Рішення

від 15.06.2006 по справі 39/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/431

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  39/431

15.06.06

За позовом     Дочірнього підприємства "Українська горілчана компанія "Nemiroff"

до                    1) Товариства з омеженою відповідальністю "Нова Інтернаціональна Корпорація";

2) Державного департаменту інтелектуальної власності

про                  визнання свідоцтва України № 41228 на знак для товарів і послуг "Житня" недійсним

Суддя  Гумега О.В.

Представники:

Від позивача:  Куриленко І. О.,  Шморгун Н.  В.

Від відповідача 1: не  з‘явилися

Від відповідача 2: Постоялкіна О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з позовом  про  визнання свідоцтва № 41228  на знак для товарів  і послуг   «Житня»недійсним  в  частині  стосовно  товарів 33  класу  МКТП.  Позивач також  просить    зобов‘язати   Державний  департамент  інтелектуальної  власності    внести  зміни   до  Державного  реєстру  свідоцтв    України на знаки для  товарів  і  послуг   щодо  чинності  знака   на товари   та  послуги   № 41228   від 15.07.2004  року   та здійснити  про  це публікацію в  офіційному    бюлетені.  Позовні вимоги позивач  обґрунтовує  тим, що  зареєстрований  знак  для  товарів  і  послуг «Житня» не  відповідає    умовам  надання  правової  охорони. Позивач також просить  покласти на відповідача  1  витрати  по сплаті  держмита  та  витрати на інформаційно-технічне  забезпечення    судового процесу. Позивач  надав  суду додаткові  пояснення  по  суті    позовних  вимог та  пояснення  з урахуванням  висновку  судової  експертизи    об‘єктів  інтелектуальної  власності.

Відповідач 1  надав  відзив  на позов та  письмові  пояснення  по  справі, в  яких    проти  задоволення позовних вимог заперечував з  огляду  на те, що видачі спірного свідоцтва  на  знак для  товарів і  послуг   «Житня»  передував   судовий  спір  між    відповідачем  1  та відповідачем 2. Відповідач  2  зазначає, що  всі   доводи, що наведені    позивачем   у  позовній  заяві   вже  отримали   правову   оцінку  у  справі  № 21/16.

Відповідач 2 надав  відзив  на позов, в  якому    проти  задоволення позовних вимог заперечував з  огляду  на те, що  рішенням  Господарського суду  м.  Києва  від  27.01.2004  року  у  справі № 21/16 зобов‘язано  відповідача  2  зареєструвати словесне  позначення  «Житня»  за  заявкою   № 97051261   в  якості  знаку  для товарів  і послуг   33 та  35 класів МКТП. Відповідач  2  надав   відзив  на висновок  судової  експертизи № 1722,   в  якому зазначив, що висновок  судової  експертизи   підтвердив  частину  підстав   для  відмови  у    наданні  правової   охорони, викладені  у  рішенні  Держдепартаменту.

       Ухвалою суду від 24.11.2004 р. порушено провадження у справі.

       Ухвалами  суду  від 06.12.2004  року,  17.12.2004  року, розгляд  справи відкладався, відповідно до ст.77 ГПК України.

В судовому засіданні, призначеному на 14.01.2004 р., відповідно до ст.77 ГПК України, оголошувалася перерва.

Ухвалою  Господарського суду м. Києва   від  20.01.2005  року   призначено  судову експертизу об‘єктів  інтелектуальної  власності.  Провадження  у  справі  зупинено   до  закінчення   проведення   судової  експертизи   об‘єктів  інтелектуальної    власності.

03.02.2006  року  Київським  науково-дослідним  інститутом  судових  експертиз  підготовлено  висновок № 1722.   Справа  скерована до Господарського суду м.  Києва.

Ухвалою  Господарського  суду  м. Києва  від 20.03.2006  року  поновлено  провадження  у  справі  № 39/431.

