Рішення

від 22.02.2012 по справі 51/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/271 22.02.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю “Карпати Преміум Експо”

до Фізичної особи - підп риємця ОСОБА_1

про стягнення 3 896, 38 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники: не з' яви лись

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Го сподарського суду міста Києв а з вимогою про стягнення з в ідповідача 3 896, 38 грн. заборгова ності щодо оплати отриманого товару за договором поставк и, з яких: 3 154, 20 грн. - основного бо ргу, 335,81 грн. - збитків, пов' язан их з інфляційним процесом, 115, 56 грн. - 3% річних та 290, 81 грн. - пені.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 29.08.2011 року по рушено провадження у даній с праві, призначено її до розгл яду у судовому засіданні на 25.07.2011 року за участю предс тавників сторін, яких зобов' язано надати суду певні доку менти.

Розгляд переносився через нез' явлення у судове засід ання повноважних представни ків сторін, неналежне викона ння ними вимог суду та у зв' я зку з необхідністю витребува ння додаткових доказів у спр аві.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 05.09.2011 р. призн ачено у даній справі судову е кспертизу, виконання якої до ручено Київському науково-до слідному інституту судових е кспертиз.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 05.09.2011 р. зупин ено провадження у справі № 51/271 на час проведення судової ек спертизи.

23.01.2012 р. матеріали справи № 51/ 271 повернуто до Господарськог о суду міста Києва без викона ння.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. пон овлено провадження у справі № 51/271 та призначено її до розгл яду у судовому засіданні на 22. 02.2012 року за участю представник ів сторін.

У дане судове засідання пр едставники сторін не з' явил ись, про поважні причини неяв ки суд не повідомили.

Суд відзначає, що сторони по відомлялися ухвалою суду про час та місце розгляду даної с удової справи, проте в судове засідання своїх представник ів не направляли.

Частиною 4 ст. 17 Закону Украї ни «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб - підприємців»визначен о, що в Єдиному державному реє стрі містяться відомості щод о фізичної особи - підприємця про місце проживання.

З наявного в матеріалах спр ави спеціального витягу з Єд иного державного реєстру юри дичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 29.08.2011 р. в бачається, що місце проживан ня відповідача є 04074, АДРЕСА_1 .

Ухвалу про порушення прова дження у справі від 08.07.2011 р., ухва лу від 25.07.2011 р., ухвалу від 10.08.2011 р., у хвалу від 29.08.2011 р. та ухвалу від 30 .01.2012 р. судом направлено на зазн ачену у позовній заяві та у ви тязі з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців адресу відповідача, однак, конверти , що направлялися судом, були п овернуті до Господарського с уду міста Києва з приміткою п ошти "за зазначеною адресою н е проживає".

Згідно з п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 "Пр о деякі питання практики зас тосування норм Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, порушені у доповідних записках про роботу господа рських судів у першому піврі ччі 2007 р." у разі коли фактичне м ісцезнаходження юридичної о соби - учасника судового проц есу з якихось причин не відпо відає її місцезнаходженню, в изначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не пов ідомила про це господарський суд, інших учасників процесу , то всі наслідки такої невідп овідності покладаються на цю юридичну особу.

Вищий господарський суд Ук раїни у п. 11 інформаційного ли ста від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі пи тання практики застосування норм Господарського процесу ального кодексу України, пор ушені у доповідних записках про роботу господарських суд ів у 2006 році" зазначає, що до пов новажень господарських суді в не віднесено установлення фактичного місцезнаходженн я юридичних осіб або місця пр оживання фізичних осіб - учас ників судового процесу на ча с вчинення тих чи інших проце суальних дій. Тому відповідн і процесуальні документи над силаються господарським суд ом згідно з поштовими реквіз итами учасників судового про цесу, наявними в матеріалах с прави.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст . 77 Господарського процесуаль ного кодексу України від від повідача до Господарського с уду міста Києва не надходило .

З огляду на вищенаведене, су д приходить до висновку, що ві дповідач повідомлений належ ним чином про дату та час розг ляду справи № 51/271.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України, якщо відзив на поз овну заяву і витребувані гос подарським судом документи н е подано, справу може бути роз глянуто за наявними в ній мат еріалами.

