Рішення

від 16.02.2012 по справі 22-ц-101/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-101/12Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М.

Категорія - 50 Доповідач - Костів О.З.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Кузьми Р. М., Сташківа Б. І.,

при секретарі - Семяоніді В.А.

з участю прокурора -Олійника А.Д.,

апелянта -ОСОБА_1 ,

відповідача -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - Служба у справах дітей Бережанської райдержадміністрації, Служба у справах дітей Тернопільської міської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про позбавлення відповідача батьківських прав стосовно малолітньої дитини -сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заявлені вимоги позивачка мотивувала тим, що під час шлюбу з відповідачем у них ІНФОРМАЦІЯ_5 року народилася одна дитина - син ОСОБА_3. В 2008 році, коли дитині ще не виповнилося року, відповідач залишив сім'ю та пішов проживати до іншої жінки. Надалі, в липні 2008 року, з ініціативи відповідача шлюб було розірвано і дитина залишилася проживати з нею в м.Бережани в її батьків. Відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, не цікавився станом її здоров'я, фізичним розвитком, не надає коштів на утримання сина, не проявляє батьківських почуттів, піклування та турботи. Крім того, при вирішенні питання на засіданні служби у справах дітей Бережанської райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав відповідач протягом наданого терміну для налагодження стосунків з дитиною лише один раз відвідував сина.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено та попереджено ОСОБА_2, що в разі продовження протиправної поведінки стосовно дитини він може бути позбавлений батьківських прав.

ОСОБА_1 подала на вказане рішення апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що cудом невірно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам. Вказує, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено таємницю нарадчої кімнати, розглянуто справу у відсутності прокурора, відхилено клопотання про допит свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також про долучення до матеріалів справи довідки Бережанської районної лікарні про стан здоров 'я дитини та перебування її на лікуванні.

В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 та прокурор Олійник А.Д. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на мотиви, наведені в ній.

Відповідач ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи із наступних мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в поведінці відповідача відзначаються позитивні зміни в ставленні до дитини, в зв 'язку із чим відсутні підстави для позбавлення його батьківських прав.

Однак, колегія суддів з таким висновком не погоджується, оскільки він суперечить діючому законодавству, зроблений на неповно з 'ясованих судом обставинах, які мають значення для справи, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для ухвалення нового рішення.

В судовому засіданні встановлено, що з 04 листопада 2006 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого народилася одна дитина - син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 23 квітня 2007 року.

На початку 2008 року відповідач залишив сім 'ю та в липні 2008 року за його ініціативою Тернопільським міськрайонним судом шлюб було розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про його розірвання серії НОМЕР_3 від 21 липня 2008 року, виданим відділом РАЦСу Тернопільського міського управління юстиції.

Після розірвання шлюбу малолітній син сторін ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, залишився проживати з позивачкою в м.Бережани та перебуває на її повному утриманні.

21 травня 2011 року позивачка зареєструвала шлюб із гр-ном.ОСОБА_7., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_8 з часу припинення шлюбних відносин не приймав жодної участі у вихованні дитини, не цікавився її життям та станом здоров 'я, не турбувався про її фізичний і духовний розвиток, не надавав жодної матеріальної допомоги, не проявляв батьківських почуттів, піклування та турботи, тобто фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов 'язків.

Також судом встановлено, що на виконанні в Другому відділі ДВС Тернопільського міського управління юстиції перебуває виконавчий лист від 30 червня 2008 року, виданий Бережанським районним судом Тернопільської області, про стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 350 грн. щомісячно, починаючи з 28 травня 2008 року.

Згідно Акту нарахування заборгованості по аліментах від 20 липня 2011 року, складеного державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції, станом на 11 липня 2011 року розмір заборгованості ОСОБА_2 з аліментів складає 11345.16 грн.

21 липня 2011 року депутатами Бережанської міської ради обстежено матеріально-побутові умови проживання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в АДРЕСА_1, про що складено відповідний акт, у якому зазначено, що за зазначеною адресою проживають позивачка з дитиною та батьки позивачки - ОСОБА_10 та ОСОБА_11. Дитині створені всі нормальні умови для проживання та розвитку. Було проведено опитування сусідів по будинку, які повідомили, що протягом 4-х років батько дитини до неї жодного разу не приїжджав, не спілкувався із сином навіть по телефону, не цікавиться його життям.

