Постанова

від 13.09.2012 по справі 30/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2012 № 30/25

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Новікова М.М.

Зубець Л.П.

при секретарі Загрунній Л.І.

за участю представників

від позивача: Конопля А.М., дов. б/н від 01.03.2011р.

від відповідача-1: Добринін І.В., дов. бн від 11.01.2010р.

від відповідача-2: ОСОБА_4, дов. № 3760 від 16.05.2011р.

від відповідача-3: ОСОБА_4, дов. № 3764 від 16.05.2011р.

від відповідача-4: ОСОБА_4, дов. № 3762 від 16.05.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк",

Товариства з обмеженою відповідальністю „Господарка"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.11.2009 р.

у справі № 30/25 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Господарка"

2) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_5

3) Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_6

4) Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_7

про визнання розірвання договору дійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 30/25 від 12.11.2009 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Господарка" на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк" вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. витрат на поліпшення нежитлових приміщень у сумі 767 573,17 грн., державного мита у сумі 7 675,73 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 30,83 грн. Провадження у справі в частині позовних вимог до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_5, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_6, Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_7 припинено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду, Закрите акціонерне товариство „ПроКредитБанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. у справі № 30/25 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Господарка" теж звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2009 р. у справі № 30/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційних скарг мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В..

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011 р. у справі № 30/25 було прийнято апеляційні скарги до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В. та призначено до розгляду на 27.07.2011 р.

27.07.2011 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідачів-1, 2, 3 надійшло клопотання про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.07.2011 р. у справі № 30/25 у складі колегії суддів: головуючого судді Мартюк А.І., судді Ільєнок Т.В., Сулім В.В. призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі.

09.07.2012 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок № 8756/11-15 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 07.07.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Сулім В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. у справі № 30/25 у складі колегії суддів: головуючого судді Мартюк А.І., судді Зубець Л.П., Сулім В.В. було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 27.08.2012р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Сулім В.В., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. у справі № 30/25 було прийнято апеляційні скарги до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Сулім В.В. та призначено до розгляду на 27.08.2012 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2012 р. у справі № 30/25 було відкладено розгляд справи на 10.09.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 р. у справі № 30/25 було прийнято апеляційні скарги до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді Новіков М.М., Зубець Л.П. та призначено до розгляду на 10.09.2012 р.

10.09.2012р. відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу було оголошено перерву до 13.09.2012р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 15.03.07р. між Закритим акціонерним товариством «ПроКредитБанк», Товариством з обмеженою відповідальністю «Господарка», Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_5, Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_6, Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 укладено Договір суборенди нежилого приміщення, за умовами якого відповідачі зобов'язались передати, а позивач прийняти в оплатне тимчасове користування нежитлові приміщення, загальною площею 374,00 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення в ньому відділення банку, а саме:

- відповідач-2 - передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: частину приміщення 12 пл. - 101,20 кв.м (загальна площа 387,60 кв.м), частина вітрини площею 27,90 кв. м (загальна площа 84,00 кв.м), приміщення 14 пл. - 4,90кв.м, загальною площею 134,00 кв.м, що складає 19/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710, 90 кв. м;

- відповідач-3 - передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: приміщення 26 пл. - 81,20 кв.м, приміщення 27 пл. - 1,60 кв.м, загальною площею 82, 80 кв.м, що складає 12/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710,90 кв.м;

- відповідач-4 - передати в суборенду нежилі приміщення групи приміщень № 105 (в літ «А»), а саме: приміщення 1 пл. - 7, 0 кв.м, приміщення 2 пл. - 3,00 кв.м, приміщення 3 пл. - 10,60 кв.м, приміщення 4 пл. - 2,80 кв.м, приміщення 5 пл. - 1,80 кв.м, приміщення 6 пл. - 1,40 кв.м, приміщення 7 пл. - 6,70 кв.м, приміщення 8 пл. - 10,40 кв.м, приміщення 9 пл. - 16,40 кв.м приміщення 10 пл. - 10,40 кв.м, приміщення 11 пл. - 12, 30 кв.м, частина приміщення 12 пл. - 48,50 кв.м (загальна площа 387,60 кв.м), приміщення 13 пл. - 4,90 кв.м, частина вітрини пл. - 20,50 кв.м (загальна площа 84,00 кв.м), загальною площею 157,20 кв.м, що складає 22/100 частин групи приміщень № 105 загальною площею 710,90кв.м.

Відповідно до п. 8.2. Договору дострокове розірвання, можливе тільки за згодою сторін. Про намір достроково розірвати договір позивач зобов'язаний письмово повідомити відповідачів за шість місяців до планованої дати розірвання договору.

