Постанова

від 28.02.2012 по справі 27/112

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2012 р. Справа № 27/112

Вищий господарський суд України у складі колегії с уддів:

головуючого Демидової А.М.,

суддів: Воліка І.М.,

Коваленко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційн у скаргу Заступника військового п рокурора Центрального регіо ну України

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 р .

(частково скасовано рішенн я господарського суду міста Києва від 14.06.2011 р.)

у справі № 27/112 господарського суду м іста Києва

за позовом Заступника військового п рокурора Центрального регіо ну України в інтересах держа ви в особі Міністерства обор они України

до Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Горал"

про стягнення 300 186,29 грн.,

за участю представників:

від позивача Загуменний В.В.

від відповідача Хімчук Н.І., Рижкова М.О .

від Військової прокурату ри Центрального регіону Укра їни Шекшеєва В.С.

від Генеральної прокурат ури України не з'явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарсь кого суду міста Києва переда ні позовні вимоги Заступника військового прокурора Центр ального регіону України в ін тересах держави в особі Міні стерства оборони України про стягнення з Товариства з обм еженою відповідальністю "Гор ал" (далі - ТОВ "Горал") 300 186,29 грн., щ о складає пеню 0,5% у розмірі 217 715,0 0 грн., збитки від інфляції у ро змірі 16 218,03 грн., 3 % річних у розмі рі 3 743,26 грн., штраф 7% за простроче ння виконання зобов' язання понад 30 днів у розмірі 62 510,00 грн. Позовні вимоги мотивовані н есвоєчасним виконанням відп овідачем поставки продукції за укладеним між Міністерст вом оборони України та ТОВ "Го рал" договором № 249/7/10 від 22.12.2010 р. пр о закупівлю товарів (робіт, по слуг) за державні кошти.

Рішенням господарського с уду міста Києва від 14.06.2011 р. у спр аві № 27/112 (суддя Дідиченко М.А.) п озовні вимоги задоволено час тково, стягнуто з ТОВ "Горал" н а користь Міністерства оборо ни України пеню у розмірі 217 715,00 грн., збитки від інфляції у ро змірі 16 218,03 грн., 3% річних у розмі рі 2 862,00 грн.

Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 28.11.2011 р. (колегія суддів у с кладі: головуючий суддя Зеле нін В.О., судді Синиця О.Ф., Іонні кова І.А.) рішення господарськ ого суду міста Києва від 14.06.2011 р . у справі № 27/112 в частині задово лення позову скасовано, в цій частині прийнято нове рішен ня, яким в задоволенні позовн их вимог відмовлено, в іншій ч астині рішення господарсько го суду міста Києва від 14.06.2011 р. у справі № 27/112 залишено без змін .

Не погоджуючись з постанов ою Київського апеляційного г осподарського суду від 28.11.2011 р. у справі № 27/112, заступник війсь кового прокурора Центрально го регіону України звернувся до Вищого господарського су ду України з касаційною скар гою, в якій просить суд скасув ати зазначену постанову, а рі шення господарського суду мі ста Києва від 14.06.2011 р. у справі № 2 7/112 залишити в силі.

В обґрунтування своїх вимо г скаржник посилається на те , що оскаржувана постанова пр ийнята з порушенням норм мат еріального та процесуальног о права.

Розпорядженням керівник а апарату Вищого господарськ ого суду України № 03.14.03-04/73 від 14.02.2012 р., у зв'язку зі зв ільненням ОСОБА_8 з посади судді Вищого господарського суду України, справу № 27/112 пере дано на повторний автоматичн ий розподіл справ.

Ухвалою Вищого господарс ького суду України від 16.02.2012 р. к олегією суддів у складі: Де мидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С .С. прийнято касаційну скар гу заступника військового пр окурора Центрального регіон у України до провадження та п ризначено розгляд скарги у с удовому засіданні на 28.02.2012 р. о 10 год. 15 хв.

Заслухавши представників прокуратури Центрального ре гіону України, позивача, відп овідача, дослідивши матеріал и справи, оцінивши доводи кас аційної скарги, перевіривши правильність застосування г осподарськими судами норм ма теріального та процесуально го права, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни дійшла висновку, що касаці йна скарга підлягає задоволе нню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, 22.12.2010 р. між Міністерств ом оборони України як замовн иком та ТОВ "Горал" як учаснико м було укладено договір № 249/7/10 п ро закупівлю товарів (робіт а бо послуг) за державні кошти, з а умовами якого учасник зобо в' язується у 2010 році постави ти для потреб Міністерства о борони України устаткування медичне, хірургічне та ортоп едичне (далі - продукцію), заз начене у специфікації (додат ок 1), а замовник - прийняти пр одукцію та оплатити її в асор тименті, кількості, у строки т а за цінами, наведеними в спец ифікації, яка є невід' ємною частиною договору.