Згідно довідки №13 від 06 червня 2011 року Бережанського дошкільного навчального закладу «Золотий ключик» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3, відвідує даний дошкільний заклад. За час відвідування садочка ним опікується його мама. Батько дитини жодного разу її не відвідував, не відвідував дитячі свята та урочисті виступи сина.

Згідно довідки дитячого відділення Бережанської центральної районної лікарні, про долучення якої позивачкою заявлялося в суді першої інстанції, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2, із 2007 року періодично протягом чотирьох років проходив курс лікування з приводу ГРВІ з інтоксикаційним синдромом, трахеїту, неодноразово бронхіту з астматичним синдромом. Протягом вказаного періоду з дитиною постійно були тільки мама, дідусь ОСОБА_10 та бабуся ОСОБА_11 Батько дитини ОСОБА_2 протягом зазначеного часу жодного разу до дитини не навідувався і не цікавився, як проходить курс лікування та здоров»ям дитини.

16 червня 2011 року позивачка звернулася у Службу у справах дітей Бережанської райдержадміністрації з проханням надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно висновку Служби у справах дітей Бережанської райдержадміністрації від 20 червня 2011 року №358\01-8 запропоновано розглянути дане питання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Бережанської райдержадміністрації,

На засіданні вказаної комісії, яке відбулося 22 липня 2011 року та оформлено протоколом №10, вирішено погодити висновок Служби у справах дітей про позбавлення відповідача батьківських прав.

Згідно розпорядженням голови Бережанської райдержадміністрації від 29 липня 2011 року №370, беручи до уваги висновок Служби у справах дітей від 20 червня 2011 року та пункт 1 «Позбавлення батьківських прав»протоколу №10 комісії з питань захисту прав дитини від 22 липня 2011 року, вирішено вважати за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п.16 Постанови пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, ухилення від виконання юридичного обов'язку - завжди є актом свідомої поведінки, коли особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій.

Відповідно до п.15 постанови пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов 'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об 'єктивного з 'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Про неналежне ставлення відповідача ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов»язків також підтвердиди допитані судом першої інстанції свідки.

Зокрема, свідок ОСОБА_12 суду показала, що є сусідкою позивачки у справі в м.Бережани. З хрестин дитини відповідач до неї не навідувався, був лише раз в червні 2011 року. Свідку відомо, що до дитини лише 1 раз навідувалися її бабуся та дідусь зі сторони батька.

Свідок ОСОБА_13 суду показала, що є сестрою позивачки. З хрестин дитини відповідач до неї не навідувався. Коли дитина хворіла ще за спільного проживання сторін в м.Тернополі відповідач не відвідував сина в лікарні.

Свідок ОСОБА_10 показав, що є батьком позивачки. Після народження дитини, відповідач із сином і дружиною поїхали проживати в м.Тернопіль. Однак, відповідач в Тернополі не ночував дома, знайшов іншу жінку, розлучився з позивачкою, котра з дитиною повернулася в Бережани. Відповідач ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дитини, не цікавився станом її здоров'я, фізичним розвитком, не надавав коштів на утримання сина, не проявляв батьківських почуттів, піклування та турботи.

Свідок ОСОБА_11 показала, що є матір'ю позивачки. Повністю підтвердила покази свідка ОСОБА_10 і додатково суду показала, що за весь час проживання дитини в м.Бережани її дідусь та бабуся зі сторони батька лише 1 раз відвідували дитину. син відповідача ОСОБА_3 в садочку плаче, жаліючись, що тато до нього не приходить. Дитина дуже плакала, що батько не захотів з нею спілкуватися через Інтернет за допомогою програми ». Коли колишній зять був за заробітках протягом 2009-2010 років то лише один раз давав гроші на костюмчик для дитини.

Таким чином, оцінюючи вищезазначені докази у їх сукупності колегія суддів вважає доведеним факт умисного ухилення відповідача ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов 'язків стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зокрема, маючи реальну можливість, відповідач в період після розірвання шлюбу і до звернення позивачки до суду з позовом про позбавлення його батьківських прав жодного разу не зустрічався та не спілкувався із дитиною, не вітав із святами, не провідував її, не цікавився її життям, фізичним та духовним розвитком, не проявляв інтересу до внутрішнього світу дитини, не відвідував дошкільний заклад, в якому навчається син, не приймав жодної участі у його вихованні, не проявляв батьківської турботи та любові, не надавав матеріальної допомоги.

