Постанова

від 01.10.2008 по справі 10/295-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/295-07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 01 жовтня 2008 р.                                                                                    № 10/295-07  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКривди Д.С.,

суддів:Жаботиної Г.В.,Уліцького А.М.

розглянувши касаційну скаргуДержавного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

на постановувід 26.05.08 Харківського апеляційного господарського суду

у справі№10/295-07

господарського судуСумської області

за позовомДержавного підприємства "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою"

до1. Закритого акціонерного товариства інституту "Сумипроект"2. Сумського міського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації"

третя особаРегіональне відділення Фонду державного майна України в Сумській області

провизнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін

від позивача:Вишницька-Докукіна М.В., дов.

від відповідача 1:Ященко В.В., дов.

від відповідача 2:у засідання не прибули

від третьої особи:у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Сумський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернулось до господарського суду Сумської області з позовом до Закритого акціонерного товариства інституту "Сумипроект" та Сумського міського комунального підприємства "Бюро технічної інвентаризації" за участю в якості третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України в Сумській області про визнання права спільної часткової власності на частину (153,08 м2) цокольного поверху будинку за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25; зобов'язання ЗАТ інститут "Сумипроект" передати йому приміщення цокольного поверху загальною площею 153,08 м2 та  зобов'язання СМКП "БТІ" зареєструвати за ним право власності на 1/2 частину приміщення.

Рішенням від 11.04.08 господарського суду Сумської області від  11.04.08 (колегія суддів у складі: Мелафеєва І.В. –головуючий, Резніченко О.Ю., Моїсеєнко В.М.), яке залишено без змін постановою від 26.05.08 Харківського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: Могилєвкін Ю.О. - головуючий, Барбашова С.В., Плужник О.В.), в задоволенні позову відмовлено з посиланням на те, що право власності першого відповідача підтверджується свідоцтвом про право власності, а також на сплинення строку позовної давності.

Ухвалою від 29.07.08 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, в якій заявлено вимоги про скасування постанови суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення у справі.

Касатор доводить, що спірна частка приміщення є об'єктом спільної власності позивача і Закритого акціонерного товариства інституту "Сумипроект", а моментом порушення права позивача слід вважати 10.01.07, оскільки саме з листа Регіонального відділення Фонду державного майна України у Сумський області позивачу стало відомо про приватизацію відповідачем будинку за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановили суди першої та апеляційної інстанцій, на підставі укладеного договору купівлі-продажу державного майна та перетворення Українського орендного підприємства інституту "Сумипроект", ЗАТ Інститут "Сумипроект" зареєстрував в ДКП "Сумське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" право власності на нежитлові приміщення, які розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25. Вказаний факт підтверджує реєстраційне посвідчення від 13.12.02 за № 1123.

Регіональним відділенням ФДМ України по Сумській області для організації орендарів Українського орендного підприємства інституту "Сумипроект" видано свідоцтво про право власності від 02.03.94 №10 про те, що на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.93 №21 вказаній особі передано у власність державне майно цілісного майнового комплексу Українського орендного підприємства інституту "Сумипроект", яке знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25.

Відмовляючи у задоволені позову в даній справі, суди виходили з того, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області своїм листом №2/2-296 від 10.12.02 надало перелік нерухомого майна, яке згідно з вказаним договором передано організації орендарів орендного підприємства інституту "Сумипроект" у складі цілісного майнового комплексу. В переліку нерухомого майна зазначено Будинок проектної організації та гараж на 15 місць, розташовані за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25.

Тобто за висновком судів першої та апеляційної інстанції Закрите акціонерне товариство інститут "Сумипроект" є належним власником усього майнового комплексу, який знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25, внаслідок приватизації цілісного майнового комплексу орендного підприємства інституту "Сумипроект".

Проте при розгляді справи судами не враховано, що нежитлові приміщення в будинку 25 по вул. Кірова у м. Суми до приватизації перебували в оперативному управлінні різних державних відомств, а приміщення цокольного поверху загальною площею 153,08 м2 тощо згідно з договором від 15.04.74 та актом від 02.04.80 були передані Сумському філіалу інституту "Укрземпроект" УААН, правонаступником якого вважає себе позивач. До того ж судами встановлено, що відповідно до технічного паспорту на нежитлове приміщення в м. Суми по вул. Кірова, 25 за Закритим акціонерним товариством інститутом "Сумипроект" зареєстровано лише підвал, І-VI поверхи та горище.

Обставини поширення прав приватизації на приміщення, належні іншій установі (організації) згідно статуту УААН судами при вирішенні спору не встановлено, а в матеріалах справи відсутні будь-які акти щодо припинення прав позивача на займане ним приміщення, зокрема частину цокольного приміщення, та передачі їх у відання орендного підприємства інституту "Сумипроект".