При укладенні договору (пун кт 4.3) сторони погодили, що опла та фактично поставленої прод укції здійснюється на підста ві належним чином оформлених документів.

Кінцевий термін поставки п родукції, відповідно до п. 5.1 до говору, - 30.12.2010 р.

Додатковою угодою № 1 до дог овору сторони змінили умови договору щодо термінів поста вки продукції, а саме встанов или, що у разі здійснення замо вником попередньої оплати по ставка продукції учасником з дійснюється до 18.01.2011 р.

Судами встановлено, що 27.12.2010 р . позивач платіжним дорученн ям № 249/11 від 27.12.2010 р. в повному обся зі здійснив попередню оплату поставки за договором на сум у 2 582 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.4 договору д атою виконання учасником зоб ов' язання щодо поставки про дукції вважається дата її на дходження у кількості та яко сті до місця призначення та п рийняття її вантажоодержува чами замовника відповідно до договору.

Як було встановлено місцев им та апеляційним господарсь кими судами, відповідач, в пор ушення умов договору, до 18.01.2011 р . здійснив лише часткову пост авку продукції, а саме 31.12.2010 р. на суму 1 689 000, 00 грн.

Відповідно до п. 7.2.1 договору у разі неподання учасником д окументів, що підтверджують фактичне постачання продукц ії у термін до 18.01.2011 р., учасник по вертає замовнику залишок нев икористаних коштів, що були о тримані у якості попередньої оплати на реєстраційний рах унок замовника.

У зв' язку з порушенням від повідачем термінів поставки продукції, позивач, на підста ві п. 7.2.1 договору, 24.01.2011 р. направи в відповідачу претензію, яка була отримана останнім, в які й вимагав у термін до 30.01.2011 р. пов ернути залишок невикористан их коштів у розмірі 893 000,00 грн.

Відповідач до 30.01.2011 р. залишок невикористаних коштів в роз мірі 893 000,00 грн. позивачу не пове рнув, поставку продукції на с уму 893 000,00 грн. здійснив лише 11.03.2011 р., тобто з порушенням т ермінів поставки.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що д оговір № 249/7/10 про закупівлю тов арів (робіт або послуг) за держ авні кошти від 22.12.2010 р. за своєю п равовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст. 193 ГК України, п риписи якої кореспондуються з приписами с т. 526 ЦК України, зобов'язання м ає виконуватися належним чин ом відповідно до умов догово ру та вимог цього Кодексу, інш их актів цивільного законода вства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно став ляться.

Зобов'язанням, згідно з при писами ст. 509 ЦК України , є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов'яз ана вчинити на користь друго ї сторони (кредитора) певну ді ю (передати майно, виконати ро боту, надати послугу, сплатит и гроші тощо) або утриматися в ід певної дії, а кредитор має п раво вимагати від боржника в иконання його обов'язку. Зобо в'язання виникають з підстав , встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підс тав виникнення цивільних пра в та обов'язків є договори та і нші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК Укра їни за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов'язується перед ати у встановлений строк (стр оки) товар у власність покупц я для використання його у під приємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашні м або іншим подібним викорис танням, а покупець зобов'язує ться прийняти товар і сплати ти за нього певну грошову сум у.

До договору поставки, згідн о з ч. 2 ст. 712 ЦК України, застосов уються загальні положення пр о купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, зако ном або не випливає з характе ру відносин сторін.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні в становлений строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н). Зобов'язання, строк (термін ) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка немин уче має настати, підлягає вик онанню з настанням цієї поді ї.

Якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор, відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, має право вимагати й ого виконання у будь-який час . Боржник повинен виконати та кий обов'язок у семиденний ст рок від дня пред'явлення вимо ги, якщо обов'язок негайного в иконання не випливає із дого вору або актів цивільного за конодавства.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України пого джується з висновком місцево го господарського суду, що ос кільки положеннями договору не встановлено строк поверн ення учасником замовнику зал ишку невикористаних коштів, то зобов' язання підлягає ви конанню у зазначений в прете нзії № 249/5/378 від 24.01.2011 р. термін, тоб то до 30.01.2011 р., що відповідачем до тримано не було, тобто відбул ося прострочення виконання в ідповідачем зобов' язання щ одо повернення залишку невик ористаних коштів.

Порушення зобов'язань, від повідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, є підставою для застосування господарських санкцій, перед бачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст.ст. 546, 549 ЦК Україн и виконання зобов'язання мож е забезпечуватися, у тому чис лі, неустойкою. Неустойкою (шт рафом, пенею) є грошова сума аб о інше майно, які боржник пови нен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобо в'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках ві д суми несвоєчасно виконаног о грошового зобов'язання за к ожен день прострочення викон ання.