Приймаючи до уваги, що сторо ни були належним чином повід омлені про дату та час судово го засідання, враховуючи, що м атеріали справи містять дост атньо документів для розгляд у справи по суті, суд вважає, щ о неявка у судове засідання п редставників сторін не є пер ешкодою для прийняття рішенн я у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господар ського процесуального кодек су України рішення у даній сп раві прийнято у нарадчій кім наті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

У судовому засіданні 22.02.2011 р. н а підставі ст. 85 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни оголошено вступну та ре золютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставника позивача, Господар ський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як стверджує позивач, між ним та Фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_1 підписано д оговір поставки товарів, умо вами якого передбачено, що по зивач здійснює поставку това ру партіями відповідно до сп ецифікацій-заявок відповіда ча, а відповідач приймає його та оплачує на умовах, визначе них договором.

Згідно п. 7.1. договору термін дії договору встановлюється з дати його підписання до кін ця поточного календарного ро ку.

Обґрунтовуючи свої вимог и, позивач зазначає, що відпов ідач в порушення ст. 526 Цивільн ого кодексу України неналежн им чином виконав свої зобов' язання та не оплатив товар, от риманий за видатковим наклад ним №92 від 05.03.10 р. та №111 від 17.03.10 р., у з в' язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 3 154,2 0 грн. Крім того, позивач проси ть стягнути з відповідача ін фляційні втрати у розмірі 335,81 г рн., 3 % річних в розмірі 115,56 грн. та пеню в розмірі 290,81 грн.

Оцінюючи подані докази та н аведені обґрунтування за сво їм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному , повному і об' єктивному роз гляді в судовому засіданні в сіх обставин справи в їх суку пності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задово ленню, виходячи з наступного .

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Госпо дарського процесуального ко дексу України доказами у спр аві є будь-які фактичні дані, н а підставі яких господарськи й суд у визначеному законом п орядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на я ких ґрунтуються вимоги і зап еречення сторін, а також інші обставини, які мають значенн я для правильного вирішення господарського спору.

Дослідивши договір на який посилається позивач, як на пі дставу своїх вимог, суд відзн ачає, що у ньому не вказано дат у укладення.

З приводу наведеного суд ві дзначає наступне.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивіль ного кодексу України цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки. Підста вами виникнення цивільних пр ав та обов'язків, зокрема є дог овори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивіль ного кодексу України правочи ном є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припиненн я цивільних прав та обов'язкі в.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивіль ного кодексу України правоч ин може вчинятися усно або в п исьмовій формі. Сторони мают ь право обирати форму правоч ину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного ко дексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому од на сторона (боржник) зобов'яза на вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роб оту, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися ві д певної дії, а кредитор має пр аво вимагати від боржника ви конання його обов'язку. Зобов 'язання виникають з підстав, в становлених ст. 11 цього Кодекс у. Зобов'язання має ґрунтуват ися на засадах добросовіснос ті, розумності та справедлив ості.

Згідно з 1 ст. 626 Цивільного к одексу України договором є д омовленість двох або більше сторін, спрямована на встано влення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

У ч.1, 2 ст. 631 Цивільного кодекс у України зазначено, що строк ом договору є час, протягом як ого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої об ов'язки відповідно до догово ру. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тож, оскільки у договорі не зазначено дату його укладенн я, суд не може дійти висновку щ одо строку його дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Госпо дарського кодексу України го сподарським визнається зобо в'язання, що виникає між суб'єк том господарювання та іншим учасником (учасниками) відно син у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Ко дексом, в силу якого один суб'є кт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку.

Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено , що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі дос ягли згоди з усіх істотних ум ов договору. Істотними умова ми договору є умови про предм ет договору, умови, що визначе ні законом як істотні або є не обхідними для договорів дано го виду, а також усі ті умови, щ одо яких за заявою хоча б одні єї із сторін має бути досягну то згоди.