Даний Договір 15.03.07р. було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за № 980.

Факт виконання відповідачами свого зобов'язання за Договором від 15.03.07р. № 980 щодо передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі нежилого приміщення від 15.03.07р.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 77 від 09.07.07р. відповідач-1 повідомив позивача, що договори оренди, укладені між ним та відповідачами - 2, 3 та 4 розірвано з 03.07.09р. та відповідно до п. 8.3. Договору суборенди від 15.03.07. № 980 Товариство з обмеженою відповідальністю «Господарка» приймає на себе всі права та обов'язки згідно зазначеного договору.

Листом № 79 від 18.07.07н. відповідач-1 повідомив позивача про відмову від Договору суборенди від 15.03.07н. № 980, у зв'язку з несплатою позивачем за користування орендованим приміщенням протягом двох місяців підряд.

06.08.07р. позивач надіслав відповідачу-1 лист № 8131 від 03.08.07р., яким повідомив, що не заперечує проти відмови Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» від Договору суборенди від 15.03.07р. №980 та також відмовляється від зазначеного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 60 від 03.09.07р. відповідач-1 повідомив позивача про те, що передача належного позивачу майна буде проводитись 07.09.07р. о 10-00 за адресою: АДРЕСА_1.

Але, як стверджує позивач, представники відповідача-1 відмовились передати представникам Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк» належне позивачу майно.

Обґрунтовуючи свої вимоги про визнання дійсним дострокового розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07р. № 980, позивач зазначає, що оскільки відповідач-1 висловив пропозицію про дострокову відмову від зазначеного Договору, а позивач прийняв дану пропозицію, за таких обставин, що обидві сторони вважають Договір розірваним, тому просить суд визнати дійсним розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07 р. № 980 за взаємною згодою сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 291 Господарського кодексу України, одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу (приватизації) об'єкта оренди, ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря, загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положеннями ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір, або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або припиняється у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів та встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом визнання правочину недійсним, припинення правовідношення та іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач просить визнати дійсним дострокове розірвання Договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07р. № 980 за взаємною згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» та Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні вимог про визнання дійсним дострокового розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення від 15.03.07. за взаємною згодою Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» та Закритого акціонерного товариства «ПроКредитБанк», оскільки ні законодавством ні Договором суборенди нежилого приміщення від 15.03.07. № 980 не передбачено такого способу захисту цивільного права як визнання дійсним припинення правовідношення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача-1 вартості здійснених витрат на поліпшення нежитлових приміщень, загальною площею 374, 00 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 1161 323, 17 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 778 Цивільного кодексу України, якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю.

Згідно з п. 2.3. Договору, стан орендованого приміщення в момент підписання цього Договору сторони визначили як такий, що вимагає ремонту і дообладнання для ведення статутної діяльності позивача. Стан на момент передачі орендованого приміщення в оренду вказується сторонами в акті прийому-передачі.

Пунктом 2.5. Договору сторони встановлюють, що суборендар без додаткового погодження із орендодавцем та суборендодавцями за власні кошти здійснює поточний ремонт і дообладнання орендованого приміщення.

Для перепланування відповідно до законодавчо встановлених вимог, які є обов'язковими для банківських установ орендодавець надає письмове погодження. Орендодавець зобов'язується за власний рахунок протягом двох місяців з моменту отримання відповідного письмового повідомлення від судорендоря, за власний рахунок здійснити реєстрацію перепланувань приміщень у встановленому законодавством України порядку та отримати документи, що підтверджують таку реєстрацію.

При необхідності, у тому числі при виявлені прихованих недоліків орендованого приміщення, суборендар має право здійснювати інші види ремонтних робіт.

У відповідності до пп. 4.4.5. п. 4.4. Договору, позивач має право проводити капітальний ремонт, реконструкцію, перепланування та переобладнання орендованого об'єкта, необхідне для створення умов використання орендованого об'єкта з метою, що визначена п. 1.3. Договору та з урахуванням положень п. 2.5. цього Договору.

Даним Договором сторони передбачили можливість для позивача здійснювати ремонтні роботи у орендованому ним приміщенні для обладнання зазначеного приміщення, придатного для використання його з метою здійснення позивачем його статутної діяльності.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8202/8203 від 31.03.09. вбачається, що виконані роботи у приміщеннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 відносяться до капітального ремонту, однак визначити відповідність фактичних об'ємів та вартості виконаних будівельних робіт даним проектно-кошторисної документації та даним актів виконаних робіт, придатність об'єкта дослідження до експлуатації не вбачається можливим у зв'язку з відсутністю за фактом об'єкта дослідження в стані, зафіксованому на момент виникнення спору.

