Рішення

від 28.02.2012 по справі 5/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

28.02.12 Господарс ький суд Чернігівської облас ті

14000 м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

28.02.2012 справа № 5028/5/9/2012

Суддя Романенко А.В., розгл янувши матеріали справи пору шеної

за позовом: Фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

до відповідача: Фермерсько го господарства "Льон-Канат",

вул. Льонозаводська, 23, м. Городня, Чернігівська обла сть, 15100,

предмет спору: стягнення 55 127,69 грн.

за участю представників сторін від:

позивача: ОСОБА_2 - предс тавник, посвідчення №НОМЕР _2 від 12.04.2007;

позивача: ОСОБА_1, паспор т серії НК № НОМЕР_3, видани й 22.08.1997 Новозаводським ВМ УМВС У країни в Чернігівській облас ті;

відповідача: не з`явився.

В судовому засіданні 28.02.2012, на підставі ст.85 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, оголошено вступну та р езолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підпри ємцем ОСОБА_1 заявлено поз ов до Фермерського господарс тва «Льон-Канат», про стягнен ня 49 840,00грн основного боргу, 2 492,00 грн штрафу, 2 616,17 пені, 179,52грн інфл яційних та 1 609,50грн судового зб ору.

Представниками позивача у судовому засіданні подано п исьмове клопотання про відмо ву від фіксації судового зас ідання технічними засобами / яке судом задоволено/, а також для залучення до матеріалів справи надано: письмове підт вердження б/н та б/д на підтвер дження відсутності в провадж енні господарського суду або іншого органу, який в межах св оєї компетенції вирішує госп одарський спір, справи між ти ми ж сторонами, про той же пред мет та з тих же підстав, та від сутності рішення цих органів з такого спору; довідку з Єдин ого державного реєстру юриди чних осіб та фізичних осіб-пі дприємців серії АЄ №909540, стано м на 27.02.2012, щодо фермерського го сподарства "Льон-Канат" та дов ідку з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб-підприємців серії АЄ №НОМЕР_5, станом на 27.02.2012, щ одо ОСОБА_1.

Одночасно подано письмове пояснення стосовно допущено ї технічної помилки при розр ахунку пені, а саме період заб оргованості з 23.12.2011 по 21.12.2011 слід в важати періодом заборговано сті з 21.12.2011 по 31.12.2011.

Повноважний представник в ідповідача в судове засіданн я 28.02.2012 не з`явився, відзиву на по зов не надав, причин неявки су ду не повідомив.

Про судове засідання відпо відача повідомлено шляхом на правлення поштового відправ лення за адресою зазначеною в позовній заяві та підтверд женою довідкою з ЄДР, а саме: АДРЕСА_2.

Згідно повідомлення про вр учення поштового відправлен ня №00934994 (знаходиться в матеріа лах справи), ухвалу про поруше ння провадження у справі, 17.02.2012 отримав Степанцов, про що сві дчить його підпис на поштово му повідомленні. Тобто, з 17.02.2012, у відповідача було достатньо часу для підготовки відзиву на позов або повідомлення пр о неможливість прийняти учас ть у судовому засіданні.

Відповідно до абз.3 п.3.6. Роз' яснення Президії Вищого арбі тражного суду України №02-5/289 ві д 18.09.1997 із змінами «Про деякі пи тання практики застосування Господарського процесуальн ого кодексу України», особи, я кі беруть участь у справі, вва жаються повідомленими про ча с і місце її розгляду судом, як що ухвалу про порушення пров адження у справі надіслано з а поштовою адресою, зазначен ою в позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання госп одарського суду представник ів обох сторін або однієї з ни х, справа може бути розглянут а без їх участі, якщо неявка та ких представників не перешко джає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, госп одарський суд приходить до в исновку про те, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду спр ави.

Не з' явлення в судове зас ідання повноважного предста вника відповідача не перешко джає розгляду справи по суті . Рішення приймається за наяв ними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу Укра їни.

