Рішення

від 22.04.2009 по справі 51/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

51/271

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  51/271

22.04.09

За первісним  позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран Сервіс»

до    Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

про  стягнення 157 014 грн. 32 коп.

За зустрічним позовом   Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»

до     Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»

про   стягнення 115 024 грн. 00 коп.

                                                                                                                  Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від ТОВ «НВПТФ «Кран –Сервіс»: не з'явився

від ДП «Дарницький вагоноремонтний завод»: Донченко О.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач за первісним позовом звернувся  до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»157 014 грн. 32 коп., з яких 108 000 грн. 00 коп. –сума основного боргу, 18 631 грн. 68 коп. –пені, 3 120 грн. 64 коп. –3% річних та 27 262 грн. 00 коп. –інфляційних нарахувань. Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань щодо оплати товару відповідно до умов договору поставки № 05/07/17/02-Т від 17.05.07р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.08р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 20.10.08р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»проти позову заперечило з тих підстав, що, по –перше, позивачем за первісним позовом невірно визначено період за який можуть нараховуватися пеня, 3% річних та інфляційні нарахування, оскільки прострочення виконання платіжних зобов'язань ДП  «Дарницький вагоноремонтний завод»починаються з 28.12.07р., тобто з моменту спливу 10 банківських днів з дня коли ним було одержано товар, тобто  з 13.12.07р. А по –друге, відповідач за первісним позовом звернув увагу суду на те, що на час виникнення заборгованості, він перебував у важком фінансовому становищі, яке пов'язане з процедурою банкрутства.

12.11.08 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран-Сервіс»про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій у розмірі 115 024 грн. 00 коп., з яких 29 704 грн. 00 коп. –пеня, 22 120 грн. 00 коп. –7% річних та 63 200 грн. 00 коп. –штрафу за поставку товару неналежної якості. Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за договором поставки № 05/07/17/02-Т від 17.05.07 р., які стосуються якості поставленого товару та строків поставки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.08р. зустрічну позовну заяву Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»прийнято до спільного розгляду з первісним позовом  по справі № 51/271.

Представник відповідача за зустрічним позовом заперечив проти заявлених зустрічних позовних вимог та зазначив, що зобов'язання щодо виготовлення крану, передбачене договором поставки від 17.05.07 р. № 05/07/17/02-Т було виконано у відповідності з правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.

Представник позивача за зустрічним позовом надав суду додаткові письмові пояснення та зазначив, що всі зобов'язання за договором  поставки № 05/07/17/02-Т від 17.05.07р. відповідно до Специфікації № 1 були виконані відповідачем за зустрічним позовом з простроченням на 94 календарних дні, а саме 13.12.07р., що підтверджується актом приймання –передачі товару. Виявлені 04.12.07р. сторонами дефекти, які стали причиною виходу із ладу крану, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран-Сервіс»зобов'язувалося усунути до 10.12.07р.

У процесі розгляду справи представник позивача за первісним позовом подав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних, фактично зменшуючи їх розмір. Відповідно до остаточних вимог, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран-Сервіс»просить стягнути з відповідача за первісним позовом 153 446 грн. 55 коп., з яких  108 000 грн. 00 коп. основний борг, 14 227 грн. 51 коп. –пеня, 3 957 грн. 04 коп. –3% річних та 27 262 грн. 00 коп. –інфляційні нарахування. Заява про зменшення  розміру позовних вимог судом прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва за клопотанням обох сторін продовжено строк вирішення спору.

В процесі розгляду справи представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»надав відзив на заявлені зустрічні позовні вимоги, відповідно до яких зазначив, що, по – перше, позивач за зустрічним позовом самовільно почав експлуатувати кран не дочекавшись його належного вводу в експлуатацію та не довів суду того, що зафіксовані в актах огляду крану недоліки  виникли саме з вини виробника та мають конструктивний характер.  По –друге, представник відповідача за зустрічним позовом не погодився з нарахованою сумою пені, оскільки вона повинна нараховуватися виходячи з ціни крану, а не загальної вартості договору; умовами договору не передбачено відповідальності за несвоєчасний монтаж та наладку крану; на момент звернення Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»з зустрічним позовом до суду, сплив строк позовної давності. Не погоджуючись з нарахованою позивачем за зустрічним позовом сумою штрафу за поставку товару неналежної якості, представник відповідача за зустрічним позовом зазначив, що виявлені протягом 19.10.07р. – 04.12.07р. Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»недоліки під час випробування та приймання крану, свідчать про проведені ним самовільні роботи, оскільки монтаж та наладка крану була здійснення фахівцями Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»13.12.07р.

