Рішення

від 28.02.2012 по справі 1/5014/207/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.12                                                                                 Справа № 1/5014/207/2012 

За позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ", с. Литвинівка Біловодського району Луганської області  

про стягнення 73208 грн. 50 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова  

                                                                 П р е д с т а в н и к и :

від позивача -  ОСОБА_1;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 03.01.12;

        Суть спору : про стягнення з відповідача на користь позивача                                              9511 грн. 81 коп. пені, 1189 грн. 62 коп. 3% річних, 3936 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань, 58570 грн. 97 коп. штрафу.  

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечує з посиланням на те, що сторонами не підписувався окремий додаток щодо розрахунків за товар, одночасне нарахування штрафу та пені за прострочення грошового зобов‘язання є неможливим.

Позивач доводи відповідача відхиляє  та в обгрунтування заперечень зазначає,  що штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та підлягає стягненню однократно за окремо здійснене правопорушення (в даному випадку за не оплату) та не носить характер тривалої санкції,                                        тоді як нарахування пені здійснюється в залежності від кількості днів прострочення за невиконання зобов'язання.      

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Так, 13.01.12 між ТОВ "Тат-Агро" /первісний кредитор/ та ФОП ОСОБА_1 /новий кредитор/ було укладено угоду № 04/01-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України), за умовами якої згідно п. 1.1. первісний кредитор відступив, а новий кредитор /позивач/ набув право вимоги виконання ТОВ "Агрофірма ЛББ" /боржник/ зобов'язання щодо сплати розміру пені, 3% річних, інфляційних нарахувань, штрафу, набутих первісним кредитором на підставі договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/2  від 08.04.09, укладеного між первісним кредитором та відповідачем.

У ході розгляду справи судом встановлено, що первісний кредитор у встановленому законом порядку повідомив відповідача за листом від 13.01.12 /а.с. 25/ про заміну кредитора у зобов‘язанні та необхідність сплати йому суми за позовом, що підтверджено документально.

Правове регулювання правовідносин сторін за договором, який є підставою позову у даній справі, здійснюється Цивільним кодексом України /далі –ЦК України/, зокрема, ст. 512 ЦК України, яка визначає підстави заміни кредитора у зобов"язанні, встановлено, що кредитор у зобов"язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином /відступлення права вимоги/.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов"язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто неможливо передати право, яке ще не належить кредиторові.

Щодо порядку та форми заміни кредитора у зобов‘язанні, то така заміна здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом                /ст. 516 ЦК України/ та правочин щодо заміни кредитора у зобов‘язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов‘язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові /ст. 513 ЦК України/.  

Як свідчать матеріали справи, 08.04.09 між ТОВ "Тат-Агро" /продавець/                        та ТОВ "Агрофірма ЛББ" /покупець/ було укладено договір купівлі-продажу                                       № ТАТ-Л/2 з доповненням № 1, за умовами яких сторони обумовили, що продавець має продати засоби захисту рослин, а покупець провести оплату товару за ціною, вказаною в додатках, накладних та рахунках.

За умовами п. 5.3 вказаного договору оплата здійснюється 100% від вартості товару згідно з додатком в строк до 14 квітня 2009 року.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Тат-Агро" свої зобов'язання по продажу товару  виконало у повному обсязі, що підтверджено видатковою накладною від 30.04.09 № РН-0000121 на суму 585709 грн. 67 коп.

Відповідач - ТОВ "Агрофірма ЛББ", який не заперечує одержання товару, у встановлений договором строк за нього не розрахувався, а саме 21.04.09 у сумі 200000 грн. 00 коп., 28.04.09 –200000 грн. 00 коп., 29.05.09 –65000 грн. 00 коп., 19.06.09 –120709 грн. 67 коп., що підтверджено матеріалами справи.

Правове регулювання договірних зобов‘язань щодо купівлі-продажу здійснюється Цивільним кодексом України, зокрема ст. 655 даного Кодексу передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобов‘язується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу згідно ст. 656 ЦК України може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений /придбаний, набутий/ продавцем у майбутньому.