Ухвалами  суду  від 05.04.2006  року,  26.04.2006  року, 17.05.2006  року, 25.05.2006  року  розгляд  справи відкладався, відповідно до ст.77 ГПК України.

Відповідач  1 звернувся до суду  з  клопотанням   про  зупинення  провадження  у  справі  до  вирішення Господарським  суду  м.  Києва   пов‘язаної  з нею  справи   № 21/16-39/190. Клопотання   відповідач  1  обгрунтовує  тим, що предметом спору у справі  № 21/16-39/190   є  зобов‘язання   відповідача  2    зареєструвати позначення «Житня» в  якості знаку  для  товарів   і  послуг. Відповідач  1  зазначає,  що   на  момент  вирішення  спору  у справі  № 39/431  відсутнє  рішення  у  справі    № 21/16-39/190.  За  таких обставин, відповідач  1  вважає,  що  відсутня   реєстрація  знаку для  товарів  та послуг  «Житня».  Зібрані  у справі  докази свідчать, що рішення  Господарського суду  м.  Києва  у  справі  № 21/16  виконано  відповідачем  2, однак,  скасування  рішення у  справі  № 21/16 не призвело  до   скасування  реєстрації знаку для  товарів  та послуг  «Житня».  За  таких  обставин, клопотання  відповідача  1  про  зупинення  провадження  у  справі є необґрунтованим  та  задоволенню не  підлягає.

14.06.2006 року   відповідач  1  через канцелярію  суду  звернувся  з  клопотанням  про  відкладення  розгляду  справи  у зв‘язку  з неможливістю   представників     відповідача  1 з‘явитися в  судове  засідання, оскільки вони будуть  брати  участь  в  судовому  засіданні  в  м.  Харкові. Клопотання  відповідача  1    судом  відхиляється,   виходячи  з  наступного. У  відповідності із  ст. 28  ГПК  України справи  юридичних   осіб  в   господарському  суді  ведуть їх  органи,  що  діють  у  межах   повноважень, наданих їм   законодавством   та  установчими  документами, через  свого представника. Як  свідчать  зібрані  у  справі  докази,  відповідач  1 уповноважив   Дубинського  М. І., Сопільняк  В.  Ю., Мамуню   О.  С.  разом  або  окремо бути  його представниками  в  судах.  В  якості    підстави, що виключала    можливість  з‘явлення  представників  відповідача 1  в  судове  засідання, призначене на  15.06.2006  року,   відповідачем 1 було  зазначено   відрядження  Дубинського  М. І. та  Сопільняк  В.  Ю. до  м.  Харкова.   Причини неможливості  з‘явлення   в судове  засідання  представника   відповідача  1  Мамуня   О.  С. відповідачем  1  не  зазначені. Судом також враховано, що  представники відповідача 1   не з‘явилися  в  судові  засідання,  призначені  на  05.04.2006  року  і 25.05.2006  року,  та  не  подали   витребувані  судом  докази, що стало підставою відкладення  розгляду  справи. При  цьому, відповідач  1  не був  позбавлений  права   призначити   інших    представників.  Згідно з ст. 22 ГПК  України сторони   зобов‘язані добросовісно  користуватися   належними їм    процесуальними  правами,  виявляти    взаємну  повагу   до прав і    охоронюваних  законом  інтересів другої  сторони,  вживати  заходів   до всебічного,  повного  та  об‘єктивного   дослідження   всіх   обставин  справи,  що  відповідачем  1 здійснено  не було.

В судовому засіданні, призначеному на 15.06.2006 р., за  згодою представників   позивача  та відповідача 2, оголошувалися  вступна  та резолютивна  частини  рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи,  суд, -

                                                      ВСТАНОВИВ:

07.05.1997  року Товариство  з  обмеженою відповідальністю «Нова Інтернаціональна  Корпорація»(відповідач  1)  звернулося   з  заявкою № 97051261   про  реєстрацію знака    для товарів  і  послуг   «Житня».

