Постанова

від 27.02.2012 по справі 40/402

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2012 № 40/402

Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:

головуючого: Майдан евича А.Г.

суддів: Гаврилюка О.М .

Мальченко А.О.

за участю представників сторін: згідно з протоколом с удового засідання від 27.02.2012 рок у

розглянувши апеляційну ск аргу фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_2 на рішення госп одарського суду міста Києва від 13.12.2011 року

у справі № 40/402 (суддя Пукшин Л. Г.)

за позовом фізичної о соби-підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеж еною відповідальністю «УК ІО БАНК ЛІЗИНГ»

про визнання договору недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського с уду міста Києва від 13.12.2011 року в ідмовлено повністю у задовол енні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою ві дповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» про визнання недій сним договору фінансового лі зингу №КL 0806168 від 10.06.2008 року, уклад еного між позивачем та відпо відачем.

Не погоджуючись з прийняти м рішенням, фізична особа-під приємець ОСОБА_2 звернула ся до апеляційного господарс ького суду з апеляційною ска ргою, в якій просить рішення г осподарського суду міста Киє ва від 13.12.2011 року у справі № 40/402 ск асувати та прийняти нове ріш ення суду, яким позов задовол ьнити. В своїх доводах позива ч посилався на те, що при прийн ятті рішення судом першої ін станції мало місце невідпові дність висновків суду обстав инам справи та неправильне з астосування норм матеріальн ого і процесуального права.

Товариством з обмеженою ві дповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» на підставі ст. 96 ГП К України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задово ленні апеляційної скарги поз ивача на рішення господарськ ого суду міста Києва від 13.12.2011 р оку у справі №40/402 відмовити пов ністю, рішення залишити без з мін.

Представник позивача був п рисутнім в судових засідання х та надав свої пояснення, в як их підтримав доводи, що викла дені в апеляційній скарзі і п росив апеляційну скаргу задо вольнити, а рішення господар ського суду міста Києва від 13. 12.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задо вольнити.

Представник відповідача п риймав участь у судових засі даннях, в яких надав свої пояс нення та просив рішення госп одарського суду міста Києва від 13.12.2011 року залишити без змі н, а апеляційну скаргу ФОП О СОБА_2 - без задоволення.

Згідно з ст. 99 Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни, в апеляційній інстанці ї справи переглядаються за п равилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахува нням особливостей, передбаче них у розділі XII Господарськог о процесуального кодексу Укр аїни.

Статтею 101 ГПК України встан овлено, що у процесі перегляд у справи апеляційний господа рський суд за наявними у спра ві і додатково поданими дока зами повторно розглядає спра ву. Апеляційний господарськи й суд не зв' язаний доводами апеляційної скарги і переві ряє законність і обґрунтован ість рішення місцевого госпо дарського суду у повному обс язі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розгляда ються вимоги, що не були предм етом розгляду в суді першої і нстанції.

Колегія суддів апеляційно го господарського суду, беру чи до уваги межі перегляду сп рави у апеляційній інстанції , обговоривши доводи апеляці йної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обста вин справи застосування судо м першої інстанції норм мате ріального та процесуального права при прийнятті оскаржу ваного рішення, дійшла висно вку про те, що апеляційна скар га не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцево го господарського суду не пі длягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2008 року між позиваче м (лізингоодержувачем) та від повідачем (лізингодавцем) бу ло укладено договір №КL 0806168 фін ансового лізингу (далі - дог овір), за умовами якого лізинг одавець відповідно до заявки лізингоодержувача набуває ( купує) у продавця майно, вказа не лізингоодержувачем, і над ає лізингоодержувачу право н а час строку лізингу володіт и і користуватися ним на умов ах фінансового лізингу, а ліз ингоодержувач зобов' язани й сплачувати лізингові плате жі, встановлені в графіку пла тежів. Після завершення стро ку лізингу при виконанні ліз ингоодержувачем всіх умов ць ого договору майно передаєт ься у власність лізингоодер жувача (п. 1.1 договору).