Розглянувши подані докум енти і матеріали, з' ясувавш и фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для виріш ення спору, господарський су д встановив:

04.10.2011, між сторонами укладено договір №3/10 про виконання сіл ьськогосподарських робіт те хнікою виконавця /ФОП ОСОБА _1/ на полях Замовника /фермер ського господарства "Льон-Ка нат"/ (далі - Договір).

Відповідно до пункту 2.1. Дого вору, виконавець (позивач) взя в на себе зобов' язання в тер мін з 04.10.2011 по 04.11.2011 провести робот и по оранці землі Замовника (в ідповідача) на площі 500га, з гар антією якості робіт, яку забе зпечує дана техніка.

На виконання взятих на себе договірних зобов' язань, по зивачем фактично виконано ро боти по оранці землі на площі 499га, на загальну суму 79 840,00грн, щ о підтверджується актом прий мання-передачі робіт №7/10 від 27. 10.2011 та виставленим позивачем р ахунком №7/10 від 27.10.2011 /копії доку ментів знаходиться в матеріа лах справи/.

Пунктом 3.6. Договору сторона ми визначено проведення опла ти протягом 5-ти календарних д нів з моменту підписання акт у.

23.12.2011, відповідачем на рахуно к позивача перераховано 30 000,00г рн, що підтверджено випискою з Чернігівського обласного управління АТ «ОЩАДБАНК»/коп ія знаходиться в матеріалах справи/.

Згідно ст.901 Цивільного коде ксу України (далі - ЦК Україн и), за договором про надання по слуг одна сторона (виконавец ь) зобов' язується за завдан ням другої сторони (замовник а) надати послугу, яка спожива ється в процесі вчинення пев ної дії або здійснення певно ї діяльності, а замовник зобо в' язується оплатити викона вцеві зазначену послугу, якщ о інше не встановлено догово ром.

Частиною першою ст.903 ЦК Укра їни встановлено, що якщо дого вором передбачено надання по слуг за плату, замовник зобов ' язаний оплатити йому послу гу в розмірі, у строки та в пор ядку, що встановлені договор ом.

За нормою частини першої ст .509 ЦК України, зобов'язанням є п равовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої ст орони (кредитора) певну дію (пе редати майно, виконати робот у, надати послугу, сплатити гр оші тощо) або утриматися від п евної дії, а кредитор має прав о вимагати від боржника вико нання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст.193 Господ арського кодексу України

(далі -ГК України), суб`єкти господарювання та інші уча сники господарських відно син

повинні виконувати госпо дарські зобов`язання належн им чином відповідно до дог овору,

закону, інших правових а ктів, а за відсутності кон кретних вимог щодо викона ння

зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту аб о інших вимог, що у певних умо вах

звичайно ставляться.

До виконання господ арських договорів застос овуються відповідні поло ження

ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідн их для належного виконання н ею

зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та з абезпечення загальногоспод арського

інтересу.

Одностороння відмов а від зобов`язання або од ностороння зміна його умо в не

допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом.

Із матеріалів справи вба чається, що відповідач взяті на себе договірні зобов' яз ання щодо оплати виконаних р обіт виконав частково, оплат у вартості робіт вчасно та у п овному розмірі не здійснив.

З урахуванням зазначеного , суд доходить висновку, що поз овні вимоги щодо стягнення о сновного боргу є обґрунтован ими, підлягають задоволенню у сумі 49 840,00грн, оскільки заборг ованість належним чином дове дена, документально підтверд жена та відповідачем не спро стована.

Одночасно, сторонами Догов ору в розділі 4 «Відповідальн ість сторін», визначено умов и сплати штрафних санкцій за невиконання покладених на н их зобов`язань. Так, п 4.1. Догово ру визначено, що у разі невико нання, або неналежного викон ання сторонами умов даного д оговору, у тому числі і грошов их зобов' язань, винна сторо на повинна повернути іншій с тороні всі понесені у зв' яз ку з цим підтверджені докуме нтально прямі збитки та спла тити штраф у розмірі 5% від заг альної суми грошових зобов' язань.

