Рішення

від 02.02.2012 по справі 22-ц-101/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-101/12 Головуючий у 1 інста нції: Мулявка О. В.

Провадження № 22-ц/1390/101/12 Доповідач в 2-й інстанції : Шумська Н. Л.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах а пеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя- Шумська Н.Л .

судді: Бермес І.В., Ш андра М.М.

секретар: Гордій У.І.

у присутності осіб, які беру ть участь у справі: ОСОБА_2 ., ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБ А_5

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд у цивільну справу за апеляці йною скаргою ОСОБА_2 на рі шення Радехівського районно го суду Львівської області в ід 10.02.2011року

по справі за позовом ОСОБ А_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, і з залученням третіх осіб при ватного нотаріуса ОСОБА_8 , КП ЛОР «Червоноградське МБТ І» про визнання договору куп івлі-продажу недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернулась д о суду у жовтні 2006року з позово м до відповідачів про визнан ня недійсним договору купівл і-продажу будинку АДРЕСА_1 , укладеного її чоловіком О СОБА_9 24.03.2005року. Як мотиви поз ову вказує про укладення оск аржуваного договору під впли вом помилки, збігом тяжких об ставин, також без врахування правового статусу будинково лодіня як колгоспного двору. Як провові підстави наводит ь ч.3ст.215, ч.5ст.203, ч.1ст.229, ч.1ст.233 ЦК Ук раїни.

Рішенням суду від 10.02.2011р оку у позові відмовлено за бе зпідставністю позовних вимо г.

Рішення оскаржено по зивачем. У апеляційній скарз і просить рішення суду скасу вати як незаконне та необгру нтоване, винесене з порушенн ям норм матеріального та про цесуального права. Вказує, що судом не враховано правовий режим колгоспного двору, що м айно належить його членам на праві спільної власності і р озпорядження майном повинно здійснюватись зі згоди пози вача як члена двору. Згода поз ивача за ст.369ч.2 ЦК на відчуженн я не була посвідчення нотарі ально. Судом не враховано, що п озивач мала право пред»явити позов як заінтересована осо ба про оспорювання договору купівлі-продажу її будинку. ОСОБА_9 був незрячим, тому не міг самостійно підписати до говір. У договорі відсутня ві дмітка нотаріуса, що продаве ць сліпий і текст договору ку півлі-продажу був йому причи наний, відповідно до вимог п.16 Інструкції про порядок вчин ення нотаріальних дій. Судом , всупереч ст.215 ЦПК, не вирішено усіх позовних вимог, зокрема , щодо невідповідності закон у оспорюваного договору, пор яд з вимогами на підставі ст.22 9ч.1, 233ч.1 ЦК. Волевиявлення на про даж будинку ні в позивача, ні в чоловіка не було, йшлося про у кладення договору довічного утримання. Тому просить суд с касувати рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнит и повністю.

Апелянтом під час апе ляційного розгляду подано за яву про уточнення підстави п озову про визнання договору недійсним. Згідно цієї заяви недійсність договору позива ч пов»язує з належністю буди нковолодіння колгоспному дв ору, відтак їй та чоловіку на п раві спільної власності, як ч ленам колгоспного двору. На т ій підставі такий договір не відповідає вимогам закону, с уперечить п.1ст.203, ст.215 ЦК, оскіл ьки укладений всупереч волі позивача, без нотаріально по свідченої згоди (п.3ст.203 ЦК). Від огрунтувань позову з інших п равових підств, за нормами ч.1с т.229, ч.1ст.233 ЦК відмовилась покли каючи на помилковість своєї попередньої правової оцінку .

Заслухавши суддю-доп овідача, осіб, які беруть учас ть у справі, з»ясувавши обста вини справи та перевіривши ї х доказами в межах заявлених позовних вимог, уточнень, дов одів апеляційної скарги, кол егія суддів вбачає підстави для скасування рішення суду та часткового задоволення ап еляційної скарги.

Рішення суду, згідно с т.213 ЦПК, повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши в сі вимоги цивільного судочин ства, вирішив справу згідно і з законом. Обгрунтованим є рі шення, ухвалене на основі пов но та всебічно з»ясованих об ставин справи, на які сторони посилаються як на підставу с воїх вимог та заперечень, під твердженими тими доказами, я кі були досліджені в судовом у засіданні.