Пунктом В спеціальних умов фінансування договору сторо ни погодили основні умови фі нансового лізингу та поперед ній графік платежів, відпові дно до примітки «****» сторони в изначили грошовий еквівален т лізингових платежів в умов них одиницях (УО). Лізинговий п латіж розраховується у гривн ях за формулою: УО х К х (С/К) де К - офіційний курс гривні по в ідношенню до УО, встановлени й НБУ на дату укладення цього договору, С - офіційний курс гривні по відношенню до УО на дату платежу, «х» - знак мно ження, «/» - знак ділення. Якщ о значення, що утворилося в ре зультаті ділення показника С на К, менше одиниці, то резуль тат такого ділення прирівнює ться до одиниці. Зобов' язан ня виконуються в гривнях та в сі платежі оплачуються в гри внях.

У примітці «*****» зазначено, щ о враховуючи той факт, що грош ове зобов' язання в графіку платежів за цим договором ро зраховано за формулою: УО х К х (С/К) де К - офіційний курс гри вні по відношенню до УО, встан овлений НБУ на дату укладенн я цього договору, С - офіційн ий курс гривні по відношенню до УО на дату платежу, «х» - з нак множення, «/» - знак ділен ня. Якщо значення, що утворило ся в результаті ділення пока зника С на К, менше одиниці, то результат такого ділення пр ирівнюється до одиниці та вс тановлений офіційний курс гр ивні по відношенню до УО може змінюватися, під час дії цьо го договору, платежі в гривня х в попередньому графіку пла тежів носять тимчасовий хара ктер і виражені враховуючи о фіційний курс гривні по відн ошенню до УО на дату укладан ня цього договору. Платежі зм інюються за умови зміни офіц ійного курсу УО та розрахову ються в гривні відповідно до вищезазначеної формули.

Всі платежі, що виплачуютьс я лізингодавцю на підставі ц ього договору лізингоодержу вач виконує в строки на умова х, вказаних в спеціальних умо вах фінансування і уточненом у графіку платежів (п. 3.1 догово ру).

Пунктом 3.2 договору передба чено, що лізингоодержувач по винен сплачувати лізингодав цю лізингові платежі, встано влені в графіку платежів, пер ераховуючи грошові кошти на розрахунковий рахунок, вказа ний лізингодавцем у розділі 14 цього договору. Якщо в уточн еному графіку платежів є фор мула розрахунку платежів, то лізингоодержувач на день сп лати самостійно розраховує с уми, які підлягають оплаті, ві дповідно до наведеної формул и і сплачує їх.

Відповідно до доводів ФОП ОСОБА_2 підставою для зверн ення до суду з позовом до ТОВ « УКІО БАНК ЛІЗИНГ» про виз нання договору фінансового л ізингу №КL 0806168 від 10.06.2008 року неді йсним стало те, що даний догов ір містить ознаки удаваної у годи та його умови дозволяют ь лізингодавцю маніпулювати курсовою різницею й відпові дно отримувати додаткову вин агороду.

При прийнятті оскаржувано го рішення про відмову в позо ві, місцевий господарський с уд дійшов висновку що вимоги позивача є безпідставними, о скільки ним не надано жодног о нормативно-правового обґру нтування щодо невідповіднос ті чинному законодавству Укр аїни спірного пункту договор у фінансового лізингу №КL 0806168 в ід 10.06.2008 року.

Судова колегія погоджуєть ся з висновком суду першої ін станції про безпідставність позовних вимог, враховуючи н аступне.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цив ільного кодексу України пере дбачає, що підставами виникн ення цивільних прав та обов' язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК Україн и встановлено, що договором є домовленість двох або більш е сторін, спрямована на встан овлення, зміну або припиненн я цивільних прав та обов' яз ків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України в становлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторон и є вільними в укладенні дого вору, виборі контрагента та в изначенні умов договору з ур ахуванням вимог цього Кодекс у, інших актів цивільного зак онодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами статті 204 ЦК України визначено, що правочин є прав омірним, якщо його недійсніс ть прямо не встановлена зако ном або якщо він не визнаний с удом недійсним.