22.08.2000  року  прийняте  рішення  Інституту  промислової  власності   про  відхилення заявки № 97051261.

За  результатами  проведення повторної кваліфікаційної  експертизи   відповідачем  2  зроблено  висновок про  невідповідність   позначення  «Житня»  умовам  надання  правової охорони,  який  затверджено  відповідачем  2   -  04.03.2003  року.

Відповідач  1  звернувся з позовом  до відповідача  2    про  спонукання  до  виконання  дій.

Рішенням  Господарського  суду  м.  Києва від 27.01.2004  року у  справі № 21/16 зобов‘язано   Державний  департамент  інтелектуальної  власності   зареєструвати словесне  позначення  «Житня» в  якості  знаку для товарів  та  послуг 33  та  35   класів МКТП  за  заявкою № 97051261.   

15.07.2004 року Державний  департамент    інтелектуальної  власності   видав    Товариству  з  обмеженою відповідальністю «Нова Інтернаціональна  Корпорація»(відповідачу  1)  свідоцтво на знак  для  товарів  і  послуг   «Житня»для  33, 35  класів  МКТП, алкогольні  напої,  ділові  операції.

Рішення  Господарського  суду  м.  Києва від 27.01.2004  року у  справі № 21/16 скасовано, що  не  заперечується  представниками  сторін.

Згідно з ст. 5  Закону України «Про  охорону  прав  на  знак  для  товарів   та  послуг», правова  охорона надається знаку, який  не  суперечить    публічному  порядку, принципам  гуманності   і   моралі   та  на  який  не поширюються   підстави для  відмови  в  наданні  правової   охорони,  встановлені  цим  законом.  Відповідно  до ст. 6 Закону України «Про  охорону  прав  на  знак  для  товарів   та  послуг»  не можуть  одержати   правову  охорону   позначення,  які, зокрема, складаються лише з  позначень  чи  даних, що є  описовими   при  використанні   щодо зазначених   у заявці товарів  і  послуг   або  у  зв‘язку з  ними,  зокрема,  вказують   на вид,   якість,  склад, кількість,  властивості, призначення,  цінність  товарів і  послуг, місце і  час  виготовлення   чи  збуту товарів або  надання  послуг або є оманливими   або  такими, що  можуть ввести  в оману щодо  товару, послуги або  особи,  яка виробляє  товар  або надає  послуги.

Статтею   6 quinquies Паризької  конвенції  про  охорону промислової  власності   передбачено,  що  товарні  знаки  можуть бути  відхилені  при  реєстрації  чи  визнані  недійсними   у  випадку,  якщо  знаки   позбавлені    будь-яких  відмінних  ознак   або   складені  виключно   із знаків   чи  вказівок, що  можуть застосовуватися у  торгівлі  для  позначення   виду,  якості, кількості , призначення,  вартості, місця  походження   продуктів  чи  дати   їх  виготовлення або  якщо  знаки  суперечать   моралі чи громадському  порядку  та особливо, якщо  вони можуть   ввести  в оману   громадськість.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз‘яснення питань, що виникають  при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. З  урахуванням   тієї  обставини,  що  визначення чи відповідає  позначення   «Житня» умовам надання правової охорони потребує спеціальних знань, судом призначено судову експертизу об‘єктів інтелектуальної власності,  проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Позивач, відповідач 1  та відповідач 2  надали суду перелік питань, які, на їх думку, необхідно поставити на вирішення судового експерта,  остаточне  коло  питань  визначене судом.