Розгляд справи неодноразово переносився через нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача за первісним позовом, неналежне виконання сторонами вимог суду та необхідність витребування нових доказів, які мають суттєве значення для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи.

У судове засідання 22.04.08р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран-Сервіс»не з'явився, проте направив через канцелярію Господарського суду міста Києва телеграму про розгляд справи без участі його повноважного представника за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача за зустрічним позовом про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 ГПК України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран-Сервіс».

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 22.04.09р. за згодою представника Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, ?

                                                                   ВСТАНОВИВ:

17.05.07р. між сторонами був укладений договір поставки № 05/07/17/02-Т, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс» зобов'язувалося поставити, а Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»прийняти та оплатити товар: кран мостовий електричний 2-х балочний КМ-А 5 в/п 5т, проліт 16,9 м., висота підйому 12 м., режим роботи 5К, тип кабіни –відкритий, в кількості 1 шт.

Відповідно до п. 11.6 договору, строк його дії сторонами встановлено з моменту його підписання (17.05.2007р.) до 31.12.2004р. Враховуючи, що дата закінчення терміну договору настала раніше ніж дата укладення, суд дійшов висновку, що сторонами укладено договір  на невизначений строк.

Відповідно до п. 2.1, сума договору  складає 316 000 грн. 00 коп.

Пунктом 2.2 договору сторонами були узгоджені наступні умови оплати: 50% від суми договору, що складає 158 000 грн. 00 коп. –попередня оплата, решта коштів, що складає 158 000 грн. 00 коп. сплачуються  протягом 10 банківських днів з дня одержання товару.

Згідно п. 2.3 договору, від дати надходження грошових коштів на р/р Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»починається відлік терміну поставки товару.

Порядок поставки сторони узгодили розділом 3 договору, відповідно до п. 3.1 якого поставка товару відбувається на умовах указаних в додатку № 1 до договору.

Пунктом 3.2 договору на Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»покладено обов'язок здійснити поставку продукції на умовах DDP пункт призначення –ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».

Відповідно до п. 3.3 договору, товар постачається на протязі 75 діб після надходження 50% попередньої оплати.

Пунктами 4.4., 4.5 договору сторони узгодили, що приймання товару підтверджується підписанням двостороннього акту приймання –передачі. Разом з товаром на Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»покладено обов'язок передати рахунок –фактуру, податкову накладну, видаткову накладну, паспорт заводу виробника, керівництво з експлуатації.

На виконання умов договору Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»26.06.07р. грошові кошти у сумі 130 000 грн. 00 коп. та 27.06.07р. –28 000 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з банківського рахунку (копії –у матеріалах справи).

Враховуючи зазначені вище обставини та беручи до уваги умови п. 3.3 договору, суд дійшов висновку, що кінцевою датою поставки товару є 09.09.2007 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.07р. на виконання умов договору позивач за первісним позовом здійснив поставку та доставку товару, що підтверджується видатковою накладною № РН-000065 від 05.10.07р. та довіреністю серії ЯНО № 084516 від 05.10.07р., копії яких залучено до матеріалів справи. Факт отримання товару підтверджується штампом та підписом  відповідача за зустрічним позовом на зазначених первинних бухгалтерських документах.

Таким чином, суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»прострочило виконання зобов'язання по поставці товару на 26 календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.08р. Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»було перераховано 50 000 грн. в рахунок оплати за поставлений товар згідно договору поставки № 05/07/17/02-Т від 17.05.07р.

Зважаючи на те, що товар відповідачем за зустрічним позовом було отримано 05.10.07р., приймаючи до уваги умови п. 2.2 договору, суд дійшов висновку, що  Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»частково та несвоєчасно виконало покладені на нього зобов'язання. Станом на день звернення позивача за первісним позовом до суду заборгованість Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» складає 108 000 грн. 00 коп.

За цивільно-правовими ознаками укладений між сторонами договір є № 05/07/17/02-Т від 17.05.2007 року він є договором  поставки.

В силу ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Зазначена норма права кореспондує з ч. 1 ст. 265 ГК України, відповідно до якої за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

З доказів по справі вбачається, що позивач за первісним позовом виконав свої зобов'язання в повному обсязі, проте з порушенням 75 –денного строку поставки товару після надходження 50% попередньої оплати.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, також до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга вказаної статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Факт порушення відповідачем за первісним позовом  договірних зобов'язань судом встановлений.