В свою чергу, п.4.2. Договору вс тановлено, що у разі несвоєча сного проведення розрахунку за виконані роботи, Замовник сплачує Виконавцю пеню в роз мірі подвійної облікової ста вки НБУ за кожен день простро чки від суми заборгованості.

На підставі вказаних пункт ів Договору, позивачем заявл ено до стягнення 2 492,00грн штраф у, 2 616,17грн пені та 179,52грн інфляці йних.

Чинним законодавством Укр аїни встановлено, що при укла данні господарських договор ів сторони можуть визначити зміст договору на основі віл ьного волевиявлення, тобто м ають право погоджувати на св ій розсуд будь-які умови дого вору, що не суперечать законо давству.

Згідно частини першої ст.230 т а частини четвертої ст.231 ГК Ук раїни, штрафними санкціями в изнаються господарські санк ції у вигляді грошової суми (н еустойка, штраф, пеня), яку уча сник господарських відносин зобов' язаний сплатити у ра зі порушення ним правил здій снення господарської діяльн ості, невиконання або ненале жного виконання господарськ ого зобов' язання. Штрафні с анкції за порушення грошових зобов' язань застосовуютьс я у відсотках, розмір яких виз начається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чу жими коштами, якщо інший розм ір відсотків не передбачено законом або договором. При ць ому розмір санкцій може бути встановлено договором у від сотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов' язання.

В свою чергу, частиною друго ю ст.343 ГК України встановлено , що пеня за прострочку платеж у встановлюється за згодою с торін, але не може перевищува ти подвійної облікової ставк и Національного банку Україн и, що діяла у період, за який сп лачується пеня.

Згідно частини другої ст.625 Ц К України, боржник, який прост рочив виконання грошового зо бов'язання, на вимогу кредито ра зобов'язаний, зокрема, спла тити суму боргу з урахування м встановленого індексу інфл яції за весь час простроченн я.

Для всебічного, повного і о б' єктивного розгляду в судо вому процесі всіх обставин с прави в їх сукупності, суд, пов инен перевірити обґрунтован ість і правильність здійснен ого позивачем нарахування пе ні, інфляційних втрат, річних тощо, і в разі, якщо їх обчисле ння помилкове - зобов' язати позивача здійснити перераху нок відповідно до закону чи д оговору або зробити це самос тійно (аналогічна позиція ви кладена в частині першій п.18 і нформаційного листа Вищого г осподарського суду України в ід 11.04.2005 №01-8/344 “ Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуальн ого кодексу України, порушен і в доповідних записках про р оботу господарських судів у 2004 році ” ).

Враховуючи зазначене, кори стуючись наданим правом, гос подарський суд здійснив пере вірку розрахунку пені та інф ляційних втрат та встановив, що нараховані позивачем сум и відповідають чинному закон одавству.

За таких обставин, вимога в частині стягнення пені в роз мірі 2 616,17грн за період з 02.11.2011 по 02 .02.2012 та інфляційних втрат в роз мірі 179,52 грн підлягає задовол енню в повному обсязі.

Натомість, що стосується од ночасного стягнення з відпов ідача пені і штрафу за несвоє часне виконання зобов'язання , слід зазначити наступне.

Так, ст.ст. 546, 549 ЦК України визн ачено, зокрема, що виконання з обов'язання може забезпечува тися неустойкою, порукою, гар антією, заставою, притриманн я, завдатком.