Враховуючи наведене вище, д оговір від 10.06.2008 року №КL 0806168 є осп орюваним правочином, оскільк и його недійсність прямо зак оном не встановлена.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України, в с илу зобов' язання одна сторо на (боржник) зобов' язана вчи нити на користь другої сторо ни (кредитора) певну дію (перед ати майно, виконати роботу, на дати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певн ої дії, а кредитор має право ви магати від боржника виконанн я його обов' язку.

Частиною 7 статті 179 ГК Украї ни передбачено, що господарс ькі договори укладаються за правилами, встановленими Цив ільним кодексом України з ур ахуванням особливостей, пере дбачених цим Кодексом, іншим и нормативно-правовими актам и щодо окремих видів договор ів.

У відповідності до норм ста тті 180 ГК України встановлено, що зміст господарського дог овору становлять умови догов ору, визначені угодою його ст орін, спрямованою на встанов лення, зміну або припинення г осподарських зобов' язань, я к погоджені сторонами, так і т і, що приймаються ними як обов ' язкові умови договору відп овідно до законодавства. Гос подарський договір вважаєть ся укладеним, якщо між сторон ами у передбачених законом п орядку та формі досягнуто зг оди щодо усіх його істотних у мов. Істотними є умови, визнан і законом чи необхідні для до говорів даного виду, а також у мови, щодо яких на вимогу одні єї із сторін повинна бути дос ягнута згода. При укладенні г осподарського договору стор они зобов' язані у будь-яком у разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Нормами статті 6 Закону Укра їни «Про фінансовий лізинг» регламентовано, що договір л ізингу має бути укладений у п исьмовій формі. Істотними ум овами договору лізингу є: пре дмет лізингу; строк, на який лі зингоодержувачу надається п раво користування предметом лізингу (строк лізингу); розмі р лізингових платежів; інші у мови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути до сягнуто згоди. Строк лізингу визначається сторонами дого вору лізингу відповідно до в имог цього Закону.

Відповідно до ст. 533 ЦК Україн и грошове зобов' язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов' язанні визначено г рошовий еквівалент в іноземн ій валюті, сума, що підлягає сп латі у гривнях, визначається за офіційним курсом відпові дної валюти на день платежу, я кщо інший порядок її визначе ння не встановлений договоро м або законом чи іншим нормат ивно-правовим актом.

Згідно з ст. 632 ЦК України, цін а в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У вип адках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи , ставки тощо), які встановлюют ься або регулюються уповнова женими органами державної вл ади або органами місцевого с амоврядування. Зміна ціни пі сля укладення договору допус кається лише у випадках і на у мовах, встановлених договоро м або законом.

Статтею 189 ГК України визнач ено, що ціна (тариф) у цьому код ексі є формою грошового визн ачення вартості продукції (р обіт, послуг), яку реалізують с уб' єкти господарювання. Цін а є істотною умовою господар ського кодексу. Ціна зазнача ється у договорі у гривнях. Ці ни у зовнішньоекономічних до говорах (контрактах) можуть в изначатися в іноземній валют і за згодою сторін. Суб' єкти господарювання можуть викор истовувати у господарській д іяльності вільні ціни, держа вні фіксовані ціни та регуль овані ціни - граничні рівні ці н або граничні відхилення ві д державних фіксованих цін.

У відповідності до ст. 190 ГК У країни, вільні ціни визначаю ться на всі види продукції (ро біт, послуг), за винятком тих, н а які встановлено державні ц іни. Вільні ціни визначаютьс я суб' єктами господарюванн я самостійно за згодою сторі н, а у внутрішньогосподарськ их відносинах - також за рішен ням суб' єкта господарюванн я.

З огляду на зазначені вище н орми чинного законодавства в бачається, що ціна на предмет лізингу, який є предметом укл аденого між сторонами догово ру фінансового лізингу, не ре гулюється державою, а визнач аються виключно за домовлені стю сторін.

Крім того, положення ст. 632 ЦК України надає сторонам можл ивість включення до договору умови про порядок і підстави зміни ціни під час виконання договорів. Для можливості зм іни ціни в договорах повинна обов' язково бути зазначена така умова.

З матеріалів справи вбачає ться, що в оспорюваному догов орі фінансового лізингу стор они визначили порядок зміни лізингових платежів (у вигля ді винагороди), що не суперечи ть чинному законодавству Укр аїни, оскільки є погодженою с торонами умовою при укладанн і оспорюваного договору фіна нсового лізингу.