У разі порушення зобов'яза ння, згідно з ст. 611 ЦК України, н астають правові наслідки, вс тановлені договором або зако ном, зокрема, сплата неустойк и.

Відповідно до ст. 230 ГК Украї ни штрафними санкціями у цьо му Кодексі визнаються господ арські санкції у вигляді гро шової суми (неустойка, штраф, п еня), яку учасник господарськ их відносин зобов'язаний спл атити у разі порушення ним пр авил здійснення господарськ ої діяльності, невиконання а бо неналежне виконання госпо дарського зобов'язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасн ики господарських відносин н есуть господарсько-правову в ідповідальність за порушенн я у сфері господарювання шля хом застосування до правопор ушників господарських санкц ій на підставі і в порядку, пер едбачених цим Кодексом, інши ми законами та договором.

Частиною 4 ст. 231 ГК України пе редбачено, що у разі якщо розм ір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застос овуються в розмірі, передбач еному договором. При цьому ро змір санкцій може бути встан овлено договором у відсотков ому відношенні до суми невик онаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грош овій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'яза ння незалежно від ступеня йо го виконання, або у кратному р озмірі до вартості товарів (р обіт, послуг).

Так, Господарський кодекс У країни називає неустойку, шт раф і пеню різновидами штраф них санкцій, але не визначає н і один із цих різновидів. Част ина 3 ст. 549 ЦК України особливіс тю пені визнає те, що вона обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасного виконання гр ошового зобов'язання за коже н день прострочення виконанн я.

Отже, підставою, яка породжу є обов'язок сплатити неустой ку, є порушення боржником не л ише грошового, а будь-якого зо бов'язання.

Як вбачається з п. 7.2.1 укладен ого між сторонами договору з а порушення відповідачем тер мінів поставки продукції до 18.01.2011 р. сторонами встановлено ш траф у розмірі 0,5% від обсягу не поставленої (недопоставлено ї) продукції за кожний день пр острочення, але не менше подв ійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи викладене, місц евий господарський суд, з п осиланням на наявні у справі докази, положення укладеног о між сторонами договору, нор ми статей 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст атті 230 ГК України, дійшов ві рного висновку про обґрунтов аність позовних вимог про стягнення з відповідача на к ористь позивача 3% річних в сум і 2 862,49 грн., інфляційних втрат в сумі 16 218,03 грн. та пені в сумі 217 715,00 грн., та правомірно задовол ьнив позов в цій частині.

Що стосується позовних вим ог в частині стягнення з відп овідача на користь позивача 7% штрафу в сумі 62 510,00 грн., нарахов аного на підставі ч. 2 ст. 231 ГК Ук раїни, то колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни погоджується з висновком місцевого та апеляційного го сподарських судів про відсут ність підстав для їх задовол ення з огляду на те, що визначе ні ч. 2 ст. 231 ГК України штр афні санкції в даному випадк у до відповідача не можуть бу ти застосовані, оскільки інш ий розмір штрафних санкцій п ередбачений п. 7.2.1 укладеного м іж сторонами договору.

Враховуючи викладене, місц евий господарський суд дійшо в вірного висновку про обґру нтованість вимог Заступника військового прокурора Центр ального регіону України в ін тересах держави в особі Міні стерства оборони України в ч астині стягнення з відповіда ча пені, 3% річних та інфляційн их втрат та правомірно частк ово задовольнив позов.

У свою чергу, господарський суд апеляційної інстанції д ійшов хибного висновку про в ідсутність підстав для задов олення позову та необґрунтов ано скасував рішення господа рського суду першої інстанці ї в частині задоволення позо вних вимог.

Відповідно до п. 6 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити в силі одне із раніше прий нятих рішень або постанов.

З огляду на викладене, рішен ня місцевого господарського суду відповідає фактичним о бставинам та наявним матеріа лам справи, нормам закону, вик ладеним у ньому, а тому дане су дове рішення підлягає залише нню в силі.

Постанову апеляційного го сподарського суду не можна в изнати такою, що постановлен а з дотриманням норм матеріа льного і процесуального прав а, а тому вона підлягає скасув анню.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 ГПК У країни, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Заст упника військового прокурор а Центрального регіону Украї ни в інтересах держави в особ і Міністерства оборони Украї ни задовольнити.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у від 28.11.2011 р. у справі № 27/112 скасув ати.

Рішення господарського су ду міста Києва від 14.06.2011 р. у спра ві № 27/112 залишити в силі.

Головуючий суддя А.М. Д емидова

Судді І.М.Волік

С.С.Ков аленко