Зважаючи те, що чинне законодавство не звільняє відповідача за первісним позовом  від обов'язку здійснити оплату поставленого товару у разі настання обумовленого договором терміну оплати, вимога позивача за первісним позовом щодо стягнення з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»суми основного боргу в розмірі 108 000 грн. 00 коп. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»пеню в сумі  14 227 грн. 51 коп. за період з 20.10.07р. до 20.04.08р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що за порушення строків оплати Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»сплачує  Товариству з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем за первісним позовом застосовано помилку в методиці їх розрахунку. Згідно розрахунку суду, сума пені, яка підлягає стягненню відповідача  за первісним позовом, за період з 20.10.07р. до 20.04.08р.  складає 14 175 грн. 13 коп.

Перевіривши контррозрахунок пені, наданий Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»суд зазначає, що відповідачем за первісним позовом невірно визначено період, за який може нараховуватися пеня та допущено помилку в методиці її розрахунку.

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за договором, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» 3% річних у розмірі 3957 грн. 04 коп.  та суму індексу інфляції у розмірі 27 262 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню згідно розрахунку суду, оскільки позивачем за первісним позовом  невірно застосовано методику їх розрахунку.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума 3% річних, яка підлягає стягненню відповідача  за первісним позовом за період з 20.10.07р. до 20.10.08р.  складає 3944 грн. 05 коп.

За розрахунком, який здійснений судом, з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України та рекомендацій Верховного Суду України, викладених листом №62-97-р від 03.04.97р., сума інфляційних нарахувань є більшою, ніж за розрахунком позивача.

Беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 п. 2 ст. 83 ПК України що суд не може виходити за межі позовних без відповідного клопотання позивача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача 27 262 грн. 00 коп. інфляційних нарахувань.

Перевіривши контррозрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань, наданий Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод»суд зазначає, що відповідачем за первісним позовом невірно визначено період, за який може нараховуватися 3% річних та інфляційні нарахування, а також допущено помилку в методиці її розрахунку.

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, суд відзначає наступне.

Зважаючи на те, що  Товариством з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»не було своєчасно поставлено Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод»у передбачений умовами договору 10 денний строк товар, позивач за зустрічним позовом, з посиланням на п. 5.1 договору, просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом пеню у сумі 29 704 грн. 00 коп. та 7% річних у сумі 22 120 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 5.1 договору, у разі прострочення поставки товару Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»зобов'язано сплатити Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод»пеню у розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочки, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи приписи наведеної норми права, зважаючи на те, що відповідачем за зустрічним позовом неналежним чином виконано зобов'язання саме по своєчасній поставці товару, суд відмовляє  Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод»в задоволені позовних вимог в частині стягнення пені, оскільки вказаний вид штрафної санкції застосовується, в силу вимог чинного законодавства, виключно за порушення грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок штрафу, передбачений п. 5.1 договору, суд відзначає, що позивачем за зустрічним позовом невірно визначено період прострочення поставки товару, а саме 94 календарних днів (з 11.09.07р. по 13.12.07р.) виходячи з наступного.

Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»стверджує, що зобов'язання по поставці товару вважаються повністю виконаним з моменту виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань передбачених специфікацією № 1. Разом з тим, оскільки вказаною специфікацією сторонами лише узгоджено як загальну вартість договору, так і окрему складову її частин, яка складається з вартості електромостового вантажопідіймального крану КМ-А 5 в/п 5т, його доставки, а також монтажу та наладки, а не строки виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань.  Зобов'язання по поставці товару визначені п. 3.3 договору та становлять 75 денний термін після надходження 50% попередньої оплати.

Як  встановлено судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»прострочило виконання зобов'язання по поставці товару на 26 календарних днів.

Таким чином, зважаючи на вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що монтаж та наладка крану КМ5-5А є окремими видом зобов'язанням, строк якого сторонами не врегульовано ані в договорі поставки, ані в його додатку № 1 до нього, враховуючи те, що відповідач за зустрічним позовом прострочив виконання зобов'язання по поставці товару лише на 26 календарних днів, суд відмовляє Державному підприємству «Дарницький вагоноремонтний завод»в задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу у сумі 22 120 грн. 00 коп.

Окрім того, суд звертає увагу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»на те, що ним допущено помилку в методиці розрахунку штрафу у розмірі 7% річних за прострочення виконання зобов'язання понад 30 календарних днів, оскільки, по –перше, позивач за зустрічним позовом помилкового ототожнює загальну вартість товару  із загальною сумою договору, а по –друге, розмір штрафу, передбачений договором, становить 7% від вартості товару, а не 7% річних.

Щодо заявленої зустрічної позовної вимоги про стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафу за поставку товару неналежної якості у сумі 63 200 грн. 00 коп., суд відзначає наступне.

Згідно п. 4.1 договору Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»гарантує якість товару та його повну відповідність умовам договору.