У відповідності до положен ь ст. 180 Господарського кодекс у України зміст господарсько го договору становлять умови договору, визначені угодою й ого сторін, спрямованою на вс тановлення, зміну або припин ення господарських зобов'яза нь, як погоджені сторонами, та к і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору в ідповідно до законодавства. Господарський договір вважа ється укладеним, якщо між сто ронами у передбачених законо м порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотни х умов. Істотними є умови, визн ані такими за законом чи необ хідні для договорів даного в иду, а також умови, щодо яких н а вимогу однієї із сторін пов инна бути досягнута згода.

При укладенні господарськ ого договору сторони зобов'я зані у будь-якому разі погоди ти предмет, ціну та строк дії д оговору.

Умови про предмет у господа рському договорі повинні виз начати найменування (номенкл атуру, асортимент) та кількіс ть продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вим оги щодо якості предмета дог овору визначаються відповід но до обов'язкових для сторін нормативних документів, заз начених у статті 15 цього Кодек су, а у разі їх відсутності - в д оговірному порядку, з додерж анням умов, що забезпечують з ахист інтересів кінцевих спо живачів товарів і послуг. Цін а у господарському договорі визначається в порядку, вста новленому цим Кодексом, інши ми законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському дог оворі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги ) вищої якості або виконання р обіт у скорочені строки порі вняно з нормативними. У разі в изнання погодженої сторонам и в договорі ціни такою, що пор ушує вимоги антимонопольно-к онкурентного законодавства , антимонопольний орган має п раво вимагати від сторін змі ни умови договору щодо ціни.

Строком дії господарськог о договору є час, впродовж яко го існують господарські зобо в'язання сторін, що виникли на основі цього договору.

На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними го сподарського договору, не по ширюються умови укладеного д оговору, якщо договором не пе редбачено інше. Закінчення с троку дії господарського дог овору не звільняє сторони ві д відповідальності за його п орушення, що мало місце під ча с дії договору.

Тож з аналізу наведених нор м вбачається, що укладення до говору є процесом досягнення сторонами згоди з усіх істот них умов договору. Тобто, дося гнення згоди з усіх істотних умов тягне за собою факт укла дення договору, який є юридич ним фактом.

Таким чином, для того щоб до говір юридично відбувся, сто рони повинні узгодити всі йо го істотні умови.

Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарськ ого кодексу України у разі як що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господар ського договору, такий догов ір вважається неукладеним (т аким, що не відбувся).

Тобто, якщо в правочині відс утня хоча б одна істотна умов а, весь договір є неукладеним , тобто таким, що взагалі не ві дбувся, а отже, він не може пор оджувати господарські зобов 'язання для сторін.

Отже, у господарському дого ворі обов' язково необхідно вказати предмет, ціну і строк дії договору.

Строк дії договору - періо д часу, на який установлюєтьс я господарський договірний з в' язок між сторонами і прот ягом якого договір підлягає виконанню в повному обсязі. С трок дії договору обумовлює і строк дії зобов' язання, що виникає з цього договору. Стр ок може визначатися конкретн ою датою, періодом, моментом п ред' явлення вимоги. Строк д ії договору дозволяє відділи ти в часі дії, що поглинаються договором чи не поглинаютьс я.

З урахуванням вищевикладе ного суд дійшов висновку, що в порушення вимог наведених н орм законодавства сторонами не досягнуто згоди стосовно строку дії договору та строк у виконання сторонами зобов' язання.

А отже, суд дійшов висновку, що договір на поставку товар ів є неукладеним, оскільки ст орони не дійшли згоди стосов но такої необхідної істотної умови договору як строк його дії.

Між тим, як вже зазначалось вище, господарський договір є підставою для виникнення г осподарських зобов' язань.

Тож, оскільки між сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору та, ві дповідно, договір є неукладе ним, суд дійшов висновку, що мі ж сторонами не виникло зобов ' язань, зокрема, у позивача - щодо поставки товарів, а у від повідача - щодо їх оплати.

Що ж до посилання позивача н а видаткові накладні № РН-0000092 в ід 05.03.10 р. та № РН-00000111, від 17.03.10 р. на за гальну суму 3 154,20 грн., суд відзн ачає наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону У країни «Про бухгалтерський о блік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухг алтерського обліку господар ських операцій є первинні до кументи, які фіксують факти з дійснення господарських опе рацій. Первинні документи по винні бути складені під час з дійснення господарської опе рації, а якщо це неможливо - бе зпосередньо після її закінче ння. Для контролю та впорядку вання оброблення даних на пі дставі первинних документів можуть складатися зведені о блікові документи.