Під неустойкою (штрафом, пен ею) розуміється грошова сума або інше майно, які боржник по винен передати кредиторові у разі порушення боржником зо бов' язання. Кваліфікуючими ознаками штрафу є можливіст ь встановлення за майже будь -яке порушення зобов`язання: а ) невиконання або неналежне в иконання (порушення умов про кількість, якість товарів, ро біт (послуг), виконання зобов`я зання неналежним способом то що); б) обчислення у від сотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зо бов' язання. Пеня ж, як різнов ид неустойки, характеризуєть ся наступними ознаками: а) зас тосування виключно у грошови х зобов`язаннях; б) можливіст ь встановлення за такий вид п орушення зобов`язання, як про строчення виконання (порушен ня умови про строки); в) обчис лення у відсотках від суми не своєчасно виконаного зобов`я зання; г) триваючий характер - нарахування пені за кожний д ень прострочення. Отже, штраф і пеня є різновидом неустойк и.

Перелічені ознаки штрафу т а пені законодавець визначив імперативно, не надавши стор онам зобов' язання можливос ті їх змінювати.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачам и грошових коштів щодо відпо відальності за несвоєчасне в иконання грошових зобов'язан ь врегульовано спеціальним з аконом - Законом України "Про в ідповідальність за несвоєча сне виконання грошових зобов 'язань", згідно з п.п. 1 , 3 якого ро змір пені за прострочку плат ежу, що встановлюється за зго дою сторін, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подві йної облікової ставки Націон ального банку України, що дія ла у період, за який сплачуєть ся пеня.

Таким чином, яким би способо м не визначався в договорі ро змір неустойки, він не може пе ревищувати той розмір, який в становлений законом як грани чний (якщо він встановлений).

З огляду на викладене, врахо вуючи встановлення Законом У країни "Про відповідальність за несвоєчасне виконання гр ошових зобов'язань" гранично го розміру відповідальності за прострочення платежу у ви гляді пені (розмір якої не мож е перевищувати подвійної обл ікової ставки Національного банку України, що діяла у пері од, за який сплачується пеня), за прострочку платежу за дог овором може бути стягнута ли ше сума неустойки, яка не пере вищує ту, що обчислена на підс таві подвійної облікової ста вки Національного банку Укра їни.

Одночасне стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у спірний пе ріод, від несплаченої суми за кожний день прострочення, і ш трафу за неналежне виконання умов даного Договору у розмі рі 5%, що становить 2 492,00грн, буде п орушенням норм Господарсько го кодексу України та Закону України "Про відповідальніс ть за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Крім того, відповідно до ст. 61 Конституції України, ніхто н е може бути двічі притягнени й до юридичної відповідально сті одного виду за одне й те са ме правопорушення.

Аналогічні думки з даного п итання висловлено в постанов і Вищого господарського суду України від 06.10.2011 у справі №5023/2454/11 , а також у постановах Верховн ого Суду України від 01.11.2011 та Ви щого господарського суду Укр аїни від 21.12.2011 у справі №5002-2/5109-2010.

Враховуючи вищезазначені норми, вимога про стягнення з відповідача 2 492,00грн штрафу за доволенню не підлягає.

Враховуючи, що даний спір ви ник з вини відповідача, відпо відно до ст.49 Господарського п роцесуального кодексу Украї ни, з нього, пропорційно з адоволеним вимогам, на корис ть позивача підлягає стягнен ню 1 529,02грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85, 87 Госп одарського процесуального к одексу України, господарськ ий суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити ча стково.

2. Стягнути з фермерського г осподарства „Льон-Канат”, ву л. Льонозаводська, м. Городня, Чернігівська область, 15100 (код Є ДРПОУ 37444653, р/р 26002347435 АТ „Райффай зен Банк Аваль”, м. Київ, МФО 380805) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, А ДРЕСА_1, 14010 (ІПН НОМЕР_1, р/р НОМЕР_4 в ВАТ „Держощадбан к” м. Чернігів, МФО 353553) 49 840,00грн ос новного боргу, 2 616,17грн пені, 179,52г рн інфляційних втрат та 1 529,02гр н судового збору.

Наказ видати після наб рання рішенням законної сили .

3. В решті позову відмовити.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2012.

Суддя А.В.Романенко