Частиною 2 статті 16 Закону Ук раїни «Про фінансовий лізинг » визначено обов' язковий і вичерпний перелік платежів, які можуть включати в себе лі зингові платежі, передбачені умовами договору, а саме: суму , яка відшкодовує частину вар тості предмета лізингу; плат іж як винагороду лізингодавц ю за отримане у лізинг майно; к омпенсацію відсотків за кред итом; інші витрати лізингода вця, що безпосередньо пов' я зані з виконанням договору л ізингу.

Під ціною договору лізингу розуміють лізингові платежі . Особливістю лізингових пла тежів є те, що вони сплачуютьс я не лише за користування річ чю, а й компенсують витрати лі зингодавця, зроблені задля н абуття права власності на не ї.

Таким чином, дане положення Закону жодним чином не обмеж ує включення до складу лізин гових платежів таких складов их як зміна курсової різниці , що в свою чергу свідчить про правомірність проведених Т ОВ «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» ко ригувань згідно договору фі нансового лізингу, знову ж та ки у зв' язку зі зміною валют ного котирування. Дана статт я вказує, що може входити до ск ладу лізингового платежу, та жодним чином не обмежує стор ін у вираженні лізингових пл атежів лише у цифрах, визначе них в графіку. Відповідно до ч . 1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізи нг» встановлено, що сплата лі зингових платежів здійснюєт ься в порядку, встановленому договором

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг» встановл ено, що сплата лізингових пла тежів здійснюється в порядку , встановленому договором.

За умовами договору фінанс ового лізингу сторони погод или загальний порядок сплати лізингових платежів:

1) авансового лізингового пл атежу відповідно до п. 3.2 Загал ьних умов фінансового лізинг у;

2) лізингового платежу, пере дбаченого п. 3.6 Загальних умов фінансового лізингу, яким вс тановлюється плата з моменту виникнення права володіння і користування у лізингоодер жувача (дата місяця в якому бу ло підписано акт приймання п ередачі предмету лізингу) до дати, наступного за місяцем, в якому було передано предмет лізингу (визначеної в п. 3.5 Зага льних умов фінансового лізин гу). Необхідність такого тлу мачення платежу, передбаче ного п. 3.6 Загальних умов фі нансового лізингу полягає в тому, що договори фінансовог о лізингу підписуються раніш е ніж фактично відбувається передача предмету лізингу у володіння та користування;

3) наступних загальних лізин гових платежів з урахуванням коригування частини винагор оди в залежності від зміни ку рсу валюти.

Відповідно до п. 3.2 договору ф інансового лізингу, лізингоо держувач повинен сплачувати лізингодавцю лізингові плат ежі, встановлені в графіку пл атежів, перераховуючи грошов і кошти на розрахунковий рах унок, вказаний лізингодавцем у розділі 14 цього договору. Як що в уточненому графіку плат ежів є формула розрахунку пл атежів, то лізингоодержувач на день сплати самостійно ро зраховує суми, які підлягают ь оплаті, відповідно до навед еної формули і сплачує їх.

Пунктом 3.6 договору фінансо вого лізингу № КL 0806168 від 10.06.2008 рок у передбачено, що оплата лізи нгових платежів за договором здійснюється шляхом перера хування грошових коштів на р озрахунковий рахунок лізинг одавця в національній валюті України (гривнях) без вистав лення лізингодавцем рахунка -фактур, датою здійснення опл ати вважається дата зарахува ння коштів на поточний рахун ок лізингодавця.

Відповідно до п. 3.7 вказаного договору одержані оплати за цим договором лізингодавець розподіляє в такій черговос ті: 1) погашаються суми сплачен і за лізингоодержувача, що пі длягають компенсації лізинг одавцю; 2) нарахована неустой ка (пеня, штраф); 3) сума винагоро ди лізингодавця (відсотки); 4) в артість не викупленого майна . Але сторони домовились, що лі зингодавець має право змінит и вказаний в цьому пункті пор ядок погашення зобов' язань .