Крім того у висновку судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8202/8203 від 31.03.09р. зазначається, що відокремити частини виконаних робіт та послуг від об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 без завдання матеріальної шкоди об'єкту нерухомості не вбачається можливим.

Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. № 980 витрат на поліпшення нежитлових приміщень у сумі 767 573,17 грн.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача-1 вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. № 980, оскільки відповідно до Висновку додаткової судової будівельно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 8756/11-15 від 07.07.2012р. зазначено, що були виконані відповідно до матеріалів справи роботи за актом приймання виконаних робіт № 7 за березень 2007р. по договору № 03-0307 від 16.03.2007р. вартістю 129 386 грн. та актом приймання виконаних робіт № 10 за травень 2007р. по договору № 03-0307 від 16.03.2007р. вартістю 66 680 грн., проти компенсації вартості цих робіт представник відповідача-1 не заперечує.

Крім того, у висновку експертизи № 8756/11-15 від 07.07.2012р. зазначено, що визначити вартість виконаних робіт, які не потребують узгодження з орендодавцем, відповідно до договору суборенди нежилого приміщення від 15.03.07 р., не вбачається можливим.

За таких обстави, колегія суддів вважає необхідним змінити розмір стягнення виходячи з висновку експертизи № 8756/11-15 від 07.07.2012р. і стягнути з відповідача-1 вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. № 980 у сумі 196 066,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення штрафу у розмірі 444 222, 24 грн. за порушення відповідачами гарантій, передбачених п. 1.1. Договору колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач-1 гарантує, що передане в суборенду нерухоме майно на момент підписання договору належить йому на праві власності, а відповідачі - 2, 3, 4 гарантують, що мають право передавати приміщення в користування третім особам.

Пунктом 5.3. Договору сторони встановили, що у разі порушення гарантій, передбачених п. 1.1. Договору відповідачі зобов'язані відшкодувати завдані таким порушенням позивачу збитки та сплачують позивачу штраф у розмірі 10% розміру суборендної плати розрахованої за весь строк суборенди приміщення, оговорений цим договором.

Згідно з п. 3.1. Договору, загальна вартість орендної плати за період дії цього договору становить 4 442 222, 40 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що оскільки договором був встановлений обов'язок сплати штрафу в разі порушення наданих відповідачами гарантій, сума штрафу підлягає стягненню незалежно від відшкодування збитків. Також позивач в своїх поясненнях зазначає, що він не міг використовувати орендоване приміщення у зв'язку з наявністю претензій третіх осіб на ці приміщення та зазначає, що визнання приміщення магазину «Господарка» речовим доказом по кримінальній справі № 54-1997 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 190 Кримінального кодексу України - «Шахрайство».

Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Застосування відповідальності у вигляді відшкодування, заподіяних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, збитків, що встановлена вказаною нормою можливе лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, а також вина.

Щодо вимог позивача до відповідачів-2, 3 та 4 про стягнення штрафу у розмірі 444 222, 24 грн. за порушення відповідачами-2, 3, 4 гарантій, передбачених п. 1.1. Договору, суд правомірно припинив провадження у справі, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано (яка діяла на момент прийняття рішення).

В матеріалах справи міститься довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 487653, з якої вбачається, що 19.05.08р. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5, а також довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 741309, відповідно до якої 27.05.08р. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_7 та довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АГ № 081713, якою підтверджується, що 20.05.08р. здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_6.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» підлягає частковому задоволенню, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2009р. у справі № 30/25 підлягає зміні в частині стягнення вартості здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. витрат на поліпшення нежитлових приміщень на суму 196 066,00 грн., в іншій частині рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» задовольнити.

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк" залишити без задоволення

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2009р. у справі № 30/25 змінити, виклавши абзац 2 резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» (02094, м. Київ, пр. Гагаріна, 12, код ЄДРПОУ 21554062) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) вартість здійснених за Договором суборенди нежитлового приміщення від 15.03.2007р. витрат на поліпшення нежитлових приміщень у сумі 196 066,00 грн., 1960,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 19,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині рішення залишити без змін.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Господарка» (02094, м. Київ, пр. Гагаріна, 12, код ЄДРПОУ 21554062) на користь Закритого акціонерного товариства „ПроКредитБанк" (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107-А, код ЄДРПОУ 21677333) за подання апеляційної скарги суму у розмірі 980,33 грн..

Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 30/25 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Новіков М.М.

Зубець Л.П.