимог пп. 7.4.1. п 7.4., п.п.7. 7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про п одаток на додану вартість», я ке призвело до завищення сум и бюджетного відшкодування з а серпень 2009 р. на суму ПДВ 582 801 гр н., за жовтень 2009 р. на суму ПДВ 751 4 06 грн., за листопад 2009 р. на суму 1 1 97 167 грн., за грудень 2009 р. на суму 558 245 грн., за червень 2010 р. на суму 44 55 5 грн., за липень 2010 р. на суму 389 846 г рн., за серпень 2010 р. на суму 98 943 гр н., за вересень 2010 року на суму 319 936 грн., за жовтень 2010 року на сум у 648 302,65 грн., за листопад 2010 року на суму 4 171 475 грн.»; завищення суми від'ємного значення за листо пад 2010 р. на суму ПДВ 1 956 276 грн. та з а грудень 2009 року суму ПДВ в роз мірі 486 001,64 грн.

З матеріалів справи вбачає ться, що 06.04.2011 позивач, не погоди вшись з висновками, викладен ими в акті, надав контролюючо му органу заперечення до акт а перевірки.

За результатами розгляду з аперечень позивача висновки акта документальної невиїзн ої перевірки відповідач зал ишив без змін, про що повідоми в останнього листом від 12.04.2011 №1 4813/10/07-211.

15 квітня 2011 року ДПІ в Печерсь кому районі м. Києва прийнято податкове повідомлення-ріше ння № 0000320702, згідно якого поз ивачу зменшено суму бюджетно го відшкодування з податку н а додану вартість на 8 762 677,00 грн.

За результатами адміністр ативного оскарження спірног о податкового повідомлення-р ішення останнє залишено без змін, а скарга позивача - без з адоволення (рішення про резу льтати розгляду первинної ск арги від 17.06.2011 №6461170/25-114).

Вважаючи податкове повідо млення-рішення Державної под аткової інспекції у Печерськ ому районі м. Києва від 15 квітн я 2011 року № 0000320702 протиправни м, позивач звернувся з вказан им позовом до суду.

Приймаючи рішення про задо волення адміністративного п озову, суд першої інстанції в иходив з того, що господарськ і операції між позивачем та й ого контрагентами мали реаль ний характер, що підтверджен о належними доказами, які міс яться в матеріалах справи, та зважаючи на це, прийшов до ви сновку, що рішення відповіда ча про зменшення позивачу су ми бюджетного відшкодування не ґрунтується на нормах чин ного законодавства та підля гає скасуванню.

Колегія суддів погоджуєть ся з наведеною позицією суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодекс у адміністративного судочин ства України у справах щодо о скарження рішень, дій чи безд іяльності суб'єктів владних повноважень адміністративн і суди перевіряють, чи прийня ті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спос іб, що передбачені Конституц ією та законами України; з вик ористанням повноваження з ме тою, з якою це повноваження на дано; обґрунтовано, тобто з ур ахуванням усіх обставин, що м ають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсто ронньо (неупереджено); доброс овісно; розсудливо; з дотрима нням принципу рівності перед законом, запобігаючи неспра ведливій дискримінації; проп орційно, зокрема з дотриманн ям необхідного балансу між б удь-якими несприятливими нас лідками для прав, свобод та ін тересів особи і цілями, на дос ягнення яких спрямоване це р ішення (дія); з урахуванням пр ава особи на участь у процес і прийняття рішення; своєча сно, тобто протягом розумног о строку.

Як вбачається з матеріа лів справи, заявлені позивач ем суми бюджетного відшкодув ання за період, що перевірявс я, за висновками контролюючо го органу не підлягають відш кодуванню оскільки договори , укладені позивачем з його ко нтрагентами: ПП «Фрегат-1», ПП «Авант», ТОВ «Шторм», ПП «Рано кс», СГФО ОСОБА_2, ПП «Піар -квадрат», ПП «Калісто», ТОВ «А гроюг-Сервіс»про постачання продовольчої сировини, є так ими, що укладені без мети наст ання реальних наслідків, оск ільки встановлено відсутніс ть придбання товарно-матеріа льних цінностей, порушують п ублічний порядок, а тому є нік чемними.