Суд, згідно ч.1ст.11 ЦПК, розгл ядає цивільні справи не інак ше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим ві дповідно до цього Кодексу, в м ежах заявлених ними вимог і н а підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. під час розгляду спр ави в апеляційному порядку с уд перевіряє законність і об грунтованість рішення суду п ершої інстанції в межах дово дів апеляційної скарги та ви мог, заявлених у суді першої і нстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач заявила позо в про визнання недійсним дог овору купівлі-продажу житлов ого будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1, укл аденого її чоловіком ОСОБА _9 та відповідачем ОСОБА_6 24.03.2005року. Підстави позову нео дноразово уточнювались та зм інювались. Остаточно недійсн ість оспорюваного договору п озивач пов»язувала з фіктивн істю, помилкою в природі прав очину, впливом тяжких обстав ин і на укладення такого на вк рай невигідних умовах. Однак , суд першої інстнації, розгля даючи спір, всупереч вимогам ст.14 ЦПК, не врахував положенн я ухвали апеляційного суду Л ьвівської області від 14.12.2009рок у (а.с.140), висновки щодо неможли вості одночасного оспорюван ня договору купівлі-продажу з підстав, передбачених ст.229 т а 233 ЦК, роз»яснень п.23 Пленуму В ерховоного Суду України від 06.11.2009року №9 «Про судову практик у розгляду цивільних справ п ро визнання правочинів недій сними, за якими особа, вчиняюч и правочин під впливом тяжко ї обставиниі на вкрай невигі дних умовах, має вчиняти таки й правочин добровільно, без н аявності насильства,обману ч и помилки.

Судом не було з»ясовано з як их саме підстав позивач оспо ює договір, оскільки вказані нею підстави суперечливі, об ставини, якими позивач обгру нтовує вимоги не можуть існу вати одночасно. Не вирішено п итання роз»єднання позовів з різних правових підстав у рі зні провадження.

Згідно п.4ст.10 ЦПК суд сприяє всебічному та повному з»ясув анню обставин справи, роз»яс нює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов»язк и, попереджає про наслідки вч инення або невчинення процес уальних дій і сприяє здійсне ннюїхніх прав. Однак ця норма також не була дотримана судо м.

Рішення суду першої інстан ції суперечить нормам процес уального права, ст.212, 213 ЦПК не мо же вважатись законним та під лягає скасуванню.

Апеляційний суд враховує з аяву позивача від 12.01.2012року, у я кі вона остаточно вказує як п ідставу позову невідповідні сть оспорюваного договору ви могам закону з врахуванням п равової природи колгоспного двору, з покиканням на п.1ст.203, с т.215 ЦК та п.3ст.203 ЦК щодо укладен ня договору всупереч її волі .

Таким чином, лише апеляційн им судом з»ясовано дійсну пі дставу позовних вимог про ви знання договору купівлі-прод ажу недійсним.

Згідно ст.120 ЦК УРСР майно кол госпного двору належить його членам на праві спільної сум існої власності. Володіння, к ористування і розпорядження майном колгоспного двору зд ійснюється за згодою всіх чл енів двору (ст.121 ЦК УРСР). Діючі на час виникнення права влас ності на будинковолодіння но рми матеріального права не п ередбачали визначення часто к у спільній власності. На під ставі свідоцтва про право вл асності будинковолодіння як колгоспного двору, головою я кого був вказаний ОСОБА_9, позивач разом з чоловіком ОСОБА_9 володіли майном на п раві спільної сумісної власн ості як членів колгоспного д вору, що тотожне суті спільно ї сумісної власності подружж я за чинними на час укладення оспорюваного правочину норм ами матеріального права.

Зокрема, згідно ст.368 ЦК Укра їни спільна власність двох а бо більше осіб без визначенн я часток кожного з них у праві власності є спільною сумісн ою власністю. Майно, набуте по дружжям за час шлюбу, є їх спіл ьною сумісною власністю.

Розпорядження таким майно м, згідно ч.2ст.369 ЦК України, зді йнюється за згодою всіх спів власників. У разі вчинення од ним із співвласників правочи ну щодо розпорядження спільн им майном вважається, що він в чинений за згодою всіх співв ласників. Згода співвласникі в на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майн ом, який підлягає нотаріальн ому посвідченню та (або) держа вній реєстрації, має бути вис ловлена письмово і нотаріаль но посвідчена. Вимоги закону щодо форми правочину та нота ніального поствідчення згод и співвласника дотримано.