У  відповідності  з  висновком № 1722   експертизи об‘єктів   інтелектуальної  власності,  складеним  03.02.2006  року   Київським  науково-дослідним  інститутом  судових  експертиз  словесне позначення   «Житня» за  заявкою   № 97051261,  поданою  на  реєстрацію 07.05.1997  року,  на  дату  подання  цієї  заявки  не  відповідало   умовам  надання  правової  охорони,  встановленими Законом України «Про  охорону  прав  на  знак  для  товарів   та  послуг», стосовно  такого  товару  як   «горілка  «Житня»,  що входить   до  33  класу  МКТП -  алкогольні напої.  Словесне  позначення «Житня» є  зазначенням  сировини, з  якої   виготовляється  товар  «горілка  «Житня», що відноситься  до товарів 33 класу  МКТП) і тому   вказує   на  одну   з  складових цього товару.

В  ході проведення дослідження  експертом було встановлено,  що позначення «Житня» відноситься    до  одного з  видів    позначень, перелічених  в  п.  2    ст.  6  Закону України «Про  охорону  прав  на  знак  для  товарів   та  послуг», а саме  буде оманливим    для товару «горілка «Житня»у  випадку,   коли  при  виробництві  цього  товару   не буде  використано як  сировина  такий  вид зерна, як  жито   і тому    позначення «Житня» не відповідає  умові  надання  правової охорони. При  цьому, позначення «Житня» відноситься  до одного  з видів   позначень,  перелічених  у  п. 4.3.1.7. Правил складання, подання і  розгляду    заявки на  видачу  свідоцтва  України   на знак  для товарів  і послуг у випадку,  коли   при  виробництві ароматного  спирту   житніх  сухарів   як  сировина  (одна  з складових, що  входить   до  складу)   було використано жито, а згодом  цей спирт  був  використаний   як  сировина (одна з  складових, що  входить  до складу)  при  виробництві  товару –алкогольного напою «Житня», то  словесний  елемент  позначення «Житня» є зазначенням   сировини, з якої  виготовляється    товар -  «горілка «Житня», що відноситься   до  товарів  33  класу   МКТП)  і тому вказує  на одну  з складових   цього товар. За  таких  обставин,  словесний  елемент   позначення  «Житня»  є  зазначенням  сировини, з  якої   виготовляється   товар «горілка  «Житня»(що  відноситься   до  товарів   33  класу  МКТП) і тому  вказує   на одну   з  складових   цього  товару.  

Статтею 32 ГПК  України   встановлено, що  доказами  у справі є  будь-які фактичні  дані, на підставі яких  господарський суд   встановлює наявність чи  відсутність  обставин, на яких  ґрунтуються  вимоги  і заперечення сторін.  Ці  дані  встановлюються,  зокрема,  висновками  судових  експертів.  Однак,  висновок  судового експерта для  господарського  суду  не є обов‘язковим  і оцінюється  господарським  судом  за  правилами, встановленими  ст. 43 ГПК  України.

Відповідно до п. 1 (а) ст. 19 Закону України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони.

Судом встановлено, що позначення   «Житня»  за  заявкою   № 97051261,  поданою  на  реєстрацію 07.05.1997  року,  на  дату  подання  цієї  заявки  не  відповідало   умовам  надання  правової  охорони,  встановленими Законом України «Про  охорону  прав  на  знак  для  товарів   та  послуг», стосовно  такого  товару  як   «горілка  Житня»,  що входить   до  33  класу  МКТП -  алкогольні напої. При цьому, словесне  позначення «Житня» є  зазначенням  сировини, з  якої   виготовляється  товар  «горілка  «Житня», що відноситься  до товарів 33 класу  МКТП) і тому   вказує   на  одну   з  складових цього товару. При  цьому, позначення «Житня» буде оманливим    для товару «горілка «Житня»у  випадку,   коли  при  виробництві  цього  товару   не буде  використано як  сировина  такий  вид зерна, як  жито   і тому    позначення «Житня» не відповідає  умові  надання  правової охорони.

Отже, свідоцтво України № 41228 підлягає визнанню його недійсним стосовно 33 класу МКТП -  алкогольні  напої.

