Рішення

від 23.02.2012 по справі 30/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/25

23.02.12

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна”

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю “Стека”

Про               стягнення 569 210,90 грн.

                                                                                                  Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          ОСОБА_1. –представник за довіреністю № б/н від 06.12.11.

Від відповідача      не з'явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стека” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 21-28/01-11 від 28.01.11. в розмірі  569 210,90 грн., а саме: сума основного боргу –94 677,76 грн.; відшкодування вартості втраченого об'єкта оренди –474 553,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті орендної плати за користування майном та вартості втраченого майна, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “Стека” виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.11. порушено провадження у справі № 30/25, розгляд справи було призначено на 26.01.12. о 10-30.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.12. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 14.02.11. о 10-20.

Представник відповідача в судове засідання 14.02.12.  не з'явився, вимоги ухвал Господарського суду міста Києва від 28.12.11. та від 26.01.12. у справі № 30/25 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення  судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.12. розгляд справи № 30/25 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 23.02.12. о 12-30.

В судовому засіданні 23.02.12. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 554 230,90 грн. (79 677,76 грн. –заборгованість з орендної плати, 474 553,14 грн. –відшкодування втраченого майна) заборгованості.

Представник позивача підтримав свої уточнені позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.12. не з'явився, вимоги ухвали суду від 14.02.12. у справі № 30/25 не виконав, письмового відзиву на позов не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час  і місце  проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЕ № 229530 від 16.01.12.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 30/25.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -  

                                       ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

28.01.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Стека” (Орендар) укладено Договір оренди № 21-28/01-11 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування (оперативну оренду) майно, найменування, перелік та вартість якого з урахуванням індексації визначено у загальних специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Згідно п. 1.3 Договору, об'єкт оренди за цим Договором належить Орендодавцю на праві власності, не обтяжений будь-якими зобов'язаннями Орендодавця перед третіми особами, в тому числі, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим способом забезпечення виконання зобов'язань перед будь-якими фізичними і юридичними особами, державними органами і державою.

Пунктом 1.4 Договору погоджено, що Конкретний перелік об'єкту оренди та його кількість, що фактично передається в оперативну оренду, вказується в акті приймання-передачі, який підписується сторонами під час отримання об'єкту оренди на складі Орендодавця.

На виконання умов Договору, позивачем було передано відповідачу відповідне будівельне обладнання, що підтверджується актами прийому-передачі: № WZ-12 15/UA від  01.02.11., № WZ-12 83/UA від  05.04.11., № WZ-12 82/UA від  05.04.11.

Загальна вартість наданих позивачем послуг за користування об'єктом оренди за Договором становить 214 289,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг № ОУ-00182 від 28.02.11., № ОУ-00264 від 31.03.11., № ОУ-00357 від 30.04.11., № ОУ-00358 від 30.04.11., № ОУ-00434 від 31.05.11., № ОУ-00435 від 31.05.11., № ОУ-00535 від 30.06.11., № ОУ-00536 від 30.06.11., № ОУ-00573 від 15.07.11., № ОУ-00636 від 31.07.11., № ОУ-00637 від 31.07.11., № ОУ-00740 від 31.08.11., № ОУ-00741 від 31.08.11., № ОУ-00855 від 30.09.11., № ОУ-00856 від 30.09.11., № ОУ-00916 від 18.10.11., № ОУ-00927 від 26.10.11., № ОУ-00994 від 31.10.11., № ОУ-00995 від 31.10.11., № ОУ-01023 від 02.11.11., № ОУ-01117 від 30.11.11., № ОУ-01118 від 30.11.11.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов Договору не було в повному обсязі сплачено вартості наданих послуг оренди будівельного обладнання та не відшкодовано вартості втраченого майна, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 554 230,90 грн. (79 677,76 грн. –заборгованість з орендної плати, 474 553,14 грн. –відшкодування вартості втраченого майна).

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що  з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пунктом 7.1 Договору сторонами погоджено, що за користування об'єктом оренди Орендар зобов'язаний щомісячно сплачувати Орендодавцю орендну плату.

Згідно п. 7.7 Договору передбачено, що Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату не пізніше 15 числа кожного, наступного за оплачуваним, місяця, за вирахуванням оплаченого згідно з п. 2.3 цього Договору періоду оренди. За перші 30 календарних днів оренди Орендар сплачує орендну плату у вигляді 100 % попередньої оплати.

У відповідності до п.п. 7.4, 7.5 Договору передбачено, що при застосуванні у цьому Договорі терміну «орендна плата», розуміється місячна орендна плата з урахуванням її індексації та з урахуванням ПДВ з розрахунку 30 днів на місяць. При більшій або меншій кількості днів в місяці орендна плата збільшується або зменшується відповідно на кількість днів в місяці. При цьому день отримання об'єкту оренди та день повернення об'єкту оренди вважається одним днем.