Майно, яке перебуває у віданні Академії наук України має особливий режим володіння, який встановлено (на момент приватизації спірного у справі приміщення) наступними законодавчими актами: Законом України "Про власність", Законом України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності"; постановою Президії ВР УРСР "Про статус Академії  наук  Української РСР" від 17.01.81, Указом Президента України "Про забезпечення діяльності та розвитку Академії наук України", Законом України "Про підприємства" (щодо підприємств, які входять до сфери діяльності Академії наук); статутом Академії наук України.

Отже, згідно з цими законодавчими актами будинки, устаткування та інше майно, яке закріплене за Академією наук, є загальнодержавною власністю і передане Академії наук у безстрокове користування. При цьому спеціально зазначається, що Академія наук використовує передане їй майно у межах, визначених її статутом, але без зміни форми власності. Правомочність користування полягає в можливості експлуатації, господарського чи іншого використання майна. Ця можливість тісно пов'язана з правомочністю володіння майном, яка являє собою можливість фактично мати у себе майно, утримувати його в своєму підпорядкуванні (відображати на балансі). Крім того, згідно з п. 3 розділу 1 статуту Академія наук виконує деякі функції органу, уповноваженого управляти державним майном; до цих функцій належать, зокрема, створення, реорганізація і ліквідація підлеглих підприємств,  організацій, затвердження статутів цих організацій, призначення керівників. Академії наук надане також право самостійного розпорядження майном, набутим у результаті її підприємницької діяльності.

Як вважає судова колегія, відповідачі не довели правомірність припинення права власності держави на приміщення, які знаходяться в оперативному управлінні позивача, та дійсну приватизацію його майна без згоди державного органу, в підпорядкуванні якого перебував Сумський філіал інституту "Укрземпроект", зважаючи на встановлений законом порядок приватизації державного майна та належність майна позивача до державного майна Української академії аграрних наук згідно з п. 1.1 розділу 5 статуту позивача.

Відповідно до ст.ст. 71, 76, 80, 83 ЦК УРСР (чинних на момент приватизації спірного майнового комплексу) обставини застосування строку позовної давності підлягають з'ясуванню і визначенню їх застосування на підставі певних фактів встановлених у судовому порядку, а не припущень. Момент, коли позивач повинен був дізнатися про порушення свої прав, як це доводить позивач, відповідачами не спростовано певними доказами.

У договорі купівлі-продажу від 01.12.93 №21 загальна площа приватизованого майнового комплексу не визначена, у тому числі не визначена зайнята позивачем площа та його право на користування  цією площею, а відтак позов в частині усунення перешкод у користуванні спірним приміщенням судами розглянуто при неповному з'ясуванні усіх суттєвих обставин у справі, враховуючи відсутність встановлення обставин щодо правомірності знаходження і експлуатації позивачем частки будинку з 1993 року.

Розглянуті судові справи стосовно правомірності укладеного договору купівлі-продажу від 01.12.93 №21 не свідчать про припинення права позивача на користування часткою державного майна, яке знаходиться у його оперативному управлінні, оскільки загальна приватизована площа у договорі не зазначена, і ця обставина не була предметом спору в цих справах. Отже, підстави для застосування з цього приводу вимог ст. 35 ГПК України щодо припинення чи зміни права власності держави на частину приміщень, зайнятих позивачем у спірному будинку, відсутні.  

Одночасно судова колегія погоджується з висновком судових інстанцій щодо відмови в задоволенні позову в частині визнання права власності позивача на 153,08 м2 цокольного приміщення у спірному будинку та державної реєстрації цього права, оскільки позивач не довів, що є належним суб'єктом права власності на зазначене в позові приміщення.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про скасування прийнятих у справі рішення і постанови в частині відмови в задоволенні позову про спонукання Закритого акціонерного товариства інституту "Сумипроект" передати позивачу 153 м2 у цокольному приміщенні спірного будинку як таких, що прийняті при неповному з'ясуванні усіх суттєвих обставин у справі та неправильному застосуванні норм матеріального права. Справу слід направити на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин наявності у позивача прав на спірне приміщення відповідно до вимог законодавства та наявність порушення цих прав з боку відповідача. В решті рішення і постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Сумської області від 11.04.08 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.08 у справі №10/295-07 скасувати в частині відмови в задоволені позову про спонукання Закритого акціонерного товариства інституту "Сумипроект" передати позивачу 153 м2 у цокольному приміщенні будинку за адресою: м. Суми, вул. Кірова, 25. Справу передати до суду першої інстанції для здійснення нового розгляду в цій частині спору.

3. В решті постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.05.08 у справі №10/295-07 залишити без змін.

Головуючий                                                                                Д.Кривда

Судді                                                                                                    Г.Жаботина

                                                                                                    А.Уліцький