Крім цього, відповід ач в обґрунтування правомірн ості винесення оскаржуваног о податкового повідомлення-р ішення посилався на ту обста вину, що договори з придбання товарів чи надання послуг вк азаних контрагентів позивач а з їх контрагентами не мали р еального характеру, оскільки останні не мали статусу плат ників податків або не подава ли податкову звітність.

Колегія суддів звертає ув агу, що наслідки в податковом у обліку платника створюють лише реально вчинені господа рські операції, тобто такі, що пов' язані з рухом активів, з міною зобов' язань чи власн ого капіталу платника, та від повідають змісту, відображен ому в укладених платником по датку договорах.

Таким чином, в даному в ипадку дослідженню підлягає реальність господарських оп ерацій, що є підставою для вин икнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшк одування; добросовісність ді й платника податку, яка поляг ає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних , наведених у документах, що на дають право на податковий кр едит та/або бюджетне відшкод ування.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, п орядок формування податково го кредиту передбачено ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»визначено, що податкови й кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити п одаткове зобов'язання звітно го періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 За кону України «Про податок на додану вартість», податкови й кредит звітного періоду ви значається виходячи із догов ірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище р івня звичайних цін, у разі якщ о договірна ціна на такі това ри (послуги) відрізняється бі льше ніж на 20 відсотків від зв ичайної ціни на такі товари (п ослуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплач ених) платником податку за ст авкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього За кону, протягом такого звітно го періоду у зв'язку з придбан ням або виготовленням товарі в (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшо го використання в оподаткову ваних операціях у межах госп одарської діяльності платни ка податку; придбанням (будів ництвом, спорудженням) основ них фондів (основних засобів , у тому числі інших необоротн их матеріальних активів та н езавершених капітальних інв естицій в необоротні капітал ьні активи), у тому числі при ї х імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (посл уг) для оподатковуваних опер ацій у межах господарської д іяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 п.7.5 зазначеної ста тті передбачено, що датою вин икнення права платника подат ку на податковий кредит вваж ається: дата здійснення перш ої з подій: або дата списання к оштів з банківського рахунку платника податку в оплату то варів (робіт, послуг), дата вип иски відповідного рахунку (т оварного чека) - в разі розраху нків з використанням кредитн их дебетових карток або коме рційних чеків; або дата отрим ання податкової накладної, щ о засвідчує факт придбання п латником податку товарів (ро біт, послуг).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону Ук раїни «Про податок на додану вартість», податкова наклад на є звітним податковим доку ментом і одночасно розрахунк овим документом.

Як вбачається з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податко ва накладна видається платни ком податку, який поставляє т овари (послуги) на вимогу їх от римувача та є підставою для н арахування податкового кред иту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 За кону України «Про податок на додану вартість», не підляга ють включенню до складу пода ткового кредиту суми сплачен ого (нарахованого) податку у з в'язку з придбанням товарів (п ослуг), не підтверджені подат ковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібн ими документами згідно з під пунктом 7.2.6 цього пункту.

Згідно з п. 2 Порядку «Про зат вердження форми податкової н акладеної та порядку заповне ння»від 30 травня 1997 року №165, под аткову накладну складає особ а, яка зареєстрована як платн ик податку в податковому орг ані і якій присвоєно індивід уальний податковий номер пла тника податку на додану варт ість.

Відповідно до п. 6 Порядку, по даткова накладна складаєтьс я у двох примірниках (оригіна л і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань прод авця відповідно до вимог пун кту 7.3 статті 7 Закону, які підпи суються особою, уповноважено ю платником податку здійснюв ати продаж товарів (робіт, пос луг), скріплюється печаткою т акого платника податку.

З матеріалів справи вбачає ться, що підставою для визнач ення податкового кредиту поз ивачем є податкові накладні, видані йому постачальниками товару (платниками ПДВ), що оф ормлені з дотриманням вимог чинного законодавства. Крім цього, здійснення та оплата н аданих послуг підтверджуєть ся належним чином оформленим и первинними документами, що містяться в матеріалах спра ви.

Колегія суддів також зверт ає увагу, що згідно з ч. 1 ст. 18 «Пр о державну реєстрацію юридич них осіб та фізичних осіб - п ідприємців»якщо відомості, я кі підлягають внесенню до Єд иного державного реєстру, бу ли внесені до нього, то такі ві домості вважаються достовір ними і можуть бути використа ні в спорі з третьою особою, до ки до них не внесено відповід них змін.