Також судом встановлено, що протягом чотирьох років дитина часто хворіла, проте відповідач не забезпечував сина необхідним медичним доглядом та лікуванням, не надавав коштів на лікування та жодного разу протягом вказаного періоду не відвідав сина в лікарні, не цікавився його станом здоров'я.

Відтак, зважаючи на поведінку батька стосовно дитини колегія суддів вважає, що позбавлення батьківських прав є для ОСОБА_8 саме тим крайнім заходом, на застосування якого він справедливо заслужив, оскільки фактично самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо виховання та утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, хоча мав реальну можливість спілкуватися із сином.

Посилання відповідача на конфлікт із позивачкою колегія суддів до уваги не приймає та не вважає його тією обставиною, що може виправдати дії відповідача.

Також Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що в поведінці відповідача відзначаються позитивні зміни в ставленні до дитини та відсутні підстави для позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні встановлено, що після засідання комісії з питань захисту прав дитини Бережанської райдержадміністрації 24 червня 2011 року, ОСОБА_2 зустрічався із дитиною в м.Бережани.

Однак, вказана зустріч з дитиною відбулася лише один раз, під час розгляду службою у справах дітей Бережанської райдержадміністрації питання про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав. В подальшому ОСОБА_2 з дитиною не зустрічався, не намагався приймати участь у її вихованні, не відвідував дошкільний навчальний заклад, де навчається його син, не надавав коштів на утримання дитини.

Посилання відповідача на те, що йому позивачкою чиняться перешкоди в спілкуванні з дитиною колегія суддів до уваги не приймає, оскільки жодних достатніх та належних доказів в підтвердження вказаних обставин суду представлено не було.

Натомість встановлено, що із жодними заявами у відповідні державні органи з даного приводу ОСОБА_2 не звертався.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в поведінці відповідача відсутні будь-які позитивні зміни у ставленні до дитини.

У відповідності до п.18 Постанови пленуму ВСУ №3 від 30 березня 2007 року зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків, з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.

Таким чином, суд, при доведеній винній поведінці батьків в ухиленні від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини лише у виняткових випадках може відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих осіб батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дитини.

В судовому засіданні не встановлено виняткових випадків, які б при встановлених обставинах справи та винній поведінці відповідача давали б підстави для відмови в задоволенні позову.

Також колегія вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги висновок Служби у справах дітей Бережанської райдержадміністрації від 20 червня 2011 року та протокол №10 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 22 липня 2011 року, на підставі яких видане розпорядження Голови Бережанської райдержадміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_8, оскільки службою у справах дітей у відповідності до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»від 24 січня 1995 року N20/95-ВР, детально з 'ясовано обставини справи, відношення батька до дитини, вказані документи є обґрунтовані та належно мотивовані, підтверджують встановлені судом обставини.

Посилання суду першої інстанції на те, що комісією, неповно з'ясовано усі обставини оскільки не проводилося опитування свідків за місцем проживання відповідача та обстеження його житлово-побутових умов не спростовують встановлених в судовому засіданні обставин справи.

Разом із тим колегія суддів вважає безпідставним посилання апелянта на порушення судом при постановленні рішення таємниці нарадчої кімнати, оскільки жодних доказів в підтвердження вказаних обставин представлено не було.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повно встановлено обставини, що мають значення для справи та дано невірну оцінку доказам. Вимоги позивачки щодо позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав підлягають до задоволення, оскільки в судовому засіданні встановлено, що він, маючи реальну можливість, свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов 'язків по вихованню свого малолітнього сина, не турбується про нього, не бере участі в його вихованні та утриманні, а тому, враховуючи інтереси дитини, з метою захисту її прав та інтересів, колегія приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року -скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 313, п.1 ч.1 ст.314, ст.315 ЦПК України, ст.ст.150, 155, 164 Сімейного Кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовільнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 13 грудня 2011 року -скасувати.

Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 -задовільнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4, батьківських прав щодо сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.З. Костів