У відповідності до ст. 538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; якщо  зустрічне  виконання  обов'язку  здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Таким чином господарський суд встановлює факт прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті товару за договором № ТАТ-Л/2 від 08.04.09, що дає правові підстави для застосування відповідальності за несвоєчасну оплату 585709 грн. 67 коп. боргу у вигляді пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та штрафу у сумі позову за угодою цесії, які існували на час її укладання, що свідчить саме про "зрілість" даних вимог та уступку колишнім кредитором вже існуючого реального права.  

Щодо стягнення 1189 грн. 62 коп. 3%річних /за період з 15.04.09-18.06.09/ та 3936 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань /за період з квітня по червень 2009 року/, то дані вимоги позивача відповідають ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3 договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/2  від 08.04.09 передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно п. 5.3 договору покупець зобов‘язаний сплатити штраф в розмірі 10% від суми неоплаченого товару  та пеню у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Тому позивачем розрахований штраф у сумі 58570 грн. 97 коп. та 9511 грн. 81 коп. пені за період з 15.04.09 по 18.06.09 (без застосування позовної давності та ч. 6 ст. 232 ч. 6 ГК України за п. 8.4 вказаного договору), про які також зазначено в угоді                № 04/01-12  про заміну кредитора у зобов‘язанні від 13.01.12.

Правильність розрахунку вказаних сум підтверджується матеріалами справи.

У ході розгляду справи представником відповідача було подане усне клопотання про зменшення штрафних санкцій, що зафіксовано у протоколі судового засідання, в обгрунтування якого він зазначив про те, що у період прострочки тривали посівні роботи.

Господарським судом задовольняється вказане клопотання відповідача про зменшення штрафу на підставі ст. 83 ч. 6 ГПК України та ст. 233 ГК України, якою передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому має бути взято до уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.  

Так, матеріали справи свідчать, що період прострочки в оплаті товару за видатковою накладною від 30.04.09 № РН-0000121 складає три місяці, на протязі яких (у період проведення посівних робіт) періодично здійснювались платежі; згідно спеціального витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 29-30) відповідач, дійсно, має такий вид діяльності як надання послуг у рослинництві, оптову торгівлю насінням тощо.

Суд звертає увагу позивача, що для застосування судом права зменшити розмір штрафних санкцій, у випадку наявності для цього підстав, подання боржником відповідного клопотання чинним законодавством не вимагається.

Щодо заперечень відповідача за відзивом, то вони відхиляються судом з огляду на те, що додаток, про який вказано у п. 5.3 договору купівлі-продажу № ТАТ-Л/2 від 08.04.09, сторонами підписаний належним чином –це доповнення № 1 (арк. справи 14); одночасне нарахування штрафу та пені передбачено укладеним договором та не протирічить законодавству.   

Тому, з урахуванням викладеного, позов задовольняється частково та до стягнення з відповідача підлягає 9511 грн. 81 коп. пені, 1189 грн. 62 коп. 3% річних, 3936 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань, 30000 грн. 00 коп. штрафу з віднесенням судових витрат на відповідача  згідно ст. 49 ГПК України.                                              

У решті штрафу  слід відмовити.   

Клопотання позивача про відшкодування йому 403 грн. 74 коп. витрат за проїзними документами №№ 183540, 183541 відхиляється судом за необгрунтованістю, оскільки вони не відносяться до складу судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85  Господарського   процесуального   кодексу  України, суд

               в и р і ш и в:

              1. Позов задовольнити частково.

             2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ЛББ",                с. Литвинівка, Біловодський район, Луганська область, вул. Шевченко, будинок 5,                   ідент. код 34164713 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1 -                                                9511 грн. 81 коп. пені, 1189 грн. 62 коп. 3% річних, 3936 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань, 30000 грн. 00 коп. штрафу, 1609 грн. 50 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

   3. У задоволенні решти позову  відмовити.

   Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

   Повне рішення складене та підписане  –05.03.12.

   Суддя                                                                                   Н.М.Зюбанова

              Помічник судді                                                                      Г.А.Кравцова