Відповідачем не надано док азів з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру конт рагентів позивача на момент укладення чи виконання дого ворів чи відсутності у них ст атусу платника ПДВ.

Посилання апелянта на ту об ставину, що суб'єкти господар ювання, з якими укладалися до говори контрагентами позива ча, не мають статусу платка податку, не подають податков у звітність не приймаються с удом до уваги, оскільки бюд жетне відшкодування можливе за наявності належних докум ентів, що підтверджують прав омірність формування сум под аткового кредиту платника по датку. При цьому несплата под аткового зобов'язання контра гентом не впливає на право от римати бюджетне відшкодуван ня платником податку, в якого наявні належним чином оформ лені податкові накладні.

Необхідно також відмітити , що п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону Україн и «Про податок на додану варт ість»право платника податку на податковий кредит ставит ь в залежність від отримання податкової накладної, а не ві д проведення зустрічних пере вірок постачальників контра гентів платника податку (поз ивача), встановлення факту фо рмування та сплати ними пода ткових зобов' язань за відпо відними господарськими опер аціями.

Визначальним фактом права платника на бюджетне відшко дування податку на додану ва ртість в даному випадку є фак тична оплата ним сум такого п одатку контрагентам у попере дніх податкових періодах, як а позивачем здійснена, що не з аперечується відповідачем. П ри цьому будь-які порушення т акими контрагентами, чи їх по стачальниками вимог податко вого законодавства стосовно податку на додану вартість н е впливають на право платник а податку - покупця отримати бюджетне відшкодування за у мови дотримання останнім цих вимог.

Крім того, колегія суддів зв ертає увагу, що наявність у п окупця належно оформлених до кументів, які відповідно до З акону України "Про податок на додану вартість" необхідні д ля віднесення певних сум до п одаткового кредиту, зокрема виданих продавцями податков их накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, я кщо податковий орган доведе, що відомості в таких докумен тах не відповідають дійсност і.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Відповідачем не надано суд у належних доказів, які б підт верджували не відповідність вимогам Закону первинних до кументів позивача, на підста ві яких сформовано податкови й кредит, як і доказів, які б пі дтверджували, що договори, ук ладені позивачем з ПП «Фрега т-1», ПП «Авант», ТОВ «Шторм», ПП «Ранокс», СГФО ОСОБА_2, ПП «Піар-квадрат», ПП «Калісто» , ТОВ «Агроюг-Сервіс», не мали реального характеру чи є так ими, що порушують публічний п орядок.

У свою чергу, з встановлених судом обставин вбачається, щ о договори про постачання пр одовольчої сировини, укладен і позивачем з контрагентами, мали реальний характер, а отр имане за договорами було вик ористано позивачем у власній господарській діяльності, а тому позивач правомірно вкл ючив до складу податкового к редиту суми податку на додан у вартість на підставі подат кових накладних. Відтак, змен шення відповідачем суми заяв леного позивачем бюджетного відшкодування ПДВ згідно з о спорюваним податковим повід омленням-рішенням є незаконн им.

Виходячи з цього, колегія су ддів приходить до висновку, щ о спірне податкове повідомле ння-рішення винесене з поруш енням Закону, а тому є протипр авним та підлягає скасуванню .

Відповідно до ст. 159 КАС Украї ни судове рішення повинно бу ти законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм мат еріального права при дотрима нні норм процесуального прав а. Обґрунтованим є рішення, ух валене судом на підставі пов но і всебічно з' ясованих об ставин у адміністративній сп раві, підтверджених такими д оказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інста нції не спростовують і апеля ційним судом відхиляються та к, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КА С України, суд апеляційної ін станції залишає скаргу без з адоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що су д першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з д одержанням норм матеріально го і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що с уд першої інстанції правильн о встановив обставини справи та ухвалив рішення відповід но до норм матеріального та п роцесуального права.

За таких обставин, апеляцій ну скаргу слід залишити без з адоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, ке руючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 К АС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Держ авної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адмін істративного суду м. Києва ві д 15 вересня 2011 року залишити бе з змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення (ч . 5 ст.254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку ш ляхом подачі касаційної скар ги безпосередньо до Вищого а дміністративного суду Украї ни.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Беспалов О.О.

Г убська О.А.