Документами, які є підставо ю для оприбуткування товару є накладні та товарно-трансп ортні накладні. Такі докумен ти є підставою для внесення з апису в облікові бухгалтерсь кі реєстри.

Первинні документи для над ання їм юридичної сили та док азовості, у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Пр о бухгалтерський облік та фі нансову звітність в Україні» мають бути складені на папер ових або машинних носіях і по винні містити такі обов'язко ві реквізити: назву документ а (форми), дату і місце складан ня, назву підприємства, від ім ені якого складено документ, зміст та обсяг господарсько ї операції, одиницю виміру го сподарської операції, посади осіб, відповідальних за здій снення господарської операц ії і правильність її оформле ння, особистий підпис або і нші дані, що дають змогу ідент ифікувати особу, яка брала уч асть у здійсненні господарсь кої операції.

Видаткові накладні № РН-0000092, в ід 05.03.10 р. та № РН-00000111 від 17.03.10 р. міст ять підпис без зазначення ос оби, якою останні вчинені та п ідстав отримання товару від позивача.

При цьому, у матеріалах спра ви відсутні докази на підтве рдження уповноваження відпо відачем будь-якої особи на от римання товару від Товариств а з обмеженою відповідальніс тю “Карпати Преміум Експо”

Відповідно до ст. 33 Господар ського процесуального кодек су України кожна сторона пов инна довести ті обставини, на які вона посилається як на пі дставу своїх вимог і запереч ень.

Відповідно до ст. 34 Господа рського процесуального коде ксу України господарський су д приймає тільки ті докази, як і мають значення для справи. О бставини справи, які відпові дно до законодавства повинні бути підтверджені певними з асобами доказування, не можу ть підтверджуватись іншими з асобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позиваче м не доведено факт передачі Ф ізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 товару за видаткови ми накладними № РН-0000092, від 05.03.10 р. та № РН-00000111 від 17.03.10 р. на загальну суму 3 154,20 грн., а відтак - вимог и Товариства з обмеженою від повідальністю “Карпати Прем іум Експо” про стягнення осн овного боргу у розмірі 3 154,20 грн . визнаються судом необґрунт ованими та такими, що не підля гають задоволенню.

Що ж до вимог позивача про стягнення інфляційних втрат и у розмірі 335,81 грн., 3 % річних в ро змірі 115,56 грн. та пені в розмірі 290,81 грн. суд також відмовляє у ї х задоволенні з огляду на нас тупне.

Відповідно до ст. 625 Цивільно го кодексу України боржник н е звільняється від відповіда льності за неможливість вико нання грошового зобов' язан ня. Боржник, який прострочив в иконання грошового зобов' я зання, на вимогу кредитора зо бов' язаний сплатити суму бо ргу з урахуванням встановлен ого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простро ченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений д оговором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно , які боржник повинен передат и кредиторові у разі порушен ня боржником зобов'язання. Пе нею є неустойка, що обчислюєт ься у відсотках від суми несв оєчасно виконаного грошовог о зобов'язання за кожен день п рострочення виконання (ст. 549 Ц ивільного кодексу України).

Тож, відповідальність у виг ляді інфляційних нарахувань , трьох процентів річних та пе ні від простроченої суми пер едбачена за прострочення вик онання грошового зобов' яза ння, в той час як у даному випа дку у відповідача не виникло грошового зобов' язання пер ед Товариством з обмеженою в ідповідальністю “Карпати Пр еміум Експо”.

Відповідно до ст. 49 Господа рського процесуального коде ксу України витрати по сплат і державного мита та витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу покладаються на позивача.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, Господарський суд м іста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову від мовити.

Рішення господарського с уду набирає законної сили пі сля закінчення строку поданн я апеляційної скарги, якщо ап еляційну скаргу не було пода но. У разі подання апеляційно ї скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи а пеляційним господарським су дом.

Суддя Пригунова А.Б .

Повне рішення складено: 27.02.12 р.