Рішення

від 16.10.2008 по справі 8/685

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/685

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" жовтня 2008 р. Справа № 8/685

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого  судді   

                          судді  Давидюка В.К.

                          судді   

за участю представників сторін

від позивача  Камінський А.Ф. довіреність від 19.08.2008 р.      Олійник Н.Г. директор  наказ про призначення №1 від 01.07.1999р.

від відповідача  Харчук Ю.О. довіреність від 24.09.2008 р.

  В судовому засіданні 30.09.08р. у відповідності до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 02.10.08р., яка була продовжена до 16.10.08р.

Розглянув справу за позовом Приватної фірми "Лазур" (м. Житомир)  

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 59190,68 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 59190,68 грн. з яких: сума основного боргу 36691,35 грн.; інфляційні витрати 1407,46 грн.; 3% річних 315,98 грн.; пеня 19274,69 грн.; збитки в сумі 1501,20 грн.

Представники позивача неодноразово уточнювали  позовні вимоги,  в судове засідання 16.10.08р. подали остаточну заяву (а.с. 74-75) в якій просять стягнути з відповідача 5297грн.53коп., а саме: 1224грн. інфляційних втрат, 337грн.03коп. 3% річних, 2696грн.25коп. пені, 1040грн.25коп. збитків.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та уточненні до позовної заяви, в судове засідання надали ксерокопії банківських виписок.

Представник відповідача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнав повністю, що письмово підтвердив (а.с.75).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Між Приватною фірмою "Лазур" (Продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Цюрупи (Покупець) 06.05.08р. було укладено договір №174/05-08 (а.с.10) відповідно до якого позивач зобов'язувався поставити бензин А-76 (п.1.1 договору) в кількості 13473л на суму 66691грн.35коп. (п.2.1 договору).

Покупець зобов'язувався  прийняти нафтопродукти (п.2.2) в кількості 13473л та оплатити їх вартість  на розрахунковий рахунок  Продавця в сумі 66691грн.35коп. до 16.05.2008 року включно.

Приватна фірма "Лазур" 07.05.2008 року відпустила ПСП ім.Цюрупи бензин А-76 в кількості 13473л. на 66691грн.35коп., що підтверджується накладною №0143 від 07.05.08р. (а.с.11), податковою накладною №0143 від 07.05.08р. (а.с.12), довіреністю серії ЯПА №161725 від 07.05.08р. (а.с.13)

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.530 ЦК України позивач на адресу відповідача направив 09.06.08р. та 27.06.08р. листи-вимоги про оплату суми боргу протягом 7 діб, однак відповідач дану вимогу залишив без відповіді, хоча частково розрахувався за відпущений товар 08.07.08р. в розмірі 30000грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань утворилась заборгованість перед  позивачем за отриманий товар станом на день подачі позову до суду (25.07.08р.) в розмірі 36691грн.35коп.  Після порушення провадження у справі та призначення її до розгляду ухвалою суду від 28.07.08р. відповідач сплатив залишок суми боргу в розмірі 36691грн.35коп., що підтверджується банківською випискою від 29.07.08р. (а.с.44-45).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до п.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано за період прострочки з 20.05.08р. по 29.07.08р. інфляційні в розмірі 1224грн. та 3% річних - 337грн.03коп., які підлягають до стягнення.

У відповідності до п.5.1 договору у випадку затримки оплати по договору (п.2.2) більше чим на 3 дні, Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 0,5% неоплаченої суми за кожен день прострочення. Суму несплати вважати товарним кредитом.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 551 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Частина 3 даної статті визначає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідач згідно п.2.2 договору повинен був розрахуватись за відпущений товар до 16.05.08р. включно, однак своєчасно розрахунки проведено не було, а тому позивач з 20 травня 2008 року нараховує на суму боргу пеню.

За період з 20.05.08р. по 29.07.08р. позивач нарахував на суму заборгованості пеню у відповідності до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі 2696грн.25коп., яку визнає представник відповідача в судовому засіданні і яка підлягає до стягнення.

Приватною фірмою "Лазур" придбано товар (бензин) у ТОВ "БРСМ-Нафта Вінниця", що підтверджується товарно-транспортною накладною №368 від 07.05.08р. (а.с.17), а розрахунки проведено за рахунок кредиту у формі овердрафту.

Позивачем - Приватною фірмою "Лазур" з ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" 22.02.08р. укладено договір про надання овердрафту №015/110/079 (а.с.22-23) відповідно до якого ліміт овердрафту 70000грн., строк траншу не більше 30 календарних днів, базова процентна ставка 18% річних, підвищена процентна ставка 40% річних - якщо фактичний безперервний строк користування  овердрафтом перевищує встановлений п.2 частини 1 Договору строк траншу.

В зв'язку з тим, що Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи (Покупець) своєчасно не розрахувався за відпущений бензин, то ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" нарахував ПП "Лазур" за перевищення строку траншу в 30 календарних днів відсотки по кредиту в розмірі 1540грн.25коп. Позивачем сплачено відсотки по кредиту повністю, що підтверджується банківськими виписками за 30.05.08р., 27.06.08р., 31.07.08р. (а.с.76-78).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частина 2 даної статті визначає, що боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Приватне сільськогосподарське підприємство ім. Цюрупи самостійно відшкодувало позивачу  частину збитків по сплаті відсотків по договору овердрафту в сумі 1300грн.

Позивач просить стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи збитки по сплаті відсотків по договору овердрафту в розмірі 240грн.25коп.

Між позивачем - ПП "Лазур" та аудиторською фірмою у формі товаритсва з обмеженою відповідальністю "Хорс-аудит" 03.07.08р. було укладено договір про надання послуги (а.с.71) у відповідності до якого фірма мала надати послугу щодо  підготовки позовної заяви. Згідно договору позивач сплатив виконавцю за надані послуги 800грн., що підтверджується актом №АФ-000184 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 15.07.08р. (а.с.72), рахунком-фактурою №АФ-0000016 від 07.07.08р. (а.с.46). Посилаючись на те, що позивач змушений був звернутись за послугами до фірми для підготовки матеріалів до суду в зв'язку з несвоєчасною оплатою відповідача суми боргу за поставлений товар, а тому просить збитки в розмірі 800грн. стягнути з відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні з сумою збитків погодився повністю.

Відповідно до ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач уточнені позовні вимоги визнав повністю (а.с.75).

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню в сумі 5297грн.53коп., а саме: 1224грн. інфляційних втрат, 337грн.03коп. 3% річних, 2696грн.25коп. пені, 1040грн.25коп. збитків.

Судові витрати покладаються на відповідача  в повному  об'ємі - 591,91  грн. витрат  по  держмиту, 118 грн. витрат  на  інформаційно технічне  забезпечення  судового  процесу, оскільки  суд  визнав позовні  вимоги  обгрунтованими.

На підставі ст.ст.509,525,526,530 ЦК України, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-  

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського  району Житомирської  області, код - 00385767) на  користь Приватної  фірми "Лазур" ( м. Житомир,  вул.Ватутіна,55,  код 30432882) - 1224грн. інфляційних втрат, 337грн.03коп. 3% річних, 2696грн.25коп. пені, 1040грн.25коп. збитків, 591,91  грн. витрат  по  сплаті  держмита  та  118  грн. витрат  на  інформаційно  технічне  забезпечення  судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Давидюк В.К.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2 -