Відповідно до п. 4.3 договору, термін гарантії 12 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше ніж 24 місяці від дати відвантаження товару при умові додержання правил зберігання. Правил технічної експлуатації та поточного виконання вказівок та інструкції заводу –виготовлювача по монтажу та експлуатації устаткування, його періодичному огляду та поточного ремонту.

Сторони передбачили, що якщо протягом строку гарантії товар виявиться дефектним і не буде відповідати умовам договору, то Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»зобов'язано зробити безкоштовну заміну устаткування або його частини, які не будуть відповідати гарантійним умовам в термін не більше 10-ти банківських днів після виявлення дефектів.

Судом встановлено, що вперше Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»19.10.07р з листом № 2266, відповідно до якого, з метою усунення незручності в роботі крану, просило провести монтаж контролера ходу крану.

Вдруге Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»з листом № 2324 від 26.10.07р. про виявлення при випробуванні і прийманні мостового електричного вантажопідіймального крану, певних зауважень в його роботі, які не дають можливості ввести його в експлуатацію.

01.11.07р. між сторонами було підписано акт огляду металевих конструкцій (несучих і допоміжних), обладнання крана, крипільних виробів, з якого вбачається, що перед проведенням монтажу сторонами був проведений огляд  металевих конструкцій (несучих і допоміжних), обладнання крана, крипільних виробів в результаті якого було з'ясовано, що металеві конструкції та обладнання крану відповідають встановленим технічним вимогам відповідно до нормативної документації та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів НПАОП 0.00-1.01-07.

12.11.07р. сторони склали та підписали акт про проведення монтажу та налагодження мостового електричного крану.

04.12.07р. сторонами було складено та підписано акт про вихід з ладу  мостового електричного вантажопідіймального крану КМЕ 5-5А в ковальському цеху ДП «Дарницький ВРЗ», відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс» зобов'язувалося в строк до 10.12.07р. власними силами та коштами усунути виявлені дефекти.

13.12.07р. Товариством з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»було проведено монтаж та наладку крану, що підтверджується актом здачі – прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000007 (копія –в матеріалах справи).

14.10.08р. Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод»в черговий раз звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»з листом, відповідно до якого просило відрядити фахівців для с усунення виявлених недоліків, а саме заміни приводного ходового колеса крану. На підставі вищевказаного звернення сторонами було підписано акт про виявлення недоліків.

Отже, вищевикладені обставини підтверджують неналежну якість поставленого відповідачем за зустрічним позовом товару.

Відповідно до приписів ст. 269 ГК України, постачальник (виробник) гарантує якість товарів у цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб.

Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 5.2 договору, за постачання товару неналежної якості Товариство з обмеженою відповідальністю «НВПТФ «Кран –Сервіс»зобов'язано сплатити ДП «Дарницький ВРЗ»штраф у розмірі 20% від вартості поставленого неякісного товару, при цьому власними силами і засобами замінити неякісний товар.

Перевіривши розрахунок штрафу, передбачений п. 5.2 договору, суд зазначає, що позивач за зустрічним позовом помилкового ототожнив загальну вартість товару  із загальною сумою договору.

Таким чином, згідно розрахунку суду, сума штрафу, яка підлягає стягненню відповідача  за зустрічним  позовом  складає 57 199 грн. 86 коп.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем за первісним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача за первісним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем за зустрічним позовом понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати по оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача за зустрічним позовом пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74, код 14294471) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- виробнича проектно –технологічна фірма «Кран –Сервіс» (28000, м. Олександрія, вул. Паризької Комуни, 64, код 32412606) 108 000 (сто вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 14 175 (чотирнадцять тисяч сто сімдесят п'ять) грн. 13 коп. пені, 3 944 (три тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн. 05 коп. 3% річних, 27 262 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн. 00 коп. інфляційних нарахувань, 1533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн. 81 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 94 коп.

3.          В задоволенні решти первісних позовних вимог відмовити.

4.          Зустрічний позов задовольнити частково.

5.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково- виробнича проектно –технологічна фірма «Кран –Сервіс»(28000, м. Олександрія, вул.. Паризької Комуни, 64, код 32412606) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод»(02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, буд. 74, код 14294471) 57 199 (п'ятдесят сім тисяч сто дев'яносто дев'ять) грн.. 86 коп. штрафу, 571 (п'ятсот сімдесят одну) грн. 99 коп. державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 58 (п'ятдесят вісім) грн. 67 коп.

6.          В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити повністю.

7.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                               Пригунова А.Б.

Дата підписання рішення  19.06.09р.