За таких обставин,   позовні вимоги позивача   про визнання   недійсним  свідоцтва    України  на  знак  для  товарів  і  послуг  «Житня»в  частині   товарів  33  класу МКТП є  обґрунтованими і  підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідач 1 доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Позивач звернувся  з  позовною заявою  про зобов‘язання   Державного  департаменту  інтелектуальної  власності    внести  зміни   до  Державного  реєстру  свідоцтв    України на знаки для  товарів  і  послуг   щодо  чинності  знака   на товари   та  послуги   № 41228   від 15.07.2004  року   та здійснити  про  це публікацію в  офіційному    бюлетені.

Законом  України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” (ст.  2)  визначені повноваження  Установи  у   сфері   охорони прав  на  знаки  для товарів  і  послуг,  зокрема, передбачено, що   Установа  забезпечує    опублікування  офіційних відомостей  про  знаки  для товарів  і  послуг.   Установа –це  центральний  орган   виконавчої  влади  з  питань  правової охорони  інтелектуальної власності (Державний  департамент  інтелектуальної  власності).

За таких обставин, позовні вимоги про зобов‘язання   Державного  департаменту  інтелектуальної  власності    внести  зміни   до  Державного  реєстру  свідоцтв    України на знаки для  товарів  і  послуг   щодо  чинності  знака   на товари   та  послуги   № 41228   від 15.07.2004  року   та здійснити  про  це публікацію в  офіційному    бюлетені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Якщо  спір виник  внаслідок  неправильних дій   сторони,   господарський  суд має  право покласти   на неї державне  мито незалежно  від результатів   вирішення спору. За  таких  обставин, судові витрати покладаються на відповідача 1. Ухвалою  Господарського  суду м. Києва  від 20.01.2005 року  на позивача  було покладено обов‘язок   провести попередню оплату за проведення   експертизи.  Ухвалою Господарського  суду м. Києва від  20.03.2006  року позивача  було зобов‘язано  надати   докази оплати  за проведення  судової  експертизи.  Позивач надав  докази  здійснення  ним оплати  за проведення експертизи  в  розмірі  10466,40 грн. Згідно  з ст. 49  ГПК  України,   суми, які  підлягають  оплаті  за проведення експертизи   при задоволенні позову  покладаються   на  відповідача.  За  таких  обставин, витрати  за  проведення експертизи  в  розмірі 10466,40 грн. покладаються на   відповідача  1.

Керуючись ст.ст.  33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним свідоцтво України  № 41228 частково  стосовно товарів 33 класу МКТП -  алкогольні  напої.

Зобов'язати Державний департамент інтелектуальної власності (м.  Київ,  вул. Урицького, б. 45)    внести  зміни   до  Державного  реєстру  свідоцтв    України на знаки для  товарів  і  послуг   щодо  чинності  знака   на товари   та  послуги   № 41228   від 15.07.2004  року   та здійснити  про  це публікацію в  офіційному    бюлетені «Промислова власність».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Інтернаціональна                       Корпорація" (м. Київ,  вул. В. Василевської, б. 7,  оф. 703; ідентифікаційний  код 23741934; рахунок 26001168222001 в  філії  «Розрахунковий  центр» Приватбанку м.  Київ,  МФО 320649)   на  користь  Дочірнього  підприємства   «Українська  горілчана  компанія Nemiroff»(Вінницька  обл., м.  Немирів,  вул.  Горького,  31; ідентифікаційний  код  30805594; рахунок 26000301212599 в  філії «Хмельницьке  центральне  відділення    Промінвестбанку», МФО 315278) 85,00  (вісімдесят п‘ять гривень  00  коп.)   держмита,  118,00  грн.  (сто  вісімнадцять  гривень  00  коп.)  витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу, 10466,40 грн. (десять  тисяч чотириста шістдесят шість грн. 40  коп.) витрат  за  проведення експертизи.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Суддя                                                                                                          О.  В. Гумега