Матеріали справи свідчать , що у договорі фінансового лі зингу сторони визначили поря док зміни лізингового платеж у, а саме, суму винагороди в гр ивнях залежно від зміни курс у гривні до долару США.

Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство України не забороняє сторонам при ви значенні грошового зобов' я зання використовувати як гро шовий еквівалент іноземну ва люту, при цьому порядок визна чення сум, що підлягають спла ті у гривнях сторони можуть в изначити у договорі.

Отже, сторони договору пог одили, що сума коригування за приміткою договору фінансов ого лізингу є частиною винаг ороди, яка прямо передбачена частиною 2 ст. 16 ЗУ «Про фінансо вий лізинг» як можлива склад ова лізингового платежу. Крі м того, суми коригувань визна чені як частина винагороди і в рахунках на оплату лізинго вих платежів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що можливість здійсн ення коригувань, визначених оспорюваним пунктом договор у, прямо передбачена законод авством України.

Згідно з ч. 4 ст. 632 Цивільного к одексу України вбачається, щ о ціна в договорі може встано влюватися, а може і визначати сь його умовами, що дозволяє с тверджувати про правомірніс ть використання формули розр ахунку складової лізинговог о платежу - винагороди, адже ст оронами договору чітко і одн означно встановлений порядо к розрахунку такої винагород и за формулою, наведеною у при мітці п. В спеціальних умов до говору фінансового лізингу.

Разом з цим, судова колегія погоджується з висновком міс цевого господарського суду п ро недоведеність тверджень п озивача щодо визнання догово ру фінансового лізингу № КL 080616 8 від 10.06.2008 року на підставі ч. 2 ст . 207 ЦК України, яка містить можл ивість визнання нікчемну умо ву господарського зобов' яз ання, яка самостійно або в поє днанні з іншими умовами зобо в' язання порушує права та з аконні інтереси другої сторо ни або третіх осіб.

Колегія суддів не приймає д о уваги доводи скаржника про невідповідність договору лі зингу № КL 0806168 від 10.06.2008 року вимо гам ст. 806 ЦК України, оскільки на момент укладання такої уг оди, відповідач не мав у своїй власності предмет лізингу, в раховуючи наступне.

Відповідно до ст. 806 ЦК Україн и за договором лізингу одна с торона (лізингодавець) перед ає або зобов' язується перед ати другій стороні (лізингоо держувачеві) у користування майно, що належить лізингода вцю на праві власності і було набуте ним без попередньої д омовленості із лізингоодерж увачем (прямий лізинг), або май но, спеціально придбане лізи нгодавцем у продавця (постач альника) відповідно до встан овлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрям ий лізинг), на певний строк і з а встановлену плату (лізинго ві платежі).

До відносин, пов' язаних з л ізингом, застосовуються зага льні положення про купівлю-п родаж та положення про догов ір поставки, якщо інше не вста новлено законом.

Статтею 655 ЦК України передб ачено, що за договором купівл і-продажу одна сторона (прода вець) передає або зобов' язу ється передати майно (товар) у власність другій стороні (по купцеві), а покупець приймає а бо зобов' язується прийняти майно (товар) і сплатити за нь ого певну грошову суму.

В силу ст. 656 ЦК України предм етом договору купівлі-продаж у може бути товар, який є у про давця на момент укладення до говору або буде створений (пр идбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

При цьому судом першої інст анції достовірно було встано влено, що згідно з п.1.1 договору фінансового лізингу № КL 0806168 ві д 10.06.2008 року сторони домовилися , що лізингодавець відповідн о до заявки лізингоодержувач а набуває (купує) у продавця ма йно, вказане лізингоодержува чем, і надає лізингоодержува чу право на час строку лізинг у володіти і користуватися н им на умовах фінансового ліз ингу.

Матеріали справи свідчать , що позивач отримав предмет л ізингу в користування згідно акта прийому-передачі від 19.06.2 008 року, за яким на підставі дог овору купівлі-продажу № 775260006 4 від 18.06.2008 року та договору фі нансового лізингу № КL 0806168 від 10 .06.2008 року ВАТ «АТП «Атлант» (про давець) передав у власність п окупцю (лізингодавцю) а лізин гоотримувач прийняв предмет лізингу згідно специфікації .