Заслуговують на увагу дово ди скарги щодо порушення нор м матеріального права судом першої інстанції стосовно ві дсутності права позивача на оскарження договору купівлі -продажу, стороною якого вона не була. Позивачу належать ма йнові права як співвласника, тому вона є заінтересованою особою і вправі оскаржити до говір, якщо вважає порушеним и права чи законні інтереси.

Апеляційний суд не вбачає п ідстав для врахування доводі в апеляційної скарги щодо не дотримання закону про нотарі альне посвідчення договору. Відповідно до вимог ст.3,7 Зако ну України «Про нотаріат», ст .ст.38,42,59 Закону України «Про міс цеве самоврядування в Україн і», п.2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій по садовими особами виконавчих комітетів, сільських, селищн их, міських Рад, затвердже ної наказом міністерства юст иції України 26.10.1994року №256/466, у нас елених пунктах, де немає держ авних нотаріальних контор но таріальні дії вчиняються пос адовими особами виконавчих к омітетів сільських, селищних , міських Рад, на яких покл адено обов»язок рішенням вик онавчого комітету відповідн ої ради.

З огляду на матеріали справ и, секретар виконавчого комі тету ОСОБА_10, як відповіда льна особа за здійснення нот аріальних дій (а.с.4т.2), посвідчи ла заяву позивача про її згод у на відчуження чоловіком жи тлового будинку. Підпис пози вача у заяві підтверджено та кож висновком судової почерк ознавчої експертизи.

Тому апеляційний суд відки дає як необгрунтовані доводи позивача щодо недотримання вимоги закону стосовно нотар іального посвідчення згоди п озивача як дружини, співласн ика на відчуження будинковол одіння.

Зі змісту правових норм, що регулюють спірні правовідно сини вбачається що межі позо ву стосуються не лише суті ви моги про визнання недійсним договору купівлі-продажу, а й правових підстав таких вимо ги. Тому, вирішуючи спір у межа х заявлених позовних вимог т а з»ясованих судом правових підстав, з якими позивач пов» язує недійсність правочину, колегія суддів відмовляє у з адоволенні позову за безпідс тавністю вимог.

З іншими підставами чи прив одами позивач не пов»язувала недійсність правочину, не за являла такі при розгляді суд ом першої інстанції, що не поз бавляє її права звернутись д о суду про оспорювання прави чину у разі наявності інших п ідстав для визнання його нед ійсним. А вказання таких нови х підстав для визнання недій сним правочину у апеляційній скарзі не можуть братись до у ваги апеляційим судом. З цих п ідстав не може бути ухвалено рішення апеляційного суду з важаючи на вимоги ст.303 ЦПК.

Таким чином, повно та всебіч но з»ясувавши обставини спра ви та перевіривши їх доказам и, в межах позовних вимог та д оводів, колегія суддів знахо дить підстави для скасування рішення суду, передбачені ч.1с т.309 ЦПК, а саме порушення норм м атеріального та процесуальн ого права, неповне з»ясуванн я судом обставин, що мають зна чення по справі. Тому скасову є рішення суду першої інстан ції та ухвалює нове рішення п ро відмову у позові повністю .

Керуючись ст.ст. 303, п.2ч .1ст.307, п.1,4 ч.1ст.309, ч.2ст.314, 316, 317, 319 ЦПК Ук раїни колегія суддів,-

ВИ РІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА _2 - задовольнити частково.

Рішення Радехівського ра йонного суду Львівської обла сті від 10.02.2011року скасувати та у хвалити нове рішення, яким у п озові ОСОБА_2 відмовити по вністю.

Рішення апеляційного суд у набирає законної сили з мом енту проголошення та може бу ти оскаржено протягом 20-ти дні в з часу набрання законної си ли, шляхом подання касаційно ї скарги безпосередньо до Ви щого спеціалізованеого суду України з розгляду цивільни х і кримінальних справ.

Головуючий суддя Ш умська Н.Л.

Судді: Бер мес І.В.

Ша ндра М.М.