Орендна плата нараховується за повний календарний місяць по факту наявності об'єкту оренди в Орендаря, а у випадку використання об'єкта оренди неповний календарний місяць - орендна плата нараховується за фактичний період часу використання об'єкту оренди.

Згідно п. 6.1.1 Договору, Орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату відповідно до цього Договору

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано відповідачу послуги з оренди будівельного обладнання на загальну суму 214 289,33 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг, належним чином засвідчені копії яких залучено до матеріалів справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Але всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню, відповідач не виконав у повному обсязі своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати за користування будівельним обладнанням, сплативши лише 134 611,57 грн., що підтверджується банківськими виписками від 31.01.11, 05.04.11., 15.04.11., 28.04.11., 25.06.11, 08.07.11., 27.07.11., 05.08.11., 18.01.12., 31.01.12., в результаті чого виникла заборгованість, що становить 79 677,76 грн.

Згідно умов Договору, сторонами було погоджено, що термін дії даного Договору становить до 31.12.11.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору в частині внесення орендних платежів, надіслав на адресу останнього лист-вимогу № 229 від 13.09.11., що підтверджується фіскальним чеком № 9570 від 15.09.11. та описом вкладення у цінний лист від 15.09.11., згідно якого повідомив відповідача про відмову від Договору та вимагав сплатити суму боргу, яка на той час становила 33 626,64 грн., а також протягом 5 робочих днів з моменту одержання даної вимоги –повернути об'єкт оренди позивачу.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 10.4 Договору передбачено, що Орендодавець має право відмовитися від Договору оренди і вимагати повернення об'єкту оренди, якщо Орендар не вносить плату за його користування протягом місяця. У разі відмови Орендодавця від Договору оренди, Договір є розірваним з моменту одержання Орендарем повідомлення Орендодавця про відмову від Договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано зазначений вище лист-вимогу 26.09.11.

Таким чином, судом встановлено, що в зв'язку з неналежним виконанням умов Договору оренди в частині вчення орендних платежів з боку відповідача, позивач відмовився від Договору оренди, в зв'язку з чим Договір є розірваним з 26.09.11.

Відповідно до п. 3.1 Договору, сторонами було погоджено, що Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди Орендодавцю на склад не пізніше останнього робочого дня строку дії цього Договору, якщо інше не передбачено цим Договором, Додатковою угодою до нього або нормами цивільного законодавства.

Пунктами 3.7, 3.8 Договору визначено, що датою повернення об'єкту оренди вважається дата підписання акту прийому-передачі (повернення) або акту дефектування.

У разі ухилення Орендарем від повернення об'єкту оренди або його складових, до чого прирівнюється ухилення від підписання будь-якого акту повернення, протягом 5 робочих днів з дати, коли таке повернення/або підписання повинно було відбутись, Орендодавець має право вважати, що об'єкт оренди або його складові втрачені.

У разі втрати об'єкту оренди чи його складових Орендар, за заявою Орендодавця, зобов'язаний відшкодувати останньому вартість втраченого об'єкту оренди або його втрачених складових. Вказане відшкодування здійснюється у розмірі вартості втрачених складових об'єкта оренди, що визначена у відповідній специфікації на такі складові, з додаванням до цієї вартості податку на додану вартість за ставкою, встановленою чинним в Україні законодавством на дату такого відшкодування.

Відповідно до п. 6.1.12 Договору, Орендар зобов'язався повернути об'єкт оренди Орендодавцю у строк та в стані, передбаченому цим Договором.

Пунктом 10.5 Договору передбачено, що у випадку, передбаченому п.10.4 цього Договору, Орендар зобов'язаний негайно, не пізніше 5 робочих днів з моменту отримання повідомлення Орендодавця, повернути об'єкт оренди в нормальному технічному стані, який обумовлений положеннями цього Договору.

Таким чином, відповідач повинен був повернути позивачу орендоване будівельне обладнання не пізніше 01.10.11.

Судом встановлено, що після припинення дії Договору оренди, відповідач не повернув позивачу за актом приймання-передачі об'єкту оренди, в зв'язку з чим у відповідності до умов Договору, майно вважається втраченим, а тому відповідач повинен відшкодувати позивачу вартість втраченого об'єкту оренди, розмір якого становить 474 553,14 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендних платежів та відшкодування витрат втраченого майна є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста  Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стека” (02091, м. Київ, Харківське шосе, 168-Е, кв. 317, код ЄДРПОУ 24255288) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ульма Опалубка Україна” (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 9, к. 414, код ЄДРПОУ 31563803) 79 677 (сімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 76 коп. –заборгованості з орендної плати, 474 553 (чотириста сімдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят три) грн. 14 коп. –вартості втраченого майна, 11 084 (одинадцять тисяч вісімдесят чотири) грн. 61 коп. –судового збору.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                        Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 27.02.12.