Відповідно до статті 1 Госпо дарського процесуального ко дексу України, підприємства, установи, організації, інші ю ридичні особи, мають право зв ертатися до господарського с уду за захистом своїх поруше них або оспорюваних прав і ох оронюваних законом інтересі в. У відповідності до ст. 2 Госп одарського процесуального к одексу України господарськи й суд порушує справи за позов ними заявами підприємств і о рганізацій, які звертаються до господарського суду за за хистом своїх прав та охороню ваних законом інтересів.

Статтею. 15 ЦК України передб ачено, що кожна особа має прав о на захист свого цивільного права у разі його порушення, н евизнання або оспорювання. Т обто, підставами для захисту цивільного права є його пору шення, невизнання або оспорю вання.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни визначено, що кожна сторон а повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і з аперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасника ми судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України го сподарський суд приймає тіль ки ті докази, які мають значе ння для справи. Обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.

Позивачем - фізичною особ ою-підприємцем ОСОБА_2 не надано докази та належним чи ном не доведено порушення сп ірним договором прав та інте ресів позивача.

З огляду на зазначене вище, судова колегія дійшла виснов ку, що позивачем ні під час роз гляду справи в місцевому гос подарському суді, ні під час а пеляційного розгляду справи не доведено наявності обста вин, з якими закон пов' язує н едійсність правочину.

Крім того, суд першої інстан ції, при прийнятті оскаржува ного рішення, дійшов висновк у про пропущення строку позо вної давності позивачем.

Так, відповідно до ст.ст. 256, 257 Ц К України передбачено, що поз овна давність - це строк, у меж ах якого особа може звернути ся до суду з вимогою про захис т свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна д авність встановлюється трив алістю у три роки.

З матеріалів справи вбачає ться, що договір фінансового лізингу №КL 0806168 укладений сто ронами 10.06.2008 року, а позивач зв ернувся до суду з даним позов ом 31.10.2011 року, як вбачається з ві дмітки штемпелю відділення п оштового зв' язку на конверт і, а отже позивачем було пропу щено строк позовної давності .

Підсумовуючи вищенаведене , за переконанням колегії суд дів апеляційного господарсь кого суду місцевий господарс ький суд дійшов вірного висн овку про відсутність правови х підстав для визнання недій сним договору фінансового лі зингу №КL 0806168 від 10.06.2008 року.

Щодо інших доводів апеляці йної скарги, колегія не бере ї х до уваги, оскільки прийшла в исновку про їх необґрунтован ість. Інших належних доказів на підтвердження своїх дово дів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарз і, скаржником не було надано с уду апеляційної інстанції.

З огляду на вищевикладене, а пеляційний господарський су д вважає, що рішення господар ського суду міста Києва від 13. 12.2011 року прийнято після повног о з' ясування обставин, що ма ють значення для справи, які м ісцевий господарський суд ви знав встановленими, та відпо відністю висновків, викладен их в рішенні суду обставинам справи, а також у зв' язку із правильним застосуванням но рм матеріального та процесуа льного права, і є таким що відп овідає нормам закону.

Зважаючи на те, що доводи по зивача законних та обґрунтов аних висновків суду першої інстанції не спростовують, р ішення господарського суду м іста Києва від 13.12.2011 року слід з алишити без змін, а апеляційн у скаргу фізичної особи-підп риємця ОСОБА_2 без задовол ення.

Судові витрати розподіляю ться відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105 Господ арського процесуального код ексу України, Київський апел яційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_2 на рішення господарсь кого суду міста Києва від 13.12.2011 року у справі №40/402 залишити бе з задоволення.

2. Рішення господарськ ого суду міста Києва від 13.12.2011 р оку у справі №40/402 залишити без змін.

3. Справу №40/402 повернути до господарського суду міст а Києва.

Постанову Київського апел яційного господарського суд у може бути оскаржено до Вищо го господарського суду Украї ни у порядку, передбаченому с т. 107 ГПК України.

Постанова Київського апел яційного господарського суд у за наслідками перегляду ві дповідно до ст. 105 ГПК України н абирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Майданевич А.Г.

Судді Гаврилюк О.М.

Ма льченко А.О.